Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №907/392/26 — Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/392/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,

Секретаря судового засідання Маркулич Д.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Е100 Інтернейшнл Трейд» (International Trade sp. z.o.o), м. Варшава Республіка Польща до відповідача Фізичної особи-підприємця Дешка Василя Васильовича, м. Мукачеве Закарпатської області про стягнення заборгованості в розмірі 2955 Євро, еквівалент у гривні 150 575,05 грн, з яких 2640,68 Євро еквівалент у гривні 134 558,46 грн – сума основного боргу та 314,32 Євро, еквівалент у гривні 16 016,59 грн - 15% річних за кожен день затримки

Представники сторін, що з`явились у судове засідання:

від позивача (в режимі відеоконференції) - Андрущенко Х.Я., адвокат, ордер серії АІ №2151566 від 13.03.2026

від відповідача (в режимі відеоконференції) - Бітківський В.М., адвокат ордер серії АІ №2227701 від 12.06.2026

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Е100 Інтернейшнл Трейд» (International Trade sp. z.o.o) з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Дешка Василя Васильовича про стягнення заборгованості в розмірі 2955 Євро, еквівалент у гривні 150 575,05 грн, з яких 2640,68 Євро еквівалент у гривні 134 558,46 грн – сума основного боргу та 314,32 Євро, еквівалент у гривні 16 016,59 грн - 15% річних за кожен день затримки.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2026 позовна заява залишена без руху.

Представник позивача через підсистему «Електронний суд» подала заяву б/н від 20.0.2026 (вх. №02.3.1-02/3650/26 від 21.04.2026) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2026 постановлено призначити судове засідання по розгляду справи №907/392/26 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом уповноважених представників сторін спору

Представник відповідача 04.06.2026 через систему електронний суд подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2026 судове засідання у справі відкладалось з підстав наведених в ухвалі суду на 19.06.2026.

У судовому засіданні 19.06.2026 суд оголосив про перехід до стадії прийняття рішення у справі.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Е100 Інтернейшнл Трейд» та Фізичною особою-підприємцем Дешко Василь було укладено Договір №002013289/25 від 27.03.2025 року .

Відповідачу поставлено товару на суму: 3 279,24 євро.

Відповідачем, частково здійснено оплату на суму 638,56 євро, таким чином заборгованість Відповідача за Договором складає 2 640,68 євро.

стягнути з фізичної особи-підприємця Дешко Василя Васильовичаадреса на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Е100 Інтернейшнл Трейд» суму боргу 2640,68 євро, еквівалент у гривні 134558,46 грн (сто тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 05 копійок) та 314,32 євро, еквівалент у гривні 16016,59 грн – 15% річних.

Позиція Відповідача

Відповідач наголошує, що визнає позов в частині стягнення основного боргу у розмірі у розмірі 2 640,68 євро, еквівалент у гривні 134 558,46 грн за Договором №002013289/25 від 27.03.2025 року, в інших частинах позов не визнається Відповідачем.

Вказує, що до Позову не додано доказів надання Відповідачу Рахунків, а також такі Рахунки, всупереч положенням Договору не підписані сторонами.

Відповідно до п. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що відсутні підстави для стягнення пені у розмірі 15% річних, також що судовий збір позивачем переплачено.

В договірних відносинах між Позивачем та Відповідачем встановлено строк його виконання (14 календарний днів з дня отримання рахунку), Позивачем не долучено до матеріалів Справи доказів надання рахунків Відповідачу, та відповідно вимогою про повернення боргу слід вважати подання Позову 10.04.2026 року. Тому строк виконання зобов`язання по сплаті основного боргу за Договором, відповідно до ч.2. ст. 530 ЦК України для Відповідача сплинув 18.04.2026 року.

Натомість у Позовній заяві Позивач просить стягнути пеню у розмірі 15% за період з 16.05.2025 року по 14.03.2026 року, тобто за період коли строк виконання зобов`язань по оплаті за Договором для Відповідача не почав свій перебіг.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Е100 Інтернейшнл Трейд» та Фізичною особою-підприємцем Дешко Василь Васильович було укладено Договір №002013289/25 від 27.03.2025 року.

Пунктом 1 параграфу 1 Договору передбачено, що предметом договору є:

a) поставка E100IT на користь Клієнта, який діє через Власника Карти, Товарів та Послуг (включаючи паливо), на умовах, визначених ЗУД IT, та отримання цих Товарів та Послуг Клієнтом з оплатою їх вартості; підписуючи цей Договір Клієнт підтверджує, що умови постачання товарів та послуг з боку компанії E100 International Trade sp.z o.o. вказані в документі ЗУД IT, який є невід`ємною частиною даного Договору;

б) укладення E100 IT, як комерційним агентом, за винагороду, Договорів поставки Товарів та Послуг та Договорів комісії з компаніями, переліченими в ЗУД МП – від імені та за дорученням Клієнта, як довірителя та принципала ("Послуга E100 IT Agency"). Зміст цих договорів викладено в ЗУД МП

в) здійснення Е100IT придбання Товарів (у тому числі палива) від свого імені але за рахунок Клієнта, на умовах, викладених в ЗУД ІТ, за що Е100IT буде отримувати винагороду (комісію). При цьому Товари фізично будуть отримані Клієнтом. Клієнт підтверджує, що умови придбання товарів Е100IT від свого імені, але за рахунок Клієнта зазначені також у документі ЗУД IT, який є невід`ємною частиною даного Договору.

П. 4 розділу терміни, які пишуться з великої літери, вони мають наступне значення: передбачено, що карта - ідентифікаційна Паливна Картка, емітентом якої є Постачальник, захищена PIN-кодом, за допомогою якої записуються/фіксуються транзакції, здійснені Клієнтом, який діє через Пред`явника Картки. Картка не є платіжною Карткою і не служить для здійснення платіжних операцій відповідно до положень Закону Республіки Польща від 19 серпня 2011 р. «Про платіжні послуги» (опубліковано в Збірнику Законів від 2014р. Пункт 873) та Закону України «Про платіжні послуги» (опубліковано в журналі Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2023, № 10-11, ст.26) Карта використовується тільки для ідентифікації Клієнта, як особи, уповноваженої на безготівковий прийом товарів і послуг, а також для реєстрації здійснених Клієнтом транзакцій;

Позивачем було передано Відповідачу 14 карток, що підтверджується актом прийому-передачі карток, який є невід`ємною частиною Договору.

Позивачем з 27.03.2025 р. по 30.06.2025 р. належним чином виконано зобов`язання перед Відповідачем на загальну суму 3 279,24 євро.

У відповідності до пункту 3 параграфу 1 Договору 3. Клієнт отримуватиме Рахунки-фактури як від E100ІТ, так і від інших Місцевих постачальників (перерахованих у ЗУД МП), з якими укладено Договір поставки та/чи Договір комісії.

Клієнт зобов`язується оплатити ці Рахунки-фактури вчасно та на банківський рахунок, зазначений у ньому, який належить E100IT. Всі Рахунки-фактури, виставлені як E100 IT, так і Місцевими постачальниками, мають бути сплачені на банківський рахунок E100 IT.

Валюта договору Євро, валюта платежу за даним договором – євро.

Пунктом 5 параграфу 2 Договору сторони погодили, що Розрахунковий період триває з 1-го по 15-е число календарного місяця та з 16-го по останнє число календарного місяця. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити розрахунковий період, повідомивши про це Одержувача в письмовій формі через Панель Замовника або на адресу електронної пошти, вказану в Панелі Замовника. Розрахунковий період не може бути скорочений менш ніж до 7 днів. (§3 п. 5 ЗУД IT та ЗУД МП)

П. 5 §2 Договору установлено, що Кінцевий термін оплати Рахунків-фактур, виставлених Одержувачу, становить 14 днів якщо інше не вказано в Рахунках- фактурах. (§3 п. 6 ЗУД IT та ЗУД МП).

п. 2. §2 Договору передбачено, що несплата Одержувачем суми заборгованості, що випливає з Рахунків-фактур, до дати, зазначеної в Рахунках-фактурах призведе до нарахування відсотків за протермінування в сумі 15% річних за кожен день затримки (§3 п.11 ЗУД IT та ЗУД МП).

Ч. 3 п. 3 параграфу 1 договору передбачено, що документом що підтверджує передання всіх Товарів та Послуг Клієнту (як з боку Е100IT так і з боку Місцевих постачальників) за Розрахунковий період є Акт прийому-передачі, що серед інших документів (Рахунків-фактур) передається Клієнту Е100IT.

Позивачем та Відповідачем було підписано наступні акти прийому передачі:

акт №165 від 15.04.2025 р. на суму 638,56 євро;

акт №199 від 30.04.2025 р. на суму 1099,79 євро;

акт №252 від 15.05.2025 р. на суму 892,68 євро;

акт №290 від 31.05.2025 р. на суму 588,33 євро;

акт №341 від 15.06.2025 р. на суму 59,88 євро.

Разом: 3279,24 євро

Позивачем надано паперові копії рахунків, які виставлялись відповідачу, за твердженням відповідача він вказаних рахунків не отримував.

рахунки на оплату:

№2440239 від 15.04.2025 р. на суму 635,38 EUR 635,38 євро;

№4462890 від 15.04.2025 р. на суму 13,59 PLN 3,18 євро;

№4495069 від 30.04.2025 р. на суму 23,41 PLN 5,49 євро;

№2461834 від 30.04.2025 р. на суму 1 094,30 EUR 1 094,30 євро;

№2493379 від 15.05.2025 р. на суму 424,20 EUR 424,20 євро;

№2493381 від 15.05.2025 р. на суму 371,18 EUR 371,18 євро;

№2493386 від 15.05.2025 р. на суму 92,87 EUR 92,87 євро;

№4535169 від 15.05.2025 р. на суму 18,82 PLN 4,43 євро;

№4571282 від 31.05.2025 р. на суму 722,70 RON 142,72 євро;

№2513761 від 31.05.2025 р. на суму 438,52 EUR 438,52 євро;

№4571283 від 31.05.2025 р. на суму 20,83 PLN 4,90 євро;

№4571284 від 31.05.2025 р. на суму 9,32 PLN 2,19 євро;

№4627247 від 15.06.2025 р. на суму 255,81 PLN 59,88 євро.

Всього на суму: 3 279,24 євро.

Відповідачем, частково здійснено оплату згідно вказаних рахунків на суму 638,56 євро, що підтверджується платіжними інструкції про міжнародний переказ, а саме:

Оплата 01.04.2025 у сумі 200,00 євро;

Оплата 08.05.2025 у сумі 438,56 євро.

Таким чином заборгованість Відповідача за Договором складає 2 640,68 євро. Та не оспорюється сторонами

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1. ст. 13 ЦК України)

Частина 1 ст. 14 Цивільного кодексу України передбачає також, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Частина перша статті 16 ЦК України свідчить, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Договір №002013289/25 від 27.03.2025 року на думку суду за своєю природою є змішаним договором. На думку суду до спірних правовідносин слід застосувати положення, що регулюють договір поставки та застосувати наслідки неоплати за поставлений товар.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу положення ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми. У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

За змістом ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що ст. 625 розміщена у розділі І “Загальні положення про зобов`язання” книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 по справі №918/631/19.

п. 2. §2 Договору передбачено, що несплата Одержувачем суми заборгованості, що випливає з Рахунків-фактур, до дати, зазначеної в Рахунках-фактурах призведе до нарахування відсотків за протермінування в сумі 15% річних за кожен день затримки. Отже сплату 15% річних за кожен день затримки сторони передбачили в договорі та 314,32 євро, еквівалент у гривні 16016,59 грн нараховано позивачем згідно договору.

Також суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тому оцінює докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Також, суд при вирішенні вказаного спору керується Доктриною venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України)- це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Акти прийому передачі сторонами підписано без зауважень, тому вказані докази та часткова оплата товару на думку суду вірогідніше доводять правельність дат виникнення зобов`язання, вказаної позивачем та що рахунки були виставлені.

Поведінку відповідача щодо вказівки про неотримання рахунків на оплату та відповідно не виникнення обов`язку сплатити за товар який поставлено та факт поставки не заперечується суд визнає суперечливою оскільки суду надано докази часткової оплати товару та отримання товару відповідачем не заперечується.

Підписання Відповідачем актів прийому-передачі, незаперечення факту отримання товару, часткова оплата товару свідчить про обізнаність відповідача про виникнення у нього обов`язку оплатити товар.

Тому доводи Відповідача про недоведеність Позивачем настання обов`язку зі сплати за товар відхиляються.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів.

Тому позов слід задовольнити стягнути з фізичної особи-підприємця Дешко Василя Васильовичаадреса на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Е100 Інтернейшнл Трейд» суму боргу 2640,68 євро, еквівалент у гривні 134558,46 грн (сто тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 05 копійок) та 314,32 євро, еквівалент у гривні 16016,59 грн – 15% річних.

Розподіл судових витрат.

На підстав ст. 129 Господарського процесуального кодексу України господарський суд покладає судові втрати на відповідача.

Так, згідно із приписами частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.

При поданні процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8 до ставки судового збору.

Це передбачено ч. 3 ст. 4 Закону «Про судовий збір» при поданні документів в електронній формі.

Позов заявлено та задоволено задоволено на суму 150 575.05 грн. Судовий збір з вказаної суми при подані позову при його подачі не через підсистему «Електронний суд» мав становити 3328.00 грн. У зявязку із поданням посову через систему електронний суд До вказаної суми слід застосуватіи коефіцієнт 0,8 .

3328.00 грн. Х 0,8= 2662,4 грн.

Це мінімаляьна сума яка сполачується за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду.

Тому 2662,4 грн слід стягнути із відповідача на користь позивача

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 821,70 грн.

Тому 11593,30 грн на підставі ст.7 Закону України про судовий збір може бути повернута позивачу за його заявою, як зайво сплачений судовий збір. (розрахунок: 3821,70 грн - 2662,40 грн = 11593,30 грн)

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Дешко Василя Васильовичаадреса ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Е100 Інтернейшнл Трейд» (E100 International Trade sp. z o., адреса 02-757, Республіка Польща, місто Варшава, вул. Пори 78/7 код ЄДРПОУ 365202749) суму боргу 2640,68 євро, еквівалент у гривні 134558,46 грн (сто тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 05 копійок) та 314,32 євро, еквівалент у гривні 16016,59 (шістнадцять тисяч шістнадцять гривень 59 копійок) - 15% річних та суму 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 22.06.2026

Суддя А.А. Худенко