Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №716/465/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/465/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В,

за участю секретаря судового засідання – Кульки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі м. Заставна цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ», в особі представника – адвоката Усенка М.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним Договором № 49140 від 14.04.2020 у розмірі 19 066,92 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 6667 грн; заборгованості за відсотками – 12 399,92 грн, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14.04.2020 року між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 49140, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 6667 грн, які вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти у відповідності до умов, зазначених у договорі.

Представник вказує, що 12.10.2020 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги № 20201012, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 49140 від 14.04.2020 року.

Зазначає, що відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на дату відступлення прав вимоги становить – 19 066,92 грн грн., з яких: заборгованості за тілом кредиту - 6667 грн; заборгованості за відсотками – 12 399,92 грн.

У зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідача на користь товариства вказану заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26.03.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Від представника відповідача – адвоката Петікар А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідача не повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитним договором, тому у відповідача не виникло зобов`язання здійснювати виконання договору на користь позивача. Крім цього представник вважає, що грубе порушення прав споживача та стягнення будь-яких сум понад тіло кредиту (яке відповідач де-факто отримала лише 2389 грн) є неправомірним.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, в письмовій заяві представник відповідача просив провести судове засідання без їх участі та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.

Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 14.04.2020 року між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 49140, відповідно до умов якого кредитодавець надав ОСОБА_1 в кредит грошові кошти у розмірі 6667,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Даний договір підписано власноручно відповідачем.

Згідно з п. 2.1 Договору кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі (загальному розмірі) 6667,00 грн. на споживчі потреби, а позичальник зв`язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію за управління та обслуговування кредиту Кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у Договорі.

Згідно з п. 2.1.1. Сума кредиту надається Позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку кредитодавця у наступному порядку:

- у розмірі 2389,00 гривень на поточний рахунок/картку Позичальника;

- у розмірі 1666,75 гривень на поточний рахунок Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОКСІМА», з метою оплати Позичальником страхових платежів (страхових сум) встановлених Договором добровільного страхування;

- у розмірі 2611,25 гривень шляхом погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №30150 від 11.09.2019 укладеним з Кредитодавцем.

Згідно п. 2.1.2 Кредит надається на умовах строковості, повернення та платності не пізніше наступного робочого дня з дат- підписання даного Договору, за умови виконання Позичальником умов п.2.3 цього розділу.

Згідно п. 2.1.3. Кредит повертається, а проценти та комісія сплачуються Позичальником шляхом періодичних виплат 1 раз на 2 календарні тижні (далі по тексту Договору під «періодичною сплатою» та/або «періодичним платежем» мається на увазі здійснення платежу 1 раз на 14 календарних днів) у національній валюті.

Днем надання кредиту вважається день перерахування (відправлення) Кредитодавцем грошових коштів» Позичальнику та/або третім особам за реквізитами вказаними в 2.1.1. цього Договору та/або погашення заборгованої Позичальника перед Кредитодавцем за іншим кредитним договором. Типом кредиту за цим договором є кредит.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 2389,00 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією Платіжного доручення № CRD_ 198797 від 14.04.2020 року (а.с.17).

Крім того, відповідно до копії витягу з Реєстру оплат страхових платежів, 14.04.2020 від імені ОСОБА_1 перераховано 1666,75 грн страхового платежу згідно з договором комплексного добровільного страхування від нещасного випадку та відповідальності позичальника № PR-198797 на рахунок ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОКСІМА» за рахунок кредиту за Кредитним договором (а.с.13, 17 звор.бік).

Також, як вбачається з довідки № 49140 від 24.04.2026 ТОВ «ФК» КРЕДІПЛЮС» підтвердило, що відповідно до умов кредитного договору № 49140 від 14.04.2020 кредитні кошти були надані ОСОБА_1 , у тому числі шляхом спрямування частини кредитних коштів у сумі 2611,25 на погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 30150 від 11.09.2019 ( а.с.65)

Відповідно до п.3.3. Кредитного договору, загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить 19 066,92 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту, з урахуванням всіх платежів, зборів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник, у тому числі за послуги третіх осіб становить 19 066,92 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка по кредиту становить 17498,45 % (а.с. 7-10).

На підставі Договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12.10.2020 року (а.с.31-35) ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТЗОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором, що підтверджується: копією Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 19.10.2020 року (а.с.36 звор.бік), копією платіжної інструкції №19969 від 16.10.2020 року (а.с.37) та копією витягу з Реєстру боржників від 12.10.2020 року, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становила 19 066,92 грн., з яких: залишок по тілу кредиту – 6667 грн.; залишок по відсотках – 12 399,92 грн. (а.с.36).

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, натомість первинний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за цим договором, надавши відповідачу грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набувши статусу нового кредитора у Договорі про споживчий кредит № 49140 від 14.04.2020 року, отримало право пред`явлення грошової вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної у неї заборгованості за вказаним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед кредитором за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Даний факт підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості та копією Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 49140 від 14.04.2020 року за період з 14.04.2020 року по 29.09.2020 року заборгованість ОСОБА_1 становила 19066,92 грн. (а.с.29-32).

Дана сума складається з:

- заборгованість за тілом кредиту – 6667,00 грн.;

- заборгованість за відсотками – 12 399,92 грн.

12 березня 2026 року позивач направив на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу за № 20037142 з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором (а.с.37 звор. бік), яка відповідачем залишена без реагування та задоволення.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним кредитним договором, суд не має підстав піддавати його сумніву.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 19 066,92 грн підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно несправедливості умов кредитного договору, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.2 Договору про споживчий кредит №49140 від 14.04.2020 ( далі - договір) визначено, що цей договір є укладеним з дня перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний позичальником в пункті 3.1. договору. Типом кредиту за цим договором є кредит.

Пункт 2.3 договору визначає, що для отримання кредиту позичальник зобов`язаний забезпечити укладення наступних договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг та/або договорів забезпечення виконання його зобов`язань за цим договором: страхування нещасного випадку та відповідальності позичальника.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовились про наступні окремі умови договору, передбачені графіком платежів (надалі «Графік платежів»), що додається в додатку 2 до договору та є невід`ємною частиною даного договору .

Пунктами 3.1.1. та 3.5. договору встановлено, що кредит надається строком на 24 тижні. Строк правомірного користування кредитом закінчується відповідно до графіку платежів (в даному випадку 29.09.2020). Позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю суму періодичного платежу у розмірах, відповідно до графіку платежів.

Згідно з п. 6.17 договору сторони засвідчують, що цей договір відповідає дійсним намірам сторін, укладений сторонами добровільно, при ясній пам`яті, його умови є справедливими для сторін, складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою в двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному екземпляру для кожної із сторін. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що примірник укладеного договору він отримав (п. 6.16 договору).

В п. 6.7 договору його сторони погодили, що всі суперечки, що виникають у зв`язку з цим договором, повинні бути вирішені за взаємною згодою сторін, а у випадку, якщо згода не досягнута, в судовому порядку.

Статтею 9 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено, що до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Кредитодавець до укладення договору про споживчий кредит на вимогу споживача надає йому пояснення з метою забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану, зокрема шляхом роз`яснення інформації, що надається відповідно до частин другої та третьої цієї статті, істотних характеристик запропонованих послуг та наслідків для споживача, зокрема у разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 маючи намір отримати кредит у ТОВ «ФК «Кредіплюс» 14.04.2020 заповнила заяву на видачу кредиту № 100175860, в якій просила надати їй кредит в розмірі 6667 грн (а.с.12).

Також 14.04.2020 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, зокрема містить розмір процентної ставки (560%), інформацію про загальну вартість кредиту (19 066,92 грн) та реальну процентну ставку (17 498,45%), а також даний Договір ( а.с. 10-11).

Як вбачається з п.6.14 договору, підписуючи даний договір позичальник стверджує, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, у чіткій та зрозумілій формі отримав від Кредитодавця у письмовій формі інформаціюЮ вказану в ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулюання ринків фінансових послуг» та іншу інформацію , необхідну для свідомого вибору та підписання цього Договору.

Таким чином, на момент укладення кредитного договору до відома ОСОБА_1 були належним чином доведені всі необхідні умови кредитного договору, кредитний договір підписано сторонами, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів (24 тижні), розмір процентів, умови кредитування. Позичальник до укладення договору під підпис ознайомилась з його умовами та погодилась на укладення договору саме такого змісту, за умови укладання нею договору страхування нещасного випадку та відповідальності, про що свідчить підписання договору, що сторонами договору відображено в п. 6.14 .

Отже, ОСОБА_1 , підписавши 14.04.2020 спірний договір, який вона свідомо вибрала, підтвердила, що була ознайомлена з умовами кредитування, інформацією щодо сукупної вартості кредиту (що було зазначено як в паспорті споживчого кредиту, так і в самому кредитному договорі), порядком погашення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, загальним розміром вказаних сум та розміром сукупних витрат, необхідних для укладення кредитного договору, що зокрема узгоджується і з п. 6.16 договору. Крім того, протягом строку на який їй надавався кредит з будь-якими вимогами, у відповідності до п. 6.7 спірного договору до позичальника чи суду не зверталась.

Проаналізувавши вищенаведені положення договору, якими врегульовано питання обов`язкових умов перед укладанням договору (щодо додаткових/супутніх послуг), нарахування відсотків, що відсоткова ставка є фіксованою протягом строку кредитування, а тому споживач була обізнаною з тим, що загальна сума всіх платежів становить 19 066,92 грн. Отже, такі умови договору не можна вважати несправедливими.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача, керуючись принципом пропорційності та розумності, просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги до розміру, що не перевищує 1500 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Апологет» і ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с.42);

- Акт № 753 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026 року на суму 8000 грн. щодо боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 49140 відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (а.с.73);

- Детальний опис від 09.03.2026 року наданих послуг до Акту № 753 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 49140 з ОСОБА_1 , а саме: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі – 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта – 1 шт.; загалом 6 год. 30 хв. (а.с.74).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 4000 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати на загальну суму 6662,40 грн, що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду в сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 11:30 год. 17.06.2026 учасники справи не з`явилися, а повне судове рішення складено 22.06.2026 (в межах строку, встановленого ч. 6 ст.259 ЦПК України), то датою ухвалення даного судового рішення є 22.06.2026.

Керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» ( юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, Львівської області, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Кредитним договором № 49140 від 14.04.2020 в сумі 19 066,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» ( юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, Львівської області, код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати в сумі 6662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 22.06.2026.

Суддя Олена ПУХАРЄВА