Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №199/7794/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/7794/26

(3/199/2115/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

23.06.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в.ч. НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

25.05.2026 близько 22:00 години за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду (воєнного стану).

Згідно письмового пояснення ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, визнав.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, був належним чином сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання строку розгляду справи, визнано можливим розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, крім його письмових пояснень, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення ДНК/О № 376 від 25.05.2026, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений без зауважень, про що свідчить його підпис;

- актом № 462 від 25.05.2026 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу та роздруківкою тесту, відповідно до яких ОСОБА_1 25.05.2026 о 23:40 годині у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Результат огляду: 0,979 проміле, тобто стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як такі, що виразилися у виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані, вчинені в умовах особливого періоду.

У відповідності до ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є військовим адміністративним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який проходить військову службу, ступінь його вини, приймаючи до уваги повне визнання останнім своєї вини, що є обставиною, що пом`якшує його відповідальність, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

В той же час, відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового зборуу провадженні по справі, оскільки вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: В.О.Лисенко