Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №404/2600/22 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/2600/22

провадження № 22-ц/4809/71/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Міхальова В.В.

відповідач – ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Усатенко В.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Усатенко В?ячеслав Юрійович на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2025 року, у складі головуючого судді Іванової Н.Ю., та за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Усатенко В?ячеслав Юрійович та ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Міхальова Вікторія Вікторівна на додаткове рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 травня 2025 року, у складі головуючого судді Іванової Н.Ю. справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

22 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Зазначала, що за період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Алфімовою І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 876, за їхнім спільним рішенням на ім`я відповідача була придбана у власність квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.7 договору купівлі-продажу квартири, на купівлю вказаної в цьому договорі квартири дана згода дружини покупця – ОСОБА_1 , підпис якої засвідчений на заяві в установленому законом порядку.

У заяві від 09 березня 2006 року, справжність підпису на якій засвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Алфімовою І.М., зареєстрованої у реєстрі за № 875 – ОСОБА_1 підтвердила, що гроші, які витрачаються на придбання об`єкта нерухомості, є спільною сумісною власністю позивача та відповідача.

Право власності на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09 березня 2006 року було зареєстровано обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 09 березня 2006 року, номер запису: 51853 в книзі: 151.

Вважала, що придбана у шлюбі квартира АДРЕСА_1 - є об`єктом права спільної сумісної власності, співвласниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Зазначала, що відповідно частки позивача та відповідача на спільну квартиру є рівними і становлять по 1/2 часток квартири кожному із співвласників. Домовленості про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю з відповідачем не було досягнуто.

Відповідач всіляко уникає будь-яких розмов з позивачем щодо поділу набутої у шлюбі квартири та ухиляється здійснити її поділ шляхом укладення відповідного договору у нотаріуса.

Вказувала, що відповідач робить все, щоб унеможливити поділ спільної нерухомості, а саме заховав від позивача правовстановлюючі документи, насильно відібрав ключі від квартири, вигнав її із спільного помешкання та унеможливив проживання позивача в цій квартирі разом з неповнолітніми дітьми.

25 травня 2022 року було надіслано лист відповідачу в порядку досудового врегулювання спору про усунення перешкод у користуванні квартирою, в якому повідомила про збір доказів з метою подання позовної заяви про поділ спільного майна подружжя. Будь-яких відповідей та пропозицій з боку ОСОБА_2 у відповідь на лист не надходило.

Звернувшись із позовом позивачка надала звіт про оцінку від 25 травня 2022 року, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 , відповідно до якого ринкова вартість об`єкта нерухомого майна (квартири) за адресою: АДРЕСА_2 , складає - 730 000,00 грн.

Ціна позову розрахована позивачем, як 1/2 ринкової вартості спірної квартири і становить - 365 000,00 грн.

Просила:

визнати право власності за нею на 1/2 частини квартири, за адресою: АДРЕСА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя;

стягнути з відповідача витрати, пов`язані із розглядом справи.

У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 вказав, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 з 16 липня 2005 року.

У період шлюбу 09 березня 2006 року була придбана двокімнатна квартира у АДРЕСА_2 .

За період шлюбу з 16 липня 2005 року по 09 березня 2006 року позивач з відповідачем не мали можливості заробити грошові кошти на придбання спірної квартири.

Вказав, що грошові кошти у сумі 10 000,00 доларів США були ним зароблені ще до укладення шлюбу.

01 вересня 2004 року ОСОБА_2 надав свої особисті грошові кошти у сумі 10 000 доларів США у борг ОСОБА_4 , що підтверджується розпискою від 01 вересня 2004 року.

Після укладення шлюбу з відповідачем на вимогу ОСОБА_2 був повернутий борг – грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, які є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , і за особисті грошові кошти позивач прибав спірну квартиру.

Крім того, у період шлюбу 21 березня 2024 року був придбаний причіп ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є спільною сумісною власністю. Вартість причепу становить 94 618,00 грн. Причіп є неподільною річчю. Враховуючи презумпцію рівності часток, а також положення ст. 71 СК України, встановивши, що спірний причіп є неподільною річчю, позивач не може використовувати зазначене майно спільно з відповідачем, вважає, що спільне майно подружжя необхідно поділити шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартості належної йому 1/2 частки у спільному майні подружжя.

Вказував, що вартість причепу становить 94 618,00 грн, а тому 1/2 вартості - 47 309,00 грн.

Вартість оцінки причепу становить 1 000, 00 грн.

Просив:

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості причепу ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 47 309,00 грн;

визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , придбану на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу Алфімовою І.М., зареєстровано в реєстрі № 876;

вирішити питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому вказував, що жодних спірних питань з приводу проживання позивачки під час шлюбу в спірній квартирі не виникало.

ОСОБА_1 також подала відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , в якому вказала, що квартира є спільною сумісною власністю позивача та відповідача, не погоджується із доводами відповідача, що квартира придбана за його особисті кошти.

23 травня 2023 року представник позивачки, адвокат Міхальова В.В. подала заяву про зміну предмета позову.

Просила:

визнати право власності позивача, ОСОБА_1 на 1/2 частини квартири, за адресою: АДРЕСА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя;

присудити ОСОБА_2 неподільне майно та визнати за ним право особистої приватної власності на причіп ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

присудити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частини причепу ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в порядку поділу спільного майна подружжя, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 47 309,00 грн.

стягнути з відповідача га користь позивача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи в суді.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, задоволено у повному обсязі.

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Присуджено ОСОБА_2 неподільне майно та визнати за ним право особистої приватної власності на причіп ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Присудити ОСОБА_1 грошову компенсація за 1/2 частини причепу ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в порядку поділу спільного майна подружжя та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 47 309,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 797,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - відмовлено.

