Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №160/15579/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 рокуСправа №160/15579/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.04.2025 №046350019040 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового, спеціального та пільгового стажу за професією "машиніст електровозу підземний", що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку Nє 1 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затверджених КМУ з зайнятістю повний робочий день в шахті по видобутку вугілля відповідно до 4.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», Постанови КМУ від 31.03.1994 №202 наступні періоди: 22.04.2002 - 06.05.2002 - навчання в ПТУ №40; 07.05.2002 - 23.10.2003 - строкова військова служба; 08.04.2025 - 22.04.2025 - військова служба в особливий період;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу за професією "машиніст електровозу підземний" що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затверджених КМУ з зайнятістю повний робочий день в шахті по видобутку вугілля відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», Постанови КМУ від 31.03.1994 №202 наступний період: 24.07.2015 - 19.10.2016 - військова служба в особливий період;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати в кратності один місяць служби за три до спеціального та пільгового стажу за професією "машиніст електровозу підземний" що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затверджених КМУ з зайнятістю повний робочий день в шахті по видобутку вугілля відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», Постанови КМУ від 31.03.1994 №202 період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, а саме: період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 11.04.2016 по 08.06.2016 та з 25.06.2016 по 19.10.2016 та період безпосередньої участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 28.03.2024 по 26.07.2024;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 22.04.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, внаслідок неправильного обчислення стажу йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З урахуванням наведеного позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи приначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби згідно військового квитка НОМЕР_1 від 07.05.2002 з 07.05.2002 по 23.10.2003, оскільки зазначене ім?я ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 . До пільгового стажу не зараховано період військової служби в особливий період згідно військового квитка НОМЕР_1 від 07.05.2002 з 25.07.2015 по 19.10.2016, оскільки зазначене ім?я ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 та згідно довідки №3209 від 19.10.2016, оскільки в довідці не зазначено підставу видачі. Страховий стаж складає 22 роки 03 місяці 20 днів. Страховий стаж з урахуванням кратності за списком і становить 39 років 06 місяці 20 днів. Пільговий стаж на підземних роботах для визначення права складає 20 років 08 місяців 14 днів (з них: відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Nє202 від 31.03.1994 складає 17 років 01 місяць 07 днів; період проходження військової служби в особливий період складає 03 роки 01 місяць 13 днів; період навчання за фахом складає 05 місяців 24 дні.) Відповідач зазначає, що факт наявності у позивача пільгового (підземного) стажу не доведено, належні, допустимі, достовірні та достатні докази до суду не надано. Зокрема, відповідні записи відсутні у трудовій книжці, а також у довідках, поданих відповідачу разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. У зв`язку з цим, на думку відповідача, відсутні підстави для визнання рішення протиправним.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки останнє не розглядало заяву Позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії, отже, вимога Позивача про зобов?язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії Позивачу протирічить обставинам справи, оскільки Головне управління не має відношення до прийнятого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за резулттатми розгляду якої прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №046350019040 від 30.04.2025.

В рішенні зазначено, що вік заявника - 41 рік 03 місяці.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону Nє1058 право на пенсію незалежно від віку на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день, на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт та професій, що затверджується Кабінетом міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Страховий стаж складає 22 роки 03 місяці 20 днів.

Страховий стаж з урахуванням кратності за списком №1 становить 39 років 06 місяці 20 днів.

Пільговий стаж на підземних роботах для визначення права складає 20 років 08 місяців 14 днів (з них: відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Nє202 від 31.03.1994 складає 17 років 01 місяць 07 днів; період проходження військової служби в особливий період складає 03 роки 01 місяць 13 днів; період навчання за фахом складає 05 місяців 24 дні.).

До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 07.05.2002 з 07.05.2002 по 23.10.2003, оскільки зазначене ім?я ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 .

До пільгового стажу не зараховано період військової служби в особливий період згідно військового квитка НОМЕР_2 від 07.05.2002 з 25.07.2015 по 19.10.2016, оскільки зазначене ім?я ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 та згідно довідки Nє3209 від 19.10.2016, оскільки в довідці не зазначено підставу видачі.

В призначенні пенсії відмовлено у зв?язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень абз. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з приписами абз. 3 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.

З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є відсутність у нього на момент звернення пільгового стажу роботи на підземних роботах тривалістю не менше 25 років, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України № 1058-IV.

Положеннями ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз.1 ст.26 цього Закону, зменшується на один рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким доповнено п.16 цих положень абзацом наступного змісту: «Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».

Аналіз наведених норм свідчить, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (зокрема особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних із видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, а також на будівництві шахт і рудників та в металургії за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за умови, що вони були зайняті на зазначених роботах не менше ніж 25 років.

18.11.2005 Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ №383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

31.03.1994 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст.62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Відповідно до приписів ст. 62 Закону України № 1788-ХІІ (які узгоджуються зі змістом ст.48 Кодексу законів про працю України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначений Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж, є трудова книжка. Лише у випадках, коли в ній відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні відомості про періоди роботи, виникає необхідність використання додаткових доказів для підтвердження стажу.

Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пріоритетність записів у трудовій книжці над відомостями первинних документів під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 у справі № 560/1399/19.

Відповідно до записів трудової книжки позивача:

З 20.08.2001 - прийнятий учнем слюсарем черговим з ремонту обладнання з повним робочим днем у шахті ВСП Шахта «Дніпровська».

З 01.09.2001 по 24.02.2002 направлений до ПТУ на курси з відривом від виробництва за професією «електрослюсар підземний». Відповідно до довідки про підтвердження тркдового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.04.2025 - направлений до ПТУ на курси з відривом від виробництва за професією «електрослюсар підземний», отримував 100% тарифної ставки підземного робітника.

З 25.02.2002 по 21.03.2002 – переведений учнем машиніста електровозу поверхні дільниці шахтного транспорту з повним робочим днем поверхні.

З 22.03.2002 по 22.04.2002 – переведений учнем машиніста електровозу підземного дільниці шахтного транспорту з повним робочим днем у шахті, отримував 100% тарифної ставки підземного робітника.

З 22.04.2002 - звільнений у звязку з призовом на військову службу.

З 07.05.2002 – 23.10.2003 - служба в армії.

З 24.11.2003 прийнятий підземним машиністом електровозу підземного дільниці шахтного транспорту з повним робочим днем у шахті.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки форми РС-право, до пільгового стажу за Списком № 1 позивачу зараховано такі періоди трудової діяльності: з 22.03.2002 по 22.04.2002, з 24.11.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 23.07.2015, з 20.10.2016 по 24.02.2022 та з 25.02.2022 по 07.04.2025 – військова служба в особливий період.

Страховий стаж складає 22 роки 03 місяці 20 днів.

Страховий стаж з урахуванням кратності за списком і становить 39 років 06 місяці 20 днів.

Пільговий стаж на підземних роботах для визначення права складає 20 років 08 місяців 14 днів (з них:відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Nє202 від 31.03.1994 складає 17 років 01 місяць 07 днів; період проходження військової служби в особливий період складає 03 роки 01 місяць 13 днів; період навчання за фахом складає 05 місяців 24 дні).

Щодо позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача: 22.04.2002 - 06.05.2002 - навчання в ПТУ №40; 07.05.2002 - 23.10.2003 - строкова військова служба; 08.04.2025 - 22.04.2025 - військова служба в особливий період, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що позовні вимоги щодо періоду з 22.04.2002 по 06.05.2002 - навчання в ПТУ №40 не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до запису в трудовій книжці з 22.04.2002 позивач був звільнений у звязку з призовом на військову службу.

За приписами п. «д» ч.3 ст.56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абз.1 ч.1 ст.38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

За наявними у справі матеріалами, підтверджено, що у період з 22.04.2002 по 06.05.2002 навчався у ПТУ № 40 та отримав кваліфікацію машиніста електровоза підземного, з 07.05.2002 - 23.10.2003 – проходив військову службу.

З 24.11.2003 по 08.04.2025 – прийнятий підземним машиністом електровозу підземного дільниці шахтного транспорту з повним робочим днем у шахті, тобто за професією, яка відноситься до пільгових робіт за Списком №1.

Враховуючи те, що проміжок часу між закінченням навчанням та роботою за здобутою професією є більшим ніж три місяці, суд вважає, що відповідач не допустив протиправну бездіяльність щодо неврахування періоду навчання до пільгового стажу за Списком №1.

Крім того, відповідно до довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.04.2025 період навчання з 22.04.2002 по 06.05.2002 не віднесено до спеціального трудового стажу.

Щодо військової служби, суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку стажу позивача, період проходження військової служби не зараховано відповідачем до пільгового стажу.

Умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

У постанові Верховного Суду від 16.06.2020 по справі №185/7049/16-а, зазначено: - У статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч.1 ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII і абз.2 ч.1 ст. 2 Закону № 2232-XII).

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону №1788-XII або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом № 1058-IV.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Відповідно до абз.2 п.1 ст.8 Закону Закон №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Період проходження військової служби з 07.05.2002 - 23.10.2003 та з 08.04.2025 - 22.04.2025 підтверджується записами у трудовій книжці та військовим квитком. При цьому, судом встановлено, що військовій службі передувала робота, яка дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1. Отже, оскільки суд дійшов висновку про підтвердження віднесення періоду роботи з 07.05.2002 - 23.10.2003 та з 08.04.2025 - 22.04.2025 до пільгового стажу за Списком №1, суд вважає, що як наслідок є підстави для зарахування періоду строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до військового квитка та довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та текриторіальної цілісності від 19.10.2016 №3209 ОСОБА_1 в період з 11.04.2016 по 08.06.2016, з 25.06.2016 по 19.10.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО в м. Словянськ Донецької області.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 підземних робіт, а також до пільгового стажу, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 наступний період: 24.07.2015 - 19.10.2016.

Щодо врахування періоду військової служби в особливий період у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці), суд зазначає таке.

Основні принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також порядок призначення і виплати пенсій визначені Законом №1058-IV.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, а також особи, яким встановлено інвалідність унаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із виконанням військових чи службових обов`язків.

Крім того, право на дострокову пенсію мають особи, яким надано статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Зазначеним категоріям осіб дострокова пенсія призначається після досягнення чоловіками 55-річного, а жінками 50-річного віку, за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків та не менше 20 років у жінок.

З огляду на характер заявлених вимог та обраний позивачем вид пенсійного забезпечення спірні правовідносини виникли у межах солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та підлягають врегулюванню передусім положеннями Закону №1058-IV. Саме цей Закон визначає умови, порядок і межі формування страхового стажу, а також вичерпний перелік правових механізмів, які можуть бути застосовані при призначенні пенсії за цим Законом.

Суд зазначає, що спір у даній справі зводиться до питання можливості зарахування до страхового стажу при отриманні пенсії за Законом №1058-IV періодів проходження позивачем військової служби в особливий період у пільговому обчисленні - один місяць служби за три.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на зазначене за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 1 січня 2004 року застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій. Дострокова пенсія за віком, передбачена статтею 115 Закону №1058-IV, не належить до пенсій за віком на пільгових умовах і не є пенсією за вислугу років, а тому не підпадає під сферу дії зазначеного положення. Вона призначається у межах солідарної системи за наявності страхового стажу, обрахованого за правилами статті 24 цього Закону. Отже, системне тлумачення статті 24 у взаємозв`язку зі статтею 115 Закону №1058-IV свідчить про відсутність законодавчих підстав для застосування кратного обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком.

Надаючи оцінку доводам позовної заяви, які зводяться до необхідності застосування до спірних правовідносин положень статті 57 Закону №1788-XII та пункту 2.3 Положення №530, якими передбачено зарахування часу проходження військової служби в умовах бойових дій у кратному обчисленні - один місяць служби за три, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

Із системного аналізу змісту зазначених норм вбачається, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, суд зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу. Поширення механізму кратного обчислення, встановленого для спеціального виду пенсійного забезпечення, на правовідносини щодо призначення дострокових пенсій за Законом №1058-IV призвело б до застосування норм, які регулюють інший вид пенсійних правовідносин, поза межами їх законодавчого призначення.

Крім того, застосування кратного обчислення на підставі підзаконного нормативного акта у сфері, що врегульована безпосередньо законом, означало б фактичну модифікацію судом закону підзаконним актом, що є неприпустимим з огляду на принцип верховенства права та ієрархію нормативно-правових актів.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 та від 11.09.2024 у справі № 554/154/22 наголошувала на тому, що суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).

Крім того, у рішенні у справі «ТОВ «Укркава» проти України» (заява № 10233/20, п. 44, 49) Європейський суд з прав людини наголосив, що принцип правової визначеності як складова верховенства права вимагає передбачуваності судового тлумачення та стабільності правового регулювання. Суд зазначив, що національні суди не можуть переосмислювати чіткі та однозначні норми закону у спосіб, який фактично дорівнює зміні законодавства, без наявності переконливих підстав та без урахування наслідків такого підходу для правової визначеності. Таке перетлумачення, яке виходить за межі розумного судового розсуду та підміняє собою законодавче регулювання, робить результат провадження непередбачуваним і несумісним із вимогами статті 6 Конвенції.

Таким чином, застосування до спірних правовідносин правил кратного обчислення страхового стажу за відсутності прямої норми Закону №1058-IV фактично означало б зміну встановленого законодавцем порядку формування страхового стажу та розширення обсягу пенсійних прав позивача поза межами визначеного законом правового режиму. Такий підхід суперечив би принципу законності, відповідно до якого органи державної влади та суди зобов`язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

У сфері соціального захисту тлумачення закону судом не може підміняти собою діяльність Верховної Ради України шляхом створення нових підстав для набуття права на пенсію або розширення порядку формування стажу. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами, що обмежує межі судового розсуду текстом чинних законодавчих приписів

Оскільки позивач реалізував право на пенсію відповідно до с Закону №1058-IV, спірні правовідносини підлягають врегулюванню виключно нормами цього Закону, який не містить положень про можливість кратного (пільгового) обчислення страхового стажу для цілей визначення права на зазначений вид пенсії. Положення статті 57 Закону №1788-ХІІ та Положення №530 регламентують порядок обчислення вислуги років у межах спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців і не змінюють встановленого Законом №1058-IV механізму формування страхового стажу у солідарній системі. З огляду на принцип законності та межі судового тлумачення суд не вправі поширювати дію спеціальних норм на інші види пенсійного забезпечення за відсутності прямої законодавчої вказівки. За таких обставин відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження військової служби в особливий період у пільговому обчисленні «один місяць служби за три» для цілей Закону №1058-IV, а тому суд доходить висновку про відсутність правових підстав для такого зарахування.

Суд також зауважує, що пункт 2.3 Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який посилається позивач, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону №1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню. Таким чином, доводи позивача про необхідність застосування пункту 2.3 Положення №530 до спірних правовідносин є суперечливими та не відповідають буквальному змісту і системному аналізу відповідного нормативного регулювання.

Аналогічний підхід до застосування норм права у разі наявності прямого законодавчого регулювання викладено у пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у справі №240/7215/24, у якій зазначено, що відсутність колізії у правовому регулюванні свідчить про відсутність потреби у пошуку механізмів її подолання, оскільки наявність прямої норми закону, яка врегульовує відповідні правовідносини, виключає необхідність застосування інших норм права для їх регулювання.

У контексті даної справи наявність імперативного припису абзацу третього частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, який визначає межі застосування пільгового порядку обчислення стажу, свідчить про відсутність колізії між нормами законодавства. Отже відсутні підстави для пошуку інших правових механізмів або застосування норм, що регулюють інші види пенсійного забезпечення, для визначення порядку обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 цього Закону.

Суд вказує, що застосування кратного обчислення страхового стажу без прямої законодавчої підстави фактично означало б штучне збільшення страхового стажу, оскільки період, що підлягає зарахуванню до страхового стажу, збільшувався б не внаслідок фактичної тривалості відповідного періоду або сплати страхових внесків у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а шляхом множення такого періоду. Такий підхід призвів би до включення до страхового стажу періодів у обсязі, який не відповідає їх фактичній тривалості та не передбачений механізмом формування страхового стажу, визначеним Законом №1058-IV.

Фактично це означало б зарахування до страхового стажу додаткового часу, який не підтверджений ані сплатою страхових внесків, ані прямою нормою закону, що допускає його зарахування на пільгових умовах (у кратному розмірі). Такий підхід суперечив би правовій природі страхового стажу як визначеного законом періоду, що враховується при визначенні права на пенсію у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, та призводив би до розширення обсягу пенсійних прав особи поза межами встановленого законодавцем правового регулювання.

Водночас такий підхід не означає обмеження прав осіб, які проходили військову службу. Періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії.

Обиравши такий вид пенсійного забезпечення (пенсія відповідно до Закону №1058), позивач погодився на застосування умов, порядку та механізму обчислення страхового стажу, прямо встановлених цим Законом. Проте пенсійне законодавство України не позбавляє особу можливості реалізувати своє право на інший вид пенсійного забезпечення, якщо для нього законодавством передбачено застосування механізму пільгового (кратного) обчислення строків служби, оскільки пенсійне законодавство України допускає право особи обрати той вид пенсії, який є для неї найбільш сприятливим, за умови відповідності встановленим законом критеріям. Таким чином, застосований підхід не звужує обсяг пенсійних прав особи, а забезпечує дотримання законодавчо визначених правил формування страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24.

Щодо позовної вимоги про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 у справі №348/2160/15-а (провадження №К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не здійснювалось обчислення пільгового стажу роботи з урахуванням висновків суду у даній справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що належним способом захисту буде зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Отже, за наслідками розгляду справи, судом встановлено, що позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. .243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.04.2025 №046350019040 про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди з 07.05.2002 по 23.10.2003; 25.07.2015 по 19.10.2016 та з 08.04.2025 по 22.04.2025 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 22.04.2025, з урахуванням висновків суду у даній справі.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська