Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №909/324/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Справа № 909/324/26

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі

головуючий суддя:Рим Т. Я.,

судді:Прядко О. В.,

Манюк П. Т.,

за участю секретаря судового засідання Кушти А. М., розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Рибгосп Княгиничі",

на ухвалу:Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2026 (повний текст ухвали складено 29.04.2026, суддя Малєєва О. В.) про закриття провадження у справі,

у справі:№ 909/324/26,

за позовом:Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури (надалі – Прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (надалі – Регіональне відділення ФДМ України або Позивач),

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Рибгосп Княгиничі" (надалі – ТОВ "КСП "Рибгосп Княгиничі", Апелянт або Відповідач),

третя особа:Державне підприємство "Айфіш" (надалі – ДП "Айфіш" або Третя особа) ,

про:зобов`язання повернути майно за актом прийому передачі.

У судовому засіданні взяли участь представники:

прокурора:не з`явився,

позивача:Лазар Володимир Іванович,

відповідача:Білан Андрій Михайлович, Бирич Ігор Володимирович,

третьої особи:Ляшенко Артем Захарович.

I. ПРОЦЕДУРИ

Історія розгляду справи

1. Прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМ України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "КСП "Рибгосп Княгиничі" про зобов`язання повернути майно за актом прийому передачі.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Регіональним відділенням ФДМ України (орендодавець), ТОВ "КСП Рибгосп "Княгиничі" (орендар) та ДП "АйФіш" (балансоутримувач) 12.10.2023 укладено договір оренди державного майна № 23/23 (надалі – Договір оренди від 12.10.2023). У зв`язку із систематичною несплатою орендної плати орендодавець відмовився від договору, внаслідок чого його дію було припинено. Прокурор зазначає, що договір оренди припинився 30.04.2024, що підтверджено судовими рішеннями у справі № 909/12/25, однак майно продовжує перебувати у користуванні Відповідача.

3. Предметом позову є зобов`язання Відповідача повернути Позивачу за актом приймання-передачі майно отримане відповідно до Договору оренди державного від 12.10.2023 згідно з актом приймання-передачі від 12.10.2023.

4. Підставою позову є невиконання Відповідачем обов`язку з повернення майна згідно з Договором оренди від 12.10.2023.

5. Розгляд (формування та зберігання) справи місцевим судом здійснювався в електронній формі.

6. Ухвалою від 29.04.2026 місцевий суд закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала мотивована тим, що після подання позову Відповідач повернув орендоване майно відповідно до акта повернення з оренди нерухомого майна за договором № 23/23 від 12.10.2023, підписаного 06.04.2026 між ДП "АйФіш" та ТОВ "КСП Рибгосп "Княгиничі".

Рух справи в суді апеляційної інстанції

7. Не погодившись із указаним судовим рішенням, ТОВ "КСП "Рибгосп Княгиничі" подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.

8. Ухвалою від 18.05.2026 Західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив справу до розгляду на 17.06.2026.

9. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 18.05.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (а. с. 42-45).

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Апелянта

10. Оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

11. Суд першої інстанції не взяв до уваги доводи Відповідача про те, що відсутність оформлення повернення майна за Договором оренди від 12.10.2023 була зумовлена бездіяльністю балансоутримувача – ДП "АйФіш". Після припинення договору (30.04.2024) балансоутримувач не здійснив огляд майна, не зафіксував його стан та не склав акти повернення з оренди, хоча саме на нього покладено виконання таких дій. Лише 06.04.2026 представник ДП "АйФіш" надав ТОВ КСП "Рибгосп Княгиничі" акти повернення майна, які були підписані та повернуті того ж дня. Крім того, Відповідач стверджував, що частина гідротехнічних споруд, які є предметом договору, була демонтована ще у період 2021-2023 років, а про їх фактичну відсутність було відомо як орендодавцю, так і балансоутримувачу ще до звернення до суду з цим позовом. Відповідно до практики ЄСПЛ в контексті дотримання принципу "належного урядування" державні органи повинні діяти вчасно та послідовно, а ризик їхньої помилки чи недбалості має нести сама держава.

12. Відповідач не чинив жодних перешкод в поверненні майна, не користувався ним та, враховуючи встановлену договором та законом процедуру, не міг ані фактично, ані фізично повернути майно безпосередньо Позивачу. Тобто, ТОВ "КСП "Рибгосп Княгиничі" є неналежним Відповідачем у цій справі. Тому суд першої інстанції повинен був не закрити провадження у справі, а відмовити у задоволенні позовних вимог відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22.

13. Безпідставним є висновок суду першої інстанції про відсутність преюдиційного значення оскаржуваної ухвали. Закриття провадження у цій справі без дослідження доводів Відповідача може вплинути на розгляд справи № 909/383/26, у якій орендодавець заявив вимоги про стягнення понад 6,9 млн грн неустойки та пені за несвоєчасне повернення того самого майна. Це пояснюється тим, що ухвалою встановлено існування спору між Позивачем та Відповідачем, невиконання Відповідачем обов`язків з повернення майна до закриття судом провадження у справі, порушення прав Позивача саме Відповідачем. Крім того, вимога про стягнення неустойки є похідною від вимоги про повернення майна. Тому у разі відмови у задоволенні позову будуть відсутні підстави для стягнення нарахованих сум за неповернення об`єкта оренди.

Відзив Прокурора

14. Прокурор не подав відзиву на апеляційну скаргу.

Відзив Позивача

15. Предметом позову у цій справі була вимога про повернення державного майна, переданого ТОВ "КСП "Рибгосп Княгиничі" за Договором оренди від 12.10.2023. Між балансоутримувачем та орендарем 06.04.2026 підписано акт повернення з оренди нерухомого майна, а тому на момент вирішення справи предмет спору щодо повернення майна був відсутній, що стало підставою для закриття провадження у справі.

16. Законодавство та умови договору пов`язують припинення обов`язків орендаря з фактом повернення об`єкта оренди, який підтверджується підписанням акта повернення майна. Тому обов`язок повернути орендоване майно після припинення договору покладався на орендаря.

17. Ухвала про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору не вирішує спір по суті, тому не має преюдиційного значення для розгляду справи № 909/383/26 про стягнення неустойки та пені за несвоєчасне повернення майна.

Відзив Третьої особи

18. Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2026 є законною та обґрунтованою. Оскільки 06.04.2026 сторонами було підписано акти повернення державного майна з оренди, предмет спору щодо його повернення припинив існування, що є підставою для закриття провадження у справі.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

19. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

20. Ухвала від 29.04.2026 Господарського суду Івано-Франківської області у цій справі оскаржується Відповідачем в повному обсязі.

Щодо суті

21. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

22. Закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 04.11.2024 у справі № 927/1187/23, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 19.10.2021 у справі № 904/5506/18.

23. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 зазначила, що господарський суд закриває провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо).

24. Предмет спору – це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

25. Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову необхідно відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) – правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 95)).

26. З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

27. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

28. Отже, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення (постанова Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 916/1232/24).

29. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність передбачених пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України підстав для закриття провадження у справі. Матеріалами справи підтверджується, що після відкриття провадження та до постановлення оскаржуваної ухвали між ДП "АйФіш" і ТОВ "КСП "Рибгосп Княгиничі" підписано акт повернення з оренди нерухомого майна від 06.04.2026, яким оформлено повернення майна, що було предметом позову. Отже, на момент постановлення оскаржуваної ухвали матеріально-правова вимога про повернення майна була фактично виконана, а предмет спору припинив існування.

30. Аналіз доводів апеляційної скарги свідчить, що Апелянт не заперечує ані обставини підписання акта повернення майна від 06.04.2026, ані факта припинення існування предмета позову на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення. Наведені доводи зводяться до обґрунтування відсутності вини Відповідача у несвоєчасному поверненні майна, посилань на бездіяльність балансоутримувача, тверджень про фактичну відсутність частини гідротехнічних споруд ще до звернення з позовом, а також про неналежність ТОВ "КСП "Рибгосп Княгиничі" як відповідача у справі.

31. Проте зазначені доводи спрямовані на спростування обґрунтованості позовних вимог та заперечення наявності порушення з боку Відповідача, тобто стосуються підстав позову та заперечень проти нього. За своєю правовою природою вони можуть бути предметом судового дослідження під час вирішення спору по суті.

32. Водночас після встановлення факту повернення спірного майна та припинення існування предмета спору суд позбавлений можливості переходити до дослідження таких питань. Інший підхід означав би вирішення спору по суті за відсутності самого предмета спору, що суперечить правовій природі інституту закриття провадження у справі та завданню господарського судочинства щодо вирішення саме існуючих, а не гіпотетичних чи вже припинених правових конфліктів.

33. За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, зазначені у пунктах 11 та 12 цієї постанови.

34. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність преюдиційного значення оскаржуваної ухвали.

35. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

36. Частиною 3 статті 232 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухваленням рішення суду закінчується розгляд справи по суті судом першої інстанції.

37. Отже, частина 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України пов`язує преюдиційність із обставинами, встановленими судовим актом, яким вирішено спір по суті. Натомість оскаржувана ухвала є процесуальним актом, яким провадження у справі закрито без вирішення спору по суті.

38. Питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення неустойки, наявність порушення зобов`язання, період такого порушення, причини його виникнення та інші обставини підлягають самостійному дослідженню і встановленню судом під час розгляду справи № 909/383/26. Отже, колегія суддів відхиляє доводи Апелянта, зазначені у пункті 13 цієї постанови.

IV. ВИСНОВКИ

39. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2026 у справі № 909/324/26 прийнято з дотриманням вимог норм процесуального права, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

Розподіл витрат на оплату судового збору

41. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

42. Оскільки апеляційний суд залишає ухвалу місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Рибгосп Княгиничі" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2026 у справі № 909/324/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2026.

Головуючий суддяРим Т. Я.

СуддіПрядко О. В.

Манюк П. Т.