Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №341/764/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/764/26

Номер провадження 2/341/740/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

30.04.2026 представниця Ткаченко М. в інтересах ТзОВ «Коллект центр» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 03.06.2008 № 010/82/0013/88133 у розмірі 121705,33 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,0 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за договором від 03.06.2008 № 010/82/0013/88133, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 121705,33 грн, з яких: 9596,65 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 111701,29 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 339,56 грн – інфляційні збитки, 67,83 грн – нараховані 3 % річних.

Ухвалою суду від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 27.05.2026, яке відкладено на 18.06.2026 через неявку сторін.

При цьому на адресу останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача (с. Межигірці) з суду надіслано копію ухвали про відкриття провадження з датою судового засідання. Поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення через відсутність адресата.

У судове засідання 18.06.2026 сторони не з`явились.

Представниця позивача 17.06.2026 надіслала до суду клопотання, у якому просить розгляд справи відкласти у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Доказів не долучено.

Суд розцінює клопотання представника позивача від 17.06.2026 про відкладення судового засідання як необгрунтоване та таке, поважність причин якого не підтверджується будь-якими доказами.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити у клопотанні представниці позивача про відкладення судового засідання та продовжувати розгляд справи за відсутності сторін.

При цьому у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоч про день, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином. Повістку-повідомлення з датою судового засідання надіслано на адресу місцезнаходження його майна відповідача (квартира у місті Галичі). Відповідач документи не отримав, оскільки відсутній (а. с. 57). Документи з суду повернулися без вручення відповідачу вдруге.

Також, відповідача повідомлено день, час та місце розгляду справи, шляхом оголошення про виклик особи на офіційному веб-сайті су дової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Водночас до позову долучено докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Ходом розгляду справи не цікавився. У судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на приписи ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав, а представниця позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

03.06.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010/82/0013/88133 (далі – Договір, Кредитний договір) (а. с. 7-9).

Відповідно до п. 1.3 Договору кредитор на умовах цього Договору зобов`язується здійснювати платежі з рахунку позичальника у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів у межах встановленого кредитором ліміту кредитної лінії. З моменту здійснення таких платежів кредитор вважається таким, що надав позичальнику кредит на суму здійснення кредитором платежів. Дебетовий залишок, який зафіксований на рахунку позичальника на кінець поточного дня, вважається залишком заборгованості за кредитом.

Розмір ліміту, зазначеної в п. 1.3 кредитної лінії (ліміт кредитування) за цим Договором становить 7400,0 грн та може змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором. Ліміт кредитування не може бути використаним для здійснення операцій з примусового стягнення коштів з рахунку позичальника (п. 1.5 Договору).

Згідно з пунктом 1.6 Договору строк дії зазначеного в п. 1.5 Договору ліміту кредитування з 03.06.2008 до 03.06.2010 (може змінюватись в порядку, передбаченому Договором).

Сторони домовились, що без укладання будь-яких письмових додаткових договорів (угод) до цього Договору строк дії ліміту кредитування продовжується на умовах цього Договору.(п. 1.7 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору позичальник доручає кредитору з метою сплати процентів за кредитом здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку, у порядку, передбаченому п. 2.10 цього Договору, у т. ч. за рахунок збільшення заборгованості за кредитом.

Сторони домовились, що збільшення ліміту кредитування за цим Договором може бути проведено кредитом без укладення будь-яких додаткових угод з позичальником (п. 2.7 Договору).

Відповідно до п. 2.10 Договору з підписанням Договору позичальник доручає кредитору здійснювати погашення грошових зобов`язань позичальника за кредитом, процентами за його користування, комісіями та іншими платежами на користь кредитора, передбаченими цим Договором, шляхом здійснення договірного списання коштів позичальника.

Згідно з п. 3.1 Договору позичальник усвідомлює та гарантує, що цмови цього Договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.

Договір підписаний власноруч ОСОБА_1 03.06.2008.

До Договору надано паспорт кредиту (Додаток 2), згідно з яким процентна ставка становить 26.9% річних, середня реальна річна процентна ставка - 27,71%.

30.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТзОВ «Вердикт капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-47 (далі – Договір відступлення права вимоги).

Виконання умов Договору відступлення права вимоги підтверджено копіями реєстру боржників від 15.12.2021 до Договору відступлення права вимоги від 30.11.2021 № 114/2-47, відповідно до якого; 7400,0 грн – сума договору; 980,0 грн – валюта кредиту; 9596,65 – сума заборгованості за основною сумою боргу за кредитом; 111701,29 грн – сума заборгованості за процентами; 121297,94 грн – загальна сума заборгованості; платіжної інструкції від 30.11.2021, що підтверджують оплату за Договором відступлення права вимоги.

На підставі Договору відступлення права вимоги право вимоги за кредитним Договором до відповідача від АТ «Райффайзен Банк» перейшло до ТзОВ «Вердикт капітал».

10.01.2023 між ТзОВ «Вердикт капітал» та ТзОВ «Коллект центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Виконання умов Договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги підтверджено копіями Додаткової угоди від 04.02.2025 № 10/12 до договору про відступлення права вимоги від 10.01.2023 № 10-01/2023, акта прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, акта прийому-передачі реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, витягом з додатку № 1 до додаткової угоди від 04.02.2025 № 10/12, відповідно до якого: 9596,65 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, валюта кредиту; 111701,29 грн – сума заборгованості за нарахованими процентами, валюта кредиту; 7400,0 грн – сума виданого кредиту; 407,39 – відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України, валюта кредиту; 121705,33 грн – загальна сума заборгованості, валюта кредиту.

На підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги право вимоги за кредитним Договором до відповідача від ТзОВ «Вердикт капітал» перейшло до ТзОВ «Коллект центр».

Згідно з даними виписок про рух коштів по рахунку за Договором за період з 03.06.2008 до 15.12.2021 та з 25.01.2019 до 15.12.2021 підтверджується, що відповідач постійно користувався готівковими коштами з рахунку (а. с. 10-23).

Відповідно до розрахунку заборгованості по картковому кредиту за договором від 03.06.2008 № 010/82/0013/88133 загальна заборгованість становить 180682,04 грн, з яких: 7400,0 грн – заборгованість за дозволеним овердрафтом; 105741,32 грн – заборгованість за недозволеним овердрафтом, 67540,72 грн – заборгованість за процентами. З відповідного розрахунку установлено, що відбувалась пролонгація дії кредитного договору, а саме: 02.06.2010, 30.05.2012, 30.06.2014, 02.06.2016, 01.06.2018 (а. с. 24-25).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Вердикт капітал» загальна сума заборгованості становить 121705,33 грн, з яких: 9596,65 заборгованість за основною сумою кредиту; 111701,29 грн – заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 339,56 грн – інфляційні збитки, 67,83 грн – нараховані 3 % річних (а. с. 26).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Коллект центр» загальна сума заборгованості становить 121705,33 грн, з яких: 9596,65 заборгованість за тілом кредиту; 111701,29 грн – заборгованість за процентами; 339,56 грн – інфляційні збитки за період з грудня 2021 року до лютого 2022 року, 67,83 грн – нараховані 3 % річних за період з 30.11.2021 до 23.02.2022 (а. с. 27)

Водночас суд установив, що на підставі п. 2.4 та п. 2.7 Договору збільшено тіло кредиту з 7400,0 грн до 9596,65 грн.

Також, з указаних розрахунків суд установив, що 9596,65 заборгованості за тілом кредиту та 111701,29 грн заборгованості за процентами сформовано станом на 03.06.2020 - закінчення терміну дії кредиту, саме первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк». Проценти нараховувались за погодженою в Договорі ставкою 26.9% річних.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам у цій справі та позовним вимогам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Нормами статті 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, право вимоги за Договором від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» перейшло до ТзОВ «Коллект центр» на підставі договорів від 30.11.2021 № 114/2-47 відступлення права вимоги та від 10.01.2023 № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Так, у Кредитному договорі містяться конкретні умови отримання та використання кредитних коштів, зокрема відсоткові ставки, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного договору, використання коштів, часткового погашення зобов`язань.

Отже, суд установив, що відповідач був ознайомлений з указаними у Кредитному договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодився.

Враховуючи викладене, суд установив, що позов обґрунтований невиконанням з боку ОСОБА_1 умов Кредитного договору, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 121705,33 грн.

Розмір заборгованості позивач обґрунтував наданими розрахунками такої заборгованості, випискою про рух коштів, копією підписаного відповідачем Кредитного договору, додатків тощо.

Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували вимоги позову, суду не надав.

Підсумовуючи викладене та враховуючи принцип змагальності і диспозитивності, та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

При цьому суд зазначає, що у цій справі позивач просить стягнути 111701,29 грн саме як нараховані відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом, а не як штрафні санкції. Також, заявлені до стягнення в цій частині кошти не є компенсацією за невиконання боржником своїх зобов`язань за Договором, не є процентами у розумінні ч. 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, які суд може зменшити. Іншими словами, заявлені до стягнення 111701,29 грн не є нарахованими відповідачу відсотками як відповідальність за час прострочення грошового зобов`язання, які суд може зменшити.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,0 грн, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги від 04.10.2024 № 04/10-2024, укладеним між ТзОВ «Коллект центр» та адвокатом Ткачуком О. В., витягом з акта про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 № 19, заявкою на надання юридичної допомоги від 02.03.2026 № 13.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінюючи обгрунтованість заяви позивача в контексті положень частини 4 статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 25000,0 грн є необгрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, об`єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,0 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а. с. 6).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором від від 03.06.2008 № 010/82/0013/88133 у розмірі 121705,33 грн, з яких: 9596,65 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 111701,29 грн – заборгованість за процентами; 339,56 грн – інфляційні збитки, 67,83 грн – нараховані 3 % річних.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,0 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 23.06.2026.

Учасники:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926;

відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