Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №160/10384/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 рокуСправа №160/10384/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду

України в Дніпропетровській області від 13.03.2025 №046350016491 в частині розрахунку призначеної пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» без урахування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок і виплату з урахуванням раніше виплачених сум призначеної мені пенсії за віком на пільгових умовах, у розмірі відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, з 11.06.2024 р., тобто з дати, визначеної в резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року по справі Nє 160/20493/24.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №160/20493/24 позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 та встановлено доплату за понаднормовий стаж (за сім років) відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що встановлення доплати на підставі даної правової норми зменшує розмір пенсії, тому вважає дії відповідача протиправними щодо розрахунку призначеної пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі відповідно до абз.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», а не відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи приначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на їх необґрунтованість, та зазначив про відсутність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу.

Від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що на виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком Nє 1 з 11.06.2024. Питання щодо обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" судом не розглядалося. Зважаючи на викладене, покладені судом зобов?язання вчинити дії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №160/20493/24 позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.06.2024 Nє 046350016491 про відмову у призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування".

Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 Nє213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду Nє1-p/2020 від 23.01.2020, починаючи з дати звернення її з заявою про призначення пенсії, тобто з 11.06.2024 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №160/20493/24 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.03.2025 №046350016491 позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 та встановлено доплату за понаднормовий стаж (за сім років) відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з протиправними діями відповідача, які полягають у не застосуванні ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

При цьому, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Тобто, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, і застосовується такий механізм безпосередньо під час розрахунку розміру пенсії.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі №200/591/19-а (провадження №К/9901/19494/19), який підлягає врахуванню судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У постанові Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі №205/8712/16-а, зазначено: - « 43. Колегія суддів зауважує, що статтею 8 Закону України "Про підвищення шахтарської праці" передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі №345/763/17».

Слід зазначити, що відповідач при обрахунку пенсії позивача має встановити чи відноситься він до осіб на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як зокрема 15 років для чоловіків за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

При цьому, таке право не пов`язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно також кореспондується з нормою, викладеною у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Згідно протоколу Форма РС-право пенсійної справи Позивача страховий стаж становить 25 років 1 місяць 22 дні, стаж за Списком 1 – 15 років 11 місяців 18 днів, що відповідає нормам абз. 3 ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Проте, проведений відповідачем розрахунок призначеної пенсії позивача за віком на пільгових, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" здійснено без врахування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що позбавляє останнього гарантованого законом права на отримання мінімальної пенсії шахтаря, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначається у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, при моєму пільговому стажі роботи в підземних умовах не менш як 20 років.

З огляду на викладене, дії відповідача, які виразились у незастосуванні при обчисленні позивачу розміру пенсії порядку, встановленого ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії є протиправними.

При прийнятті даного рішення суд також виходить з того, що відповідачем не заперечується наявність у позивача необхідного пільгового стажу для обчислення пенсії з урахуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Відтак, суд вважає, що обмеження основного розміру пенсії позивача, гарантованого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" є протиправними.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що дії зобов`язального характеру в даному випадку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, який призначив позивачу пенсію, в даному випадку – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (рішення від 13.03.2025 №046350016491), а тому вимоги до ГУ ПФУ в Одеській області задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до рішення від 13.02.2025 №046350016491.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 11.06.2024 перерахунок і виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська