Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №497/1004/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3896/26

Справа № 497/1004/25

Головуючий у першій інстанції Кодінцева С. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Карташова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за трьома договорами: за договором позики №76472649 від 27.08.2023 року в розмірі 39 531,25 грн, з яких: 11 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 031,25 грн - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №25289-09/2023 від 19.09.2023 року в розмірі 52 800,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 44 800,00 грн сума заборгованості за відсотками за кредитним договором №08676-09/2023 від 24.09.2023 року в розмірі 14 700,00 грн, з яких 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 700,00 грн - сума заборгованості за відсотками, всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі: 107 031,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 27 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №76472649. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №17 від 27.02.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 39 531,25 грн, з яких: 11 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 031,25 грн - сума заборгованості за відсотками. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №76472649 від 27.08.2023 в розмірі 39 531,25 грн, з яких: 11500.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 031,25 грн - сума заборгованості за відсотками.

19 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №25289-09/2023. 29.04.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №290422024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 29.04.2024 до договору факторингу №290422024 від 29.04.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52 800,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 44 800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №25289-29/2023 в розмірі 52 800,00 гривень, з яких: з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 44 800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

24 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №08676-09/2023. 26.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №260222024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги

до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №260222024 від 26.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 700,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 700,00 грн.; - сума заборгованості за відсотками.

На підставі ст. ст. 209, 512, 516, 525-526, 530, 549, 599, 610-612, 625-626, 628, 633-634, 638-639, 641, 642, 1048-1049, 1054, 1056-1 просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Болградський районний суд Одеської області рішенням від 03 червня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за трьома договорами у загальному розмірі 107 031,25 грн., а саме: за договором позики №76472649 від 27.08.2023 року в розмірі 39 531,25 грн, з яких: 11 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 031,25 грн.- сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №25289-09/2023 від 19.09.2023 року в розмірі 52 800,00 грн., з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 44 800,00 грн - сума заборгованості за відсотками, за кредитним договором №08676-09/2023 від 24.09.2023 року в розмірі 14 700,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 700,00 грн - сума заборгованості за відсотками та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Суд першої інстанції виходив із того, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмової форми укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов. Відповідач не оскаржує факт укладання даного договору, не оскаржує умови кредитування, та підтверджує отримання кредитних коштів на платіжні картки 5457-08 – хххх – хххх - 4772. У ТОВ «ФК «ЄАПБ», як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором. Водночас, відповідачем не надано доказів сплати заборгованої первісному кредитору або позивачу. Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №76472649 від 27.08.2023 року. В той же час договір факторингу №14/06/21 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» було укладено 14.06.2021, тобто договору позики №76472649 від 27.08.2023 року ще не існувало.

Щодо вимог за кредитними договорами №25289-09/2023 від 19.09.2023 року та №08676-09/2023 від 24.09.2023 року, які укладені відповідачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», вони є за структурою та за змістом ідентичними. У відповідності до п. 4.1.2 – у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту ,строк виплати якого ще не настав в повному обсязі відповідно до процедури, встановленої чинним законодавством України. Отже, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку основного зобов`язання, та визначили умови такого повернення коштів. Моментом виникнення права вимоги є 20.10.2023 та 16.12.2023. В обох договорах позивачем надано ідентичні паспорти кредитів, згідно п. 4 яких проценту ставку визначено 2,50 % в день, що становить 912,50 % річних, реальну процентну ставку зазначено 133 859, 83 % річних. Вказані умови у відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливими. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксації волі сторін договору та його змісту. Крім того, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З огляду на неврахування судом факту відступлення права вимоги до моменту виникнення такого права (правовідносин взагалі), відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження права грошової вимоги позивача до відповідача, первинних документів щодо визначеного ним у позові розміру заборгованості, приписів ч. 2 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію», неврахування правових висновків Верховного Суду, доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.08.2025 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» копію ухвали про відкриття провадження від 05.08.2025 року отримало 08.08.2025 року о 08:07:56 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження від 05.08.2025 року отримав у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подало відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до умов кредитних договорів, що розміщені на сайті позикодавця та зі змістом яких відповідач був ознайомлений на момент укладення договорів, розумів, що договори укладаються сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, в результаті чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін договору позики виникають цивільні права та обов`язки. Укладаючи договори позичальник засвідчив, що погоджується, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є аналогом його власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди. У відповідності до умов кожного з договорів їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні договорів. Укладання угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим. Для укладення кредитних договорів в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства позичальником власноруч. За трьома кредитними договорами кредитні кошти були перераховані на банківську карту № НОМЕР_1 . Первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кошти, а останній користувався коштами, проте не виконав зобов`язання за договором та допустив заборгованість. Відповідач не оскаржує умови кредитування, підтверджує отримання кредитних коштів на платіжні картки, факт отримання кредитних коштів та виконання первісним кредитором взятих на себе зобов`язань є доведеним. На даний час відповідачем не сплачено заборгованість за укладеним договором.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 судові повістки-повідомлення отримали 24.04.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у відзиві заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 за відсутністю сторони позивача.

З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності учасників справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмової форми укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов. Відповідач не оскаржує факт укладання даного договору, не оскаржує умови кредитування, та підтверджує отримання кредитних коштів на платіжні картки 5457-08-хххх-хххх-4772. У ТОВ «ФК «ЄАПБ», як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором. Водночас, відповідачем не надано доказів сплати заборгованої первісному кредитору або позивачу. Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики вкінці строку позики) №76472649, на підставі якого відповідачу наданий кредит у розмірі 11 500,00 грн строком на 30 днів, знижена процентна ставка 0,625 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною за день) 2,70 %.

14.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до п. 1.1. якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до реєстру боржників №17 від 27.02.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 39 531,25 грн, з яких: 11 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 031,25 грн - сума заборгованості за відсотками.

Матеріали справи також містять додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 від 28.07.2021, додаткову угоду №20 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 від 27.02.2024, акт прийому-передачі реєстру боржників №17 від 27.02.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 від 27.02.2024.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 27.02.2024 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором №76472649 від 27.08.2023 у розмірі 39 531,25 грн, з яких 11 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 28 031,25 грн заборгованість за відсотками.

Задовольняючи позов, суд виходив з факту невиконання відповідачем зобов`язань за договором позики.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресові на пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що договір позики №76472649 від 27.08.2023 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (214sWzLAT9).

Додаток №1 до договору позики №76472649 від 27.08.2023 року – таблиця обчислення загальної вартсоті кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит також підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (214sWzLAT9).

За таких обставин колегія суддів вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, оскільки даний електронний договір містить істотні умови щодо суми кредиту, дати його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, при цьому вказаний договір недійсним або неукладеним не визнавався, доказів цього не надано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач жодних доказів на спростування належності йому як банківської картки, так і номеру мобільного телефону, зважаючи на те, що тягар доказування відсутності заборгованості та факту укладення договору у даній категорії спорів покладено саме на відповідача останній не надав. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України).

Також відповідачем не надано до суду доказів, які спростовували б розрахунки заборгованості, контррозрахунків та не доведено відсутність заборгованості.

Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень та доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції, указував на те, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, однак колегія суддів наголошує, що кошти за умовами договору перераховувались в безготівковій формі на платіжну банківську картку, а тому виконуючи свій процесуальний обов`язок відповідач повинен був довести належними та допустимими доказами обставини, якими він заперечує проти позову, а саме виписку по зазначеному картковому рахунку за спірний період на підтвердження факту погашення ним заборгованості у повному обсязі, враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не є первісним кредитором та не є банківською установою.

Разом із тим, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду цієї справи, договір позики №76472649 від 27.08.2023 року у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

За статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №530/1995/18, провадження №61-697св21, викладено загальний правовий висновок, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників №17 від 27.02.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 39 531,25 грн., з яких: 11 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 031,25 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до п.2.1.7. договору факторингу, на день підписання відповідного реєстру боржників, право вимоги, яке відступається за відповідним реєстром боржників, не перебуває в заставі, дійсно має місце заборгованість боржників перед клієнтом, що ця заборгованість виникла на законних підставах (незалежно від наявності факту прострочки зобов`язань з боку боржників, але за наявності законних підстав для стягнення заборгованості), що вона повністю не погашена, не прощена, не стягнена, а також, що права вимоги повернення заборгованості по боржникам не відступлені клієнтом третім особам, клієнтом не укладено угод про заміну зобов`язань по поверненню такої заборгованості іншими зобов`язаннями.

Відповідно п.1.3. договору факторингу, з відповідними змінами внесеними додатковою угодою №2 від 28.07.2021, ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «АПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно п. 3.7. договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», будь-які грошові кошти, отримані від боржників на виконання ними своїх зобов`язань за договорами позики, право вимоги за якими відступлено фактору, після передачі права вимоги до фактора.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «АПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості.

Отже, позивач належними та допустимими доказами довів обставини щодо його права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до нього на підставі вказаного вище договору факторингу, який у судовому порядку недійсним не визнавався, тобто презумпцію його правомірності скаржником не спростовано, тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача права вимоги, колегія суддів відхиляє як неспроможні.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надала належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитними договорами, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Посилання скаржника на те, що договір позики №76472649 був укладений 27.08.2023, тоді як договір факторингу №14/06/21 був укладений 14.06.2021, тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником, не заслуговують на увагу, адже, як вже зазначалось вище, частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.11.2023 у справі №206/4841/20 (провадження №14-55цс22).

При цьому, вирішуючи питання про стягнення сум заборгованості за відсотками колегія суддів враховує, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З матеріалів справи встановлено, що за договором позики №76472649 від 27.08.2023 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 11 500,00 грн на строк до 27.09.2023 року (п. 2.1 та п. 2.2 договору).

Згідно розрахунку за договором №76472649 від 27.08.2023 станом на 27.02.2024 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 39 531,25 грн, з яких: 11 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 28 031,25 грн заборгованість за відсотками.

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), колегія суддів здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

Колегія суддів за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, приходить до висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики №76472649 від 27.08.2023 року у розмірі 13 656,40 грн, з яких: 11 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2 156,40 грн. заборгованість за відсотками за користування позикою, що ґрунтується на чітко обумовлених сторонами договору умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування (з 27.08.2023 року до 26.09.2023 року включно).

Колегія суддів вважає, що визначені умовами договору проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування. Після закінчення строку кредитування кредитор має право на застосування відповідальності за невиконання грошового зобов`язання в порядку, визначеному ч. 2 статті 625 ЦК України, проте таких вимог позивачем заявлено не було.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що п. 6 договору позики №76472649 від 27.08.2023 передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладання додаткової угоди.

Проте матеріали справи не містять підтвердження звернення позичальника щодо продовження строку користування позикою, що підтверджує факт закінчення строку дії договору.

Щодо кредитного договору №25289-09/2023 від 19.09.2023.

Судом встановлено, що 19 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №25289-09/2023, за умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 8 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В пункті 1.2. договору про надання фінансового кредиту зазначено: мета отримання кредиту на власні потреби клієнта, кредит надається строком на 360 днів, дата надання кредиту 19.09.2023 року, наданий кредит клієнт зобов`язується погасити в останній день строку кредитування, дата погашення кредиту 12.09.2024 року.

Денна процентна ставка становить 2,5% та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору ( п. 1.4.1 договору).

Згідно п. 1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5457-08хх-хххх-4772 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (п.п. 7.6 Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

29.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» укладено договір факторингу №29042024, відповідно до умов якого права вимоги за договором про надання фінансового кредиту №25289-09/2023, укладеним ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит», перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, шо Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29042024 від 29.04.2024 року, ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем в загальній сумі 52 800,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 44 800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Скаржник зазначає, що умови кредитного договору є несправедливими, тому колегія суддів вважає за необхідним перевірити нарахування заборгованості за кредитним договором №25289-09/2023 від 19.09.2023 приписам, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення, зокрема, до Закону України №1734- VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Враховуючи наведене, на спірні правовідносини поширюються вищезазначені обмеження щодо розміру процентної ставки.

Так, договір про надання фінансового кредиту №25289-09/2023 укладено 19.09.2023 року, тому розмір процентної ставки з 19.09.2023 по 22.04.2024 включно підлягає обрахуванню з розрахунку 2,5 % (п. 1.4.1 договору), з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно – 1, 5 %, а з 21.08.2024 по 12.09.2024 року включно – 1 %.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом розраховані за період з 19.09.2023 року по 29.04.2024 року.

Отже, загальний розмір процентів за користування вищенаведеним кредитом у розмірі 8 000,00 грн за період з 19.09.2023 року по 29.04.2024 року з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування» відповідає такому розрахунку:

1)з 19.09.2023 по 22.04.2024 включно – 217 днів х 2,5 % = 43 400,00 грн.

2)з 23.04.2024 до 29.04.2024 включно – 7 днів х 1,5 % = 840, 00 грн.

З урахуванням наведеного, заборгованість за відсотками за період з 19.09.2023 року по 29.04.2024 року складає 44240 грн.

Щодо кредитного договору №08676-09/2023 від 24.09.2023.

24 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №08676-09/2023, за умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В пункті 1.2. договору про надання фінансового кредиту зазначено: мета отримання кредиту на власні потреби клієнта, кредит надається строком на 360 днів, дата надання кредиту 24.09.2023 року, наданий кредит клієнт зобов`язується погасити в останній день строку кредитування, дата погашення кредиту 17.09.2024 року.

Денна процентна ставка становить 2,5% та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору ( п. 1.4.1 договору).

Згідно п. 1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5457-08хх-хххх-4772 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства (п.п. 7.6 Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

26.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №260222024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №260222024 від 26.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 700,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 700,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, шо перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №260222024 від 26.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 700,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Так, договір про надання фінансового кредиту №08676-09/2023 укладено 24.09.2023 року, тому розмір процентної ставки з 24.09.2023 по 26.02.2024 (дата укладення договору факторингу) підлягає обрахуванню з розрахунку 2,5 % (п. 1.4.1 договору), що відповідатиме приписам Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням Закону України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, загальний розмір процентів за користування вищенаведеним кредитом у розмірі 3 000,00 грн. відповідає такому розрахунку:

1)з 24.09.2023 по 25.02.2024 включно – 156 днів х 2,5 % = 11 700,00 грн.

З урахуванням наведених доводів колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року зміні шляхом зменшення загальної суми заборгованості з 107 031,25 грн до 80596,40 грн, а саме:

1) за договором позики №76472649 від 27.08.2023 року у розмірі 13 656,40 грн, з яких 11 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2 156,40 грн – заборгованість за відсотками;

2) за кредитним договором №25289-09/2023 від 19.09.2023 року у розмірі 52 240,00 грн, з яких: 8 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 44240,00 грн – заборгованість за відсотками;

3) за кредитним договором №08676-09/2023 від 24.09.2023 року в розмірі 14 700,00 грн., з яких 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 11 700,00 грн – заборгованість за відсотками.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року слід змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості за трьома договорами у загальному розмірі з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, № 30,) з 107031,25 грн до 80596,40 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн., що підтверджується квитанцією АТ «Сенс Банк» 108493 від 15.04.2025 року.

Оскільки за результатами перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції апеляційним судом встановлено наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення в частині зменшення розміру заборгованості за кредитами з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів» з 107 031,25 грн. до 80596,40 грн, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат.

Так, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів» підлягають задоволенню частково на 75,8 %, тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 295,22 грн (3 028,00 грн. х 75,8/100).

За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір в розмірі 4 542,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» №84 від 12.07.2025 року.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, то з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 24,2 % від суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, тобто від 4 542,00 грн, а саме 1 099,16 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, ураховуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 196,06 грн (2 295, 22 грн. – 1 099,16 грн).

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості за трьома договорами у загальному розмірі з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, № 30,) з 107031,25 грн до 80596,40 грн.

Викласти абаз четвертий резолютивної частини рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року в наступній редакції:

«за договором позики № 76472649 від 27.08.2023 року в розмірі 13656,40 грн, з яких:

11 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

2156,40 грн- сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором № 25289-09/2023 від 19.09.2023 року в розмірі 52240,00 гривень з яких:

8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

44240,00 грн сума заборгованості за відсотками

за кредитним договором № 08676-09/2023 від 24.09.2023 року в розмірі 14 700,00 гривень з яких

3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

11 700,00 грн - сума заборгованості за відсотками».

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року в частині стягнення судового збору скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 1 196,06 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 червня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

О.Ю. Карташов