Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №922/3695/20 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи про банкрутство, з них:

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №922/3695/20

Суддя: Гетьман Руслан Анатолійович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Харків Справа №922/3695/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю:

арбітражного керуючого – Гриценка І.І.,

представника Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» – Алєксєєнко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (вх.№1013Х від 05.05.2026) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №922/3695/20 (м. Харків, суддя Усатий В.О., повна ухвала складена 24.04.2026)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс», селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Семагро», м. Харків,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 ТОВ «Семагро» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Гриценка І.І.

16.02.2026 до Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» надійшло клопотання про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх. №3728), в якому кредитор просив суд: постановити ухвалу, якою зобов`язати арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича у справі №922/3695/20 здійснити погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів, отриманих від продажу на аукціоні 14.03.2025 №BRE001-UA20250303-03086 майна ТОВ «Семагро»; визначити строк здійснення погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів, отриманих від продажу на аукціоні №BRE001-UA20250303-03086 14.03.2025, - не пізніше десяти робочих днів з дати постановлення ухвали суду.

В обґрунтування поданого клопотання банк посилався на те, що погашення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна ТОВ «Семагро», не здійснено протягом одинадцяти місяців від дати продажу майна, що, на думку кредитора, потребує судового контролю за дотриманням балансу інтересів кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх. № 3728 від 16.02.2026).

Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм чинного законодавства, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 по справі №922/3695/20. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 по справі №922/3695/20 скасувати та ухвалити постанову, якою зобов`язати арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича по справі 922/3695/20 здійснити погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів отриманих від продажу 14.03.2025 на аукціоні №BRE001-UA-20250303-03086 майна ТОВ «СЕМАГРО»; визначити строк здійснення погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів отриманих від продажу 14.03.2025 на аукціоні №BRE001-UA 20250303-03086 - не пізніше 10-робочих днів з дати ухвалення постанови судом.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, в частині обов`язків суду в ліквідаційній процедурі, обов`язковості судового контролю, права на судовий захист, дотримання справедливого балансу інтересів кредиторів та інших учасників процедури, а також права кредитора вживати дій для захисту власних прав та законних інтересів шляхом подачі заяв та клопотань до суду, в тому числі, у разі необхідності спонукати ліквідатора до вчинення певних дій. В обґрунтування апеляційної скарги, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» зазначає про те, що:

- судом було формально досліджено клопотання кредитора та не було надано оцінки бездіяльності самого арбітражного керуючого, наявності в його діях зловживанння своїми повноваженнями, а питання щодо ефективного провадження справи про банкрутство з метою спонукання арбітражного керуючого здійснювати належним чином свої повноваження судом взагалі не вирішувалось. Крім того, судом першої інстанції також формально було досліджено матеріали справи про банкрутство та не встановлено триваючий період (протягом 11-ти календарних місяців) від дати продажу майна та не перевірено вжиті заходи арбітражним керуючим щодо погашення вимог кредиторів;

- cудом в оскаржуваній ухвалі не надано оцінки та не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №Б8/180-10, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 13.05.2024 у справі №910/6210/20, щодо дотримання судом принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій арбітражного керуючого у справі про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожномуз етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності);

- відмова у судовому захисті, в тому числі, судовому контролі в процедурах банкрутства, з мотивів врегулювання певних правовідносин правовими нормами є обмеженням права на судовий захист. На переконання апелянта, суд при постановленні оскаржуваної ухвали фактично самоусунувся від здійснення судового контролю та без будь-якого правомірного мотивування відмовлено у задоволенні клопотання кредитора, що за своїм змістом є порушенням права на ефективний засіб юридичного захисту.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 для розгляду справи №922/3695/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Від апелянта до суду апеляційної інстанції надійшла заява (вх.№ 5271 від 11.05.2026), в якій останній просить суд долучити до матеріалів апеляційної скарги докази направлення апеляційної скарги з додатками кредиторам по справі, які не мають електронного кабінету.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (вх.№1013Х від 05.05.2026) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №922/3695/20. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3695/20.

20.05.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3695/20 (вх.№5667).

Від арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5877 від 26.05.2026), в якому останній просить залишити без розгляду апеляційну скаргу в частині подання/неподання звіту арбітражного керуючого (керуючого санацією) ТОВ «Семагро» щодо розподілу коштів; в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (вх.№1013Х від 05.05.2026) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №922/3695/20 відмовити в повному обсязі; ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №922/3695/20 залишити без змін.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Гриценко І.І. вказує про те, що питання щодо подання/неподання звітів арбітражного керуючого про розподіл коштів не були предметом оскаржуваної ухвали та вважає за доцільне апеляційну скаргу в цій частині залишити без розгляду. Крім того, арбітражний керуючий зазначає те, що ліквідатором ТОВ «Семагро» було направлено низку листів із проханням кредиторів надати реквізити банківських рахунків для зарахування отриманих від продажу майна коштів в погашення заборгованості перед кредиторами; частину відповідей було отримано і частину вимог було погашено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 задоволено клопотання представника АТ «Банк Кредит Дніпро» – адвоката Алєксєєнко Н.О. (вх.№6293 від 05.06.2026) про її участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/3695/20, яке відбудеться 11.06.2026 о 10:15 год, у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/3695/20, яке призначено на 11.06.2026 о 10:15 год, постановлено провести за участю представника АТ «Банк Кредит Дніпро» – адвоката Алєксєєнко Н.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» надійшли додаткові пояснення (вх.№6506 від 11.06.2026), в яких ключові посилання скаржника в обґрунтування своєї позиції по справі є аналогічними викладеним в апеляційній скарзі доводам.

Присутня у судовому засіданні представник апелянта повністю підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою зобов`язати арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича по справі 922/3695/20 здійснити погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів отриманих від продажу 14.03.2025 на аукціоні майна ТОВ «СЕМАГРО»; визначити строк здійснення погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів отриманих від продажу 14.03.2025 на аукціоні не пізніше 10-робочих днів з дати ухвалення постанови судом. Арбітражний керуючий просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники провадження до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши дотримання господарським судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали та правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Харківської області від 11.11.2025, зокрема, ТОВ «Семагро» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Гриценка І.І.

16.02.2026 до Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» надійшло клопотання про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх. №3728), в якому кредитор просив суд: постановити ухвалу, якою зобов`язати арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича у справі №922/3695/20 здійснити погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів, отриманих від продажу на аукціоні 14.03.2025 №BRE001-UA20250303-03086 майна ТОВ «Семагро»; визначити строк здійснення погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів, отриманих від продажу на аукціоні №BRE001-UA20250303-03086 14.03.2025, - не пізніше десяти робочих днів з дати постановлення ухвали суду.

В обґрунтування поданого клопотання банк посилався на те, що погашення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна ТОВ «Семагро», не здійснено протягом одинадцяти місяців від дати продажу майна, що, на думку кредитора, потребує судового контролю за дотриманням балансу інтересів кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх. № 3728 від 16.02.2026).

Суд мотивував ухвалу тим, що задоволення вимог кредиторів (у разі наявності коштів) прямо передбачено Кодексом України з процедур банкрутства, тобто, здійснюється арбітражним керуючим, зокрема, ліквідатором, у силу закону та не потребує дублювання даного обов`язку додатково ухвалою суду. Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх.№ 3728 від 16.02.2026), у зв`язку з чим відмовив в його задоволенні.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Преамболою Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Частина 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (ст.1 КУзПБ).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Харківської області від 11.11.2025, зокрема, ТОВ «Семагро» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Гриценка І.І.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства.

Частиною 3 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Частиною 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Черговість задоволення вимог кредиторів визначена статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Предметом розгляду у даній справі в суді першої інстанції було клопотання Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх. №3728), в якому кредитор просив суд: постановити ухвалу, якою зобов`язати арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича у справі №922/3695/20 здійснити погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів, отриманих від продажу на аукціоні 14.03.2025 №BRE001-UA20250303-03086 майна ТОВ «Семагро»; визначити строк здійснення погашення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів, отриманих від продажу на аукціоні №BRE001-UA20250303-03086 14.03.2025, - не пізніше десяти робочих днів з дати постановлення ухвали суду.

Відповідно до частин 3, 6 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства у разі наявності коштів, достатніх для повного задоволення всіх вимог однієї черги, задоволення вимог кредиторів цієї черги здійснюється арбітражним керуючим протягом 10 робочих днів з дня надходження достатньої суми коштів на рахунок боржника. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Арбітражний керуючий здійснює погашення вимог забезпеченого кредитора протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета забезпечення.

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, задоволення вимог кредиторів (у разі наявності коштів) прямо передбачено Кодексом України з процедур банкрутства, тобто, здійснюється арбітражним керуючим, зокрема, ліквідатором, у силу закону та не потребує дублювання даного обов`язку додатково ухвалою суду.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказане є достатнім правовим обґрунтуванням ухвали суду першої інстанції для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки, як зауважено вище, обов`язок арбітражного керуючого щодо своєчасного задоволення вимог кредиторів за наявності коштів прямо передбачено імперативними нормами закону і реалізується ним у силу закону, у зв`язку з чим додаткове дублювання цього обов`язку шляхом прийняття окремого процесуального документа (ухвали суду) не є необхідним і не відповідає принципам процесуальної економії та ефективності судового провадження у справах про банкрутство.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом неодноразово було зобов`язано арбітражного керуючого Гриценка І.І. надати звіти щодо руху, розподілу коштів та витрат, зокрема, ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2025 повторно зобов`язано керуючого санацією надати суду: звіт із детальним описом вчинених дій із реалізації плану санації (окремо по кожному етапу санації); всі документи, які підтверджують виконання процедури санації боржника; детальний опис акумульованих у процедурі санації грошових коштів та їхнє подальше використання; повторно попереджено керуючого санацією ТОВ «Семагро» арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича про відповідальність, передбачену ст. ст. 135, 246 ГПК України у разі невиконання вимог ухвали суду. Однак, вимоги ухвали Господарського суду Харківської області від 16.09.2025 арбітражним керуючим Гриценко І.І. не виконано. На адвокатський запит представника АТ «Банк Кредит Дніпро» щодо розподілу коштів, отриманих від реалізації майна боржника (не заставного), арбітражним керуючим надано лише формальну відповідь, а кошти тривалий час акумулюються без реального погашення вимог кредиторів. Водночас, судом було формально досліджено клопотання кредитора та не було надано оцінки бездіяльності самого арбітражного керуючого, наявності в його діях зловживання своїми повноваженнями, а питання щодо ефективного провадження справи про банкрутство з метою спонукання арбітражного керуючого здійснювати належним чином свої повноваження судом взагалі не вирішувалось. Крім того, судом першої інстанції також формально було досліджено матеріали справи про банкрутство та не встановлено триваючий період (протягом 11-ти календарних місяців) від дати продажу майна та не перевірено вжиті заходи арбітражним керуючим щодо погашення вимог кредиторів.

Вказані доводи скаржника суд апеляційної інстанції не вважає належними аргументами, з огляду на те, що предметом даного судового розгляду не є питання подання або неподання арбітражним керуючим звітів щодо руху, розподілу коштів та витрат. У даному випадку кредитор не скористався правом на оскарження дій (бездіяльності) арбітражного керуючого. Як вже зазначалося, предметом розгляду у даній справі в суді першої інстанції було клопотання АТ «Банк Кредит Дніпро» про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх. №3728), в якому останнє просило, зокрема, прийняти ухвалу, а відтак суд першої інстанції у судовому порядку розглянув питання щодо зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів у межах обраного кредитором механізму захисту та дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у його задоволенні з мотивів, вказаних вище.

Апелянт у скарзі посилається на те, що відмова у судовому захисті, в тому числі, судовому контролі в процедурах банкрутства, з мотивів врегулювання певних правовідносин правовими нормами є обмеженням права на судовий захист. На переконання апелянта, суд при постановленні оскаржуваної ухвали фактично самоусунувся від здійснення судового контролю та без будь-якого правомірного мотивування відмовлено у задоволенні клопотання кредитора, що за своїм змістом є порушенням права на ефективний засіб юридичного захисту.

Водночас, вказані доводи скаржника суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2026 було призначено клопотання Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх. № 3728 від 16.02.2026) до розгляду на 12.03.2026. Запропоновано заявнику - Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" надати суду додаткові докази на підтвердження заявлених вимог (за наявності). Запропоновано ліквідатору та іншим учасникам у справі про банкрутство до дати проведення судового засідання надати суду: відзив на клопотання Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх.№3728 від 16.02.2026) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (фіскальний чек та поштовий опис вкладення або квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС).

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, а саме після повернення судді з відрядження та виходу з відпустки, ухвалою суду від 23.03.2026 призначено клопотання Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх. № 3728 від 16.02.2026) до розгляду на 14.04.2026. Запропоновано заявнику - Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" надати суду додаткові докази на підтвердження заявлених вимог (за наявності). Запропоновано ліквідатору та іншим учасникам у справі про банкрутство до дати проведення судового засідання надати суду: відзив на клопотання Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх. № 3728 від 16.02.2026) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (фіскальний чек та поштовий опис вкладення або квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС).

Вказане клопотання було розглянуто судом першої інстанції у судовому засіданні 14.04.2026.

Отже, матеріали справи свідчать, що кредитор скористався правом на подання клопотання, яке було розглянуто в судовому засіданні з дотриманням процесуальних норм та гарантій. За результатами розгляду клопотання суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання з мотивів того, що задоволення вимог кредиторів (у разі наявності коштів) прямо передбачено Кодексом України з процедур банкрутства, тобто, здійснюється арбітражним керуючим, зокрема, ліквідатором, у силу закону та не потребує дублювання даного обов`язку додатково ухвалою суду. Вказані мотиви, як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції вважає законними та обґрунтованими.

При цьому, незгода апелянта з мотивами, викладеними в оскаржуваній ухвалі, не свідчить про обмеження кредитора у праві на судовий захист та не свідчить про порушення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Механізм захисту права кредитора, інших учасників справи про банкрутство від помилки або незаконних дій ліквідатора законодавець реалізував, визначивши в розділі І книги другої КУзПБ обсяг і підстави відповідальності арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання обов`язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 61 КУзПБ дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Відтак, законодавством передбачений інший механізм захисту учасниками справи про банкрутство своїх прав ніж подання клопотання, зокрема, - звернення до господарського суду із скаргою на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого.

Таким чином, саме скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора виступає процесуальним засобом реалізації судового контролю у справі про банкрутство відповідно до вказаних положень КУзПБ, спрямованим на перевірку належного виконання ліквідатором покладених на нього повноважень та забезпечення дотримання прав і законних інтересів учасників провадження.

Відтак, вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість вказаних доводів апелянта, з огляду на те, що суд реалізував право кредитора на розгляд клопотання у встановленому процесуальним законом судовому порядку у межах обраного ним механізму захисту та правомірно відмовив у його задоволенні з вказаних в оскаржуваній ухвалі мотивів.

Крім того, в апеляційній скарзі АТ «Банк Кредит Дніпро» зазначає, що cудом в оскаржуваній ухвалі не надано оцінки та не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №Б8/180-10, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 13.05.2024 у справі №910/6210/20, щодо дотримання судом принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій арбітражного керуючого у справі про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожномуз етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Як вбачається зі змісту наведеної апелянтом постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №Б8/180-10, предметом апеляційного та касаційного перегляду була ухвала місцевого господарського суду, якою було відмовлено у прийнятті позовної заяви в межах провадження у справі про банкрутство. Зі змісту постанови Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 вбачається, що предметом апеляційного та касаційного перегляду була ухвала місцевого господарського суду, якою було відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство. Зі змісту постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №910/6210/20 вбачається, що предметом апеляційного та касаційного перегляду була постанова місцевого господарського суду, якою припинено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю; припинено повноваження розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого; визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором арбітражного керуючого; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання всіх грошових зобов`язань вважається таким, що настав 25.10.2021; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю банкрутом; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 25.10.2021; ліквідатора зобов`язано: забезпечити виконання повноважень ліквідатора банкрута в порядку, визначеному статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), та належне виконання заходів, передбачених статтями 62-64 Кодексу, спрямованих на задоволення вимог кредиторів; здійснювати продаж майна з неухильним дотриманням норм Кодексу України з процедур банкрутства; за результатами проведеної роботи, згідно зі статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства, у строк до 25.10.2022 р. подати ліквідаційний баланс, звіт про проведену роботу та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків (докази, що свідчать про відсутність ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з зазначенням сум, які є неможливими до погашення; пояснювальну записку ліквідатора до ліквідаційного балансу тощо).

Отже, скаржник в апеляційній скарзі посилається на висновки Верховного Суду, зроблені у справі за відмінних фактичних обставин, а тому колегія суддів відхиляє такі аргументи скаржника, висновки є нерелевантними для цієї справи, оскільки обставини справи не є подібними зі справою, яка переглядається.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зобов`язання арбітражного керуючого здійснити розподіл отриманих від продажу майна коштів (вх.№ 3728 від 16.02.2026).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції, і не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро». Доводи апелянта не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а ухвала Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 має бути залишена без змін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №922/3695/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 22.06.2026.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua