Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №926/4603/22 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/4603/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційні скарги Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор»

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 (повне рішення складено 11.03.2026, суддя Микола ГУРИН)

у справі № 926/4603/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор», Миколаївська область, Доманівський район, смт. Доманівка,

до відповідача Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, м.Чернівці,

про стягнення боргу за договором підряду в сумі 3 556 342,00 грн

За участю представників:

від позивача – Григор`єв В.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від відповідача – Фуркал С.О. (в режимі відеоконференцзв`язку)

Господарський суд Чернівецької області в рішенні від 06.03.2026 у справі № 926/4603/22 ухвалив: - позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор» задоволити частково; - стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради 2145883,00 грн за виконані роботи, 32188,45 грн судового збору та витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 42787,20 грн.

Не погодившись із ухваленим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить: - призначити у справі № 926/4603/22 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз; - скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 у справі № 926/4603/22 в частині стягнення з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради 2145883,00 грн за виконані роботи; - прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ТзОВ «Компанія Євродор» у повному обсязі.

Позивач також не погодився із рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить: - скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 в частині відмови в стягнені забезпечення виконання договору підряду, ухвалити нове рішення в цій частині та стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради забезпечення виконання договору підряду в розмірі 1 410 459,00 грн; - в іншій частині рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 залишити без змін.

Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 та від 01.04.2026, склад колегії по розгляду справи № 926/4603/22 визначено: Орищин Г.В. – головуюча суддя, судді – Галушко Н.А., Желік М.Б.).

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 та 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор», поданими на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 у цій справі.

13.04.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 926/4603/22.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.04.2026, апеляційні скарги Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор», подані на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 у справі № 926/4603/22 об`єднано в одне апеляційне провадження.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що між сторонами було укладено договір підряду № 391 від 28.08.2020, за умовами якого, ТзОВ «Компанія «Євродор», як підрядник, належним чином виконав роботи на суму 2 145 883,00 грн та направив Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, як замовнику, акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 форми КБ-2в, отримання якого відповідачем підтверджено. При цьому, замовник у встановлений договором строк не підписав акт і не надав мотивованої відмови від його підписання чи зауважень щодо обсягів, вартості та якості виконаних робіт. Суд врахував, що факт виконання робіт, їх обсяги та вартість підтверджуються висновком судової будівельно-технічної експертизи, тоді як відповідач не надав належних доказів їх невиконання, невідповідності проектно-кошторисній документації чи сплати заборгованості за виконані роботи. Також суд застосував принцип заборони суперечливої поведінки, зазначивши, що відповідач, не висловивши заперечень після отримання акта, не може посилатися на них під час судового розгляду. Водночас, у задоволенні позовної вимоги про повернення 1410459,00 грн забезпечення виконання договору суд відмовив, виходячи з того, що зазначені кошти були внесені підрядником, як забезпечення належного виконання своїх зобов`язань за договором підряду. Суд врахував, що рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1646/22 вже встановлено факт неналежного виконання ТзОВ «Компанія «Євродор» своїх договірних зобов`язань, зокрема невиконання робіт у погоджений сторонами строк. Вказані обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доказуванню у цій справі. Оскільки умовами договору було прямо передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання підрядником своїх зобов`язань сума забезпечення підлягає перерахуванню до бюджету міста Чернівці, суд дійшов висновку про правомірність дій замовника щодо неповернення внесеного забезпечення виконання договору та його перерахування до бюджету.

Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема зазначив, що:

- акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на суму 2 145 883,99 грн був поданий позивачем лише у серпні 2022 року, тоді як дія договору № 391 припинилася 31.12.2021. На момент подання акта між сторонами вже не існувало договірних відносин, а на відповідному об`єкті роботи виконувалися іншим підрядником – ПП «УКРНАМ» на підставі окремого договору. Позивач не надав доказів подання зазначеного акта в межах строку дії договору та не довів фактичного виконання цих робіт саме у період його чинності. За таких обставин, висновок суду про наявність у відповідача обов`язку розглядати акт та здійснювати його оплату відповідно до умов припиненого договору є помилковим;

- значна частина робіт, пред`явлених до оплати, не входила до обсягів, визначених проектно-кошторисною документацією та локальними кошторисами до договору № 391. При цьому, договірна ціна була твердою і могла змінюватися лише за погодженням сторін у передбачених законом випадках. Позивач не довів наявності підстав для збільшення кошторису, не погоджував із замовником додаткові роботи та не вносив відповідних змін до договору. У відповідності до положень цивільного законодавства, ризик виконання непогоджених додаткових робіт покладається на підрядника, а тому відсутні правові підстави для стягнення їх вартості з відповідача;

- проведена у справі експертиза встановила лише факт виконання певних робіт, однак не досліджувала їх відповідність проектно-кошторисній документації та умовам договору № 391. Саме ця обставина є визначальною для вирішення спору, оскільки предметом доказування є не лише факт виконання робіт, а й їх відповідність погодженим сторонами обсягам, видам та вартості. Для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання у галузі будівництва. Відмовляючи у призначенні додаткової експертизи, суд порушив норми процесуального права та фактично позбавив відповідача можливості довести свої заперечення щодо невідповідності спірних робіт проектно-кошторисній документації.

Позивач також не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що:

- позивачем при укладенні договору підряду № 391 від 28.08.2020 було внесено забезпечення виконання договору в розмірі 1 410 459,00 грн. Відповідно до чинного законодавства, тендерної документації та умов договору, забезпечення підлягає поверненню після виконання договору, а підставою для його неповернення може бути лише встановлений факт неналежного виконання зобов`язань з вини підрядника. При цьому, договір не містить окремих умов, які б надавали замовнику право утримувати забезпечення за відсутності доведеної вини підрядника. Отже, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вимоги про повернення забезпечення, не встановивши належними доказами факт порушення позивачем договірних зобов`язань;

- матеріалами справи підтверджується, що порушення строків виконання робіт було спричинене обставинами, які не залежали від волі підрядника. Зокрема, замовник тривалий час не приймав необхідних рішень щодо подальшого виконання робіт та внесення змін до проектно-кошторисної документації, попри неодноразові письмові звернення позивача. Крім того, проведення АТ «Чернівцігаз» на об`єкті робіт призвело до фактичного блокування виконання будівельних робіт, пошкодження вже влаштованих конструктивних елементів та необхідності повторного виконання окремих видів робіт. Такі обставини перебували поза контролем позивача і безпосередньо вплинули на строки виконання договору та виключають можливість покладення на ТзОВ «Компанія «Євродор» відповідальності за несвоєчасне завершення робіт.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради подано відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається, зокрема, на таке:

- обов`язковою умовою повернення забезпечення виконання договору є належне та повне виконання підрядником умов договору про закупівлю. Обставини невиконання ТзОВ «Компанія «Євродор» договірних зобов`язань, а також відсутності належних доказів неможливості виконання робіт були встановлені Господарським судом Чернівецької області у справі № 926/1646/22, що залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що роботи з капітального ремонту об`єкта у визначені договором строки завершені не були, а станом на дату закінчення дії договору об`єкт залишався незавершеним. За таких обставин, передбачені законом та договором підстави для повернення забезпечення були відсутні, а його перерахування до бюджету Чернівецької міської територіальної громади здійснено правомірно;

- аргументи ТзОВ «Компанія «Євродор» про неможливість своєчасного виконання робіт через обставини, що не залежали від нього, були всебічно досліджені судами у справі № 926/1646/22, де зокрема, встановлено, що підрядник не довів наявності об`єктивних та документально підтверджених причин, які унеможливлювали виконання робіт у погоджені строки; замовник погодив продовження строку виконання робіт до 24.12.2021, однак навіть після такого продовження підрядник не завершив будівельні роботи та не виконав календарний графік. Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи фактично повторюють обставини, які вже отримали належну правову оцінку судами та не спростовують законності оскаржуваного рішення.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

В дане судове засідання з`явились представники позивача та відповідача, які підтримали доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

У своїй апеляційній скарзі Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради заявлено клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Колегія суддів, порадившись на місці, відхилила зазначене клопотання з огляду на таке:

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, у тому числі призначено та проведено судову будівельно-технічну експертизу. Неможливість надання експертом відповідей на окремі уточнюючі питання була зумовлена відсутністю у сторін відповідної первинної документації. Водночас, відсутність таких документів не може бути підставою для призначення нового експертного дослідження чи перекладання негативних наслідків доказування на іншу сторону спору.

Крім того, заявляючи клопотання про призначення нової судової експертизи, відповідач не вказав конкретних обставин, які неможливо встановити на підставі наявного у справі висновку експерта та інших доказів, не зазначив істотних суперечностей у висновку експерта, а також не навів обґрунтованих сумнівів щодо його правильності чи повноти.

Фактично доводи клопотання зводяться до незгоди відповідача з результатами проведеного експертного дослідження та спрямовані на отримання нового доказу на підтвердження власної правової позиції. Однак, сама по собі незгода сторони з висновками експерта не є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи.

Колегія суддів також враховує, що наявний у справі висновок судової будівельно-технічної експертизи є належним та допустимим доказом у розумінні процесуального закону і підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Сам по собі факт неможливості дослідження окремих технічних питань у повному обсязі через відсутність частини документації не нівелює доказового значення висновку експерта в тій частині, в якій він є повним, послідовним та не містить суперечностей.

З огляду на предмет спору, наявні у справі докази та відсутність належного обґрунтування необхідності проведення нового експертного дослідження, колегія суддів не вбачає правових підстав для призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, у зв`язку з чим клопотання Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши повноважних представників сторін, судова колегія встановила такі обставини:

Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради було здійснено процедуру публічної закупівлі за предметом: «Капітальний ремонт вулиці У. Кармелюка від вулиці Буковинської до вулиці С. Руданського та від залізничного переїзду до вулиці В. Винниченка в місті Чернівці (відновлення елементів благоустрою)», ідентифікатор закупівлі UA-2020-04-17-001822-b, із очікуваною вартістю 47 464 649,00 грн.

За результатами розгляду тендерних пропозицій учасників було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір із переможцем процедури закупівлі — Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор» (позивач) з яким надалі укладено договір підряду № 391 від 28.08.2020.

За змістом вказаного договору, підрядник зобов`язується за завданням замовника, на власний ризик, власними та/або залученими силами і засобами, у межах договірної ціни, складеної згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, виконати роботи, передбачені договором, передати у встановлені строки об`єкт капітального ремонту відповідно до проєктно-кошторисної документації, умов договору та завдання замовника, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість відповідно до умов договору (п.1.1). Договірна ціна робіт, визначена на підставі кошторису, як тверда у межах кошторисної вартості, становить 47 015 317,80 грн, у тому числі податок на додану вартість — 7 835 886,30 грн, за рахунок коштів державного та міського бюджетів (п.2.1). Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.3.2). Акти виконаних робіт оформлюються підрядником та подаються на підписання уповноваженому представнику замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє виконані роботи та підписує акти в частині фактично виконаних обсягів або надає письмову вмотивовану відмову від їх прийняття. Замовник зобов`язаний протягом десяти календарних днів з моменту підписання актів прийняти рішення про оплату виконаних робіт та подати доручення на здійснення платежу до органу Державної казначейської служби України (п.3.3). Строк виконання робіт визначено: початок — серпень 2020 року, завершення — до 01 серпня 2021 року (п.5.1). Підрядник зобов`язаний виконувати роботи якісно та відповідно до проєктно-кошторисної документації, у встановлені строки, а також передати замовнику завершені роботи та готовий об`єкт після капітального ремонту у порядку та строки, визначені законодавством і договором (п.6.3) Виконання зобов`язань забезпечується гарантією у формі депозиту. Підрядник зобов`язаний не пізніше дати укладення договору надати забезпечення виконання договору в сумі 1 410 459,00 грн строком на весь період виконання робіт (п.7.1). У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань забезпечення підлягає перерахуванню до бюджету міста Чернівців (п.7.3). Сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань у разі виникнення обставин непереборної сили, що виникли поза їх волею (п.11.1). Сторона, яка не може виконувати зобов`язання через такі обставини, зобов`язана повідомити іншу сторону протягом трьох робочих днів (п.11.2). Наявність форс-мажорних обставин підтверджується компетентними органами, зокрема, Торгово-промисловою палатою України (п.11.3). У разі дії таких обставин понад 30 днів кожна зі сторін має право розірвати договір (п.11.4). Несвоєчасне повідомлення про форс-мажор позбавляє права посилатися на нього як на підставу звільнення від відповідальності (п.11.5). Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині зобов`язань — до повного їх виконання сторонами (п.13.1).

У зв`язку з ліквідацією з 01.07.2021 Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради відповідно до п.2.2 рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 15.04.2021 за № 177 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради VIII скликання від 25.03.2021 за № 132 «Про структуру виконавчих органів Чернівецької міської ради», на підставі п.1.4 Положення про Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 31.05.2021 № 253 та з врахуванням правонаступництва, було укладено додатковий договір від 05.07.2021 № 6 до договору підряду від 28.08.2020.

Пунктом 3 зазначеного додаткового договору розділ 14 договору підряду було доповнено пунктом 14.9, яким визначено, що правонаступником усіх прав та обов`язків Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради за цим договором з 01.07.2021 є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (відповідачем).

04.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор» та Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради укладено додатковий договір № 7, яким внесено зміни до пункту 5.1 договору підряду та продовжено строк виконання робіт до 24 грудня 2021 року. Також було погоджено види та строки виконання окремих робіт відповідно до календарного графіка.

27.08.2020, на виконання умов договору підряду від 28.08.2020 № 391, підрядником було перераховано кошти в сумі 1 410 459,00 грн, як забезпечення виконання договору, що підтверджується платіжним дорученням № 2739.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1646/22 від 24.10.2022, залишеним без змін постановами Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2023 та Верховного Суду від 21.03.2023, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про внесення змін до договору № 391 від 28.08.2020, укладеного між зазначеними сторонами щодо капітального ремонту вулиці У. Кармелюка від вулиці Буковинської до вулиці С. Руданського та від залізничного переїзду до вулиці В. Винниченка в місті Чернівці, в частині продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань до 31.12.2022, — відмовлено. Зокрема, вказаним рішенням встановлено, що позивач був зобов`язаний завершити виконання робіт до 24.12.2021, однак станом на 25.12.2021 роботи не були завершені, а доказів неможливості їх своєчасного виконання у зв`язку з попередньо погодженими змінами умов договору надано не було. Відтак, зміна строків виконання робіт за взаємною згодою сторін не відбулася, а строк дії договору фактично закінчився.

24.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЄВРОДОР» було направлено на адресу Департаменту акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 форми КБ-2в на загальну суму 2 145 883,00 грн, що підтверджується листом товариства № 186/22 від 24.08.2022. Зазначений лист містить відмітку Департаменту про його отримання, а саме відбиток штампа вхідної кореспонденції із зазначенням дати надходження документа (том 1, а.с. 34).

Господарським судом Чернівецької області у даній справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза. На вирішення експерта було поставлено такі питання:

1) Чи виконані фактично роботи на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт вул. У.Кармелюка від вул. Буковинської до вул. С.Руданського та від залізничного переїзду до вул. В.Винниченка в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою)», які відображені в акті приймання виконаних будівельних робіт № 2 форми КБ-2в (а.с. 126-133) на загальну суму 2145883,00 грн?;

2) Чи відповідає вартість, обсяги та перелік фактично виконаних робіт, які вказані в акті приймання виконаних будівельних робіт № 2 форми КБ-2в (а.с. 126-133) на загальну суму 2145883,00 грн, фактично виконаним роботам?;

3) Якщо фактично виконанні роботи не відповідають зазначеному акту робіт, то яка вартість робіт, що не виконані?

Відповідно до висновку експерта від 09.12.2025 № СЕ-19/116-25/16355-БТ: будівельні роботи, відображені в акті № 2 форми КБ-2в, фактично виконані; їх обсяг, вартість та перелік відповідають фактично виконаним роботам; невідповідностей не встановлено.

Враховуючи невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості виконаних робіт у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми 2 145 883,00 грн заборгованості, а також про стягнення 1 410 459,00 грн забезпечення виконання договору підряду № 391 від 28.08.2020, посилаючись на обставини, які, на його думку, об`єктивно унеможливили виконання договірних зобов`язань у повному обсязі та є підставою для звільнення від відповідальності і для повернення забезпечення виконання договору.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Частиною 1 ст.837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст.843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ст.844 ЦК України).

Положеннями ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Стаття 882 ЦК України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У своїй апеляційній скарзі Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради посилається на те, що акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 форми КБ-2в був поданий позивачем після закінчення строку дії договору, у зв`язку з чим у відповідача, на його думку, відсутній обов`язок щодо прийняття та оплати таких робіт.

Колегія суддів зазначає, що наведений аргумент ґрунтується на надмірно формалізованому підході до правовідносин будівельного підряду та не враховує правової природи зобов`язаннь сторін, а також фактичного характеру виконаних робіт.

Відповідно до ст. 837, 843, 857, 882 ЦК України, у договорі підряду визначальним є факт належного виконання робіт та їх результат, який підлягає прийняттю та оплаті замовником. Оформлення приймання робіт актом КБ-2в є документальним підтвердженням факту виконання, однак не є єдиною юридичною підставою виникнення обов`язку оплати у випадках, коли роботи фактично виконані та їх обсяг і вартість встановлені належними доказами.

Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в у правовій природі є первинним обліковим та розрахунковим документом, який фіксує обсяг і вартість фактично виконаних робіт, однак не створює і не припиняє самостійно цивільно-правових зобов`язань сторін. Визначальним у даному випадку є саме встановлений судом факт виконання робіт та їх споживання замовником, що підтверджується сукупністю наявних у справі доказів.

Колегія суддів враховує, що після отримання від ТзОВ «Компанія «Євродор» акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 форми КБ-2в відповідач не надав підряднику письмової мотивованої відмови від його підписання, не заявив зауважень щодо якості, обсягів чи вартості робіт та не навів конкретних недоліків виконання.

Відповідно до положень ст. 853, 882 ЦК України замовник, який не заявив підряднику про відступи від умов договору або недоліки робіт після їх отримання, втрачає право в подальшому посилатися на такі обставини як на підставу для відмови від прийняття та оплати робіт. За відсутності обґрунтованих мотивів відмови від підписання акта подальші заперечення відповідача щодо обсягів, вартості чи належності виконаних робіт підлягають оцінці критично та повинні підтверджуватися належними доказами, яких у матеріалах справи не міститься.

Посилання апелянта на подання акту після закінчення строку дії договору не спростовує факту існування результату робіт, не доводить їх невиконання та не свідчить про відсутність обов`язку замовника здійснити розрахунок за фактично отриманий результат. Відтак, колегія суддів виходить з того, що припинення строку дії договору не припиняє грошових зобов`язань сторін в частині розрахунків за вже виконані роботи, якщо такі роботи фактично виконані в межах договірних відносин та не спростовані належними доказами.

У зобов`язальних правовідносинах підряду завершення строку дії договору означає припинення його активної виконувальної стадії, однак не припиняє грошового зобов`язання замовника щодо оплати фактично прийнятого або такого, що підлягає оплаті результату робіт. Такий підхід узгоджується із загальними засадами зобов`язального права, відповідно до яких зобов`язання припиняється його належним виконанням, а не спливом строку дії договору.

Пунктом 13.1 договору № 391 передбачено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що виключає можливість ототожнення закінчення календарного строку виконання робіт із припиненням усіх прав та обов`язків сторін, зокрема обов`язку замовника щодо оплати фактично виконаних робіт.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, факт виконання спірних робіт на об`єкті будівництва підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи від 09.12.2025 № СЕ-19/116-25/16355-БТ, згідно з яким роботи фактично виконані, а їх обсяг, перелік та вартість відповідають даним поданого акта.

Колегія суддів відхиляє також доводи апелянта про те, що після завершення строку дії договору на об`єкті виконувалися роботи іншим підрядником – ПП «УКРНАМ», у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати спірні роботи виконаними саме позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що роботи, відображені в акті приймання виконаних будівельних робіт № 2 форми КБ-2в на суму 2 145 883,00 грн, були виконані іншою особою або включені до обсягів робіт, прийнятих та оплачених за іншим договором підряду. Саме лише посилання на укладення договору з іншим підрядником не спростовує факту виконання спірних робіт ТзОВ «Компанія «Євродор», доказів дублювання таких робіт або їх повторного включення до актів іншого підрядника відповідачем не подано. За таких обставин наведені доводи не підтверджуються матеріалами справи.

