Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №357/9659/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9659/26

3/357/3147/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 184 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 08.06.2026 надійшов адміністративний матеріал за ч. 3 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 184 розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянка ОСОБА_1 з`явилась до суду разом із сином ОСОБА_2 . В судовому засіданні встановлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.

Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 08.05.2026 близько 09 год 00 хв гр. ОСОБА_1 не виконала вимоги по догляду за неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що передбачено ч. 1, 2 ст. 150 СК України, що призвело до того, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою в бік неповнолітньої ОСОБА_3 , чим своїми діями вчиним правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП (протокол серії ВАД №974690 від 12.05.2026).

До матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_3 від 12.05.2026, де вона повідомила, що 08.05.2026 близько 08 год 00 хв вона прийшла в Білоцерківський ліцей-гімназію №6 до свого класу в 29 кабінет, де навчається. В цей час до класу зайшло двоє хлопців, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для того, щоб поспілкуватись з її однокласником ОСОБА_6 . В цей час вона попросила хлопців вийти з класу, так як в класі можуть перебувати діти з цього класу, на що вищевказані хлопці почали виражатись в її бік нецензурною лайкою та вийшли з класу. На наступній перерві до неї підійшов ОСОБА_7 , який також почав обзивати її нецензурною лайкою.

Згідно з поясненнями ОСОБА_8 від 12.05.2026 вбачається, що 08.05.2026 близько 08 год 00 хв він разом з другом ОСОБА_9 зайшли до кабінету №27 для того, щоб зустрітись з другом на ім`я ОСОБА_6 . Згодом дівчина на ім`я ОСОБА_10 пропросила їх вийти з кабінету, так як їм не можна було там знаходитись, через що ОСОБА_8 почав виражатись в її бік нецензурною лайкою, після чого вийшов з кабінету.

До матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_11 від 12.05.2026, які аналогічні поясненням, які надав ОСОБА_8 .

В своїх пояснення ОСОБА_2 від 12.05.2026 повідомляє, що 08.05.2026 о 09 год 00 хв, він перебував у навчальному закладі та під час перерви зустрів дівчину на ім`я ОСОБА_10 , яка навчається в 9 класі. У зв`язку з тим, що його друзі ОСОБА_12 та ОСОБА_5 заходили до неї в клас, та вона попросила їх вийти, через що було прийнято рішення виражатися в її бік нецензурною лайкою. Ситуацію, яка виникла він визнає та в подальшому обіцяє виправитись.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, повідомила, що провела із сином виховну розмову та сподівається, що він зробив для себе належні висновки. Сам ОСОБА_2 підтвердив, що більше так робити не буде.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок як об`єкт вказаного правопорушення – це обумовлена потребами суспільства система відносин, врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» визначено, що громадське місце – це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під`їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.

Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, а саме вчинення неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, а саме ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, що виразилось у висловлюванні нецензурною лайкою в закладі освіти.

Разом з тим, згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_1 погодилася з викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення обставинами, а також, що за своїм характером та наслідками правопорушення не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, а тому є малозначним, що дає підстави звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, у відповідності до ст. 22 КУпАП, з закриттям провадження по справі в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 184, 247, 283, 284 КУпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити на підставі ст. 22 КУпАП, за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК