Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №906/846/18 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 червня 2026 року Справа № 906/846/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Малинської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" та Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026

(постановлену о 16:28 год. у м. Луцьку, повний текст складено 16.03.2026)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" (вх.№01-19/177/25 від 30.12.2025) на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

у справі № 906/846/18 (суддя Кудряшова Ю.В.)

стягувач Коростишівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Малинської міської ради

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон"

про стягнення 2 485 022 грн 97 коп.

за участю представників:

прокурор - Гіліс І.В.

від Малинської міської ради - Паршаков О.В.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" - Сіра А.В.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" - Фещенко Р.В.

від Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Грищенко М.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" звернулося до Господарського суду Житомирської області із скаргою на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області, згідно якої Товариство просило:

- визнати протиправними дії начальника відділу Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Грищенко Марини Миколаївни у зведеному виконавчому провадженні № 58712724 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, станом на 15.11.2022, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна Експертна Служба";

- визнати недійсною оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27 839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, станом на 15.11.2022, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна Експертна Служба";

- визнати протиправними дії начальника відділу Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Грищенко Марини Миколаївни у зведеному виконавчому провадженні № 58712724 щодо передачі ДП "Сетам" на реалізацію майна, а саме: об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27 839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, за стартовою ціною реалізації, визначеною у Звіті про оцінку майна від 15.11.2022 в розмірі 5 090 290 грн., без урахування ПДВ.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 11.03.2026 у справі №906/846/18 задовольнив скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" (вх. № 01-19/177/25 від 30.12.2025) на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області у справі №906/846/18. Визнав протиправними дії начальника відділу Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Грищенко Марини Миколаївни у зведеному виконавчому провадженні № 58712724 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27 839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, станом на 15.11.2022, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна Експертна Служба". Визнав недійсною оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27 839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, станом на 15.11.2022, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна Експертна Служба". Визнав протиправними дії начальника відділу Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Грищенко Марини Миколаївни у зведеному виконавчому провадженні №58712724 (далі - ВП № 58712724) щодо передачі ДП "Сетам" на реалізацію майна, а саме: об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27 839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, за стартовою ціною реалізації, визначеною у Звіті про оцінку майна від 15.11.2022 в розмірі 5 090 290 грн, без урахування ПДВ.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що оцінка нерухомого майна, загальною площею 27 839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55 була проведена з порушенням норм чинного законодавства та є необ`єктивною.

Суд вказав, що передача на реалізацію нерухомого майна за ціною без врахування ПДВ є безпідставним заниженням ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, яка призводить до несплати покупцем ПДВ у складі вартості майна, а скаржник буде зобов`язаний нарахувати ПДВ на остаточну вартість об`єкта нерухомого майна, відобразити у своєму податковому обліку та видати покупцю податкову накладу, хоча в останнього відсутнє право на податковий кредит.

Крім того, з огляду на п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" суд вказав, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що строк на оскарження дій державного виконавця не пропущено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулася Малинська міська рада, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18 та відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" на дії начальника відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Наявні у справі докази спростовують доводи ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" про те, що про наявність постанови про опис та арешт майна від 25.07.2019, постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 28.09.2022, звіту про оцінку майна від 16.11.2022 ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" стало відомо лише 18.12.2025.

ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" не надано належних доказів щодо обставин, що перешкодили б йому звернутися зі скаргою на дії державного виконавця в строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України.

Скаржником до своєї скарги не надано жодного підтвердження, що ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" є платником податку на додану вартість.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.03.2026 № 2405/5/06-30-12-01-05, наданої на запит Малинської міської ради, ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" у період з 01.01.2019 по 01.03.2023 не було платником податку на додану вартість.

Тобто в період реалізації майна у державного виконавця не було обов`язку зазначати ринкову вартість об`єкта оцінки з ПДВ.

Під час здійснення заходів з реалізації майна боржника державним виконавцем дотримано вимоги ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Звіт про оцінку майна є первинним документом, складеним суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог законодавства, тоді як рецензія має лише допоміжний, оціночний характер і не є самостійним доказом, який може спростовувати висновки звіту без належної перевірки.

За наведеного Малинська міська рада вважає, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути скасована.

Разом із апеляційною скаргою Малинська міська рада подала суду апеляційної інстанції клопотання, відповідно до якого просить долучити до матеріалів справи № 906/846/18 та врахувати при розгляді апеляційної скарги доказ - відповідь Головного управління Державної податкової служби України від 20.03.2026 № 2405/5/06-30-12-01-05, якою підтверджено, що ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" не було платником ПДВ у період з 01.01.2019 по 01.03.2023.

Таке клопотання обґрунтовано тим, що одним із основних доводів задоволення скарги ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" стало те, що Товариство є платником податку на додану вартість, а тому при здійсненні органом виконавчої служби операцій з продажу майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (на прилюдних торгах, аукціонах), у ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" виникають податкові зобов`язання в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Звертає увагу суду, що скаржником до своєї скарги не надано жодного підтвердження, що ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" є платником податку на додану вартість. Водночас, суд не перевірив докази, на яких ґрунтується таке твердження скаржника, та не надав їм належну правову оцінку.

Згідно з вказаною відповіддю Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.03.2026 № 2405/5/06-30-12-01-05, ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" не перебувало на обліку як платник податку на додану вартість у період здійснення примусової реалізації майна, а саме з 01.01.2019 по 01.03.2023.

Малинська міська рада вказує, що така обставина є суттєвою для справи, оскільки впливає на правову оцінку спірних правовідносин.

Продовжує, що такий доказ не був поданий до суду першої інстанції з причин, що не залежали від неї, а саме у зв`язку з тим, що необхідність отримання відповідної інформації від ДПС виникла лише після ознайомлення з мотивувальною частиною оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Саме висновки суду щодо наявності статусу платника ПДВ та правомірності податкових наслідків у ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон", зумовили потребу у підтвердженні цих обставин офіційною інформацією контролюючого органу.

Зазначає, що такий доказ доводить, що скаржник ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" свідомо увів в оману суд першої інстанції та при цьому достовірно знав, що він не є платником ПДВ.

Також не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі № 906/846/18 та відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" на дії начальника відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Малинський ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вказує таке.

Судом не враховано, що ТОВ "ВО "Аркон" було ознайомлене з постановою про опис та арешт майна боржника від 26.09.2022 та з постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28.09.2022.

Копія звіту про оцінку майна, а також супровідний лист в якому було інформаційне повідомлення боржнику про те, що у разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом, направлялася на адресу боржника 25.11.2022 рекомендованим листом з повідомленням про вручення з номером поштового відправлення 0600022062341. Таке відправлення повернулося відправнику 29.12.2022 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Державним виконавцем в повній відповідності до вимог чинного законодавства проведено процедуру ознайомлення боржника з результатами визначення вартості описаного майна.

Судом були проігноровані та невраховані обставини щодо обізнаності боржника із результатами визначення вартості чи оцінки майна ще в 2023 році та невірно протлумачено пп. 4 п. 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", як можливість продовження будь-якого строку до припинення дії воєнного стану є хибним, оскільки, в цьому випадку боржник не надав жодного пояснення чи будь-якої причини, що могло бути перешкодою в оскарженні дій державного виконавця у встановлені законодавством строки.

Сам по собі факт виготовлення звіту про оцінку майна без врахування ПДВ не робить звіт недійсним чи неякісним.

З 01.09.2010 по 30.09.2023 боржник не був платником ПДВ.

Одночасно із апеляційною скаргою, Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав суду клопотання про долучення доказів.

Зокрема, Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи № 906/846/18 та врахувати при розгляді апеляційної скарги нові докази, а саме: відповідь Головного управління Державної податкової служби України від 20.03.2026 № 2405/5/06-30-12-01-05; відомості з реєстру платників ПДВ.

Доводи такого клопотання є ідентичними клопотанню Малинської міської ради про долучення доказів, описаного судом вище.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулися особи, які не брали участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам", у якій просять, зокрема скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі № 906/846/18, з огляду на таке.

Суд першої інстанції неправильно дослідив та оцінив докази, які вказують на пропуск скаржником строку встановленого законом на оскарження Звіту про оцінку майна.

ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" було належно повідомлене 29.12.2022 Малинським відділенням ДВС про наявність постанови про опис та арешт майна від 25.07.2019, постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 28.09.2022, звіту про оцінку майна від 15.11.2022.

Суд не з`ясував причини пропуску скаржником встановленого ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" десятиденного строку на оскарження дій державного виконавця та Звіту про оцінку майна, не з`ясував які дії вчинив скаржник для того, щоб поновити пропущений строк і не надав оцінку таким діям скаржника чим порушив норми процесуального права щодо повного та всебічного дослідження обставин справи.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

На дату реалізації (продажу) на електронному аукціоні (торгах) об`єкта незавершеного будівництва, реєстраційний номер майна 20481643, загальною площею 27 839,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, не існувало нормативної вимоги, яка зобов`язувала державного виконавця вказувати у заявці на реалізацію арештованого майна вартість майна з урахуванням податку на додану вартість, якщо боржник, майно якого реалізується, є платником податку на додану вартість.

Боржником було надано на рецензію звіт не у формі, встановленій Положенням про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затверджене наказом Фонду державного майна України від 31.10.2011 №1585/1, а суду скаржник надав Рецензію на копію звіту, рецензування якого не передбачено Положенням №1585/1.

За наведеного, скаржники не погоджуються з ухвалою суду першої інстанції.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу міської ради вказує, що державним виконавцем у спосіб, передбачений чинним законодавством, належним чином повідомлено боржника про результати визначення вартості описаного майна.

Матеріали свідчать про свідоме ухилення ТОВ "ВО "Аркон" від отримання кореспонденції, не вжиття жодних заходів для контролю за станом виконавчого провадження та зволіканням із реалізацією свого права на оскарження.

Висновки суду першої інстанції про відсутність необхідності поновлення строку є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Місцевим господарським судом не досліджено, на підставі яких матеріалів проводилось рецензування звіту, чи було надано рецензенту повний звіт та достатній обсяг вихідних даних для здійснення такої рецензії.

Судом враховано як належний доказ рецензію на звіт, підготовлену на замовлення боржника, однак залишено поза увагою факт надання ним недостовірної інформації щодо статусу платника ПДВ, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи.

На момент передачі майна на реалізацію відсутні як нормативні, так і технічні підстави для врахування ПДВ у порядку, на який посилається боржник.

З огляду на викладене прокурор просить апеляційну скаргу Малинської міської ради задовольнити, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18 скасувати та відмовити в задоволені скарги ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Малинської міської ради, в якому вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, з огляду на те, що:

- державний виконавець у відповідності до вимог чинного законодавства провів процедуру ознайомлення боржника з результатами визначення вартості описаного майна;

- судом не було досліджено на підставі яких матеріалів проводилась рецензія на звіт, чи було надано рецензенту повний звіт та достатній об`єм даних для проведення такої рецензії;

- сам по собі факт виготовлення звіту про оцінку майна без врахування ПДВ не робить звіт недійсним чи неякісним;

- судом враховано рецензію на звіт, яка готувалась скаржником, як належний доказ, та не враховано факту надання боржником неправдивих відомостей щодо ПДВ, оскільки інформація не досліджувалась та не перевірялась;

- судом не досліджувалось питання можливості передачі майна на реалізацію з урахуванням суми ПДВ.

Просить задовольнити апеляційну скаргу Малинської міської ради Житомирської області в повному обсязі, скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 та відмовити в задоволенні скарги ТОВ "ВО "Аркон" в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" подало відзиви на апеляційні скарги Малинської міської ради Житомирської області, Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам", які є подібними за своїм змістом та доводами.

Зокрема, боржник вказує на те, що частиною 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а саме в 10-денний строк із дня отримання відповідного повідомлення шляхом звернення до суду.

У цій справі підлягає застосуванню саме спеціальна норма ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначено строк оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а не стаття 341 ГПК України, оскільки предметом судового розгляду є вимога про визнання недійсною оцінки майна.

З урахуванням підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" та враховуючи, що на момент подання скарги боржником, дія воєнного стану тривала, вірним є висновок суду першої інстанції, який не містить підстав для визнання скарги ТОВ ВО "Аркон" такою, що подана з пропуском строку.

Оцінювач не повідомлявся про кримінальну відповідальність державним виконавцем та в самому звіті про оцінку майна також відсутні відомості про те, що оцінювач повідомлений про кримінальну відповідальність, що свідчить про порушення процедуру призначення та проведення оцінки майна.

Ознайомлення суб`єкта оціночної діяльності з об`єктом оцінки та його ідентифікація проводилися в документарній формі, що не узгоджується з положеннями пункту 3 Національного стандарту №1 (ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних із ним прав - це встановлення відповідності об`єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього).

Із звіту вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності не було виявлено та, відповідно, враховано наявність/відсутність обставин щодо руйнування (повного руйнування) окремих будівель та споруд, що входять до складу нерухомого майна, та інші зміни у складі майна про, що стверджує боржник.

Від встановлення конкретних обставини справи, з урахуванням доводів скаржника, а саме, дотримання суб`єктом оціночної діяльності при проведенні оцінки майна боржника Національного стандарту № 1 залежить правильність вирішення спору.

ТОВ ВО "Аркон" заперечує проти документів, які долучені Малинською міською радою та Малинським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до їхніх апеляційних скарги.

Просить апеляційні скарги Малинської міської ради Житомирської області, Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі № 906/846/18 - без змін.

Додатково щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" боржник вважає, що вказані особи не є ані учасниками справи №906/846/18, ані стороною виконавчого провадження, в межах якого подано скаргу на дії ДВС, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою вказаних сторін підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана особами, які не мають права на її подання в межах цієї категорії справ.

Вважає, що такі скаржники не належать до кола осіб, яким надано право апеляційного оскарження ухвали від 11.03.2026 та їх права і обов`язки жодним чином не порушуються оскаржуваною ухвалою суду.

Тому, щодо такої апеляційної скарги боржник просить також закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою осіб, які не брали участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі № 906/846/18 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України - у зв`язку з поданням апеляційної скарги особами, які не мають права на апеляційне оскарження ухвали цієї категорії.

Інші учасники справи не скористалися правом подати відзиви на апеляційні скарги Малинської міської ради Житомирської області, Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам", що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Представник Малинської міської ради в судових засіданнях 19.05.2026 та 10.06.2026 підтримав доводи апеляційної скарги міської ради, просив її задовольнити та скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні скарги на дії виконавця.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" в судових засіданнях 19.05.2026 та 10.06.2026 теж підтримав апеляційну скаргу своїх довірителів. Просив скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18.

У судових засіданнях 19.05.2026 та 10.06.2026 представниця Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги на ухвали Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18. Просила апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції – скасувати.

Прокурори в судових засіданнях 19.05.2026 та 10.06.2026 підтримали позицію скаржників щодо скасування ухвали Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18.

Представниця боржника в судових засіданнях 19.05.2026 та 10.06.2026 заперечила проти доводів апеляційних скарг з підстав, викладених у відзивах. Також заперечила проти долучення нових доказів за відповідними клопотаннями скаржників. Просила закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Папір-Мал" та ТОВ "Логістична компанія "Свам". У разі незакриття апеляційного провадження за такою апеляційною скаргою просила відмовити в її задоволенні, а також у задоволенні решти апеляційних скарг, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції – залишити без змін.

Щодо доказів, котрі долученні Малинською міською радою Житомирської області, Малинським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до їх апеляційних скарг із відповідним клопотанням (лист ГУ ДПС у Житомирській області від 20.03.2026, відомості з реєстру платників ПДВ).

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. В той же час, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Суд апеляційної інстанції також бере до уваги висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 30.03.2018 у справі № 910/24486/16, за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Також відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Враховуючи, що відповідний лист ГУ ДПС у Житомирській області від 20.03.2026 був створений після постановлення оскарженої ухвали суду (11.03.2026), а Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в обґрунтування причин неподання відомостей з реєстру ПДВ фактично посилається на суб`єктивні підстави, то суд апеляційної інстанції нові докази не приймає та не надає їм оцінки.

Щодо клопотання ТОВ "ВО "Аркон" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам", суд апеляційної інстанції бере до уваги таке.

Суд звертає увагу, що оскаржуване незалученою особою судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.ст. 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Наведене означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Колегія суддів враховує, що ГПК України у ч. 1 ст. 17 та ч. 2 ст. 254 надає право подати апеляційну скаргу на ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу, зокрема, особам, які не брали участі у справі, але лише в тому випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження.

З огляду на викладене після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, суд апеляційної інстанції повинен перш за все з`ясувати наявність чи відсутність вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси, обов`язки зазначеної особи. Встановлення наявності вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення.

Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.04.2026 у справі №910/14606/21, відповідно до яких саме по собі встановлення судом певних обставин чи наведення суджень, які можуть опосередковано впливати на інтереси особи, яка не брала участі у справі, не означає вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у розумінні ст.ст. 17, 254 ГПК України.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі №922/5241/21 вказала, що:

"10.23. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

10.24. Закон не встановлює механізму, який виключав би особу, яка не брала участь у справі, з-під дії судового рішення, якщо таке містить присуд про її права, інтереси та (або) обов`язки (стягує з неї кошти, зобов`язує її вчинити певні дії або утриматись від них, змінює чи припиняє правовідносини з її участю, визнає недійсним або скасовує документ, який посвідчує право особи, тощо).

Однак процесуальний закон встановлює право на перегляд справи та оскарження судового рішення для особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки (частина перша статті 17 ГПК України).

10.25. При цьому подання апеляційної скарги особою, не залученою до участі в справі, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки становить виняток із правила, за яким незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення (пункт 1 частини другої статті 261 ГПК України). Такий же підхід застосовано і для касаційного оскарження (пункт 1 частини четвертої статті 293 ГПК України).

10.26. Тобто законодавець визнав очевидно виправданим втручання в остаточне рішення суду для його перегляду з метою не допустити спрямування обов`язкової сили рішення суду на особу, яка не була залучена до участі у справі.

10.27. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а і їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків (пункт 108 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21). Аналогічний висновок, викладеній у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г.

10.28. Окрім того, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, має право на перегляд справи та оскарження судового рішення, і для забезпечення цього права процесуальний закон також встановлює виняток з правила, спрямованого на забезпечення остаточності судового рішення, процесуальний закон надає також суду повноваження, які спрямовані на усунення цього порушення і які суд здійснює ex officio.".

Верховний Суд неодноразово наголошував, що встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 статті 264 ГПК України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (див. постанови Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/10364/16, від 28.08.2023 у справі № 910/15967/21, від 14.09.2023 у справі № 910/17544/20).

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що в апеляційні скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" вказано, що Господарським судом Житомирської області розглядається справа №906/117/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Сетам", Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Свам", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нанотехбуд Україна" про визнання незаконними та скасування результатів електронного аукціону, зобов`язання вчинити певні дії.

У позові ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" просить суд:

1. Визнати незаконними та скасувати результати електронного аукціону (торгів) від 27.01.2023 з продажу майна, а саме: Об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27839,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Огієнка, №55, стартова ціна 5090290,00 грн., оформленого протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №581979 від 27.01.2023.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" спірний об`єкт незавершеного будівництва, а саме: виробничо-складський комплекс, позначений на плані в технічному паспорті літ. Б,Б1,Б2,Б3,Б4, загальною площею 27839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, місто Малин, вул. Огієнка, 55-К.

Скаржники вказують, що з матеріалів справи №906/117/26 відомо, що покупцем об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27 839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, за стартовою ціною реалізації, визначеною у Звіті про оцінку майна від 15.11.2022 в розмірі 5 090 290 грн, без урахування ПДВ являється ТОВ "Логістична компанія "Свам", яка 22.08.2025 на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва передала його у власність ТОВ "Торговий дім "Папір-Мал".

Зауважують, що зі вступом ухвали Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у законну силу, порушується конституційне право ТОВ "Торговий дім "Папір-Мал" вільно володіти, користуватися і розпоряджатися власним об`єктом незавершеного будівництва, загальною площею 27839,7 кв. м, оскільки за наведених вище обставин існує ризик його витребування із володіння на користь ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" під час розгляду Господарським судом Житомирської області справи №906/117/26.

Підсумовують, що постановлення Господарським судом Житомирської області у справі №906/846/18 ухвали про задоволення скарги ТОВ "ВО "Аркон" на дії начальника Малинського ВДВС має безпосереднє відношення на вирішення питання щодо визнання незаконним та скасування результатів електронного аукціону (торгів) від 27.01.2023 з продажу майна, а саме: Об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27839,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Огієнка, №55, стартова ціна 5090290,00 грн. у справі №906/117/26 та витребування цього майна від ТОВ "Торговий дім "Папір-Мал".

Проаналізувавши наведені доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам", колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18 може вплинути на права, інтереси та (або) обов`язки таких юридичних осіб.

При формуванні цих висновків колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.04.2025 у справі № 2-9419/10, ухваленій за подібних фактичних обставин.

В той же час, щодо залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" до розгляду цієї справи в якості третіх осіб, колегія суддів вказує таке.

За приписами ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1).

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2).

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. 3).

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу (ч. 5).

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку (ч. 6).

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 232 ГПК України одним із видів судових рішень є рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті судом першої інстанції.

Отже, залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можливе лише під час розгляду справи до ухвалення судом рішення, яким закінчується її розгляд по суті. Метою такого залучення є забезпечення можливості особам, на права чи обов`язки яких може вплинути майбутнє рішення суду, реалізувати свої процесуальні права до завершення розгляду спору та ухвалення відповідного кінцевого рішення суду.

В цьому випадку, у цій справі судове рішення, яке є предметом апеляційного перегляду, ухвалене фактично на стадії виконання судового рішення, тобто після завершення розгляду спору по суті та ухвалення рішення, яким закінчено розгляд справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції позбавлений правових підстав для залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, і не бути позбавленою такого права.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції

Підсумовуючи все викладене, з врахуванням практики Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанова від 23.04.2025 у справі № 2-9419/10), суд апеляційної інстанції робить висновок, що в цьому випадку, оскаржена ухвала Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18 впливає на права, інтереси та (або) обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам", а тому висновує про відсутність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою таких Товариств, а з підстав, викладених вище, суд позбавлений підстав для їх залучення до участі в справі в якості третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги, заслухавши пояснення представника Малинської міської ради, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам", представниці Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" та прокурорів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановленні ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити, а оскаржену ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні скарги на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи та матеріалів за скаргою на дії ДВС, що керівник Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю" Виробниче об`єднання "Аркон" 2 485 022 грн 97 коп. збитків, які спричинені Малинській міській раді внаслідок неодержання нею доходів за час тимчасового використання земельної ділянки по вул. Огієнка, 53 в м. Малин Житомирської області з 01.09.2015 по 01.11.2017 (т. 1, а. с. 5-14).

Господарський суд Житомирської області рішенням від 05.12.2018 позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю" Виробниче об`єднання "Аркон" на користь Малинської міської ради 2 485 022 грн 97 коп. збитків. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю" Виробниче об`єднання "Аркон" на користь Прокуратури Житомирської області 37 275 грн 34 коп.. витрат по оплаті судового збору (т. 1, а. с. 127-129).

16.01.2019 Господарським судом Житомирської області видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у справі №906/846/18 (т. 1, а. с. 136-137).

Прокуратура Житомирської області та Малинська міська рада звернулися до Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області із заявами про примусове виконання рішення суду (т. 2, а. с. 5-6).

25.03.2019 старшим державним виконавцем Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції в Житомирській області Рябчун О.М. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 58236589, №58712724 на підставі наказів № 906/846/18 від 16.01.2019 (т. 1, а. с. 196-197).

Також 25.03.2019 старшим державним виконавцем Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції в Житомирській області постановлено об`єднати виконавчі провадження № 58236589, № 58712724 у зведене виконавче провадження № 58719402 (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 28).

19.07.2022 Малинським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Господарського суду Житомирської області подано подання (вх. № 01-44/670/22 від 19.07.2022) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у справі №906/846/18, яким державний виконавець просить суд надати дозвіл звернути стягнення за зведеним виконавчим провадженням №58719402, де боржником є ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон", на нерухоме майно, а саме: об`єкт незавершеного будівництва Малинського дослідно-експериментального заводу - І черга (цех холодного штампування) (реєстраційний номер майна 20481643), який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55 (т. 1, а. с. 144-145).

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 21.07.2022 подання (вх. №01-44/670/22 від 19.07.2022) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, подане в межах зведеного виконавчого провадження № 58719402 повернув Малинському відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (т. 1, а. с. 186-187).

01.08.2022 Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знову подав до Господарського суду Житомирської області подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у справі №906/846/18, яким державний виконавець просить суд надати дозвіл звернути стягнення за зведеним виконавчим провадженням №58719402, де боржником є ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон", на нерухоме майно, а саме: об`єкт незавершеного будівництва Малинського дослідно-експериментального заводу - І черга (цех холодного штампування) (реєстраційний номер майна 20481643), який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55 (т. 1, а. с. 190-191).

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 05.08.2022 відмовив в задоволенні подання Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вх. № 01-44/670/22 від 19.07.2022) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у справі №906/846/18 (т. 1, а. с. 244-246).

12.09.2022 від Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ( надалі по тексту - ДВС) на адресу господарського суду вчергове подано подання (вх. № 01-44/931/22 від 12.09.2022) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у справі №906/846/18, яким державний виконавець просить суд надати дозвіл звернути стягнення за зведеним виконавчим провадженням №58719402, де боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон", на нерухоме майно, а саме: об`єкт незавершеного будівництва Малинського дослідно-експериментального заводу - І черга (цех холодного штампування) (реєстраційний номер майна 20481643), який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55 (т. 2, а. с. 2-4).

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 16.09.2022 відмовив в задоволенні подання Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вх. № 01-44/931/22 від 12.09.2022) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у справі №906/846/18 (т. 2, а. с. 68-70).

В зазначеній ухвалі суд дійшов висновку, що власник нерухомого майна не змінився, змінилися лише його ідентифікаційні данні, зокрема: назва, що не є належною обов`язковою підставою для внесення змін до записів Державного реєстру прав. Тобто об`єкт незавершеного будівництва Малинського дослідно-експериментального заводу - І черга (цех холодного штампування) (реєстраційний номер майна 20481643), який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55 зареєстровано в установленому законом порядку.

26.09.2022 начальником Малинського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області винесено постанову, якою описано та накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва, реєстраційний номер майна 20481643, який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55 (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 75-77).

28.09.2022 начальником Малинського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 58712724, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Приватна Експертна Служба", який має сертифікат, виданий 05.11.2020 за № 970/20 (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 43-44).

Також цією постановою суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Приватна Експертна Служба" зобов`язано надати письмовий звіт про ринкову вартість описаного нерухомого майна боржник, а саме: об`єкта незавершеного будівництва, реєстраційний номер майна 20481643, загальною площею 27 839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55 та попереджено останнього про кримінальну відповідальність.

З вказаною постановою від імені ТОВ "Приватна Експертна Служба" 07.11.2022 ознайомився т.в.о. Манойленко Б.Г.

ТОВ "Приватна Експертна Служба" складено звіт про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27 839,70 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, буд. 55, станом на 15.11.2022 (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 45-93).

25.11.2022 за вих. № 21857/19.9-30 Малинський відділ ДВС скерував боржнику до відома звіт про оцінку майна боржника, оціненого при примусовому виконанні виконавчих проваджень про стягнення коштів з ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 147).

Товариство з обмеженою відповідальністю" Виробниче об`єднання "Аркон" вказує, що не отримувало відповідного звіту.

Водночас, Малинським ВДВС зазначено, що 29.12.2022 поштове відправлення, що містило звіт про оцінку майна, повернулось без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 148-149).

27.01.2023 відбувся електронний аукціон з реалізації лоту № 521447, найменування - Об`єкт незавершеного будівництва, загальною площею 27 839,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Огієнка, № 55, стартова ціна 5 090 290 грн, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №581979 від 27.01.2023 та актом про проведення електронних торгів від 10.02.2023 (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 95-98).

З вказаних документів вбачається, що переможцем визначено ТОВ "Логістична компанія Свам".

13.02.2023 начальником відділу Малинського ДВС було складено постанову про закриття виконавчого провадження № 58712724.

Відповідно до платіжного доручення № 1580 від 13.02.2023, Малинським ВДВС було перераховано ТОВ "ВО "Аркон" грошові кошти в сумі 1 918 791 грн, із призначенням платежу "№906/846/18; 16.01.2019; ТзОВ "Виробниче об`єднання "Аркон"; №58712724; Сума коштів, що залишилась після реалізації майна боржника" (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 145).

Обставина отримання таких коштів боржником не заперечується.

Поруч з вказаним, судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.06.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" адвокат Войтович М.С. звернувся до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою, в якій просив надати для ознайомлення матеріали виконавчих проваджень №№58719402, 58712724, 58236589, які відкриті відносно ТОВ "ВО "Аркон" та в цей же день, представник ознайомився із відповідними матеріалами, про що зробив відмітку на заяві (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 181).

Також, керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" Міронов В.М. звертався до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою № 018 від 18.05.2023, в якій просив надіслати на електронну пошту інформацію про стан виконавчого провадження, а саме надіслати копію постанови про відкриття виконавчих проваджень та/або ідентифікатор доступу відповідних виконавчих проваджень, повідомити про рух виконавчих проваджень, надати інформацію щодо стадії та результату виконавчих проваджень (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 183).

01.08.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" адвокат Войтович М.С. звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу копії рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у справі №906/846/18. Із відмітки на такій заяві вбачається отримання 04.08.2023 представником копії рішення суду в цій справі (т. 2, а. с. 88-89).

Також 01.08.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" адвокат Войтович М.С. звернувся до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення зі справою №906/846/18. Із відмітки на такій заяві вбачається, що 04.08.2023 представник ознайомився із матеріалами цієї справи (т. 2, а. с. 90-91).

Пізніше, 18.08.2025 керівник ТОВ "ВО "Аркон" Данильчук М.Я. повторно звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу копії судового рішення та надання дозволу на виготовлення копії необхідних документів (т. 2, а. с. 92).

Відповідно до заяви від 02.12.2025, керівник ТОВ "ВО "Аркон" Данильчук М.Я. звернувся до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 58712724, № 85236589. 18.12.2025 керівник боржника ознайомився із запитуваними матеріалами (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 99).

ТОВ "ВО "Аркон", звертаючись з скаргою на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду, відзначив, що ТОВ "ВО "Аркон" не отримувало жодних документів з згаданого вище виконавчого провадження. Про опис майна, складення звіту про оцінку та реалізацію майна на електронному аукціоні дізнався лише 18.12.2025 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Продовжує, що отримавши примірник звіту про оцінку майна, скаржник скористався своїм правом та замовив рецензію вказаного звіту у ТОВ "Інжиніринговий Центр "Екскон" резидент - ОСОБА_1 .