Щодо покликання апелянта на те, що частина робіт, заявлених до оплати, не передбачалась проектно-кошторисною документацією та локальними кошторисами до договору № 391, колегія суддів зазначає таке:

Відповідно до приписів ст. 73, 74 ГПК України, саме сторона, яка посилається на певні обставини як на підставу своїх заперечень, повинна довести їх належними та допустимими доказами. Заперечуючи проти позову з мотивів невідповідності спірних робіт проектно-кошторисній документації, відповідач не подав суду конкретного переліку робіт, які, на його думку, не були передбачені договором, не навів посилань на відповідні розділи проектної документації чи локальних кошторисів та не надав доказів того, що заявлені до оплати роботи є додатковими або виконаними поза межами предмета договору.

Саме по собі посилання на можливу невідповідність робіт проектно-кошторисній документації без наведення конкретних позицій кошторису, які були порушені, без подання відповідної технічної документації та без альтернативного розрахунку не може вважатися належним запереченням проти заявлених вимог. Такі доводи мають загальний характер та не дозволяють встановити, які саме роботи, відображені в акті форми КБ-2в, на думку відповідача, виконані поза межами погодженого сторонами предмета договору.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 04.06.2026 у справі № 926/921/25.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наведені доводи апелянта не підтверджені належними доказами та не спростовують встановленого судом факту виконання позивачем спірних робіт у межах спірних договірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради на тверду договірну ціну як підставу для невизнання вартості спірних робіт, оскільки предметом спору є не зміна ціни договору, а оплата фактично виконаних робіт, обсяг яких встановлено судом і не спростовано відповідачем. При цьому, доказів збільшення визначеної договором вартості виконаних робіт відповідач не надав.

Оцінюючи наведене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради фактично зводяться до незгоди з встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами та до переоцінки доказів, а тому не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не є підставою для зміни чи скасування рішення в оскаржуваній відповідачем частині.

Щодо доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор» колегія суддів зазначає таке:

Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми забезпечення виконання договору, посилаючись на відсутність належних правових підстав для його неповернення та недоведеність факту неналежного виконання зобов`язань.

Колегія суддів зазначає, що правовий режим забезпечення виконання договору про закупівлю врегульований ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої повернення такого забезпечення здійснюється після належного виконання договору або в інших випадках, прямо передбачених законом чи умовами договору.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, обставини неналежного виконання позивачем своїх договірних зобов`язань встановлені рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1646/22, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене судове рішення містить висновок про те, що позивач не виконав роботи у встановлений договором строк, що виключає можливість визнання договору виконаним належним чином в розумінні умов його укладення та норм цивільного законодавства. Відтак, встановлений факт неналежного виконання договору є обов`язковим для врахування у межах даної справи та не підлягає повторному доказуванню.

Посилання апелянта на відсутність його вини у порушенні строків виконання робіт, а також на обставини, які унеможливлювали виконання договору, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки такі доводи вже були предметом дослідження у справі № 926/1646/22 та отримали належну правову оцінку судами всіх інстанцій, включаючи Верховний Суд. Повторне їх дослідження суперечило б принципу правової визначеності та виходило б за межі допустимого перегляду встановлених судом обставин.

Щодо посилань на положення договору про обставини непереборної сили, колегія суддів зазначає, що такі доводи є формальними та не підтверджені належними і допустимими доказами. Саме по собі посилання на форс-мажорні обставини без надання сертифікату або іншого документального підтвердження, виданого компетентним органом, не може бути підставою для звільнення від відповідальності чи перегляду встановлених обставин виконання договору.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для повернення забезпечення виконання договору є обґрунтованим, відповідає вимогам ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовам договору, а доводи апеляційної скарги позивача його не спростовують.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав належну правову оцінку зібраним доказам та вірно застосував норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування або зміни суд апеляційної інстанції не вбачає.

Аргументи сторін, які фактично спрямовані на повторне доведення або переоцінку вже встановлених судом першої інстанції обставин, не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду. Апеляційна інстанція не є повторним розглядом справи по суті в частині альтернативної оцінки тих самих доказів, а здійснює перевірку правильності застосування норм права до вже встановлених обставин.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційних скарг покладається на скаржників.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні вимог апеляційних скарг Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор» відмовити.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 у справі № 926/4603/22 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови складено 19.06.2026.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік