Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №589/204/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/204/26

Провадження № 3/589/771/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Шостка

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 717510 від 08.01.2026 року, 08.01.2026 року о 13 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 в присутності дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображала словесно, чим завдала шкоду психологічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судові засідання 11.02.2026 року, 11.03.2026 року, 09.04.2026 року, 21.05.2026 року ОСОБА_1 не з`явилась. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відправленням за адресою, вказаною нею при складанні протоколу, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній». Також судом вживалися заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 через оголошення на вебсайті «Судова влада України» та телефонограмою за телефоном, вказаним нею при складанні протоколу, але такі виявилися безрезультатними. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надала.

Суд вчинив усі необхідні дії, щоб вчасно повідомити ОСОБА_1 про розгляд справи за адресою та телефоном, які вона повідомила. Відповідальність за надання правдивої інформації про адресу проживання або адресу, на яку особу можна інформувати про перебіг подій по справі та особисті дані, повністю лежить на особі, що притягається до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що право на захист не буде порушено у разі розгляду справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. ст. 245, 280 КУпАП суд, керуючись принципами всебічності, повноти, об`єктивності та законності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 в присутності дитини ОСОБА_3 .

Проте, відповідальність за ч.2 ст.173-2 КУпАП настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як це передбачено диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. До матеріалів справи не долучено будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 дійсно вчиняла будь-які умисні дії психологічного характеру, пов`язані з домашнім насильством відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 . Навпаки, за поясненнями доньки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство по відношенню до останньої, а не до дитини ( ОСОБА_3 ).

Сам по собі факт присутності дитини під час насильства щодо іншої особи не вважається достатнім для визнання її потерпілою саме за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Тому вчинення домашнього насильства у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Як вбачається із усталеної практики Європейського суду з прав людини, наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (заява №16347/02, рішення від 09.06.2011, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, залишилася не доведеною.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки відсутні достатні та переконливі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд вважає, що сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, а отже провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 173-2, ст. ст. 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова