Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №950/1496/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1496/26

Номер провадження 2/950/955/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого – судді Чхайло О. В.,

за участю секретаря судового засідання – Сивоконь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами і земельними ділянками під ними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.10.2003 року державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. на ім`я ОСОБА_2 , було видано свідоцтво про право власності (зареєстроване в реєстрі за №1-2778) у відповідності з яким вона отримала у власність (одну другу) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і (одну другу) частину земельної ділянки площею 0,0657га, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Право власності на (одну другу) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_2 , в КП «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради», що підтверджується витягом №4615840 від 02 вересня 2004р.

22.10.2003 року державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. на моє ім`я та на ім`я ОСОБА_3 , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за №1-2781) у відповідності з яким вони отримали у власність (одну другу) частину (тобто по (одній четвертій) частині кожен) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і (одну другу) частину земельної ділянки площею 0,0657га, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Право власності на (одну четверту) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , в КП «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради», що підтверджується витягом №4615985 від 02.09.2004 року.

На початку 2026 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , було досягнуто згоди щодо придбання у них належних їм часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і часток земельної ділянки під ними, які розташовані по АДРЕСА_1 за ціною 120 000,00грн. (за 80 000,00грн. та за 40 000,00грн.).

14.03.2026 року до ОСОБА_1 , перетелефонували ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та попросили передати їм грошові кошти у сумі 120 000,00грн., як повну оплату вартості частини такого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і частини земельної ділянки під ними згідно раніш досягнутих домовленостей, на що, отримали згоду.

В цей же день 14.03.2026 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 80 000,00грн., а ОСОБА_3 , - грошові кошти в сумі 40 000,00 грн.

У зв`язку з тим, що в цей день Лебединська нотаріальна контора вже не працювала між ними був укладений договір купівлі-продажу частини вищевказаного житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та частини земельної ділянки під ними в простій письмовій формі.

Згідно п.2.1. договору відповідачі взяли на себе зобов`язання у строк до 30.04.2026 року укласти договір купівлі-продажу частини вищевказаного житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами і частини земельної ділянки під ними через Лебединську нотаріальну контору.

В той же час відповідачі свого обов`язку щодо оформлення в нотаріальній формі договору купівлі-продажу частини вищевказаного житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами і частини земельної ділянки під ними не виконали і до цього часу такий договір укладено не було.

Тому ОСОБА_1 , просив визнати за ним право власності на вищевказане нерухоме майно.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. В наданих заявах просили справу розглянути без їх участі. При позивач вказав, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, відповідачі проти задоволення позову не заперечують.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між 22.10.2003 року державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. на ім`я ОСОБА_2 , було видано свідоцтво про право власності (зареєстроване в реєстрі за №1-2778) у відповідності з яким вона отримала у власність (одну другу) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і (одну другу) частину земельної ділянки площею 0,0657га, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Право власності на (одну другу) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_2 , в КП «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради», що підтверджується витягом №4615840 від 02 вересня 2004р.

22.10.2003 року державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. на моє ім`я та на ім`я ОСОБА_3 , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за №1-2781) у відповідності з яким вони отримали у власність (одну другу) частину (тобто по (одній четвертій) частині кожен) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і (одну другу) частину земельної ділянки площею 0,0657га, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Право власності на (одну четверту) частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , в КП «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради», що підтверджується витягом №4615985 від 02.09.2004 року.

На початку 2026 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , було досягнуто згоди щодо придбання у них належних їм часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і часток земельної ділянки під ними, які розташовані по АДРЕСА_1 за ціною 120 000,00грн. (за 80 000,00грн. та за 40 000,00грн.).

14.03.2026 року до ОСОБА_1 , перетелефонували ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та попросили передати їм грошові кошти у сумі 120 000,00 грн., як повну оплату вартості частини такого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і частини земельної ділянки під ними згідно раніш досягнутих домовленостей, на що, отримали згоду.

В цей же день 14.03.2026 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 80 000,00 грн., а ОСОБА_3 , - грошові кошти в сумі 40 000,00 грн.

У зв`язку з тим, що в цей день Лебединська нотаріальна контора вже не працювала між ними був укладений договір купівлі-продажу частини вищевказаного житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та частини земельної ділянки під ними в простій письмовій формі.

Згідно п.2.1. договору відповідачі взяли на себе зобов`язання у строк до 30.04.2026 року укласти договір купівлі-продажу частини вищевказаного житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами і частини земельної ділянки під ними через Лебединську нотаріальну контору.

В той же час відповідачі свого обов`язку щодо оформлення в нотаріальній формі договору купівлі-продажу частини вищевказаного житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами і частини земельної ділянки під ними не виконали і до цього часу такий договір укладено не було.

Тому ОСОБА_1 , просив визнати за ним право власності на вищевказане нерухоме майно.

У відповідності зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки сторони договору купівлі-продажу домовилися щодо його усіх істотних умов, позивачка зі свого боку виконала взяті на себе зобов`язання, сплативши вартість придбаного майна та прийняла його у своє володіння і обидві сторони вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків, що підтверджується зібраними доказами, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для визнання за ОСОБА_1 , права власності на спірне майно.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 182, 220, 317, 328, 334, 392 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги представниці ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на розміщені по АДРЕСА_1 :

¦ (три четвертих) частини житлового будинку садибного типу шлакоблочного обкладеного цеглою під літ. «А» 1983р. побудови з прибудовою цегляною під літ. «а» загальною площею 76,0м2, житловою площею 47,8м2;

¦ (три четвертих) частини погреба цегляного під літ. «п/г»;

¦ (три четвертих) частини сараю шлакоблочного під літ. «Б»;

¦ (три четвертих) частини літньої кухні шлакоблочної під літ.«Б1»;

¦ (три четвертих) частини вбиральні дошки під літ. «В»;

¦ (три четвертих) частини земельної ділянки площею 0,0657га з кадастровим номером 5910500000:01:023:0286 з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд придбані на підставі договорів купівлі-продажу частини житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки під ними від 14.03.2026 року у ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (1/2 (одну другу) їх частину) та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 (1/4 (одну четверту) їх частину) відповідно.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Олександр ЧХАЙЛО