22.12.2025 заявник отримав рецензію на завірену директором ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" Данильчуком М.Я. копію звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27 839,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Огієнка, № 55 (том 1 матеріалів за скаргою на дії ДВС, а. с. 100-107).

Крім того, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в цій справі, 08.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Ухвалити постанову, якою рішення господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 по справі №906/846/18 скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Стягнути з Малинської міської ради та Прокуратури Житомирської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" судові витрати по сплаті судового збору і за надані послуги правової допомоги адвоката в Північно-Західному господарському апеляційному суді відповідно до наданих підтверджувальних документів (т. 2, а. с. 101-104).

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.09.2025 відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у справі №906/846/18 та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у справі №906/846/18 (т. 2, а. с. 118-123).

17.10.2025 ТОВ "Виробниче об`єднання "Аркон" подало касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в якій просило суд скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2025, та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги по суті (т. 3, а. с. 1-7).

Верховний Суд постановою від 16.12.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" задовольнив частково. Скасував ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №906/846/18, а справу направив до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження (т. 3, а. с. 162-177).

За цих обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробниче об`єднання "Аркон" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018р. у справі №906/846/18 залишив без руху. Постановив Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у справі №906/846/18. Роз`яснив, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику (т. 3, а. с. 183-184).

14.01.2026 на адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" надійшло клопотання про поновлення процесуального строку (т. 3, а. с. 187-191).

За результатами розгляду такого клопотання, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.01.2026 визнав неповажними підстави, наведені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у справі №906/846/18. Відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у справі №906/846/18.

Також із Єдиного державного реєстру судових рішень, в порядку перевірки повідомлень учасників провадження щодо обставин правовідносин, які склалися між учасниками спору, апеляційним господарським судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/117/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" до відповідачів: Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; Державного підприємства "Сетам"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Свам"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нанотехбуд Україна", про визнання незаконними та скасування результатів електронного аукціону, зобов`язання вчинити певні дії.

Зокрема, в справі № 906/117/26 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" просить суд:

- визнати незаконними та скасувати результати електронного аукціону (торгів) від 27.01.2023 з продажу майна, а саме: Об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 27839,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Огієнка, № 55, стартова ціна 5 090 290 грн, оформленого протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №581979 від 27.01.2023;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Папір-Мал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" спірний об`єкт незавершеного будівництва, а саме: виробничо-складський комплекс, позначений на плані в технічному паспорті літ. Б,Б1,Б2,Б3,Б4, загальною площею 27839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, вул. Огієнка, 55-К.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 28.01.2026, серед іншого, відкрив провадження у справі №906/117/26.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення вимог скарги на дії виконавця, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Щодо строку на подання скарги на дії виконавця та строку оскарження результатів оцінки майна .

Відповідно до ст. 339-1 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до ч.1 ст.341 ГПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду (ч.2 ст.341 ГПК України).

За приписами ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема, у постановах від 01.11.2023 у справі №904/3734/20, від 15.02.2024 у справі № 909/524/19, від 19.03.2024 у справі № 909/992/19), що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04.02.2022 у справі № 925/308/13-г щодо правил обчислення строку для звернення зі скаргою у виконавчому провадженні, виходячи з порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", які містяться у положеннях статті 341 ГПК України, дійшов висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. Доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

Верховний Суд у зазначеній постанові наголосив, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у ч. 1 ст. 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

В той же час, Законом України від 15.03.2022 № 2129-ХІ внесено зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким зокрема, доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, серед іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Апеляційний господарський суд зважає на те, що Верховний Суд в постанові від 19.06.2025 у справі № 916/302/16 вказав, що:

"8.20. Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Дію воєнного стану неодноразово подовжували, і станом на момент вирішення судом спірних питань воєнний стан не припинено (не скасовано).

8.21. У вирішенні спірних питань, означених НБУ та Міністерством, Суд вважає, що у спірних відносинах підлягає застосуванню стаття 57 Закону України "Про виконавче провадження", яка є спеціальною нормою та встановлює 10-денний строк на оскарження саме результатів визначення вартості (оцінки) майна. Натомість стаття 341 ГПК України регулює загальний порядок та строки оскарження дій, бездіяльності або рішень державного виконавця у виконавчому провадженні, однак не охоплює специфіки строків, передбачених для оскарження результатів оцінки майна, які визначено у спеціальному законі та відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

8.22. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Водночас така скарга має свої особливості, оскільки регулюється не тільки ГПК України, а й спеціальним законом - частиною п`ятою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

8.23. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про застосування у цій справі саме спеціальної норми частини п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", яка має пріоритет над загальними положеннями статті 341 ГПК України.".

Апеляційний господарський суд зважає на те, що у пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18 вказано, що: "під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу.".

Додатково колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справи №139/179/25-ц та № 499/1196/20) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2025 у справі № 916/302/16 та від 14.01.2026 у справі № 927/987/24(740/1726/16), та зробити висновок, що:

"строк для оскарження у судовому порядку дій виконавця щодо результатів визначення вартості чи оцінки майна, встановлений частиною п`ятою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", є спеціальним по відношенню до норм процесуальних кодексів щодо строків оскарження дій, бездіяльності або рішень виконавця лише в частині правила про початок перебігу відповідного процесуального строку з дня отримання повідомлення виконавця про результати визначення вартості чи оцінки майна;

визначені цим Законом строки можна поділити на службові (встановлені в Законі саме для виконавця, які впливають на реалізацію суб`єктивних прав сторін, інших учасників виконавчого провадження) та процесуальні, зокрема, в межах яких сторони виконавчого провадження мають право вчинити певну дію; оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні (позасудовий контроль - стаття 74 цього Закону);

тлумачення підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням мети його прийняття згідно із Законом від 15.03.2022 № 2129-IX, свідчить, що ця норма застосовна лише до процесуальних строків, в межах яких сторони виконавчого провадження мають право вчинити певну дію. Наприклад, пред`явити виконавчий документ до виконання (стаття 12 Закону). Натомість підпункт 4 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" не поширюється на строки оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні".

Господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у використанні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду. Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.01.2026 у справі № 910/7385/23, від 03.02.2026 у справі № 902/37/24.

Тому, при перегляді ухвали суду першої інстанції, апеляційний господарський суд враховує саме висновки, котрі викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18, оскільки в ієрархії висновків Верховного Суду, вони є вищі за висновки колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у зв`язку із повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, законодавець вносив відповідні зміни до нормативно-правових актів, як-то: ЦК України (зупинення позовної давності), Податкового кодексу (щодо проведення перевірок, зупинення перебігу строків, передбачених таким кодексом), тощо.

Однак, законодавець не вносив зміни щодо зупинення, переривання або продовження строків, визначених ГПК України, в тому числі і на оскарження дій виконавця.

Крім того, на відміну від змін до ГПК України пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, які передбачали поважність причин пропуску процесуального строку, зумовленого карантинними обмеженнями (п. 4 р. Х Прикінцеві положення ГПК України), законодавець не передбачив подібних послаблень щодо причин, зумовлених воєнним станом.

З урахуванням всього викладеного, суд апеляційної інстанції вказує, що у цьому випадку слід керуватися нормами ГПК України, які є спеціальними саме в процесі здійснення господарського судочинства та які обмежують термін на оскарження дій виконавця десятиденним строком з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Крім того, судом зважається і на те, що майно, оцінка котрого оспорюється боржником, було продане, в процесі виконання рішення суду в цій справі у 2023 році.

Вказане учасниками судового розгляду не заперечується.

Беручи до уваги норми ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 4 ст. 11 ГПК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практична реалізація Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція)).

Від так, за обставин цієї справи протилежне тлумачення/співвідношення відповідних норм ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження", на переконання апеляційного господарського суду, буде мати наслідком порушення таких засад цивільного законодавства (неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність) принципів господарського судочинства (верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; неприпустимість зловживання процесуальними правами), а також відбудеться і втручання в право мирного володіння майном вже нового власника (власників) реалізованого майна.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що господарське судочинство є послідовним процесом здійснення правосуддя, який складається з окремих процесуальних стадій, кожна з яких має власну мету, завдання та процесуальні межі. Зокрема, воно охоплює провадження в суді першої інстанції, яке залежно від характеру вимог та наявності спору про право може здійснюватися в порядку наказного або позовного провадження, а позовне провадження, своєю чергою, поділяється на загальне та спрощене.

Після розгляду справи судом першої інстанції законодавством передбачено стадію апеляційного перегляду судового рішення, метою якої є перевірка законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Крім того, у випадках та порядку, визначених законом, судові рішення можуть бути предметом касаційного перегляду, який спрямований на забезпечення правильного та однакового застосування норм матеріального і процесуального права судами нижчих інстанцій.

Колегія суддів зважає на те, що провадження в цій справі було порушено 19.10.2018 (т. 1, а. с. 1-3), а боржник (відповідач) неодноразово повідомлявся про її розгляд судом першої інстанції, шляхом надіслання ухвал на адресу реєстрації боржника ухвал (т. 1, а. с. 107-110, 122-124), однак вони були повернуті з відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновок Верховного Суду в постановах від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Тобто, боржник в силу викладеного, був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не скористався своїми процесуальними правами щодо заперечення проти позовних вимог, спростування доводів позовної заяви, тощо.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у цій справі теж повернулося від боржника із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (т. 1, а. с. 138-142).

Апеляційним господарським судом встановлено, що перше ознайомлення із матеріалами господарської справи № 906/846/18 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" адвокатом Войтовичем М.С. було здійснено 04.08.2023 за заявою від 01.08.2023 (т. 2, а. с. 90-91).

Крім того, вище вказано, що ТОВ "ВО "Аркон" після спливу значного терміну, як моменту ухвалення рішення суду (05.12.2018), так і після зазначеного ознайомлення із матеріалами справи (01.08.2023), 08.09.2025 оскаржило рішення суду першої інстанції, однак, у відкритті апеляційного провадження було відмовлено саме з підстав пропуску божником строку на апеляційне оскарження, який був повідомлений судом про розгляд справи.

Зазначене підтверджує і недобросовісне та неналежне користування боржником своїми процесуальними правами і під час апеляційного провадження.

Повертаючись до стадій господарського судочинства, то суд відмічає, що воно не завершується набранням судовим рішенням законної сили, оскільки його невід`ємною складовою є стадія виконання судового рішення, яка спрямована на реальне відновлення порушених прав та інтересів особи. Саме на цій стадії забезпечується практична реалізація результатів судового захисту, а тому виконання судового рішення є завершальним етапом судового провадження та складовою права на справедливий суд.

До зазначеної стадії також належить здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, який реалізується шляхом вирішення судом питань, пов`язаних з виконанням рішення, розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця, а також інших процесуальних питань, що виникають під час виконавчого провадження. Отже, стадія виконання судового рішення та судовий контроль за його виконанням є самостійними складовими господарського процесу, спрямованими на забезпечення ефективності та обов`язковості судового захисту.

Так, за статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Водночас не менш важливим у світлі розглядуваного питання є підхід до розуміння стадії виконання судових рішень, запроваджений практикою ЄСПЛ.

Зокрема, ЄСПЛ тлумачить вимогу виконання остаточних судових рішень принаймні у контексті декількох конвенційних прав, зокрема права на справедливий судовий розгляд (пункт 1 статті 6 Конвенції), права на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції), права на ефективний засіб правового захисту (стаття 13 Конвенції) та права на повагу до приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції (стаття 8 Конвенції). Основним у наведеному переліку є пункт 1 статті 6 Конвенції, що закріплює право на справедливий судовий розгляд справ, і саме тлумачення зазначеного права ЄСПЛ дало змогу сформулювати основні стандарти у сфері виконавчого провадження, що випливають з його практики. Така позиція, що ґрунтується на детальному аналізі практики ЄСПЛ, відображає належність виконавчого провадження до судових процедур і одночасно свідчить про його тісну пов`язаність з іншими інститутами, зокрема з інститутами матеріального права, на приписах якого ґрунтуються ті вимоги і процедури, які відбуваються в рамках виконавчого провадження. І саме з погляду такого розуміння слід тлумачити зв`язок виконавчого провадження з процедурами банкрутства.

У рішеннях ЄСПЛ неодноразово зверталася увага, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції провадження з виконання судових рішень є самостійною, але невід`ємною частиною судового розгляду, невід`ємною стадією процесу правосуддя (див. рішення ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", від 27.07.2004 у справі "Ромашов проти України", від 11.01.2005 у справі "Дубенко проти України тощо).

Конституційний Суд України в Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(ІІ)/2019 наголосив, що забезпечення виконання державою судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

ЄСПЛ зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою та другою стадіями одного провадження. Виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. рішення від 06.09.2007 у справі "Моргуненко проти України" та від 27.11.2008 у справі "Крутько проти України").

Отже, виконавче провадження є стадією судового процесу - логічно та функціонально відокремленою системою процесуальних дій, що вкладаються в алгоритм процесуальної діяльності суду та учасників справи і спрямовані на досягнення відповідної процесуальної мети.

Конституційний Суд України в Рішенні від 01.03.2023 №2-р (II)/2023 зазначив, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом в юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення, особливо в разі, коли таке судове рішення ухвалено на користь особи в юридичному спорі супроти органів публічної влади, їх посадових і службових осіб. Держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дозволить особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси, що зазнали порушення внаслідок ухвалення рішень, учинення дій або бездіяльності органами публічної влади, їх посадовими і службовими особами.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024 вказував, що виконання судового рішення є доконечною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист. На стадії здійснення судового контролю за виконавчим провадженням розгляд скарг на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця спрямовано на забезпечення обов`язкового виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, задля реального захисту та поновлення її прав, свобод, інтересів, що зазнали порушення, без гарантування яких неможливо забезпечити право кожного на судовий захист. Відповідно, належний рівень організації виконавчого провадження та можливість судового оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця без будь-яких несправедливих обмежень та надмірних перешкод є запорукою реального та своєчасного виконання судового рішення та сприяє підвищенню довіри до судової влади (п. 4.5. Рішення).

Тут апеляційний господарський суд враховує, що метою звернення прокурора до суду із цим позовом було стягнення із ТОВ "ВО "Аркон" на користь Малинської територіальної громади в особі Малинської міської ради коштів за користування земельною ділянкою без правових підстав.

Тобто позов направлений на захист фінансових інтересів територіальної громади, порушення яких відбулося внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою (на котрій розташований в тому числі й об`єкт нерухомості оцінка котрого оскаржується в межах цього провадження) без правових підстав (договір оренди був розірваний рішенням суду у справі №906/448/13).

Відтак, з огляду на набрання рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 у цій справі законної сили, на його виконання суд видав відповідні накази, а стягувачі (Прокуратура Житомирської області та Малинська міська рада) звернулися до органу примусового виконання, який відкрив виконавчі провадження та об`єднав їх у зведене, про що описано судом вище.

Апеляційним господарським судом також були встановлені і обставини ознайомлення представника боржника з матеріалами виконавчого провадження ще в травні-червні 2023 року, коли була здійснена спірна оцінка, однак боржник не вчиняв жодних дій щодо її оскарження.

Підсумовуючи викладене суд вказує, що сукупність встановлених обставин свідчить про те, що боржник, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи та обізнаним про перебіг виконавчого провадження, не скористався наданими йому процесуальними засобами захисту своїх прав та інтересів. Зокрема, він не подав заперечень проти позовних вимог, не спростував доводів позовної заяви, не оскаржив спірну оцінку майна після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у травні-червні 2023 року, а також не вчинив належних процесуальних дій під час апеляційного провадження.

Таке тривале невчинення процесуальних дій свідчить про свідоме нездійснення боржником оскарження та оспорення своїх, можливо порушених, прав, обов`язків та/або інтересів у розумні строки як під час судового розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення. Відсутність своєчасної реакції на відомі йому процесуальні дії та рішення не може бути підставою для перекладення наслідків власної процесуальної пасивності на інших учасників провадження (а також заінтересованих осіб) або для перегляду наслідків виконання судового рішення через значний проміжок часу.

В цій справі вбачається, що боржник звернувся до суду із наміром оскаржити оцінку майна, яка була зроблена за більш ніж 3 роки до звернення із відповідною скаргою.

Зокрема, скаржник (ТОВ "ВО "Аркон") повідомлявся виконавцем про проведену оцінку майна та можливість її оскарження, шляхом надсилання рекомендованою кореспонденцією на адресу реєстрації божника (лист від 25.11.2022 № 21587/19.9-30).

В цих висновках суд звертається до усталеної позиції Верховного Суду, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Вище встановлено також і те, що:

- 18.05.2023 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" Міронов В.М. звертався до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою № 018, в якій просив надіслати на електронну пошту інформацію про стан виконавчого провадження, а саме надіслати копію постанови про відкриття виконавчих проваджень та/або ідентифікатор доступу відповідних виконавчих проваджень, повідомити про рух виконавчих проваджень, надати інформацію щодо стадії та результату виконавчих проваджень;

- 27.06.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" адвокат Войтович М.С. звернувся до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою, в якій просив наддати для ознайомлення матеріали виконавчих проваджень №№58719402, 58712724, 58236589, які відкриті відносно ТОВ "ВО "Аркон" та в цей же день, представник ознайомився із відповідними матеріалами, про що зробив відмітку на заяві.

Тобто, ТОВ "ВО "Аркон" через своїх представників було ознайомлене із матеріали зведеного виконавчого провадження, яке на той час вже містило Звіт про оцінку майна.

При цьому звертаючись із скаргою на дії ДВС, скаржник не вказує такі обставини, а посилається лише на пізніші обставини ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (в грудні 2025 року), які теж дійсно мали місце, однак приблизно через два з половиною роки порівняно із первісним ознайомленням.

Фактично доводи скарги в цій частині направленні на введення суду в оману щодо дійсних обставин обізнаності боржника із станом відповідного виконавчого провадження, в тому числі і зі Звітом про оцінку.

При цьому, вище вказано, що Малинським ВДВС відповідно до платіжного доручення №1580 від 13.02.2023, було перераховано ТОВ "ВО "Аркон" грошові кошти в сумі 1 918 791 грн, із призначенням платежу "№906/846/18; 16.01.2019; ТзОВ "Виробниче об`єднання "Аркон"; №58712724; Сума коштів, що залишилась після реалізації майна боржника", а обставина отримання таких коштів боржником не заперечується.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що обставина отримання в лютому 2023 році на рахунок коштів в сумі майже 2 мільйона гривень не могла бути не заміченою боржником, який мав можливість і ознайомитися із призначенням платежу.

Таким чином, апеляційний господарський суд висновує, що боржник, принаймні із 27.06.2023 був обізнаний із проведеною оцінкою, однак із скаргою звернувся лише 29.12.2025, тобто із пропуском спеціального строку, котрий встановлений ст. 341 ГПК України.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 11.11.2019 у справі №337/474/14-ц, від 09.09.2024 у справі №466/3398/21).

У випадку виникнення судового спору учасники цивільного обороту мають розуміти, що їхні дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №466/3398/21).

Наведене вище не було враховано судом першої інстанції, у зв`язку із чим ним помилково були застосовані норми Закону України "Про виконавче провадження" та не залишено скаргу боржника без розгляду за пропуском строку.

Щодо скарги по суті.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент передання майна боржника на реалізацію торгів) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент передання майна боржника на реалізацію торгів) встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов`язаний залучити суб`єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц, зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно із ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.

У ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 затверджено Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт №1).

Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Абзацом 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Частиною 1 статті 13 вказаного Закону передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Тобто Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника.

Відповідно до пункту 2 Національного стандарту №1 особливості проведення оцінки певних видів майна визначаються окремими національними стандартами та іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання (п. 4 Національного стандарту №1).

Пунктами 15, 16 Національного стандарту №1 визначено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до п.п. 35, 36 Національного стандарту №1 оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Пунктом 38 Національного стандарту №1 визначено, що для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи:

- витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів);

- дохідний;

- порівняльний.

Згідно з п. 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Пункт 52 Національного стандарту №1 передбачає, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об`єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, відомості про економічні характеристики об`єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об`єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання), проаналізувати існуючий стан використання об`єкта оцінки, визначити умови його найбільш ефективного використання, обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби - застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів), тощо (пункт 53 Національного стандарту №1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Проаналізувавши подану ТОВ "ВО "Аркон" рецензію на завірену директором ТОВ "ВО "Аркон" копію Звіту про оцінку майна, колегія суддів вказує, що рецензія дійсно містить висновки про наявність окремих недоліків у Звіті про оцінку майна та його невідповідність окремим вимогам нормативно-правових актів у сфері оцінки майна.

Водночас сама по собі наявність недоліків звіту або зауважень до порядку його складення не є безумовним доказом порушення прав чи законних інтересів заявника.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом судового захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес особи. Тому для задоволення відповідних вимог ТОВ "ВО "Аркон" повинно не лише довести наявність недоліків у звіті про оцінку, а й підтвердити, що такі недоліки безпосередньо вплинули на результати оцінки майна та спричинили порушення його прав.

Проте, ТОВ "ВО "Аркон" не надало належних та допустимих доказів того, що встановлені рецензією недоліки призвели до визначення заниженої ринкової вартості спірного майна. Зокрема, матеріали справи не містять доказів проведення альтернативної оцінки, висновку судового експерта чи інших документів, які б підтверджували істотну відмінність між визначеною оцінювачем вартістю майна та його дійсною ринковою вартістю на відповідну дату.

Так само заявником не доведено, що внаслідок визначення саме такої вартості майна під час виконавчого провадження він фактично недоотримав грошові кошти або зазнав інших негативних майнових наслідків. Самі лише припущення про можливе заниження вартості майна не можуть бути покладені в основу висновку про порушення прав особи.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що ТОВ "ВО "Аркон" хоча й посилається на недоліки Звіту про оцінку майна, однак не довело наявності причинно-наслідкового зв`язку між такими недоліками та порушенням своїх прав чи законних інтересів.

Відсутність доказів заниження вартості реалізованого майна та, як наслідок, недоотримання заявником належних йому коштів свідчить про недоведеність факту порушення права, за захистом якого він звернувся до суду.

Крім наведеного, вище судом вказано, що боржник через своїх представників був обізнаний із матеріалами виконавчого провадження, які містили Звіт про оцінку майна.

Колегія суддів бере до уваги те, що починаючи з травня-червня 2023 року боржник не заперечував щодо здійсненої оцінки майна, оскільки в протилежному випадку, виконавцем або безпосередньо самим боржником, у період чинності Звіту про оцінку майна, або в інший "розумний строк", була б замовлено рецензію на такий звіт, і у випадку виявлення негативних чинників, вони були б усунуті або було б проведено нову оцінку майна.

Із зазначеного, суд дійшов висновку про суперечливу поведінку боржника.

Додатково, апеляційний господарський суд зауважує, що Верховний Суд в постанові від 08.01.2024 у справі №2-3894/09 погодився із апеляційним судом, що сама по собі рецензія на звіт про оцінку арештованого майна боржника (житлового будинку) виконана на замовлення боржника поза межами чинності вказаного звіту, тому не є належним і допустимим доказом того, що вартість майна, визначена в оспорюваному звіті, є саме заниженою порівняно з ринковою вартістю.

Щодо передачі майна на реалізацію без врахуванням ПДВ.

Відповідно до пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Статтями 196, 197 ПК України визначено вичерпний перелік операцій, що не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування ПДВ.

Відповідно до п. 189.4 ст. 189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/ послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 цього Кодексу. Зазначений порядок дати виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту застосовується також на операції з примусового продажу арештованого майна органами юстиції.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема: ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент передання майна боржника на реалізацію торгів) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною 6 вказаної статті встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент передання майна боржника на реалізацію торгів) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Початкова ціна продажу нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Пунктом 17 Національного стандарту № 1 передбачено, що у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об`єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов`язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що на сторінці 8 Звіту про оцінку майна, вказано, що: "З огляду на мету оцінки, Оцінювач звільняє вартість від податку на додану вартість, в зв`язку із тим, що процедура реалізації об`єктів нерухомості на прилюдних торгах виключає виникнення ПДВ.

В даному випадку, в укладеному договорі на оцінку майна Мету оцінки Замовником було сформульовано як: визначення вартості Об`єкту оцінки для продажу на конкурсних засадах.

Висновок про вартість майна буде сформовано без урахування величини податку на додану вартість.".

Крім того, згідно із самим Звітом про оцінку, оцінювачем вказано, що ринкова вартість об`єкту оцінки, на дату оцінки становить 5 090 290 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 1 р. І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі – Інструкція № 512/5; в редакції чинній на момент проведення торгів), ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 19 розділу VIII Інструкції № 512/5 в редакції чинній на момент проведення торгів, у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт.

У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. З метою належного визначення вартості окремих видів майна виконавець може в установленому порядку залучати до процесу опису майна експертів чи спеціалістів.

Пунктом 27 розділу VIII Інструкції № 512/5; в редакції чинній на момент проведення торгів було встановлено, що реалізація майна, на яке звернено стягнення (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та цінних паперів), здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

В подальшому, Наказом Міністерства юстиції України від 07.04.2023 № 1273/5 були внесені зміни, серед іншого до п. п. 19, 27 р. VIII Інструкції № 512/5, а саме:

абзац третій пункту 19 після слів "що діють на день визначення вартості майна," доповнено словами "без урахування податку на додану вартість,";

пункт 27 доповнено новими абзацами такого змісту:

"Під час підготовки заявки на реалізацію арештованого майна виконавець зобов`язаний перевірити чи зареєстрований боржник, майно якого реалізується, платником податку на додану вартість, а у разі коли боржник, арештоване майно якого реалізується, зареєстрований платником податку на додану вартість - перевірити ставку податку на додану вартість, яка відповідно до Податкового кодексу України має застосовуватись при реалізації такого арештованого майна.

Результати такої перевірки зазначаються в заявці на реалізацію арештованого майна.".

Крім того, п. 3 Наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2023 № 1273/5 встановлено, що лоти, внесені до центральної бази даних системи електронних аукціонів до набрання чинності цим наказом, продовжують реалізовуватись в порядку, який діяв до дати набрання чинності цим наказом.

Колегія суддів зауважує, що реалізація майна боржника відбувалася до прийняття Міністерством юстиції України Наказу від 07.04.2023 № 1273/5.

Таким чином, під час передачі майна на реалізацію в 2022 році, виконавець не мав перевіряти наявність у боржника статусу платника податку на додану вартість, а оцінювач міг здійснювати оцінку вартості майна без врахуванням сум податку на додану вартість.

Відносно наявності у боржника статусу платника ПДВ.

Апеляційний господарський суд відмічає, що звертаючись зі скаргою боржник посилався на передачу майна для реалізації, без врахування ПДВ, однак ним не було подано доказів на підтвердження у нього статусу платника ПДВ, а лише констатовано факт, що він є платником податку на додану вартість.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено перевірку таких доводів боржника.

Пунктами 3, 4, 8 частини 1 статті 267 ГПК України визначено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; з`ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи; вчиняє інші дії, пов`язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Відповідно до підпункту "а" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин.

Можливість отримання судом відомостей із загальнодоступних джерел інформації підтверджено Верховним Судом в постановах від 07.10.2021 у справі №532/53/20, від 08.09.2021 у справі №394/518/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №924/971/23.

Таким чином, суд не позбавлений можливості отримувати відомості з державних реєстрів, інших загальнодоступних та відкритих для сторін спору джерел інформації.

Тому, з метою перевірки наявності у боржника статусу платника ПДВ, судом апеляційної інстанції перевірено відповідні відомості за допомогою реєстру платників ПДВ.

Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "ВО "Аркон" було платником ПДВ у періоди з 11.04.2008 по 31.08.2021 та з 01.10.2023 по 12.02.2025 (т. 3 матеріалів за скаргою, а. с. 136).

Як вказано вище, процес оцінки та реалізації майна відбувався у період вересень 2022 року – лютий 2023 року, тобто у період, коли ТОВ "ВО "Аркон" не було платником податку на додану вартість.

Це ще одне підтвердження про намагання введення боржником в оману суду при зверненні зі скаргою на дії виконавця щодо дійсних обставин справи, зокрема процесу реалізації майна боржника.

За цих обставин апеляційний господарський суд висновує, що передача майна боржника на реалізацію, за ціною без зазначення податку на додану вартість, не призвело до безпідставного заниження ринкової вартості майна та не могло порушити права боржника виконавцем у процесі примусового виконання рішення суду.

Відтак, доводи скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" (вх. № 01-19/177/25 від 30.12.2025) на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області не знайшли свого підтвердження при їх детальному перегляді та перевірці доказами.

Крім того, з усіх обставин цієї справи, на переконання апеляційного господарського суду, метою подання скарги на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області є насамперед, отримання доказової бази для розгляду справи №906/117/26 та встановлення преюдиційних обставин для її розгляду, як першого кроку в поверненні відчуженого майна або отримання додаткової компенсації від його продажу.

Колегія суддів відзначає, що в основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Принцип правової визначеності серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999 (заява №28342/95). Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії" (заява №52854/99), від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України" (заява №41984/98), від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії" (заява №69529/01), від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява №24465/04), від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України" (заява №3236/03), в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.

Поняття "перегляд" охоплює не лише перегляд рішення суду нижчої інстанції судом вищої інстанції в межах однієї справи чи перегляд рішення за нововиявленими обставинами. У рішенні у справі "Центр "Украса" проти України" від 25.11.2021 (заява №2836/10) Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що судові рішення у провадженні №15/140 фактично нівелювали результати провадження №12/254, позбавивши його остаточне рішення юридичної сили та призвівши до порушення принципу юридичної визначеності (констатував порушення пункт 1 статті 6 Конвенції).

Апеляційний господарський суд зважає і на те, що задоволення цієї скарги на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області може створити передумови для задоволення позову у справі №906/117/26 та, відповідно, повернення боржнику майна, проданого з метою виконання рішення в цій справі, котре набуло статусу остаточного та було виконане, а виконавче провадження закрито ще в 2023 році.

За таких обставин це фактично призведе до нівелювання наслідків виконання рішення суду у цій справі.

За усталеною практикою ЄСПЛ (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В справі "Салов проти України" від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі "Hirvisaari v. Finland"). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі "Ruiz Torija v. Spain").

У пунктах 32, 34, 36 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими; підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими; вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасники судового розгляду були почутим і їм надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скарнах, підтверджуються встановленими обставинами справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

У відповідності до п. п. 3, 4 ч. ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене апеляційні скарги Малинської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" та Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підлягають до задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18 слід скасувати та відмовити в задоволені скарги на дії державного виконавця.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Малинської міської ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Папір-Мал" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Свам" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18 задовольнити.

3. Апеляційну скаргу Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18 задовольнити.

4. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/846/18 скасувати.

Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Аркон" (вх. № 01-19/177/25 від 30.12.2025) на дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області у справі №906/846/18.

5. Справу № 906/846/18 надіслати Господарському суду Житомирської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "22" червня 2026 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.