Додатковим рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 травня 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Усатенко В.Ю. оскаржив в апеляційному порядку рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2025 року, та додаткове рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 травня 2025 року(том 2 а.с. 89-97, а.с.113-116).

Представник відповідача в апеляційній скарзі по суті спору зазначав, що майно на праві особистої приватної власності поділу не підлягає.

Вважає, що суд без дослідження у повному обсязі обставин справи взяв до уваги лише доводи позивачки та присудив все майно, яке забажала ОСОБА_1 , а те майно яке не бажала позивачка було присуджено ОСОБА_2 .

Вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи повинен був врахувати джерело походження коштів, за рахунок яких і було придбано спірну квартиру, навіть за умови, що квартира була придбана в період шлюбу.

Крім того, представник відповідача не погоджується із додатковим рішенням, яке просить скасувати та відмовити у стягненні на користь позивачки судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі – 10000,00 грн .

Вважає, що представник позивачки порушила процесуальні строки подачі доказів, що підтверджують розмір витрат, які понесла позивачка під час розгляду справи.

Адвокат Міхальова В.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на додаткове рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 травня 2025 року.

Просить зазначене рішення суду змінити та стягнути на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі – 30000,00 грн

Зазначає, що орієнтовні суми понесених судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи були заявлені у заявах по суті до стягнення з відповідача.

Вважає, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зменшення суми компенсації позивачці понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Вказала, що суд першої інстанції не мав зменшувати суму судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи.

Також представник позивачки подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Усатенко В.Ю. на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2025 року, в якому просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Вважає, що суд першої інстанції повно і всесторонньо розглянув справу, правильно встановив фактичні правовідносини сторін та об?єктивно оцінив докази, які наявні у матеріалах справи.

Вказує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Адвокат Усатенко В.Ю. подав відзив на апеляційну скаргу адвоката Міхальової В.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 на додаткове рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 травня 2025 року.

Вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є безпідставними та необгрунтованими і такими, що не стосуються розгляду спору по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК Українисудоверішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення частково не відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16 липня 2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

В період перебування у шлюбі придбано рухоме та нерухоме майно.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 09 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Алфімовою І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 876, ОСОБА_5 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

У п. 1.7 договору вказано, що на купівлю вказаної квартири дана згода дружини ОСОБА_1 , підпис якої засвідчений на заяві в установленому законом порядку.

З Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за № 10041039 від 09 березня 2006 року за реєстраційним № 10333290, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді начальника ОКП КООБТІ, станом на 01 січня 2013 року право власності за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 , згідно договору купівлі-продажу від 09 березня 2006 року № 876.

Відповідно до звіту про оцінку від 25 травня 2022 року, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 , ринкова вартість об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , складає 730 000 грн.

Як вбачається з іпотечного договору від 09 березня 2006 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , відповідачем був отриманий кредит у розмірі 61 376,00 грн та з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з договору про іпотечний кредит, передав в іпотеку, предмет іпотеки, який належить іпотекодавцю на праві власності.

Предметом іпотеки за цим договором стало нерухоме майно, а саме двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 була надана нотаріально посвідчена заява про згоду на передачу в іпотеку Відкритому акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» майна, яке є їхньою спільною сумісною власністю, оскільки набувалося у період перебування в зареєстрованому шлюбі, а саме: квартири за АДРЕСА_1 .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини цієї справи, але вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції в порядку поділу спільного майна подружжя визнав лише за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини спірної квартири, а за ОСОБА_2 не визнав такого права.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба) самостійного заробітку ( доходу).

Згідно ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У відповідності до ст. 70, 71 СК України у разі поділу майна подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

В п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року визначено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

При цьому, виходячи з норми ч 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Частки подружжя у праві власності на спільно набуте ними майно мають визначатись з урахуванням вартості такого майна.

Тому, у порядку поділу спільної сумісної власності за ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на 1/2 частини спірної квартири АДРЕСА_1 .

Також у період шлюбу сторонами 21 березня 2014 року був придбаний причіп ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно звіту про незалежну оцінку транспортного засобу, вартість вказаного причепу становить - 94 618,00 грн.

Матеріали справи не містять відомостей, що сторони домовилися про порядок поділу майна (причепу) , а оскільки причіп є неподільною річчю, його поділ здійснюється шляхом присудження на користь одного з подружжя і стягнення половини його вартості на користь іншого з подружжя.

Встановлено, що причіп використовується ОСОБА_2 , а тому є доцільним присудження ОСОБА_2 та визнання за ним права особистої приватної власності на причіп, а позивачці присудити грошову компенсацію за 1/2 частини вказаного причепу.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини цієї справи, але вважає, що підлягає зміні резолютивна частина оскарженого рішення, з викладенням її формулювання в іншій редакції.

Щодо додаткового рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 травня 2025 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції визначаючи розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу перевірив належним чином, чи є судові витрати реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними та пропорційними ступеню дій позивача, та дійшов мотивованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача у заявленому позивачем розмірі ,а тому є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає, що судові витрати під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції підлягають залишенню по фактично понесеним.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Усатенко В?ячеслав Юрійович - задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2025 року – змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 , та причеп ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Присудити ОСОБА_2 неподільне майно та визнати за ним право особистої приватної власності на причіп ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Присудити ОСОБА_1 грошову компенсація за 1/2 частини причепу ПР - фургон житловий KIR KG 40 ЕК, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в порядку поділу спільного майна подружжя та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 47 309,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 5797,20 грн судового збору за подання позовної заяви.

Апеляційній скарги ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Усатенко В?ячеслав Юрійович та ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Міхальова Вікторія Вікторівна на додаткове рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 травня 2025 року – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 травня 2025 року – залишити без змін.

Судові витрати під час апеляційного розгляду залишити по фактично понесеним.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

08.06.2026 - складено постанову доповідачем.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний