Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №921/146/26 — Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________

вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/146/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участі секретаря судового засідання: Василишин О.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, м.Львів, вул.Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546)

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Калина Романа Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про: стягнення солідарно з відповідача-1 ФОП Калина Романа Володимировича та відповідача-2 – ОСОБА_1 на користь позивача - Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" заборгованість за кредитним договором №782/В/2025 від 20.08.2025р. в розмірі 205203,07 грн., з яких заборгованість по основному боргу – 188 888,88 грн., заборгованість по процентах – 16314,19 грн та стягнути судові витрати.

За участю представників:

- позивача: не з`явився;

- відповідача-1: не з`явився.

- відповідача-2: не з`явився.

Суть справи.

Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача -1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , до відповідача-2 – ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №782/В/2025 від 20.08.2025р. в розмірі 205203,07 грн. (з яких заборгованість по основному боргу – 188 888,88 грн., заборгованість по процентах – 16314,19 грн.) та витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору покласти на відповідачів.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником - Фізичною особою-підприємцем Калин Романом Володимировичем умов Кредитного договору № 782/В/2025 від 20.08.2025 в частині своєчасного погашення відповідачем кредиту та процентів за користування ним, у зв`язку з чим банк на підставі п. 2.7 Кредитного договору направив вимогу №1086/0-05 від 10.02.2026 про дострокове повернення кредиту. Оскільки виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою згідно з договором поруки № 782/В/2025-Р-1 від 20.08.2025, який укладений між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів" та ОСОБА_1 , Банк просить стягнути заборгованість солідарно з відповідачів.

Позиція відповідача 1.

До матеріалів справи відповідачем - 1 не було подано Відзиву на позовну заяву.

Позиція відповідача 2.

06.04.2026 до суду від відповідача-2 ОСОБА_1 надійшов Відзив на позовну заяву № без номера від 01.04.2026 (вх.№2723 від 06.04.2026) в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог до ФОП Калин Р.В. та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, та судові витрати покласти на позивача. При цьому зазначає на наступне.

Хоча договір позики і укладався з позичальником як ФОП, зважаючи на неконкретизованість умов кредитного договору щодо права кредитодавця вимагати дострокового погашення, відповідач просить застосувати аналогію закону та положення ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", якими визначено обов`язкову процедуру пред`явлення вимоги про дострокове погашення боргу та надання можливості позичальнику усунути порушення кредитного договору.

Застосування аналогії закону у даному випадку є обґрунтованим, оскільки відносини сторін за своєю економічною природою є подібними до споживчих, а буквальне тлумачення умов кредитного договору не дозволяє однозначно встановити підстави та порядок реалізації права на дострокове погашення.

Ані позичальник, ані поручитель не могли розраховувати на те, що позичальник зможе користуватися коштами лише до лютого 2026, а не до кінцевої дати повернення кредиту – 19.08.2028.

Пред`явлення дострокової вимоги поставило відповідачів у скрутне матеріальне становище, а відтак є несумісним з принципами розумності та справедливості, на яких ґрунтується цивільне законодавство України ( ст. 3 ЦК України). Внаслідок цього чоловік (позичальник ОСОБА_2 ) вимушений ініціювати процедуру банкрутства, що є прямим наслідком неправомірних дій позивача.

З огляду на те, що умовами кредитного договору не передбачено чіткого та однозначного права кредитодавця на дострокове стягнення кредитних коштів, а позивачем не надано позичальнику можливості усунути порушення кредитного договору в розумний термін ( за аналогією з ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування"), підстави для задоволення позову є відсутніми. Пред`явлення позову за таких умов суперечить як договірним зобов`язанням сторін, так і вимогам чинного законодавства України.

Також, пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом , позивач відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому з 10.02.2026 припинилося і право позивача на нарахування процентів за користування коштами згідно з умовами договору та ч. 2 ст. 1048 ЦК України.

Водночас, після 10.02.2026 права та інтереси позивача як кредитора в охоронюваних правовідносинах забезпечуються виключно ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, а не ч. 2 ст. 1048 ЦК України, згідно якої позивач безпідставно нарахував проценти.

З врахуванням положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахування процентів за ст. 625 ЦК України можливе лише до 23.02.2022 включно, тоді як в розрахунках позивача включені періоди нарахування після цієї дати ( 10.02.2026 – 28.02.2026).

З огляду на викладене, позивач не довів у встановленому законом порядку ані розміру заборгованості, ані правомірності методології її розрахунку, ані обґрунтованого часового діапазону нарахування процентів, а тому задоволення позовних вимог у заявленому розмірі є не можливим та в задоволення позову слід відмовити повністю.

Заперечення позивача.

15.04.2026 до суду від представника позивача Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів – Керод Х.І., надійшла Відповідь на відзив № без номера від 09.04.2026 (вх.№2954 від 15.04.2026), в якій просить суд не враховувати доводи, що викладені у відзиві Калин Т.П. при вирішенні справи по суті, у зв`язку із їх безпідставністю. При цьому зазначає на наступне.

Твердження поручителя про сумлінність виконання кредитних зобов`язань позичальником спростовується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках, які додані до позовної заяви.

Позичальник діючи як ФОП, усвідомлював характер угоди, на відміну від звичайних споживачів, ФОП у цих відносинах є професійним суб`єктом. Спроба застосувати ЗУ "Про споживче кредитування" як до звичайного споживача є проявом процесуальної недобросовісності.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні норми про зобов`язання та кредит ( ст. ст. 526, 1054 ЦК України) та норми господарського законодавства, а не спеціальний закон про захист прав споживачів.

Позичальники не могли не усвідомлювати, що невиконання умов договору та залишення без відповіді офіційних листів-вимог неминуче призведе до звернення Банку до суду та зміни терміну виконання зобов`язання. Таким чином, посилання на плани користуватися кредитом до 2028 року за умови тотального невиконання графіку платежів є юридично неспроможними та свідчать про спробу перекласти відповідальність за власну недобросовісну поведінку на Банк. Право Банку на дострокове стягнення є прямою санкцією за порушення договору, про яку Відповідачі були повідомлені.

У позовній заяві Банк зазначив, що шляхом направлення вимоги було змінено строк виконання основного зобов`язання. Згідно п. 5.9 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів –з моменту отримання вимоги достроково повернути кредит та сплатити всі належні платежі. Позичальник та Поручитель отримали відповідні вимоги 14.02.2026, то останнім робочим днем для виконання цієї вимоги є 27.02.2026.

Позиція відповідача щодо застосування ст. 625 ЦК України є правовою помилкою та свідчить про хибне ототожнення процентів за користування кредитом із мірою відповідальності, оскільки Банк пред`явив до стягнення виключно договірні проценти за користування кредитом, що передбачені ст. 1048 ЦК України, та є складовою частиною основного зобов`язання, тоді як передбачені ст. 625 ЦК України є спеціальною санкцією за прострочення , вимог щодо стягнення яких банк у даній справі взагалі не заявляв.

Додаткові пояснення відповідача – 2.

04.06.2026 до суду від відповідача-2 Калин Т.П. надійшли Додаткові пояснення № без номера від 01.04.2026 (вх.№4335 від 04.06.2026) в яких зазначає наступне.

Кредитний договір №782/В/2025 від 20.08.2025 передбачав кінцевий строк повернення кредиту – 19.08.2028. Отже, на момент звернення позивача до суду загальний строк повернення кредиту не настав.

За таких обставин вимога банку про стягнення всієї неповернутої суми кредиту могла бути задоволена лише за умови доведення позивачем належного та правомірного дострокового настання строку виконання всього основного зобов`язання.

Сам факт прострочення окремого платежу не означає автоматичного настання строку повернення всієї суми кредиту. Дострокове стягнення всієї залишкової суми кредиту, є винятком із погодженого сторонами строку виконання зобов`язання, а тому потребує чіткого доведення: конкретного порушення умов договору, договірної підстави для дострокового повернення, належного направлення вимоги, факту її отримання, спливу строку на добровільне виконання та дати, з якої все кредитне зобов`язання стало таким що підлягає достроковому поверненню.

Особливе значення має питання належного пред`явлення вимоги поручителю. Банк посилався на направлення ОСОБА_1 листа – вимоги. Однак ОСОБА_1 фактично не отримувала таку вимогу. Отже, банк не довів, що поручитель була належним чином повідомлена про дострокове повернення кредиту, розмір заявленої вимоги, строк її виконання та наслідки невиконання.

Належне направлення вимоги не є тотожними її належному отриманню поручителем, а належне повідомлення позичальника не замінює належного повідомлення поручителя.

ФОП Калином Романом Володимировичем подано до Господарського суду Тернопільської області заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, якій присвоєно №921/267/26.

Сам факт подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не є автоматичною підставою для відмови у позові чи скасування рішення, водночас така обставинна має істотне значення для оцінки характеру спірних правовідносин, добросовісності поведінки сторін та пропорційності обраного позивачем способу захисту.

У цій справі АТ АКБ "Львів" фактично реалізувало найбільш обтяжливий для боржника та поручителя спосіб захисту – дострокове стягнення всієї залишкової суми кредиту до настання погодженого сторонами кінцевого строку повернення кредиту – 19.08.2028.

Наслідком таких дій стало істотне погіршення фінансового стану боржника, який був змушений ініціювати процедуру неплатоспроможності, що додатково підтверджує неплатоспроможність та надмірність застосовного кредитором способу захисту.

Додаткові пояснення позивача.

10.06.2026 від представника позивача Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів – Керод Х.І., надійшла Заява №б/н, документ сформовано в системі "Електронний суд" 09.06.2026 (вх. № 4490 від 10.06.2026), у яких зазначено про те, що 23.04.2026 із офіційного сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Банку стало відомо, що ФОП Калин Р.П. припинив підприємницьку діяльність як ФОП за власним рішенням з 31.03.2026. При цьому зазначає, що змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Також, посилаючись на положення частини 1 статті 20 ГПК України, статей 4, 45 ГПК України зазначає, що для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

У зв`язку із наведеним, позивач просить стягнути заявлену до стягнення у цій справі заборгованість за Кредитним договором №782/В/2025 від 20.08.2025 солідарно з Калина Романа Володимировича та ОСОБА_1 ; провести розгляд справи у відсутності представника позивача, на підставі наявних матеріалів справи.

Рух справи.

Ухвалою від 18.03.2026 прийнято позовну заяву № 1759/0-05 від 09.03.2026 (вх.№ 170 від 12.03.2026) Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" до розгляду та відкрито провадження у справі №921/146/26; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 15.04.2026 на 11 год. 40 хв.

Ухвалою від 15.04.2026 відкладено підготовче засідання на 13.05.2026 на 11 год. 40 хв.

Ухвалою від 13.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2026 на 10 год. 40 хв.

Явка сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Позивач у своїй позовній заяві просив суд проводити розгляд справи у відсутності представника позивача на підставі наявних матеріалів справи.

09.06.2026 від представника позивача Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів – Керод Х.І., надійшла Заява №б/н, документ сформовано в системі "Електронний суд" 09.06.2026 (вх. № 4472 від 09.06.2026) про розгляд справи без участі, в якій просить розглянути справу за відсутності позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Також не забезпечили участь в судове засідання своїх представників.

Відповідачу 1 ухвала від 18.03.2026 про відкриття провадження у справі № 921/146/25 була надіслана рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримана ним 28.03.2026, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення. Ухвала від 15.04.2026 про відкладення підготовчого засідання та ухвала від 13.05.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті направлені до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд», та доставлені йому 16.04.2026 та 14.05.2026 відповідно, про що свідчать Довідки про доставку електронного листа, підписана відповідальним працівником суду та знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачу 2 ухвала від 18.03.2026 про відкриття провадження у справі № 921/146/25 та ухвала від 15.04.2026 про відкладення підготовчого засідання були надіслана рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримані 28.03.2026 та 25.04.2026 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення. Ухвала від 13.05.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті надіслана рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернулася на адресу суду без вручення, по причині: :адресат відсутній".

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформація про іншу адресу відповідача - 2 у суду відсутня.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, суд звертає увагу, що відповідач - 2 подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, а відтак йому відомо про розгляд справи в суді.

Розгляд заяв та клопотань.

Жодні заяви та клопотання від учасників справи не поступили.

Технічна підтримка.

За відсутності представників сторін запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ) – не здійснювався.

Процесуальні дії суду.

Судом не оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення (скорочене рішення).

Суд, розглянувши наявні матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

20.08.2025 між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» (надалі-Банк), з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем Калин Романом Володимировичем (надалі-Позичальник), з другої сторони, було укладено Кредитний договір№782/В/2025 ( далі – Договір), відповідно до п. 1 якого Банк зобов`язався надати Позичальнику у власність грошові кошти (Кредит) у розмірі та на умовах, визначених цим Договором, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до п.2.1 Договору, Банк видає Позичальнику Кредит на наступних умовах:

- розмір та валюта Кредиту – 200 000,00 грн (п. 2.1.1 Договору);

- призначення Кредиту – фінансування оборотного капіталу позичальника (п.п.2.1.2 Договору);

- процентна ставка - 26% річних (п.2.1.3 договору);

- дата повернення Кредиту в повному обсязі – 19.08.2028 (п.2.1.4 Договору);

- порядок видачі Кредиту - безготівково на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_3 (п. 2.1.5 Договору);

- графік повернення Кредиту - згідно графіку погашення Кредиту, який є додатком №1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (п.2.1.6 договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору підставою здійснення Банком переказу кредитних коштів з позичкового рахунку є заявка на видачу кредиту, платіжне доручення або будь-який інший адресований Банку документ Позичальника, який містить усі необхідні для здійснення переказу реквізити, підписаний уповноваженими особами. Сторони домовились, що підписання Позичальником цього Договору є одночасно ініціативою Позичальника на отримання Кредиту, а тому видача кредитних коштів Банком може відбуватися без додаткових заяв, доручень чи інших документів.

Згідно з пунктами 2.4-2.5 Договору Кредит видається на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Датою видачі Кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).

Відповідно до п. 2.7. Договору Банк має право відмовити у виплаті Позичальнику Кредиту або його частини та/абовимагати дострокового повернення Кредиту у наступних випадках: наявності обставин, які свідчать про те, що наданий Позичальникові Кредит не буде повернуто у строки, визначені цим Договором; надання для здійснення платежів документів, що не відповідають вимогам законодавства та встановленим в Банку правилам; представлення Позичальником у Банк для отримання Кредиту документів/інформації, що виявились недостовірними; невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених цим Договором; наявності арешту на грошові кошти Позичальника на його поточних рахунках, які обліковуються в Банку; нецільового використання Кредиту або його частини; несвоєчасної сплати процентів та/або повернення Кредиту або його частини; порушення проти Позичальника справи про банкрутство або прийняття рішення про його припинення /ліквідацію.

Згідно п. 4.2 Договору сторони погодили, що проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3. цього Договору з моменту видачі Кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4. цього Договору. Позичальник сплачує нараховані Банком проценти у валюті Кредиту щомісяця не пізніше останнього календарного дня місяця, за який вони нараховані, якщо Графіком погашення кредиту не встановлені інші терміни сплати процентів.

Нарахування процентів та комісій за користування Кредитом може бути припинене раніше, ніж до настання терміну, вказаного в п. 2.1.4. цього Договору, у випадках передбачених законодавством України, внутрішніми положеннями Банку або за згодою Сторін (п. 4.3 Договору).

Сторони погодили, що Банк вправі припинити нарахування процентів за користування кредитом у наступних випадках: 1. у разі закінчення строку погашення кредиту вказаного в п. 2.1.4. даного кредитного договору; 2. у разі звернення Банку у суд про стягнення з Позичальника боргу за цим Договором; 3. у разі вчинення нотаріусом виконавчого напису на договорі застави (іпотеки), що був укладений в забезпечення погашення кредиту за цим договором. Рішення про припинення нарахування процентів за користування кредитом може бути прийнято Банком у будь-який момент після настання хоча б однієї із подій вказаної в пункті 4.3.1. цього Договору. Рішення про припинення нарахування процентів за користування кредитом приймається Банком самостійно. Додаткової згоди Позичальника на таке припинення не вимагається (п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3. Договору).

Згідно з п.п. 4.8 - 4.9 Договору Позичальник виконує свої зобов`язання по поверненню Кредиту, сплати комісій, процентів та інших платежів за цим Договором шляхом перерахування у безготівковій формі та/або внесення готівки в касу Банку на рахунок UA403252680000029096164689002. У випадку непогашення кредитів у визначений термін, несплати процентів, пені та інших зобов`язань, кожна сума боргу на наступний операційний день виноситься на рахунки простроченої заборгованості.

У п. 4.10. Договору сторони погодили, що рішення Банку про припинення нарахування процентів у випадках, передбачених п. 4.3.1. цього Договору, не позбавляє Банк права самостійно відновити нарахування процентів в будь-який момент та за будь-який період, включно за період протягом якого нарахування процентів було припинено. Таке право в Банку зберігається до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому, про відновлення нарахування процентів за кредитом Банк зобов`язаний повідомити Позичальника не пізніше ніж на наступний день від дня прийняття такого рішення. Повідомлення, що направляється Банком Позичальнику, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у Договорі) чи надано особисто Позичальнику.

Згідно з пунктами 5.1-5.2 Договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або Додатками до нього. Повернення Кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку.

Відповідно до пунктів 5.3-5.5 Договору повернення Кредиту, сплата процентів та інших платежів за цим Договором може здійснюватися третіми особами, в тому числі, але не виключно Поручителями. Позичальник зобов`язаний здійснювати платежі за цим Кредитним Договором у терміни, визначені цим Договором. Банк має право здійснювати договірне списання коштів з рахунків Позичальника, що відкриті в банківських установах, на свою користь в рахунок погашення заборгованості за цим Договором. Ініціювання переказу коштів Позичальника при договірному списанні здійснюється на підставі платіжної вимоги та/або меморіального ордера, що підписані уповноваженими особами Банку.

Згідно п. 5.6 Договору погашення заборгованості за цим Договором здійснюється у наступній черговості: пеня, штрафи та інші види неустойки; прострочені платежі по сплаті процентів за користування Кредитом; прострочені платежі по поверненню Кредиту (основного боргу); строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом, термін сплати яких наступає в поточному місяці; строкові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) за поточний місяць; строкові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.

Згідно з п. 4.7 Договору Позичальник може здійснити повернення Кредиту, або його частини, разом з усіма нарахованими до дати дострокового повернення процентами та іншими належними до сплати платежами.

Банк у випадках, передбачених п. 2.7, цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника (п.5.8 Договору).

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п.5.8) достроково повернути Кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором.

Відповідно до п.9.2.7 Договору, у випадку невиконання/неналежного виконання будь-яких умов цього Договору Банк має право вимагати дострокового погашення Позичальником Овердрафту/Кредиту в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет Забезпечення.

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх обов`язків (п. 11.1. Договору).

У додатку №1 до Кредитного договору №782/В/2025 від 20.08.2025 сторонами узгоджено графік погашення кредиту з визначенням кінцевої дати погашення кредиту – 19.08.2028.

06.11.2025 Фізична особа-підприємець Калин Роман Володимирович, звернувся до АТ АКБ "Львів", із Заявою від 06.1.2025, в якій просив внести зміни до кредитних договорів, зокрема №782/В/2025 від 20.08.2025, у зв`язку із економічними катаклізмами на ринку, пов`язаними із збройною агресію та військовим станом, та відповідно пролонгувати кредит в термін від 01.11.2025 по 31.01.2026 включно та встановити сплату тіла кредиту рівними частинами до кінця терміну.

26.11.2025 між сторонами підписано Графік повернення кредиту до Кредитного договору №782/В/2025 від 20.08.2025 (нова редакція), у якому погоджено, зокрема, що 30.11.2025, 31.12.2025 та 31.01.2026 Позичальник сплачує основний борг в розмірі 0,00грн та відсотки в розмірі 30.11.2025 – 4161,73грн, 31.12.2025 – 4229,01грн та 31.01.2026 - 4229,01грн.

20.08.2025 між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки №782/В/2025/Р-1 (далі – Договір поруки).

В п.1.1 Договору поруки зазначено, що порукою за цим Договором забезпечено належне виконання Позичальником (ФОП ОСОБА_2 ) Основного зобов`язання у повному обсязі (за Кредитним договором №782/В/2025 від 20.08.2025 з урахуванням усіх додаткових договорів/угод і додатків до нього, які укладені та/або будуть укладені в майбутньому; усі та кожен окремо, існуючі та майбутні грошові зобов`язання Позичальника за Кредитним договором, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, що виникають чи виникатимуть протягом усього часу дії Кредитного договору, зокрема, але не виключно, щодо повернення Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати неустойки, відшкодування збитків, тощо) у повному обсязі.

Пунктом 1.2 Договору поруки визначено, що безпосередні обсяг, розмір, порядок і умови виконання Основного зобов`язання визначаються відповідно до умов Кредитного договору, з урахуванням усіх додаткових угод/договорів і додатків до нього, які укладені та/або будуть укладені у майбутньому.

Станом на день укладення договору поруки: сума Кредиту (обсяг Основного зобов`язання) становить 200 000 грн; кінцевий термін виконання основного зобов`язання – 19.08.2028 року; розмір процентів за користування кредитом становить 26% річних. Розмір інших платежів, обумовлених Кредитним договором, станом на день укладення цього Договору, порядок і умови їх сплати, визначено Кредитним договором.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу (повернення кредиту), процентів, неустойки, відшкодування збитків, сплати інших платежів, обумовлених Кредитним договором. Поручитель несе солідарну з Позичальником відповідальність за належне виконання позичальником Основного зобов`язання.

В п.1.5 Договору поруки зазначено, що шляхом підписання цього Договору, Поручитель підтверджує, що всі умови Кредитного договору йому відомі та зрозумілі. Застережень до умов Кредитного договору у Поручителя немає.

Відповідно до п.2.1 Договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником Основного зобов`язання, а також за наявності інших обставин, які унеможливлюють або об`єктивно свідчать про неспроможність Позичальника належно виконати/виконувати основне зобов`язання (смерть, тривала відсутність, хвороба/ ліквідація, банкрутство, тощо), Поручитель зобов`язується виконати основне зобов`язання в повному обсязі, а саме: пп. 2.1.1 повернути отриманий, але не повернутий позичальником Кредит; пп. 2.1.2 сплатити нараховані проценти за користування Кредитом, неустойку (штраф, пеню), передбачені умовами Кредитного договору; пп. 2.1.3 виконати інші боргові зобов`язання, що виникають з умов Кредитного договору

Згідно з п. 2.3 Договору поруки, Кредитор вправі вимагати виконання основного зобов`язання, частково або в повному обсязі, на свій розсуд, як від Позичальника і Поручителя, так і від будь-кого з них окремо.

Поручитель зобов`язаний здійснити погашення суми простроченого Основного зобов`язання не пізніше 7 семи банківських днів з дати надіслання йому вимоги Кредитором. При цьому, вимога Кредитора вважається такою, що отримана Поручителем, якщо вона надіслана рекомендованим чи цінним листом на поштову адресу або на адресу електронної пошти Поручителя, зазначені в цьому договорі, або повідомлені Поручителем додатково, або вручена йому особисто (п.2.8. Договору поруки).

За умовами п.4.1, 4.2 Договору поруки, цей договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами. Дія Договору припиняється зі спливом трьох років (36 місяців), з дати кінцевого терміну виконання Основного зобов`язання, зазначеної у п.1.2. цього Договору.

Договір поруки №782/В/2025/Р-1 від 20.08.2025 підписано сторонами, скріплено печаткою позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" взяті на себе зобов`язання по Кредитному договору №782/В/2025 від 20.08.2025 виконало надано Позичальнику Фізичній особі-підприємцю Калину Роману Володимировичу кредит в сумі 200 000, 00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером №1035278 від 20.08.2025 (належним чином засвідчена копія меморіального ордеру знаходиться в матеріалах справи).

Позичальник допустив прострочення платежів згідно графіку, що підтверджується виписками по рахунку позичальника на яких обліковується тіло кредиту та відсотки за користування кредитом.

11.02.2026 Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернулося до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з Листом-вимогою №1086/0-05 від 10.02.2026 з вимогою протягом 10 робочих днів з дня отримання даної вимоги повністю погасити заборгованість по Кредитному договору №782/В/25 , яка станом на 10.02.2026 становить 201 519,74 грн, яких: строкова заборгованість по основному договору – 188 888,88 грн; строкова заборгованість за нарахованими процентами – 0,00грн; прострочена заборгованість по основному боргу – 0,00грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 12 630,86 грн.

Також кредитор Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» 11.02.2026 звернувся до Поручителя ОСОБА_1 з листом-вимогою №1087/0-05 від 10.02.2026 з вимогою протягом 10 робочих днів з дня отримання даної вимоги повністю погасити заборгованість по Кредитному договору №782/В/25, яка станом на 10.02.2026 становить 201 519,74грн, яких: строкова заборгованість по основному договору – 188 888,88 грн; строкова заборгованість за нарахованими процентами – 0,00грн; прострочена заборгованість по основному боргу – 0,00грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 12 630,86грн.

Докази направлення листів-вимог (Описи вкладень в цінні листи, Список 11.02.2026 листи-вимоги) знаходяться в матеріалах справи.

Зазначені листи –вимоги отримані позичальником та поручителем 14.02.2026, що підтверджується трекінгами АТ Укрпошти, належні копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Однак, дані листи-вимоги залишились без відповідного реагування Позичальником та Поручителем.

Відтак, кредитор Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернувся до суду з даним позовом про стягнення 205203,07 грн., з яких заборгованість по основному боргу – 188 888,88 грн., заборгованість по процентах – 16314,19 грн.

Оцінивши подані докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 ГПК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком, правом довірчої власності.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 11.11.2019 у справі №725/3981/14 зроблено правовий висновок, що зміна строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості не змінює строк чинності поруки, визначений сторонами у договорі поруки.

Матеріалами справи підтверджено, що Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» виконало свої зобов`язання та надало Фізичній особі-підприємцю Калину Роману Володимирович кредит в сумі 200 000, 00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером 1035278 від 20.08.2025. Однак Позичальником Фізичною особою-підприємцем Калином Романом Володимировичем було допущено заборгованість

Банк скористався правом передбаченим п.5.8 Кредитного договору та звернувся до Фізичної особи-підприємця Калина Романа Володимировича з Листом-вимогою №1086/0-05 від 10.02.2026 з вимогою протягом 10 робочих днів з дня отримання даної вимоги повністю погасити заборгованість по Кредитному договору №782/В/25, яка станом на 10.02.2026 становить 201 519,74грн, з яких: строкова заборгованість по основному договору – 188 888,88 грн; строкова заборгованість за нарахованими процентами – 0,00грн; прострочена заборгованість по основному боргу – 0,00грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 12 630,86грн.

Разом з тим, жодних дій із повернення кредитних коштів ним вжито не було (доказів протилежного Позичальником (відповідачем – 1) не подано).

Також Банк звернувся до Поручителя ОСОБА_1 з листом-вимогою №1087/0-05 від 10.02.2026 з вимогою протягом 10 робочих днів з дня отримання даної вимоги повністю погасити заборгованість по Кредитному договору №782/В/25, яка станом на 10.02.2026 становить 201 519,74грн, яких: строкова заборгованість по основному договору – 188 888,88 грн; строкова заборгованість за нарахованими процентами – 0,00грн; прострочена заборгованість по основному боргу – 0,00грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 12 630,86 грн.

З огляду на викладене, відповідач – ФОП Калин Р.В., зобов`язаний був виконати зобов`язання за Кредитним договором у повному обсязі до 27.02.2026 включно (10 робочих днів з дати отримання вимоги – 14.02.2026).

Однак, Поручитель (відповідач 2) не оплатила заборгованість, яка виникла у Позичальника перед Банком.

Слід зазначити, що направленням листа-вимоги змінено термін виконання кредитного зобов`язання, а саме 10-ти робочих днів – з моменту отримання вимоги достроково повернути кредит та сплатити всі належні платежі. Позичальник та Поручитель отримали відповідні вимоги 14.02.2026, то останнім робочим днем для виконання цієї вимоги є 27.02.2026. У зв`язку із чим банк правомірно припинив нараховувати проценти за кредитним договором з 28.02.2026.

Станом на 02.03.2026 заборгованість по нарахованих і несплачених процентах становить 16314,19 грн за період з 29.02.2024 по 27.02.2026, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості та виписками по рахунках.

За таких обставин, документально підтвердженими та правомірними є нараховані згідно умов кредитного договору відсотки за користування кредитом в розмірі 16314,19 грн.

Станом на даний час заборгованість по основному боргу – 188 888,88 грн., заборгованість по процентах – 16314,19 грн, яка виникла станом на 02.03.2026, не погашена ні Позичальником Фізичною особою-підприємцем Калином Романом Володимировичем, ні Поручителем Калин Тетяною Петрівною.

При цьому суд враховує, що з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та пояснень позивача від 13.05.2026 вбачається, що Фізична особа-підприємець Калин Роман Володимирович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) припинив підприємницьку діяльність як ФОП за власним рішенням з 31.03.2026.

До юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Вказаний правовий висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №295/5047/18.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18 та в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, від 05.06.2019 по справі №904/1083/18, від 09.10.2019 по справі №127/23144/18.

Відтак, зобов`язання відповідача - 1 із втратою ним статусу як ФОП не припинились і він відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з його підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги погоджені сторонами умови Кредитного договору, Договору поруки, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують належне виконання відповідачами взятих на себе зобов`язань в частині своєчасного повернення наданого кредиту, сплати процентів в обумовлені терміни, вимоги про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором №782/В/2025 від 20.08.2025 в загальній сумі 205203,07 грн., з яких заборгованість по основному боргу – 188 888,88 грн., заборгованість по процентах – 16314,19 грн, є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Твердження відповідача 2, які викладені у відзиві на позовну заяву, щодо застосування до даних правовідносин норм Закону України "Про споживче кредитування", суд відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 9-11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Як встановлено судом Кредитний договір №782/В/2025 від 20.08.2025 був укладений відповідачем -1 Калин Р.В. як фізичною-особою підприємцем з метою фінансування оборотного капіталу Позичальника (п. 2.1.2 Кредитного договору), тобто для здійснення підприємницької діяльності.

Кредитний договір містить інформацію про суму виданого кредиту, а також розміри та терміни внесення платежів на їх повернення, з чим ФОП Калин Р.В. погодився, підписавши такий договір, отримав на його виконання кредитні кошти, та який останній виконував.

За змістом ч.10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Таким чином, оскільки кредитний договір укладений не фізичною особою, а фізичною особою-підприємцем, який здійснює підприємницьку діяльність, дані правовідносини врегульовані положеннями Цивільного кодексу України (зокрема главою 71), тому відсутні підстави для застосування до даних правовідносин норм Закону України "Про споживче кредитування", який регулює правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні (в тому числі за аналогією), про що просить відповідач 2.

Щодо посилання відповідача - 2 на те, що умовами кредитного договору не передбачено чіткого та однозначного права кредитодавця на дострокове стягнення кредитних коштів, а також ненадання позичальником можливості усунути порушення кредитного договору в розумний термін (за аналогією з ч.4 ст.16 Закону України "Про споживче кредитування"), то суд розцінює такі як суперечливу поведінку відповідача 2, оскільки підписуючи Договір поруки №782/В/2025-Р-1 від 20.08.2025 (п.1.5) ОСОБА_1 підтвердила, що всі умови Кредитного договору їй відомі та зрозумілі; застережень до умов Кредитного договору у Поручителя немає.

Твердження відповідача - 2 що ОСОБА_1 фактично не отримувала таку вимогу а отже, банк не довів, що поручитель була належним чином повідомлена про дострокове повернення кредиту, розмір заявленої вимоги, строк її виконання та наслідки невиконання не відповідають дійсності, оскільки наявними в матеріалах справи трекінгами АТ Укрпошти підтверджується отримання позичальником та поручителем листів-вимог 14.02.2026.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3328 грн 00 коп. згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 358580 від 06.03.2026.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

А тому, з врахуванням норми п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів, на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» по 1664 грн 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (вул. Сербська, будинок 1, м.Львів, ЄДРПОУ 09801546)

– 188 888 ( сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 88 коп. - заборгованість по основному боргу;

- 16314 (шістнадцять тисяч триста чотирнадцять) грн 19 коп. - заборгованості по процентах.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (вулиця Сербська, будинок 1, місто Львів, ЄДРПОУ 09801546) – 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири ) грн 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (вул. Сербська, будинок 1, м.Львів, ЄДРПОУ 09801546) – 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири ) грн 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати:

- позивачу в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд”;

-відповідачу-1 Фізичній особі-підприємцю Калину Роману Володимировичу в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд”;

- відповідачу-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) – рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач: Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, м.Львів, вул.Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546)

Відповідач -1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 22 червня 2026 року.

Суддя С.О. Хома