Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №171/1766/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1766/26

1-кп/171/639/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

представника потерпілого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Апостолове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026101110000235 від 19.02.2026 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ірпінь, Київської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Молодший сержант ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він у порушення вимог ст. ст. 17, 41, 65, 68, 92 Конституції України, ст.ст. 1, 2 та 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 4, 6, 11, 16, 41 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 11 серпня 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з метою ухилення від несення обов`язків військової служби, перебуваючи в пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , подав командуванню військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення його з військової служби у зв`язку з сімейними обставинами, а саме у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за його дружиною, ОСОБА_7 , з числа осіб з інвалідністю ІІ групи, долучивши додатком до рапорту завідомо підроблені документи, а саме: довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №9965956 та висновок про наявність порушень функцій організму від 12.06.2024.

За результатом розгляду рапорту молодшого сержанта ОСОБА_6 , наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №273 від 19.09.2024 обвинуваченого звільнено з військової служби у запас за п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за сімейними обставинами – у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю ІІ групи) та відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 273 від 19.09.2024, молодшого сержанта ОСОБА_6 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Окрім того, ОСОБА_6 , обвинувачується у тому, що він, 09 липня 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи в пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , подав командуванню військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення його з військової служби у зв`язку з сімейними обставинами, а саме у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за його дружиною, ОСОБА_7 , з числа осіб з інвалідністю ІІ групи, долучивши додатком до рапорту завідомо підроблені документи, а саме: довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №9965956 та висновок про наявність порушень функцій організму від 12.06.2024 які надають підстави для звільнення з військової служби та отримання відповідного грошового забезпечення.

За результатом розгляду рапорту молодшого сержанта ОСОБА_6 , наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №273 від 19.09.2024 останнього звільнено з військової служби у запас за п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за сімейними обставинами – у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю ІІ групи) та відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 276 від 19.09.2024, молодшого сержанта ОСОБА_6 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, у зв`язку з чим, командування військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 19.09.2024, за адресою: Донецька обл., м. Курахове, будучи введеним в оману наданими ОСОБА_6 підробленими документами, а саме: довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №9965956 та висновком про наявність порушень функцій організму від 12.06.2024, виплатило ОСОБА_6 , вихідну допомогу у розмірі 28039,08 грн.

У зв`язку з чим, ОСОБА_6 безпідставно заволодів грошовими коштами ВЧ НОМЕР_1 у розмірі 28039,08 грн., що заподіяло військовій частині майнової шкоди на зазначену суму.

Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.4 ст. 409 КК України , як ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчиненого в умовах воєнного стану та ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

По кримінальному провадженню №22026101110000235 від 19.02.2026 між обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника, та прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 20 травня 2026 року укладено угоду про визнання винуватості, яка скріплена підписами сторін та згідно якої ОСОБА_6 беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст.409 КК України та за ч.1 ст.190 КК України. Стороною обвинувачення враховано, що ОСОБА_6 добровільно відшкодував завданий правопорушенням збиток та також сприяв у викритті інших учасників схеми незаконного ухилення від військової служби, а також ним сплачено кошти у розмірі 3000 грн. на спеціалізований рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Встановлено, що ОСОБА_6 має на утриманні малолітнього сина. Сторони узгодили призначення покарання обвинуваченому у вигляді звільнення від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років на підставі ст.75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком та покладання обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

В зазначеній угоді передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки її невиконання.

Прокурор просила затвердити угоду, укладену з ОСОБА_6 , яка 20 травня 2026 року була підписана добровільно.

Представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні надав згоду на затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні та не заперечив щодо її затвердження.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачень, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.

Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 2 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

За умовами ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом установлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, зокрема про характер обвинувачень щодо яких він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом; права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Вислухавши сторони кримінального провадження, оцінюючи викладені обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що укладена сторонами угода є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, при цьому обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Аналізуючи та оцінюючи обставини кримінального провадження та всі докази в їх сукупності, пояснення обвинуваченого, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 , слід кваліфікувати за ч.4 ст. 409 КК України, як ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчиненого в умовах воєнного стану та ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин. Вид та міра покарання, на яку обвинувачений погоджується, обрана з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Відповідно до ст.12 КК України діяння, передбачені ч.1 ст.190 КК України та ч.4 ст.409 КК України, є кримінальним проступком та тяжким злочином.

Обставинами, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.314, 368-370, 373, 374, 472-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 травня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні за №22026101110000235 від 19.02.2026 по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України та ч.4 ст.409 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 409 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності зі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені п. 1 та п. 2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1