Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №348/1606/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1606/26

23 червня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого оператором ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.05.2026 серії ВАД № 739365 27.05.2026 близько 19:20 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її бік словесної образи та погрози фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав. Зазначив, що 27.05.2026 прямуючи з роботи додому, він повернув з друзями в кафе, де вони трохи випили алкоголю. Він прийшов додому та сів на кухні поїсти. Коли додому повернулася дружина, то почала висловлювати йому претензії, що він випив алкоголь, однак він спочатку не реагував на її претензії, потім в ході сварки він сказав нецензурне слово, а дружина замахнувшись на нього долонею, випадково вдарила його по обличчю. Психологічного насильства щодо своєї дружини не вчиняв, не мав наміру завдати їй будь-якої шкоди. Дружині він не погрожував фізичною розправою, ніколи такого не робив. Під час сварки дружина сказала, що викличе поліцію, проте він цьому не надав ваги, пішов в кімнату та приліг, а дружина пішла в іншу кімнату. Згодом приїхали працівники поліції, а він бачачи таку ситуацію навіть зателефонував батьку дружини, який також прийшов та питав дружину з приводу чого вона викликала поліцію. Під час сварки дружина не проявляла будь-якого занепокоєння, не уникала такої, а просто викликала поліцію. Просив закрити провадження у справі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про місце, дату і час проведення судового засідання повідомлена належним чином. Однак 23.06.2026 від потерпілої ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вона просила розгляд справи проводити у її відсутність. Також зазначила, що претензій до чоловіка не має, вони помирились. Вказала, що 27.05.2026 вона з чоловіком трохи посварилися, але жодної шкоди її здоров`ю не завдано, в тому числі психічного та психологічного характеру. Просила його суворо не карати.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

В той час, як під конфліктом необхідно розуміти таких стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

При доказуванні вчиненого правопорушення мають бути встановлені обставини, які належать до події правопорушення, яка розуміється як елемент об`єктивної сторони складу правопорушення, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення правопорушення є обов`язковим елементом предмету доказування по кожному провадженню, оскільки дозволяє встановити які саме дії були вчинені правопорушником та призвели до певних протиправних наслідків.

Крім того, при доказуванні правопорушення також має значення встановлення суб`єктивної сторони правопорушення, яка полягає у з`ясуванні форми вини, мотиву, яким керувався правопорушник, вчиняючи правопорушення, та мети, яку він намагався досягти певними протиправними діями.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 739365 від 27.05.2026 зазначено, що потерпілій завдана шкода її психічному здоров`ю.

Однак ні протокол про адміністративне правопорушення, ні інші матеріали справи не містять відомостей про те, що 27.05.2026 близько 19:20 год ОСОБА_1 діяв умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілій, діяв на психіку іншого члена сім`ї з метою встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним «розпорядником» її життя, що його дії викликали у особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а недоведення вказаних обставин виключає можливість кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства вказано, що кривдник не залякував, не погрожував, його поведінка не вплинула на безпеку особи, така особа не є залежною від кривдника та нічого не змушує особу турбуватися про безпеку (п. 10, 13, 19, 27).

У своїх письмових поясненнях, долучених до протоколу, ОСОБА_2 не зазначила про завдання шкоди її фізичному чи психічному здоров`ю внаслідок дій ОСОБА_1 , що такі дії викликали у неї побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, тощо.

Крім того, в окремо поданій заяві, яка надійшла через канцелярію суду 23.06.2026 від потерпілої ОСОБА_2 , остання вказала, що жодної шкоди психічного та психологічного характеру їй не завдано.

У своїх письмових поясненнях, долучених до протоколу, ОСОБА_1 зазначив, що 27.05.2026 близько 19 год 20 хв. він прийшов додому з роботи, попередньо вживав алкогольні напої. Коли зайшов до будинку, його дружина ОСОБА_2 побачивши його в п`яному вигляді, нанесла удар долонею по лівій щоці, на ґрунті чого виник конфлікт.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2020 (справа №545/744/19), факт сварок і непорозумінь між подружжями на побутовому рівні свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення особою домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Суддею встановлено наявність лише конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 , яка з огляду на оцінку впливу кривдника в цьому конфлікті, беззаперечно не вказує на вчинення домашнього насильства.

З огляду на викладене, сукупність вищенаведених недоліків при оформленні протоколу не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а наявність побутового конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доводить вчинення особою домашнього насильства.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками окрім письмових показань потерпілої, які зокрема не містять даних існування обов`язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, інших доказів не здобуто.

За обставин не доведення наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, обвинувачення у якому викладено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 739365 від 27.05.2026, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП не сплачується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 247, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови направити згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Гундяк Т.Д.