Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №495/2220/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/2220/26

№ провадження 3/495/786/2026

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

18 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області, у складі:

головуючої одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Чибукової О.В.

справа № 495/2220/26

особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури – Ворончук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський Одеської області матеріали адміністративної справи, що надійшли від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт»

за ст. 172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2026 року на адресу суду від Департаменту стратегічних розслідувань в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 я, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

З адміністративних матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника директора з експлуатації Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (далі - ДП «БДМТП»), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та суб?єктом декларування відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб?єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 22.04.2025, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2024 рік, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, та вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Датою і часом вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасної подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2024 рік, тобто 22.04.2025р. о 16 год. 23 хв.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 16.03.2026.

Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, щорічної декларації, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2024 рік.

ОСОБА_1 надав до суду заперечення щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, які ґрунтуються на наступному:

-ДП «БДМТП» не є юридичною особою публічного права в розумінні Закону України «про запобігання корупції» та окремих норм ЦК України;

- ОСОБА_1 , на його думку, не належить до осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування або прирівняних до них осіб, декларації подавав добровільно, не маючи прямого обов`язку;

-Уповноваженою особою порушено строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки датою виявлення слід вважати – 06.11.2025, тобто датою завершення виявлення обставин, які свідчать про можливе вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

У судовому засіданні ОСОБА_1 проти притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Ворончук Н.А. наполягала на необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУПАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, -

тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 167 та 169 Цивільного кодексу України, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Реєстр), засновником ДП «БДМТП» (код ЄДРПОУ 01125689, юридична адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81) є Фонд Державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945), тобто орган державної влади. 23.01.2024 року відповідно до наказу ДП «БДМТП» № 31-к від 23.01.2024 ОСОБА_1 переведено на посаду заступника директора з експлуатації ДП «БДМТП».

Згідно Статуту ДП «БДМТП», затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1775 від 07.10.2021, визначено, що підприємство є держаним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на держаній власності, та належить до сфери управління Фонду державного майна України.

Відповідно до розділу 4 Статуту ДП «БДМТП»: підприємство є юридичною особою за законодавством України; набуло прав й обов`язків юридичної особи з дня державної реєстрації Підприємства; має право від свого імені вчиняти господарські зобов`язання (правочини), укладати договори, угоди, контракти, набувати майнові та немайнові прана. нести зобов`язання; має право виступати позивачем, відповідачем, третьою особою в судах, а також мати інші права та обов`язки, що надаються юридичний особі; має самостійний баланс, має самостійний баланс, має право відкривати поточні (розрахункові), вкладні (депозитні), інвестиційні, валютні рахунки, рахунки зі спеціальним режимом використання, а також інші рахунки в банках та інших кредитних и фінансових установах, в порядку визначеному законодавством; підприємство може мати печатку та штампи, торгову марку, зареєстровані знаки для товарів та послуг, бланки, емблеми та інші засоби візуальної ідентифікації.

Таким чином, за вищевказаними ознаками, ДП «БДМТП» - є юридичною особою публічного права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Таким чином, заступник директора з експлуатації ДП «БДМТП» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі зазначені у ст. 45 вказаного Закону.

Суд додатково звертає увагу, що у матеріалах справи також наявний лист начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції апарату управління ДП «СМПУ», Голови постійно діючої комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми ДМ «АМПУ» від 10.10.2025, відповідно до якого: « зу рахуванням визначень наведених у абзаці 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» перебуваючи на вказаній посаді у ДП «БДМТП» ОСОБА_1 є посадовою особою цієї юридичної особи публічного права, суб`єктом декларування та на нього під час діяльності на цій посаді поширюються, зокрема вимоги статей 28, 38-44, 45, 46 Закону та статті 172-5 - 172-7 КУпАП».

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"*" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" "в"-"т" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов?язок подання декларацій суб?єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На виконання вище зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 був зобов?язаний подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2024 рік не пізніше 22.04.2025.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб?єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов?язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону, подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2024 рік, лише 22.04.2025 р. о 16 год. 23 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений.

Поважні причини несвоєчасної подачі декларації ОСОБА_1 не встановлені.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо нерозповсюдження на нього вимог Закону України «Про запобігання корупції», з огляду на їх необґрунтованість.

Щодо строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд звертає увагу на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Виявленням адміністративного правопорушення є момент, коли на підставі аналізу зібраних фактичних даних можливо дійти висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. При цьому дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення.

Згідно роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що моментом виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, вчиненого ОСОБА_1 , є 16.03.2026, тобто дата складання протоколу, коли уповноваженою особою на складання протоколу встановлено всі обставини та склад правопорушення, опитано особу та встановлено відсутність поважних підстав на неподання декларації у визначений строк.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З аналізу статті 252 КУпАП вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Враховуючи викладене та те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується матеріалами справи, суд доходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв`язку з доведенням винності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення також підлягає стягненню з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.

Керуючись ст. ст. 36, 172-6 ч. 1, 221, 251, 255, 256 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», винним у здійсненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно ст. 307 КУпАП – штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Повний текст постанови складений 23 червня 2026 року.

Суддя: