Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №910/8313/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. Справа№ 910/8313/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача (за первісним позовом): Глушков В. О.

від відповідача (за первісним позовом): Лисяний В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального некомерційного підприємства "Київський міський клінічний ендокринологічний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від с (повне додаткове рішення складено та підписано 14.01.2026)

у справі № 910/8313/25 (суддя В. С. Ломака)

за позовом Фізичної особи-підприємця Безим`янної Еліни Миколаївни

до Комунального некомерційного підприємства "Київський міський клінічний ендокринологічний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 711 496,18 грн

та за зустрічним позовом Комунального некомерційного підприємства "Київський міський клінічний ендокринологічний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Фізичної особи-підприємця Безим`янної Еліни Миколаївни

про стягнення 187 499,20 грн

В С Т А Н О В И В :

В липні 2025 року Фізична особа-підприємець Безим`янна Еліна Миколаївна (ФОП Безим`янна Е. М.) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Київський міський клінічний ендокринологічний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (КНП "КМКЕЦ") грошових коштів у загальному розмірі 711 496,18 грн, з яких: 568 141,30 грн - заборгованість; 104 073,01 грн - інфляційні втрати; 39 281,87 грн - 3 % річних.

У липні 2025 року КНП "КМКЕЦ" пред`явило до господарського суду міста Києва зустрічний позов до ФОП Безим`янної Е. М. про стягнення 187 499,20 грн штрафних санкцій та компенсаційних виплат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/8313/25 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з КНП "КМКЕЦ" на користь ФОП Безим`янної Е. М. 568 141 грн 30 коп. основного боргу, 39 050 грн 78 коп. 3 % річних, 104 073 грн 01 коп. інфляційних втрат та 10 668 грн 97 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2026, яке є предметом апеляційного оскарження, заяву ФОП Безим`янної Е. М. про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/8313/25 задоволено частково. Стягнуто з КНП "КМКЕЦ" на користь ФОП Безим`янної Е. М. 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції взяв до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, врахував принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору.

Не погоджуючись з додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/8313/25, КНП "КМКЕЦ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ФОП Безим`янній Е. М. у стягненні з КНП "КМКЕЦ" витрат на правничу допомогу.

Підставами апеляційного оскарження додаткового рішення скаржник визначив порушення норм процесуального права (ч. 6, ч. 8 ст. 129, ст. 232 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України)).

Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

витрати ФОП Безим`янної Е. М. на професійну правничу допомогу не підтверджені;

суд першої інстанції не постановив ухвалу про прийняття до розгляду заяви ФОП Безим`янної Е. М. на професійну правничу допомогу, що свідчить про порушення ст. 232 ГПК України;

розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу перевищує попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи;

заявник не дотримався вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, не зробив заяви до закінчення судових дебатів і не надав доказів оплати правничої допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Безим`янна Е. М. просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

13.04.2026 через підсистему "Електронний суд" представником КНП "КМКЕЦ" до суду подано заперечення на відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 23.03.2026 встановлено строк для подання заперечення на відзив - протягом п`яти днів з дня його отримання (пункт 4).

Приписами абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

КНП "КМКЕЦ" та його представник Лисяний В. В. отримали копію ухвали в електронному вигляді - 03.04.2027 о 17:17, що підтверджується довідками Північного апеляційного господарського суду про доставку електронних документів.

Отже, за приписами абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України в даному випадку днем вручення вказаним особам копії ухвали суду апеляційної інстанції слід вважати - 04.04.2026.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

КНП "КМКЕЦ" та його представник до закінчення строку для подання заперечення на відзив на апеляційну скаргу не подали відповідну заяву.

Оскільки станом на 13.04.2025 строк для подання заперечення на відзив на апеляційну скаргу закінчився, суд залишає їх без розгляду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Демидової А. М., Євсіков О. О.) відкрито апеляційне провадження, зокрема, за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Київський міський клінічний ендокринологічний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі № 910/8313/25 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 оголошено перерву у розгляді справи до 19.05.2026 та продовжено строк її розгляду.

Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2026 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.06.2026.

У судовому засіданні 03.06.2026 протокольно оголошено перерву до 10.06.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 задоволено заяву ФОП Безим`янної Е. М. про заміну сторони у справі її правонаступником. Здійснено процесуальне правонаступництво відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі № 910/8313/25, замінено Комунальне некомерційне підприємство "Київський міський клінічний ендокринологічний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 01993871) на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №18" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (КНП "КМКЛ №18") (код ЄДРПОУ 01993776).

У судовому засіданні 10.06.2026 представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу.

Присутній у судовому засіданні 10.06.2026 представник ФОП Безим`янної Е. М. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Представником ФОП Безим`янної Е. М. подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено докази витрат на професійну правничу допомогу.

Так, у поданій заяві ФОП Безим`янна Е. М. просила стягнути з КНП "КМКЕЦ" на свою користь 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК України у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП Безим`янна Е. М. з першою заявою по суті спору (відзив на зустрічну позовну заяву) подала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу - 18 000 грн, що виключає відмову у відшкодуванні таких судових витрат на підставі частини 2 статті 124 ГПК України.

Отже матеріали справи містять заяву, яка стосується витрат на професійну правничу допомогу і яка змістовно виражає намір відповідної особи отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат, а тому враховуючи результати розгляду справи суд має вирішити питання щодо розподілу судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції рішення ухвалено 03.12.2025, а заява про розподіл судових витрат з доданими до неї документами (доказами понесення витрат) подана до суду через підсистему "Електронний суд" 08.12.2025. Отже, вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України заявником дотримані.

У зв`язку з цим, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що заявник раніше не заявляв вимогу про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції, оскільки, як зазначено вище, у відзиві на зустрічну позовну заяву він заявляв вимоги про їх стягнення із визначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Місцевим судом встановлено, що на підтвердження витрат ФОП Безим`янна Е. М. долучила до матеріалів справи копію укладеного 18.06.2025 між нею (клієнт) та адвокатом Глушковим Валентином Олександровичем (адвокат) договору про надання правничої допомоги № 18-06/2025, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та інтересів клієнта.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу відповідно до умов цього договору та додатків, а клієнт зобов`язується оплатити такі послуги. Конкретний перелік послуг, що надаються, та їх вартість, визначається в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Приймання-передача наданих по цьому договору послуг здійснюється сторонами за актом приймання-передачі послуг (пункт 7.1 Договору).

У додатку № 2 до договору його сторони погодили, що предметом договору в межах цього додатку є надання правничої допомоги із представництва інтересів клієнта в господарському суді міста Києва при розгляді зустрічного позову КНП "КМКЕЦ" до клієнта про стягнення заборгованості (справа № 910/8313/25).

Послуги надаються адвокатом шляхом:

правового аналізу наданих клієнтом документів та доводів, викладених в зустрічному позові;

аналізу судової практики, що стосується предмета правової допомоги, та формування правової позиції у справі;

складання та подачі адвокатських запитів з метою отримання доказів;

складання та подачі до суду відзиву на позовну заяву, заяв по суті справи та заяв із процесуальних питань;

представництва інтересів клієнта в господарському суді міста Києва.

У пункті 8 додатку № 2 до договору його сторони також погодили наступну вартість відповідних послуг:

вивчення адвокатом справи та підготовка першочергових документів: правовий аналіз доводів, викладених в зустрічному позові, та доказів на підтвердження заявлених вимог; аналіз судової практики, що стосується предмета правової допомоги, та формування правової позиції у справі; підготовка та подача до суду відзиву на позовну заяву (зустрічну) - вартістю 14 000,00 грн.;

підготовка та подача до суду інших процесуальних документів: підготовка та подача до суду заперечення (заява по суті справи) - вартістю 12 000,00 грн., підготовка та подача до суду письмових пояснень/додаткових письмових пояснень - вартістю 12 000,00 грн (за 1 документ); складання та подача до суду заяв з процесуальних питань (письмових заяв, заперечень проти заяв та клопотань, клопотань про призначення експертизи, витребування доказів, долучення доказів, повернення до стадії підготовчого засідання, виклик свідків, поновлення процесуальних строків тощо) - вартістю 6 000,00 грн (за 1 документ);

участь адвоката в судових засіданнях - вартістю 4 000,00 грн (вартість вказана за 1 судо-день незалежно від тривалості судового засідання та процесуального рішення суду - оголошення перерви, відкладення розгляду тощо);

підготовка та направлення адвокатських запитів (необхідність в подачі адвокатського запиту погоджується з клієнтом в кожному окремому випадку) - вартістю 4 000,00 грн.

05.12.2025 сторони договору підписали відповідний акт приймання-передачі наданих послуг згідно з додатком № 2, за яким адвокат у межах розгляду судом зустрічного позову КНП "КМКЕЦ" до ФОП Безим`янної Е. М. у справі № 910/8313/25 надав клієнту наступні послуги:

здійснення правового аналізу доводів, викладених в зустрічному позові, та долучених до нього доказів; здійснення правового аналізу судової практики, що стосується предмета правової допомоги, та формування правової позиції у справі; підготовка та подача до суду відзиву на зустрічну позовну заяву - вартістю 14 000,00 грн.,

підготовка на подання до суду заперечень на відповідь на відзив - вартістю 12 000,00 грн.,

участь в судовому засіданні від 03.09.2025 року - вартістю 4 000,00 грн.;

участь в судовому засіданні від 24.09.2025 року - вартістю 4 000,00 грн.;

участь в судовому засіданні від 29.10.2025 року - вартістю 4 000,00 грн.;

участь в судовому засіданні від 12.11.2025 року - вартістю 4 000,00 грн.;

участь в судовому засіданні від 26.11.2025 року - вартістю 4 000,00 грн.;

участь в судовому засіданні від 03.12.2025 року - вартістю 4 000,00 грн.

Загальна вартість наведених послуг склала 50 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих заявниками доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатами адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у цій справі. Отже витрати ФОП Безим`янної Е. М. на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Частина п`ята статті 129 ГПК України визначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Заперечень щодо розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу чи клопотання про зменшення розміру таких витрат від КНП "КМКЕЦ" до місцевого суду не надходило.

Отже, КНП "КМКЕЦ" не доведено неспівмірності зазначених витрат на оплату правничої допомоги адвоката, як це передбачено частинами п`ятою та шостою статті 126 ГПК України.

Обсяг, зміст та вартість наданих у цій справі виконавцем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи договором про надання правової допомоги, додатком до договору та актом приймання-передачі наданих послуг.

Аргументи скаржника про відсутність доказів на підтвердження оплати заявлених ним витрат не є підставою для відмови у задоволенні заяви іншої сторони, позаяк Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі № 922/445/19 виснував про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аргументи скаржника про порушення місцевим судом норм ст. 232 ГПК України через відсутність ухвали про прийняття до розгляду заяви про розподіл судових витрат у цій справі не є підставою для скасування судового рішення, враховуючи обізнаність скаржника зі змістом заяви про ухвалення додаткового рішення і те, що з моменту її отримання (08.12.2025 через підсистему "Електронний суд") до дати ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення від 14.01.2026 у скаржника було достатньо часу для подання своїх заперечень чи клопотання про зменшення розміру таких витрат.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд першої інстанції врахував положення частини 6 статті 129 ГПК України, за змістом яких якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування (у даному випадку - 50 000,00 грн), істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку (18 000,00 грн), суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у додатковій постанові від 19.01.2026 у справі № 914/980/24.

Більше того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти "України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Надані ФОП Безим`янною Е. М. (заявником) документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 910/2645/25.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі судом також враховано вищенаведені положення.

Відповідно до частини 1 статті 15 ГПК України пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав зустрічних позовних вимог у даній справі, встановлених судом їх фактичних обставин, оцінюючи витрати ФОП Безим`янної Е. М., з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги те, що заявлений ФОП Безим`янною Е. М. до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям розумності, необхідності та неминучості, а також враховуючи положення частини 6 статті 129 ГПК України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з КНП "КМКЕЦ" на користь ФОП Безим`янною Е. М. витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не є об`єктом справляння судового збору, відповідно розподіл цього виду судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №18" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (КНП "КМКЛ №18") на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/8313/25 залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/8313/25 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 22.06.2026.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова