Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №916/5377/25 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5377/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Ніконової Д.І.

розглянувши справу № 916/5377/25 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” /ЄДРПОУ 40236172, адреса – 65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 17/

до відповідачів:

1) Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса – 65026, м. Одеса, Біржова площа, 1/;

2) Виконавчого комітету Одеської міської ради /ЄДРПОУ 04056919, адреса – 65026, м. Одеса, Біржова площа, 1/;

про стягнення 123 302,01 грн

за участі представників учасників справи:

від позивача: адвокат Ростомов А.Г. за ордером;

від відповідача1: Асташенкова О.І. в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача2: не з`явився, повідмлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №5521/25 від 31.12.2025/ Одеської міської ради з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 123 302,01 гривень та встановлення способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси – Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 2, 169, 172,175, 176, 256, 257, 263, 267, 319, 322, 327, 385, 525, 526, 610, 611, 615 Цивільного кодексу України, Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Ухвалою суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5377/25; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 257-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

12.03.2026 судом від Одеської міської ради отримано пояснення /вх.№8800/26 від 12.03.2026/, в яких відповідач просить прийняти письмові пояснення Одеської міської ради, долучити до матеріалів справи № 916/5377/25 та врахувати при ухваленні рішення. Задовольнити заяву Одеської міської ради про застосування строку позовної давності до правовідносин у справі № 916/5377/25. У задоволенні позову ОСББ “Троїцька 17” до Одеської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 123 302,01 грн та встановлення способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси – Виконавчого комітету Одеської міської ради – відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.03.2026 постановлено справу № 916/5377/25 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "08" квітня 2026 р. на 10:00.

16.03.2026 судом отримано від позивача заперечення на прийняття пояснень Одеської міської ради у справі №916/5377/25 /вх.№9142/26 від 16.03.2026/.

У підготовчому засіданні 08.04.2026 судом задоволено усне клопотання відповідача та надано відповідачу строк на подання відзиву до 10.04.2026. Також судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засіданні та призначено розгляд справи на 27.04.2026 на 10:00 год.

09.04.2026 судом від відповідача1 Одеської міської ради отримано відзив на позовну заяву /вх.№12230/26 від 09.04.2026/.

16.04.2026 судом від позивача отримано відповідь на відзив /вх.№13190/26 від 16.04.2026/.

У підготовчому судовому засіданні 27.04.2026 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті на 06.05.2026 на 14:00.

У судовому засіданні 06.05.2026 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні по суті на стадії дослідження доказів та призначено розгляд справи на 26.05.2026 на 14:00.

25.05.2026 судом від позивача отримано клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження у справі №916/5377/25 /вх.№18030/26 від 25.05.2026/.

В судовому засіданні 26.05.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про повернення на стадію підготовчого провадження та задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі Виконавчого комітету Одеської міської ради у якості співвідповідача. Також судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому судовому засіданні та призначено розгляд справи на 04.06.2026 на 10:00 год.

04.06.2026 року у підготовчому судовому засіданні суд за участі представника відповідача Одеської міської ради в порядку ст. 185 ГПК України оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті на 11.06.2026 р. на 13:45.

В судовому засіданні 11.06.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача1 Одеської міської ради в судовому засіданні проти позовної заяви заперечувала та просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач2 правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв щодо розгляду справи до суду не подав, причини неявки представника суду невідомі, повідомлений належним чином.

На підставі ч. ч. 1-3 ст. 202 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Одеська міська рада не сплачує за Територіальну громаду міста Одеси внески на управління багатоквартирним будинком, у результаті чого у неї утворилася заборгованість, а саме станом на 27 серпня 2025 року по приміщенням № 801, 502, 503 загальною площею 306,2 кв. м рахується заборгованість в сумі 72 843,72 грн.

ОСББ “Троїцька-17” регулярно направляє до Одеської міської ради та комунальної установи “Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради” повідомлення про нарахування внесків та заборгованість, на що постійно отримує одну й ту ж відповідь: “…на сьогоднішній день у Комунальної установи “Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради” відсутня фінансова можливість здійснювати бюджетні асигнування на сплату грошових внесків на управління житлових будинків…”.

З огляду на той факт, що Одеська міська рада, як уповноважена особа територіальної громади міста Одеси протягом періоду нарахування сум внесків реалізовувала свої повноваження як співвласник багатоквартирного будинку у місті Одесі по вул. Троїцька 17 у неї виникли зобов`язання утримувати будинок, як у будь-якого іншого співвласника багатоквартирного будинку. Не дивлячись на даний факт, Одеська міська рада не виконувала зобов`язання зі сплати внесків на утримання будинку, увесь час тягар утримання будинку був розподілений на інших співвласників багатоквартирного будинку, а тому, ОСББ “Троїцька-17” звертається до суду з даним позовом про стягнення.

Окремо, позивач просить встановити порядок стягнення коштів з Одеської міської ради, адже, Одеська міська рада не має відкритих рахунків в органах Казначейства Одеської області, тому безспірне списання з цієї рахунків юридичної особи коштів на виконання рішення суду відповідно до “Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, неможливе. За таких обставин належним способом судового захисту прав та законних інтересів позивача є стягнення коштів з бюджету Територіальної громади міста Одеси, а саме з казначейських рахунків виконавчого комітету Одеської міської ради як розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач1 Одеська міська рада зазначає, що для визначення розміру послуг з утримання будинку та прибудинкової території, рішенням та протоколом загальних зборів ОСББ “Троїцька-17” повинен бути затверджений кошторис Об`єднання щодо порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників багатоквартирного будинку № 17, розташованого по вул. Троїцькій у м. Одесі. Однак, з аналізу позовної заяви ОСББ “Троїцька-17” вбачається, що позивачем взагалі не зазначено, чи розглядалось на загальних зборах співвласників питання щодо затвердження кошторису витрат даного Об`єднання на 2017-2025 роки.

Відповідач1 звертає увагу суду на те, що до позовної заяви Об`єднанням не додано належних доказів у розумінні вимог господарського процесуального законодавства України стосовно затвердження кошторисів ОСББ “Троїцька-17” щодо порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників багатоквартирного будинку починаючи з 2017 р. по 2025 р. (період заборгованості на оплату внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком вказаний у позові) - за кожен рік окремо. Натомість, до позовної заяви позивачем додано витяги з протоколів загальних зборів ОСББ “Троїцька-17” від 05.02.2017, 04.02.2018, 10.02.2019, 27.09.2020, 31.01.2021, 13.02.2022, 05.02.2023, 10.11.2024, в яких не зазначено про розгляд питання щодо затвердження кошторисів щодо розміру витрат та щомісячних внесків на утримання будинку та прилеглої території на 2017-2025 роки. З урахуванням того, що позивачем у позовній заяві завлено період заборгованості з червня 2017 р. по серпень 2025 р., вищевказані витяги з протоколів загальних зборів Об`єднання не є доказами належного та обґрунтованого розрахунку заборгованості за вказаний у позові період.

Відповідач1 звертає увагу суду першої інстанції на те, що в матеріалах даної справи відсутні відомості та відповідні письмові докази щодо проведення ОСББ “Троїцька-17” загальних зборів у 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках та встановлення відповідних тарифів на ці роки, з урахуванням п.п. 3.1, 3.2, 3.3 розділу ІІI Статуту Об`єднання. Також до позовної заяви ОСББ “Троїцька-17” не було додано доказів стосовно своєчасного повідомлення Одеської міської ради про дату та час проведення загальних зборів Об`єднання щодо встановлення переліку, розміру та порядку сплати внесків та платежів співвласників вказаного будинку у встановленому Законом порядку.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивачем не надано до суду письмових доказів в обґрунтування позовних вимог, відповідач вважає, що у ОСББ “Троїцька-17” відсутні підстави для нарахування витрат на управління вищевказаним багатоквартирним будинком за зазначений період, а також немає підстав для нарахування інфляційних витрат та 3% річних за відсутності належно обґрунтованої суми основного грошового зобов`язання.

Щодо встановлення способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси – Виконавчого комітету Одеської міської відповідач1 звертає увагу суду на те, що Одеська міська рада відповідно до положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” входить до системи виконавчих органів Одеської міської ради нарівні з іншими виконавчими органами, зокрема, Виконавчим комітетом Одеської міської ради. У даній справі позивач просить стягнути грошові кошти з Виконавчого комітету Одеської міської ради й водночас пояснює необхідність саме такого способу стягнення відсутністю розрахункових рахунків у Одеської міської ради. Загальна та виключна компетенція сільських, селищних, міських рад зазначена у ст. ст. 25, 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад зазначені у ст. ст. 27-41 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Одеська міська рада наголошує, що Виконавчий комітет є колегіальним органом, який формується відповідно до ст. 51 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та діє відповідно до Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 р. № 535-VІІІ. Водночас, Одеська міська рада - це представницький орган місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону представляє інтереси територіальної громади міста Одеси та приймає від її імені рішення. За приписами ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Отже, відповідач1 зауважує, що, враховуючи все вищевикладене, заборгованість за сплату внесків у багатоквартирному будинку має бути стягнута саме з власника об`єкту нерухомого майна, яке розташовано у багатоквартирному будинку яким є Одеська міська рада, яка є юридичною особою та самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з Одеської міської ради заборгованості з відкритих у Казначействі рахунків Виконавчого комітету Одеської міської ради є незаконною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у судовому порядку.

Окрім того, відповідач1 зазначає, що до позовних вимог ОСББ “Троїцька-17” про стягнення з Одеської міської ради заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 123 302,01 грн, судом має бути застосований строк позовної давності.

У відповіді на відзив позивач ОСББ “Троїцька-17” зазначає, що жодна норма чинного законодавства України не пов`язує чинність рішень про затвердження внесків на утримання багатоквартирного будинку із наявністю кошторису. З цього випливає, що чинні рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку мають виконуватися співвласниками в силу їх чинності, а не суб`єктивних критеріїв їх обґрунтованості. Обговорення чинних рішень загальних зборів з точки зору дотримання законодавства не має правового значення для спору, який безпосередньо не пов`язаний із чинністю рішень загальних зборів, зводяться до дискусій щодо доречності виконання чинних рішень загальних зборів. Слід зауважити, що Одеська міська рада мала безліч можливостей висловити свої побажання чи зауваження щодо складових кошторису, його наявності та доречності, проте, таким правом не скористалася, як і не оскаржила жодним чином рішення загальних зборів. Дискусії ж щодо обґрунтованості чинних рішень загальних зборів в момент пред`явлення вимоги з приводу неналежного виконання зобов`язань покладених в силу закону зводяться до уникнення виконання вимог Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” та Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” із подальшим розподілом виконання даного обов`язку на інших співвласників багатоквартирного будинку.

Позивач зауважує, що Одеська міська рада, як зареєстрований власник приміщень у будинку, який достеменно знає про обов`язок сплати внесків на утримання будинку, ініціатором щорічних загальних зборів, які на її думку слід проводити обов`язково, не виступала, відповідних пропозицій не висувала, що робить заперечення у цій частині такими, що направлені виключно на уникнення від обов`язку утримання будинку. Як слідує з Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” право на скликання загальних зборів у співвласників та правління об`єднання є паритетним, а тому посилання ОМР на те, що такі збори мали ініціюватися та проводитися кимось іншим лише у момент настання обов`язку зі сплати внесків є проявом непослідовної та недобросовісної поведінки, де особа ініціює питання про свої права на управління нею будинком лише через бажання уникнути обов`язків без намагання реального захисту порушеного права шляхом подачі позовної заяви. З самого моменту створення ОСББ відповідач1 не тільки не приймав участь в управлінні багатоквартирним будинком, не проявляв інтересу до такої участі, а й постійно відповідав, що бюджетні кошти на дані цілі відсутні листами доданими до позову.

Позивач вказує, що витяги є офіційними належним чином завіреними головою правління ОСББ документами, справжність яких може бути підтверджена шляхом надання суду та учасникам справи оригіналів протоколів загальних зборів. Витяги подані для того, щоб не збільшувати матеріали справи документами, які не мають відношення до предмета спору.

Також позивач зазначає, що положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, поза залежністю від того, чи користується він ним безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном.

Отже, на думку позивача, обов`язок зі сплати внесків та виконання рішень загальних зборів співвласниками презюмується і не потребує додаткового окремого сповіщення, про що хибно зазначає Одеська міська рада. Тим не менш, позивач вживав систематичні спроби досудового врегулювання спору, про що зазначено вище, однак, при підготовці відзиву на позовну заяву Одеська міська рада дане листування не помітила.

Щодо доводів Одеської міської ради про сплив строків позовної давності, зауважує, що окрім дотримання строків давності з урахуванням перехідних положень Цивільного кодексу України має місце і переривання перебігу строків давності шляхом постійного посилання на відсутність коштів для виконання обов`язку, пред`явленого позивачем.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників учасників справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” зареєстровано 27 січня 2016 року, номер запису 1 556 102 0000 057054, на підставі рішення установчих зборів, відповідно до чинного законодавства.

Метою створення об`єднання, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29.11.2001 р. № 2866 є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, забезпечення належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством і статутними документами.

Згідно з відомостями про права власності, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно у комунальній власності Територіальної громади міста Одеси, від імені та в інтересах якої реалізацію права власності здійснює Одеська міська рада, станом на теперішній час знаходяться приміщення Будинку загальною площею 306,2 кв. м:

- Нежитлове підвальне приміщення № 801 (174,0 кв. м), свідоцтво про право власності САВ № 308077 від 15.03.2007, дата прийняття рішення про держреєстрацію – 24.04.2007, реєстраційний № 18645636;

- Нежитлове підвальне приміщення № 502 (125,3 кв. м), свідоцтво про право власності САВ № 817438 від 08.05.2008, дата прийняття рішення про держреєстрацію – 29.05.2008 , реєстраційний № 23445381;

- Нежитлове приміщення між третім і четвертим поверхами № 503 (6,9 кв. м), свідоцтво про право власності САС № 842799 від 07.12.2009, дата прийняття рішення про держреєстрацію – 21.12.2009 , реєстраційний № 29251047.

З матеріалів справи вбачається, що Загальними зборами ОСББ “Троїцька-17”, що відбулися 05 лютого 2017 року, серед іншого, вирішено: “Перейти на оплату внесків за поточний місяць з 01 березня 2017 року. Розмір щомісячних внесків співвласників на утримання багатоквартирного будинку та до резервного фонду залишити без змін – у сумі 4 грн 70 коп (чотири гривні 70 коп.) за один квадратний метр площі”.

Загальними зборами ОСББ “Троїцька-17”, що відбулися 04 лютого 2018 року, серед іншого, вирішено: “Затвердити загальний розмір щомісячних внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком у сумі 5 грн. 00 коп. (п`ять гривень 00 коп.) за один квадратний метр площі з 01 березня 2018 року”.

Загальними зборами ОСББ “Троїцька-17”, що відбулися 10 лютого 2019 року, серед іншого, вирішено: “Затвердити загальний розмір щомісячних внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком у сумі 5 грн. 20 коп. (п`ять гривень 20 коп.) за один квадратний метр площі з 01 березня 2019 року”.

Загальними зборами ОСББ “Троїцька-17”, що відбулися 27 вересня 2020 року, серед іншого, вирішено: “Заснувати цільовий фонд капітального ремонту, реконструкції та модернізації спільного майна багатоквартирного будинку по вул. Троїцька, 17 та затвердити розмір щомісячних внесків співвласників до фонду у сумі 3,00 грн (три грн 00 коп.) за один квадратний метр площі з 01 жовтня 2020 року. Розмір щомісячних внесків на управління будинком залишити у сумі 5 грн 20 коп. (п`ять гривень 20 коп.) за один квадратний метр площі. Всього загальна сума щомісячних внесків співвласників складає 8 грн. 20 коп. (вісім гривень 20 коп.) з 01.10.2020 року”.

Загальними зборами ОСББ “Троїцька-17”, що відбулися 31 січня 2021 року, серед іншого, вирішено: “Затвердити загальний розмір щомісячних внесків на управління багатоквартирним будинком у сумі 8 грн. 20 коп. (вісім гривень двадцять копійок) за один квадратний метр площі, що перебуває у власності співвласника, порядок сплати — щомісяця за поточний місяць”. Надалі розмір внесків залишався без змін і на чергових загальних зборах ОСББ це підтверджувалося.

Судом встановлено, що 11 липня 2022 року ОСББ “Троїцька-17” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про примусове стягнення заборгованості за внесками за період з 01 липня 2019 року по 30 червня 2022 року. Рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1553/22 від 19 грудня 2022 року було стягнуто з Одеської міської ради, яка діє від імені та в інтересах Одеської міської територіальної громади за рахунок місцевого бюджету, на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” 98 358,04 грн боргу по внесках на управління багатоквартирним будинком та 2 481,00 грн судового збору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05 грудня 2024 року було стягнуто з Одеської міської ради, яка діє від імені та в інтересах Територіальної громади міста Одеси, за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси – Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” суму заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком з 01 липня 2022 року по 30 червня 2024 року у розмірі 66 220,70 грн в тому числі 60 260,16 грн основного боргу, 1 780,13 грн 3% річних та 4 180,41 грн інфляційних втрат.

З матеріалів справи вбачається, що на звернення ОСББ “Троїцька-17” щодо сплати грошових внесків на управління житлових будинків Комунальна установа “Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради” надавала письмові відповіді: від 01.08.2024, від 08.08.2024, від 04.09.2024, від 25.09.2024, від 07.10.2024, від 15.11.2024, від 24.12.2024, від 05.03.2025, від 18.03.2025, від 10.04.2025, від 25.04.2025, від 22.05.2025, від 04.07.2025, від 26.08.2025.

У всіх вказаних відповідях КУ “Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради” зазначала, що на сьогоднішній день у КУ “Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради” відсутня фінансова можливість здійснювати бюджетні асигнування на сплату грошових внесків на управління житлових будинків. На сьогоднішній день, Комунальною установою спільно з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради проводиться робота щодо передачі об`єкта нерухомого майна в оренду в порядку та на умовах Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Однак, наразі відсутні заявки на оренду об`єкта, що обумовлено економічною ситуацією, яка склалась на тлі воєнних дій, та безпосередньо характеристикою та станом об`єкта.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 123 302,01 грн (72 843,72 грн – основний борг, 41 187,09 грн – інфляційні нарахування, 9 271,20 грн – 3% річних) за період з червня 2017 по червень 2019 років та з липня 2024 по серпень 2025 років та встановлення способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси – Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Згідно з ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 13 Конституції України та ч. 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно з ст. ст. 4, 12 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Ст. 1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно з п. п. 1, 2, 5, 6 ст. 7 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” співвласник зобов`язаний: “…виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням”.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Касаційний господарський суд Верховного Суду у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 910/1395/19 зазначив, що “за Законом України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” законодавством на відповідача, як на члена ОСББ…, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі”.

Отже, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Судом перевірено розрахунок обсягу заборгованості до 27.08.2025, а також розрахунок в порядку ст. 625 ЦК України за нарахуваннями на заборгованість по внескам за приміщення № 801, 502, 503 загальною площею 306,2 кв. м, додані до позовної заяви, згідно з якими: заборгованість станом на 10.12.2025 становить – 72 843,72 грн; інфляційні нарахування - 41 187,09 грн; 3 % річних - 9 271,20 грн.

Загальна сума нарахувань за ст. 625 ЦК України становить 50 458,29 гривень є невід`ємною частиною ліквідної маси боргу у розмірі 72 843,72 гривень, додається до нього та становить 123 302,01 гривень.

Так, судом встановлено його правильність та відповідність матеріалам справи, в зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з Одеської міської ради заборгованості в розмірі 123 302,01 грн (72 843,72 грн – основний борг, 41 187,09 грн – інфляційні нарахування, 9 271,20 грн – 3% річних) підлягають задоволенню.

Доводи сторони відповідача1 щодо необґрунтованості позовних вимог не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи та в повному обсязі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 906/884/19, згідно з яким - прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” № 417-VIII.

При цьому, суд наголошує, що відповідач не надав суду доказів визнання в судовому порядку будь яких рішень загальних зборів позивача незаконними.

Стосовно позовних вимог про встановлення способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради, за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси – Виконавчого комітету Одеської міської ради суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд може (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Статтями 1, 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

За змістом ч. 1, 8 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів– бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, – місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Так, відповідно до п. 1.1. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради, що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 р. № 535-VІІ «Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції», Виконавчий комітет Одеської міської ради є виконавчим органом, який створюється Одеською міською радою на період її повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статуту територіальної громади міста Одеси та регламенту ради.

Згідно з п. 1.3. Положення Виконавчий комітет Одеської міської ради є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов`язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Фінансування видатків Виконавчого комітету Одеської міської ради здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади (п. 1.4. Положення).

Таким чином, фінансові ресурси Одеської міської територіальної громади закріплено за виконавчими органами Одеської міської ради, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету. Саме тому, Одеська міська рада не відкриває власного рахунку, натомість місцева рада при здійсненні діяльності користується рахунком свого виконавчого комітету.

Відтак, з урахуванням того, що Одеська міська рада, не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, вважаємо, що з метою реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присудженої заборгованості слід здійснювати з рахунку розпорядника бюджетних Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.05.2026 11 коштів місцевого бюджету міста Одеси – Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 916/1952/17.

У тій самій постанові Верховного Суду вказано, що Управління Державної казначейської служби України в м. Одесі у листі № 08-28/846-3884 від 20.12.2017 повідомило, що Одеська міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства.

Натомість, розпорядниками коштів місцевого бюджету м. Одеси визначено: Виконавчий комітет Одеської міської ради та Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Ситуація з приводу неможливості стягнення коштів з Одеської міської ради і позиція судів з приводу можливості стягнення з Виконавчого комітету Одеської міської ради є сталою, що підтверджується рішеннями та ухвалами судів, наявними у відкритому доступі.

За правилами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Отже, з метою економії процесуального часу, суд приймає доводи позивача та вважає можливим вирішити питання в порядку ст. 331 ГПК України та встановити порядок виконання рішення суду одночасно з прийняттям рішення у справі.

Доводи сторони відповідача про наявність підстав для застосування строків позовної давності суд відхиляє з огляду на те, що розрахунки за цим позовом беруть свій початок з червня 2017 року.

Щодо доводів відповідача щодо пропуску строку позовної давності суд зазначає, що згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СоУ-2” від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12.03.2020 року до 22 .05.2020 року на всій території України.

Дію карантину, встановленого цією постановою, було продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023

Отже, карантин в Україні встановлено з 12.03.2020 року і до 30.06.2023 строк його дії продовжено, а тому перебіг строків позовної давності з 12.03.2020 року був зупинений.

Крім того, Законом України № 2102-ІХ “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” затверджено Указ Президента України від 24.02.2023, яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2011, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройно! агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ унормовано, що відповідно до пункту 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що у період дії в Україні воєнного стану строки позовної давності, як загальної, так і спеціальної, визначені Цивільним кодексом України, не сплинули, а були продовжені на строк дії воєнного стану.

В подальшому згідно з п. 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” ЦК України в редакції від 30.01.2024 на підставі Закону від 08.11.2023 № 3450-IX “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини” законодавчо було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану.

При цьому з 04.09.2025 на підставі Закону України “Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності” Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) було виключено.

Отже, строки позовної давності були поновлені з 04.09.2025.

З урахуванням того, що позивач звернувся до суду з позовом 31.12.2025, строки позовної давності ОСББ “Троїцька-17” не пропущені.

Згідно з ст. 73, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обгрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 157 від 22.12.2025.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, а саме – стягнення всієї суми заборгованості з відповідача1 Одеської міської ради, судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача1.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення 123 302,01 грн – задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса – 65026, м. Одеса, Біржова площа, 1/ на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” /ЄДРПОУ 40236172, адреса – 65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 17/ суму заборгованості у розмірі 123 302,01 грн /сто двадцять три тисячі триста дві гривні 01 копійка/, з яких: 72 843,72 грн – основний борг, 41 187,09 грн – інфляційні нарахування, 9 271,20 грн – 3% річних, а також стягнути судовий збір в розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок/.

3. Встановити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691), за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси– Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 червня 2026 р.

Суддя Н.Д. Петренко