Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №904/6870/25 (904/7186/25) — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м.Дніпро Справа № 904/6870/25 (904/7186/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)

суддів: Фещенко Ю.В., Золотарьової Я.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Черкаської митниці на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2026, суддя Соловйова А.Є.

у справі №904/6870/25 (904/7186/25)

за позовом Черкаської митниці, м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м. Дніпро

про стягнення вартості непоставленого товару у розмірі 8 678,50 грн

в межах справи №904/6870/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАН ЦЕНТР", м. Харків

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ", м. Дніпро

про визнання банкрутом

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Черкаська митниця звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" в якому просить суд стягнути вартість непоставленого товару за Договором поставки № Б 257 від 11.10.2022 у розмірі 8 678, 50 грн.

В обґрунтування позову вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" неналежним чином виконало умови договору поставки, а саме станом на дату звернення до господарського суду з позовною заявою, Відповідач не поставив Позивачу дизпаливо Еnergy об`ємом 170 літрів (залишок).

Залишок суми, оплаченої Черкаською митницею за договором, на яку не отримано товар за твердженням Позивача складає 8 678,50 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖУВАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ У СПРАВІ

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 у справі №904/6870/25 (904/7186/25) відмовлено в задоволенні позовних вимог Черкаської митниці (18007, Черкаська область, місто Черкаси, вул. Дашковича Остафія, будинок 76, код ЄДРПОУ 44005652) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 503, код ЄДРПОУ 41449359) про стягнення вартості непоставленого товару у розмірі 8 678,50 грн. Витрати по сплаті судового збору покладені на позивача.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, чи на спростування наведених вище висновків.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погодившись з рішенням суду, через систему “Електронний суд” Черкаська митниця звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Черкаської митниці задовольнити повністю. Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 у справі №904/6870/25 (904/7186/25) та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ “Лівайн Торг” (вул. Мандриківська, 47, офіс 503, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41449359) на користь Черкаської митниці (вул. Дашковича Остафія, буд. 76, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 44005652) вартість непоставленого товару у розмірі 8 678,50 грн та витрати зі сплати судового збору.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У поданій скарзі Скаржник зазначає, що з моменту передання відповідачем скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об`ємах, які зазначені у Договорі. Придбаний позивачем за Договором товар фактично перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред`явлення довірчих документів. Митниця не має можливості здійснити заправку транспортних засобів на 170 літрів палива на загальну суму 8 678,50 грн.

Також Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що відсутність копій скретч-карток виключає можливість доведення факту не поставки.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ТОВ "Ліван Торг" не скористалось своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Мартинюка С.В. (доповідач), судді Фещенко Ю.В., Джепа Ю.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 у справі №904/6870/25 (904/7186/25) залишено без руху.

15.04.2026 через систему “Електронний суд” від Черкаської митниці надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської митниці на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 у справі №904/6870/25 (904/7186/25). Постановлено розглядати апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Джепи Ю.А. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/6870/25 (904/7186/25).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

11.10.2022 між Черкаською митницею (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІВАЙН ТОРГ” (далі - Постачальник) було укладено Договір поставки № Б 257 (47/2022) (далі - Договрі).

За умовами п. 1.1. Договору, Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю у власність Товар, а Покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний Товар.

Найменування Товару: дизпаливо Еnergy, коду ДК 021:2015- 09130000-9 Нафта і дистиляти (п. 1.2. Договору).

Пунктами 1.3, 1.4 та 1.5 Договору визначено, одиниця вимірювання: літр. Кількість: згідно накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно “Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 Договору ціна 1 літра Товару визначається згідно накладних на товар. Загальна сума Договору становить 22462,00 грн. (Двадцять дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні 00 копійок), у тому числі ПДВ.

Згідно з п. 4.1 Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем у національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом семи робочих днів з моменту підписання рахунку-фактури на Товар та видаткової накладної і дійсна протягом дня їх виписки.

Згідно з п. 5.1 та 5.2 Договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Передача Покупцю Товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором, забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору.

Таким чином, єдиним можливим способом отримання товару за умовами згаданих договорів є відпуск пального на АЗС відповідача при пред`явлені скрет-карток.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що Договір діє до 31 грудня 2022 року.

На виконання Договору поставки № Б 257 (47/2022) від 11.10.2022 Позивачем було своєчасно та в повному обсязі оплачено Товар на суму 22 462,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № від 12.10.2022.

Відповідно до умов Договору Покупцем отримано паливо у вигляді скретч-карток в кількості 440 літрів (скретч-карти мережі Авіас).

20.01.2025 Черкаською митницею отримано лист від Державної установи “Професійні закупівлі” від 17.01.2025 № 17.01.25/51 з інформацією щодо припинення відпуску паливо - мастильних матеріалів на окремих АЗС по всій території України.

30.01.2025 на АЗС за адресою: м. Черкаси вул. Пастерівська, 104/1 касиру АЗС були надані паливні талони з метою заправки паливом транспортних засобів митниці. Представником АЗС повідомлено про відсутність палива на всіх АЗС м. Черкаси. За фактом відсутності палива проінформовано менеджера компанії Постачальника даних АЗС. Від менеджера отримано інформацію, що в даний час відбувається заміна постачальників палива.

10.02.2025 Черкаською митницею здійснено повторну перевірку наявності палива на АЗС м. Черкаси та м. Сміла. За результатами перевірки встановлено факт відсутності палива на всіх АЗС Постачальника. Від оператора АЗС у м. Черкаси отримано інформацію про закриття ліцензії на здійснення господарської діяльності мережі АЗС на невизначений термін.

18.02.2025, з метою фіксації відсутності палива та неможливості Покупця реалізувати свої права на отримання товару відповідно до пункту 5.2. Договору, складено Акт про не здійснення відпуску товару.

19.02.2025 цей Акт направлено на адресу (юридичну, фактичну та електронну) Постачальника листом з повідомленням про вручення. Станом на 06.03.2025 зі сторони Постачальника не отримано будь якої інформації, щодо відсутності палива та непрацюючої мережі АЗС та не здійснено будь-яких дій по відновленню прав Покупця на отримання товару. Акт який направлено 19.02.2025- отримано постачальником 27.02.2025 відповідно до повідомлення про вручення.

06.03.2025 Черкаською митницею складено повторний Акт про нездійснення відпуску. Акт який направлено повторно 10.03.2025 на адресу постачальника: - на юридичну адресу - отримано постачальником 18.03.2025 відповідно до повідомлення про вручення.

08.09.2026 Черкаською митницею на адресу Постачальника направлено претензію №7.27-2/21/14/3018 в якій митниця вимагала поставити митниці Товар, а у разі неможливості поставки Товару - відшкодувати вартість непоставленого Товару у розмірі 8678,50 грн та сплатити пеню у розмірі 1 429,22 грн.

Під час розгляду справи Відповідач доказів повернення грошових коштів не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухвалені оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктами 5.1-5.3 договору від 11.10.2022 встановлено, що строк поставки товарів до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).

Місце поставки (передачі) товарів: передача покупцю товару за договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобіля покупця при пред’явленні довіреними особами покупця скретч-картки; скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашеним скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Продавець передав Покупцю скретч-картки 440,00 літрів пального на суму 22 462,00 грн, отримані за специфікацією від 11.10.2022 №1 на суму 22 462, 00 грн.

Покупець умови договору виконав повністю, здійснив плату за паливо в повному обсязі, відповідно до умов договору. Підтвердженням чого є копія платіжного доручення 542 від 12.10.2022

Суд першої інстанції відмовив в позові з тієї підстави, що позивачем не доведено суму заборгованості, оскільки позивач не надав копії скреч-карток, по яким не було відвантажено паливно-мастильні матеріали.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Як вже було зазначено, Черкаською митницею на адресу Постачальника направлено претензію №7.27-2/21/14/3018 в якій митниця вимагала поставити митниці Товар, а у разі неможливості поставки Товару - відшкодувати вартість непоставленого Товару у розмірі 8678,50 грн та сплатити пеню у розмірі 1 429,22 грн.

Згідно з с т. 44 Кодексу з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст 44 Кодексу з процедур банкрутства розпорядник майна серед іншого зобов`язаний: вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

Відсутність заперечень розпорядника майна щодо суми заборгованості також вказує на обґрунтованість вимог позивача.

Апеляційний суд погоджується з тим, що позивач до суду першої інстанції не надав усіх наявних у нього доказів, які б могли довести суму заборгованості відповідача, але позивачем було надано усі докази щодо виконання ним своїх зобов?язань щодо оплати, докази, що підтверджують припинення виконання відповідачем своїх зобов?язань (відсутність паливно-мастильних матеріалів у мережі АЗС, які вказані у договорі), а також претензії, які були направлені на адресу відповідача, у яких зафіксовано суму заборгованості.

Натомість відповідач не заперечив щодо суми заборгованості, не надав доказів того, що ним паливно-мастильні матеріали відвантажені.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно не застосував стандарт “вірогідності доказів”, який вимагає від суду порівнювати доводи сторін.

Також апеляційний суд зазначає, що на стадії апеляційного перегляду Позивачем було долучено до матеріалів справи копії скретч-карток та специфікацій до договору, з яких вбачається, що сума недопоставленого Позивачу товару за договором про закупівлю товарів №Б 257 (47/2022) від 11.10.2022 на суму 8 678, 50 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 8 678,50 грн підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, врахувавши доводи та вимоги апеляційної скарги щодо оскарження судового рішення, а також з огляду на зазначені вище мотиви та норми чинного законодавства України, колегія суддів дійшла до висновку про скасування оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду з ухваленням нового рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Донецького обласного центру зайнятості підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, позов задоволено у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Донецького обласного центру зайнятості, судові витрати, понесені останнім, підлягають відшкодуванню та покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 у справі №904/6870/25 (904/7186/25) – задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 у справі №904/6870/25 (904/7186/25) – скасувати.

Ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівайн Торг” (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503; ідентифікаційний код юридичної особи 41449359) на користь Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, сул. О. Дашковича, буд. 76; ідентифікаційний код юридичної особи 44005652) 8 678,50 грн заборгованості та 2 422, 40 грн судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівайн Торг” (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503; ідентифікаційний код юридичної особи 41449359) на користь Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, сул. О. Дашковича, буд. 76; ідентифікаційний код юридичної особи 44005652) 3 633, 60 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова