Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №910/1488/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026Справа № 910/1488/26

у складі суду - уддя Погрібна С.В., після виходу з лікарняного та відпустки, розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця Гришиної Вікторії Вікторівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТЛЕТ» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, оф. 212; ЄДРПОУ: 4056297)

про стягнення коштів

без виклику сторін,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Гришиної Вікторії Вікторівни (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТЛЕТ» (далі - відповідач) про стягнення суми попередньої оплати за товар у розмірі 220 000,00 грн, що не був поставлений за Договором поставки №6 від 19.01.2026; стягнення штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку із порушенням зобов`язань за Договором поставки №6 від 19.01.2026, а саме: неустойку у розмірі 1 767,12 грн та штраф у розмірі 21 500,00 грн; стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4 520,55 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, між іншого, встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Будь-які звернення, клопотання чи відзив від відповідача до суду не надходили.

Ухвалу суду від 25.02.2026 доставлено відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» 26.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Приписами частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги зазначене, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.

Рішення виноситься суддею з урахуванням строку її перебування на лікарняному та у відпустці.

Окрім того, у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, постійні тривоги, які впливають на працездатність, суд був вимушений вийти за межі строку винесення рішення, встановленого ГПК України.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

19.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРТЛЕТ» та фізичною - особою підприємцем Гришиною Вікторією Вікторівною укладено Договір поставки № 6, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до Специфікації до даного Договору, а Покупець прийняти товар на умовах, визначених цим Договором та оплатити на підставі рахунку - фактури (п. 2.1. Договору № 6 від 19.01.2026).

Відповідно до п.п. 2.2. - 3.2. Договору № 6 від 19.01.2026 найменування, кількість та асортимент товару визначається Специфікацією.

Вартість товару визначається постачальником в рахунку - фактурі та специфікації до даного Договору.

Витрати на перевезення включені Постачальником в ціну Товару.

Товар має бути поставлений Постачальником протягом 14 календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Постачальник своїми силами поставляє Товар на склад Покупця: м. Київ.

Товар вважається зданим Постачальником і прийняти Покупцем з моменту передачі товару безпосередньо Покупцю або повноважному представнику Покупця відповідно до накладної.

Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною (складською накладною), підписаною представником Покупця.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 6 від 19.01.2026 Покупець оплачує Товар у розмірі 100% на підставі виставленого Постачальником рахунка - фактури протягом 3 робочих днів з дня підписання Специфікації до Договору.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.2. Договору № 6 від 19.01.2026 у випадку порушення Постачальником строків поставки Товару, відповідно до п. 3.1. даного Договору, Постачальник виплачує покупцю неустойку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарних дні Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 10 % від вартості непоставленого Товару.

Керуючись ст. 693 ЦК України Сторони домовились, що якщо Постачальник, який одержав суму попередньої оплати Товару, не передав Товар у встановлений строку, Покупець має право вимагати передання оплаченого Товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти у розмірі 30 % річних відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня одержання суми попередньої оплати від покупця, до дня фактичного передання Товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору поставки № 6 від 19.01.2026 Постачальник зобов`язався поставити Покупцю наступний товар: Дизельний генератор Hyuhdai DHY34KSE; Тип: дизельний генератор змінного струму, трифазний, у шумозахисному кожусі. Номінальна потужність: 31 кВА / 25 кВт. Резервна (максимальна) потужність; 34 кВА / 27 кВт. Напруга: 230/400 В. Частота: 50 Гц. Швидкість обертання двигуна: 1500 об/хв. Двигун: дизельний, 4-циліндрований, водяного охолодження. Паливний бак: 93 л. Витрата палива при номінальному навантаженні: до 9,5 л/год. Запуск: електричний, підтримка підключення ABР. Альтернатор: безщітковий, з автоматичним регулюванням напруги (AVR). Рівень шуму- до 72 дБ(А) на відстані 7 м. Призначення: резервне або основне електроживлення промислових та комерційних об`єктів.

Вартість зазначеного товару становить 220 000,00 грн, в тому числі доставка.

На підставі рахунку на оплату № 01/19-2 від 19.01.2026 ФО-П Гришина В.В. перерахувала на банківські реквізити ТОВ «МАРТЛЕТ» 220 000,00 грн.

У зв`язку з тим, що у встановлений в Договорі строк відповідач не виконав свої зобов`язання щодо поставки Товару, з метою досудового врегулювання спору, 03.02.2026 позивач направив відповідачу вимогу про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 220 000,00 грн.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16, зазначено, що усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (ч. 3 ст. 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Верховного Суду від 20.08.2024 у справі № 910/5614/23 зазначено, що як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Саме тому, за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова ОП КЦС у складі ВС від 23.01.2019 у справі №355/385/17).

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній формі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

В статті 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статей 663, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 693 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, попередня оплата це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, попередня оплата підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Судом встановлено, що 19.01.2026 між ТОВ «МАРТЛЕТ» та ФОП Гришиною Вікторією Вікторівною укладено Договір поставки № 6, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити товар, а саме Дизельний генератор Hyuhdai DHY34KSE, протягом 14 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

На виконання умов зазначеного Договору 19.01.2026 ФО-П Гришина В.В. перерахувала на банківські реквізити ТОВ «МАРТЛЕТ» 220 000,00 грн, що є повною вартістю Товару.

Однак, відповідач порушив своє зобов`язання, передбачене умовами договору щодо поставки визначеного сторонами Товару у кількості та якості, передбченою Специфікацією № 1 до Договору, а також не спростував доводів позивача належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. 6.2. Договору № 6 від 19.01.2026 керуючись ст. 693 ЦК України Сторони домовились, що якщо Постачальник, який одержав суму попередньої оплати Товару, не передав Товар у встановлений строку, Покупець має право вимагати передання оплаченого Товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, враховуючи обставини невиконання відповідачем обов`язку з поставки попередньо оплаченого позивачем товару, останній набув право вимоги повернення суми попередньої оплати в розмірі 220 000,00 грн.

Доказів задоволення відповідачем зазначених вимог та повернення грошових коштів (попередньої оплати) позивачу, як і належних та допустимих доказів здійснення поставки товару на суму 220 000 грн, суду не надано.

При цьому, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1767,12 грн та штраф у розмірі 21500 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 6.1. Договору № 6 від 19.01.2026 у випадку порушення Постачальником строків поставки Товару, відповідно до п. 3.1. даного Договору, Постачальник виплачує покупцю неустойку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарних дні Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 10 % від вартості непоставленого Товару.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1767,12 грн. та штрафу у розмірі 21 500,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4 520,55 грн.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 05.06.2020 у справі №922/3578/18, ч. 2 ст. 625 ЦК України конкретизовано визначений статтями 536 та 693 цього Кодексу обов`язок покупця сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами з визначенням додаткового зобов`язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, ст.536 ЦК України надає стягувачу право нараховувати боржнику проценти за користування чужими грошовими коштами, а норми ч.2 ст.625 ЦК України конкретизують, що розмір таких процентів становить 3% річних, якщо інший розмір сторони не визначили у договорі.

Положення, закріплені у ст.536 ЦК України, є диспозитивними, а тому не можуть обмежувати сторін у визначенні способу проведення розрахунку процентів залежно від їх волевиявлення, оскільки будь-який з таких способів розрахунку, враховуючи сталу та загальновідому кількість днів у календарному році, дозволяє визначити шляхом простої арифметичної дії розмір процентів за один рік (чи навпаки за один день).

Виходячи зі свободи визначення умов договору відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони мають право викласти умови договору на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.

Відповідно до п. 6.2. Договору № 6 від 19.01.2026 на суму попередньої оплати нараховуються проценти у розмірі 30 % річних відповідно до ст. 536 ЦК України від дня одержання суми попередньої оплати від покупця до дня фактичного передання Товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Перевіривши розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТЛЕТ» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, оф. 212; ЄДРПОУ: 4056297) на користь Фізичної особи-підприємця Гришиної Вікторії Вікторівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму попередньої оплати за товар, що не був поставлений за Договором поставки № 6 від 19.01.2026, у розмірі 220 000,00 грн, неустойку у розмірі 1 767,12 грн, штраф у розмірі 21 500,00 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4 520,55 грн та судовий збір у розмірі 3716,82 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписане 15.06.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА