Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №461/4439/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №461/4439/26

Суддя: Радченко В. Є.

Справа №461/4439/26

Провадження №3/461/1722/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участю секретаря судового засідання Яцишина В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду м. Львова надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення ЛВЛВ №30 від 10.06.2026, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час дії особливого періоду неналежно виконував свої службові обов`язки, які повинен був виконувати за своїм службовим становищем та мав реальну можливість належним чином їх виконати, внаслідок чого допустив порушення вимог керівних документів Збройних Сил України щодо організації роботи з обліку, використання та експлуатації військових транспортних засобів.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання SMS-повідомлення, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про військове адміністративне правопорушення ЛВЛВ №30 від 10.06.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 , довідку про результати перевірки окремих питань служби автомобільного транспорту ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.06.2026 та додані до неї документи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Як вбачається з довідки про результати перевірки окремих питань служби автомобільного транспорту ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.06.2026, перевіркою встановлено численні порушення вимог керівних документів Збройних Сил України щодо організації обліку, використання та експлуатації автомобільної техніки. Зокрема встановлено відсутність належного контролю за використанням транспортних засобів, неведення окремих журналів та книг обліку, порушення порядку видачі та повернення дорожніх листів, відсутність належного обліку роботи машин та витрат паливно-мастильних матеріалів, використання транспортних засобів, які не пройшли обов`язковий технічний контроль, а також інші порушення порядку організації роботи автомобільної служби.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно до покладених на нього функціональних обов`язків був зобов`язаний забезпечувати належну організацію роботи автомобільної служби, контроль за використанням та експлуатацією транспортних засобів, ведення передбаченої нормативними актами документації, а також дотримання вимог керівних документів Збройних Сил України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, виявлені під час перевірки порушення мали системний характер та стосувалися різних напрямків діяльності автомобільної служби, що свідчить про неналежну організацію роботи відповідного підрозділу та відсутність належного контролю з боку посадової особи, відповідальної за його діяльність.

Посилання ОСОБА_1 у письмових поясненнях на значний обсяг мобілізаційних заходів та недостатню кількість особового складу суд оцінює критично, оскільки наведені обставини не звільняють посадову особу від обов`язку забезпечувати належне виконання покладених на неї службових функцій та дотримання вимог нормативно-правових актів.

Також перевіркою встановлено неналежну організацію роботи контрольно-технічного пункту та служби безпеки дорожнього руху, відсутність окремої службової документації, планування заходів щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам та належного контролю за експлуатацією автомобільної техніки, що свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 покладених на нього службових обов`язків.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення ЛВЛВ №30 від 10.06.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , довідкою про результати перевірки окремих питань служби автомобільного транспорту ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.06.2026, а також доданими до неї матеріалами перевірки.

Суд бере до уваги, що відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 визнав наявність виявлених під час перевірки недоліків та пояснив їх значним обсягом завдань, пов`язаних із проведенням мобілізаційних заходів, а також недостатньою кількістю особового складу. Разом з тим наведені обставини не спростовують факту допущених порушень та не виключають адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення ЛВЛВ №30 від 10.06.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , довідкою про результати перевірки окремих питань служби автомобільного транспорту ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.06.2026 та доданими до неї документами.

Оцінюючи вказані докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вони є належними, допустимими та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КупАП.

Судом не встановлено будь-яких обставин, які б ставили під сумнів достовірність відомостей, викладених у протоколі про військове адміністративне правопорушення та матеріалах перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КупАП.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає визнання вини та надання письмових пояснень щодо обставин правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.

При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КупАП.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, слід звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 251, 283, 284 КУпАП, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя В.Є. Радченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua