Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №195/909/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №195/909/26

Провадження № 1-кп/195/97/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши без проведення судового розгляду у судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка в порядку спрощеного провадження, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026046590000029 від 09 червня 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Запорізька Балка, Томаківського району, Дніпропетровської області, громадянки України, із середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, контактний телефон НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046590000029 від 09 червня 2026 року, відповідно до обвинувального акту встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.06.2026 року близько 18:00 год., знаходилася поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де у неї раптово виник кримінальний умисел, спрямований на порушення недоторканності житла, шляхом незаконного проникнення до території вказаного вище домоволодіння та до приміщення будинку, в якому проживає та яке перебуває у користуванні громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Реалізуючи свій кримінальний умисел на порушення недоторканності житла, а саме: на незаконне проникнення до території вказаного домоволодіння, а також до розташованого на ній житлового будинку, громадянка ОСОБА_3 в той же день, тобто 06 червня 2026 року о 18 годині 02 хвилини, всупереч волі законного володільця ОСОБА_6 , а так само без його дозволу, за відсутності визначених законом підстав, в порушення встановленого законом порядку, а також за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканості житла та території домоволодіння особи, діючи умисно, незаконно, протиправно, з метою відшукання спиртних напоїв або цигарок, усвідомлюючи, що вказане домоволодіння має суцільну огорожу із паркану, яка перешкоджає вільному доступу, підійшла до металевої хвіртки, через яку здійснюється вхід на територію домоволодіння, де виявила, що вона зачинена на металевий гачок, та застосовуючи власну фізичну силу, шляхом підняття гачка зі скоби відкрила вказану металеву хвіртку, через яку проникла на територію домоволодіння АДРЕСА_1 .

Продовжуючи свою кримінальну діяльність громадянка ОСОБА_3 , послідовно, реалізовуючи свій кримінальний умисел на незаконне проникнення до житла особи - житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою, усвідомлюючи, що порушує його недоторканність, перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння, підійшла до житлового будинку з боку прибудинкової прибудови, через яку здійснюється вхід до житла, де встановила, що вхідні дерев`яні двері не зачинені на замок, після чого ОСОБА_3 , долаючи вказану перешкоду, застосовуючи власну фізичну силу, шляхом штовханням власною рукою на дверну ручку відчинила ці двері та проникла до приміщення прибудови, далі, не зупиняючись на досягнутому, підійшла до не зачинених на замок вхідних дерев`яних дверей житлового будинку, де також долаючи цю наступну перешкоду, діючи аналогічним чином, шляхом штовханням власною рукою на дверну ручку, відчинила вхідні дерев`яні двері та зайшла в середину приміщення житлового будинку, тобто незаконно проникла до житла, яке перебуває у користування і в якому проживає ОСОБА_6 , чим грубо порушила ст.30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

Умисні дії громадянки ОСОБА_3 , кваліфікуються за ч.1 ст.162 КК України - порушення недоторканності житла, а саме - незаконне проникнення до житла особи.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором долучено клопотання про розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

Згідно із заявою громадянки ОСОБА_3 від 18 червня 2026 року щодо визнання нею своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складеної та підписаної за участю її захисника адвоката ОСОБА_7 , обвинувачена визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України та погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Громадянка ОСОБА_3 , ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилася на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_6 також склав заяву 18 червня 2026 року, в якій зазначив, що згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, оскільки громадянка ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подала заяву, складену у присутності захисника ОСОБА_7 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням із обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 Кримінального процесуального кодексу України не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»).

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, про винуватість громадянки ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України, а саме: незаконне проникнення до житла особи.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій суд у відповідності із ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Згідно із ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання громадянки ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання громадянки ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення (проступку) щодо особи похилого віку.

Також суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, задовільну характеристику, та вважає за необхідне призначити їй покарання у межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.

Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженню також відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

визнати винною громадянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1

23.06.2026