Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №947/22739/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №947/22739/26

Суддя: Щербіна А. В.

cправа №947/22739/26

провадження №3/947/2255/26

П О С Т А Н О В А

22 червня 2026 року м.Одеса

Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2026 року на адресу суду з ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності підполковника ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення ОДО №250 від 28 травня 2026 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 , 12.05.2026 близько 21 год. 00 хв., будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді стрільця-санітара 2 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.05.2026 №251 старшим групи оповіщення військовозобов`язаних, перебуваючи за місцем здійснення оповіщення громадян, а саме: АДРЕСА_2 , - діючи протиправно, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів, інструкцій та наказів, віддав усний наказ та здійснив затримання, із застосуванням заходів фізичного впливу, громадянина ОСОБА_2 , всупереч вимогам “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, без залучення працівників Національної поліції України, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 під особистий підпис зазначив, що зі змістом протоколу його ознайомлено та він із ним погоджується.

Окрім цього, ОСОБА_1 було надано заяву до суду, у якій він просив розглянути справу за його відсутності, зазначив, що вину визнає повністю та просить звільнити його від сплати судового збору.

Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11.04.2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 було належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, а відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.172-14 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 з метою виключення можливості уникнення адміністративної відповідальності шляхом закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Частина 2 ст.172-14 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Водночас, ч.1 ст.172-14 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що з 11.11.2025 року, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №315, ОСОБА_1 було призначено на посаду стрільця-санітара 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Окрім цього, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №251 від 11.05.2026 року, солдата ОСОБА_1 було призначено старшим групи оповіщення №1 на дату 12.05.2026 року.

В своїх поясненнях солдат ОСОБА_1 зазначає, що на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , його було призначено старшим групи оповіщення військовозобов`язаних та 12.05.2026 близько 21 год. 00 хв. він здійснював заходи оповіщення у складі групи оповіщення за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, неподалік будинку №62-К.

В ході проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних працівниками Національної поліції України за вищевказаною адресою на обладнаному мобільному блокпості було зупинено транспортний засіб зеленого кольору марки BMW. Під час перевірки військово-облікових документів водія даного транспортного засобу, було встановлено особу водія - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який перебував у розшуку за порушення правил військового обліку.

Після чого працівники Національної поліції України повідомили групі оповіщення військовозобов`язаних, про виявлений факт перебування громадянина ОСОБА_3 у розшуку та відійшли з місця зупинки транспортного засобу.

Громадянину ОСОБА_3 було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте він почав поводитись агресивно, виражатись нецензурною лайкою, почав штовхатися та спробував втекти

У подальшому, ним, як старшим групи оповіщення, було супроводжено громадянина ОСОБА_3 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 та передано до чергової частини.

Однак, ОСОБА_1 зазначив, що громадянину ОСОБА_3 , ним особисто та членами групи оповіщення військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 ударів та/або тілесних ушкоджень нанесено не було.

Згідно зі ч.1 ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до положень ст.ст.1,2,3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України , військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку та досягається шляхом виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України.

Відповідно до п.54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 560, у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Абзац 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що особливий період починається зокрема з моменту введення воєнного стану в Україні.

Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». А законом України від 28 липня № 4857-IX затверджено Указ Президента України від 27 квітня 2026 року №342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суддя робить висновок, що 12.05.2026 близько 21 год. 00 хв., солдат ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді стрільця-санітара 2 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , визначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.05.2026 №251 старшим групи оповіщення військовозобов`язаних, перебуваючи за місцем здійснення оповіщення громадян, а саме: АДРЕСА_2 , діючи протиправно, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів, інструкцій та наказів, віддав усний наказ та здійснив затримання, із застосуванням заходів фізичного впливу, громадянина ОСОБА_2 , всупереч вимогам “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, без залучення працівників Національної поліції України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП, суддею не встановлені.

Обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею не встановлені.

Таким чином, суддя вважає з метою виховання та запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, обґрунтованим та достатнім буде застосувати до нього стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.172-14 КУпАП.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно зі ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке пов`язано з виконанням його службових обов`язків як військовослужбовця, суд робить висновок про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 40-1, 172-14, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

2. Звільнити військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять (15) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять (15) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

5. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В. Щербіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua