Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №592/426/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/426/26

Провадження №3/592/272/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -

В С Т А Н О В И В :

03.01.2026 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557841 поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Тараном Сергієм Леонідовичем. У вказаному протоколі зазначено про те, що 02.01.2026 о 21:57:00 в м. Суми по вул. Роменська, буд. 56 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, днз НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП СОР ОКМЦСНЗ відмовився шляхом ухилення від відповіді. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi yi car dvr, Motorola Salutions vb400 471975, 471319n, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. п. 1) .

02.03.2026 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 адвокат Мірошниченко Андрій В`ячеславович надіслав на електронну пошту Ковпаківського районного суду м. Суми письмові пояснення по справі про адміністративне правопорушення № 592/460/26, із змісту яких вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми слухається справа про адміністративне правопорушення № 592/460/26. Справа призначена до розгляду 03.03.2026 на 09:00. 02.01.2026 на його довірителя – ОСОБА_1 старшим лейтенантом поліції Тараном Сергієм Леонідовичем, поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області був складений протокол серії ЕПР1 № 557841 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини правопорушення зазначені в протоколі. 02.01.2026 о 21:57 по вул. Роменська, 56 у м. Суми ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП СОР ОКМЦ СНЗ, нібито, відмовився шляхом ухилення від відповіді, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, зафіксованого на відеореєстратор Xiaomi уі car dvr, Motorola Salutions vb400 471975, 471319n, - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів. Він вважає, що даний протокол був складений з порушенням вимог чинного законодавства та у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що не відповідає дійсним обставинам справи. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, бо вважав дії співробітників поліції незаконними та такими, що грубо порушують етичні норми поведінки поліцейського, а дії екіпажу поліції були абсолютно свавільними та такими, що можуть слугувати підставою для проведення службового розслідування. Його довіритель не погоджується з даним протоколом, повністю заперечує своє правопорушення з наступних підстав. Причиною зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 співробітниками патрульної поліції 02.01.2026 о 21:57 спочатку було те, що водій, нібито, порушив п/п “е” п. 15.9. Правил дорожнього руху, тобто здійснив зупинку на зупинці, призначеної для маршрутних транспортних засобів, але у наявних відеоматеріалах, наданих співробітниками поліції, чітко видно, що транспортний засіб ОСОБА_1 зупинку не здійснював, як того вимагає поняття зупинки, згідно Правил дорожнього руху, що додатково можна побачити і по слідам транспортного засобу. Тобто ОСОБА_1 прийняв вправо, включивши правий покажчик повороту, та відразу включив лівий покажчик повороту, і, не порушуючи Правил дорожнього руху, пропускав транспортний засіб, який рухався в попутному з ним напрямку. Він звертає увагу на те, що постанова по справі за порушення п/п “е” п. 15.9. Правил дорожнього руху співробітниками поліції винесена не була. А, отже, причина зупинки була формальною. Надалі співробітники поліції зазначили його довірителю, що його номерний знак, забруднений та це не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м. ОСОБА_1 категорично не погодився з вказаною причиною зупинки та зазначив про те, що номерний знак з відстані 20 м читабельний, що підстава для зупинку транспортного засобу є незаконною та не відповідає ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію” . Після чого співробітниками поліції була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 взагалі по п/п “в” п.2.9. Правил дорожнього руху, тобто керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, який не відповідає вимогам стандартів, що взагалі не відповідало дійсності та не знайшло свого підтвердження. З часом, на місці зупинки транспортного засобу, між співробітниками поліції та ОСОБА_1 виник конфлікт, він зауважує виключно спровокований співробітниками поліції, в якому останні, по надуманим причинами, після зупинки транспортного засобу зауважили, що його довіритель знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Вони зазначили про те, що ОСОБА_1 , нібито, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП, що категорично ОСОБА_1 заперечував. Через вищезазначені обставини та здійснення психологічного примусу зі сторони співробітників поліції, ОСОБА_1 мав сумніви в об`єктивності поліцейських. Після складеного протоколу ОСОБА_1 самостійно звернувся 03.01.2026 о 12:22 до медичного закладу комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань” , де пройшов огляд, яким було підтверджено, що у нього відсутні ознаки наркотичного сп`яніння. Порядок проведення огляду на стан сп`яніння встановлений положеннями ст. 266 КУпАП, а також затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008; Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду; та регламентується положеннями Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015. Зокрема, п. п. 2, 6, 12 розд. І Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та п. п. 1-6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, передбачено, що огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розд. І цієї Інструкції. П. п. 8, 9 Інструкції та п. п. 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відповідно до вищезазначеного та згідно п. 6 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, що співробітниками поліції не було виконано у повній мірі, а відповідно і підстави вважати, що ОСОБА_1 знаходився у стані наркотичного сп`яніння відсутні, що є наслідком не порушення ним п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-які інші докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надано. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Додатково він зазначає про те, що згідно протоколу серії ЕПР1 № 557841 від 03.01.2026 та постанови серії ЕНА № 6451891 від 03.01.2026, зазначена суть правопорушення в один і той самий час: о 21:57. Тобто незрозуміло яка саме підстава все ж таки була для зупинки транспортного засобу – керування транспортним засобом з номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м, чи все ж таки через те, що водій, нібито, керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Протокол не містить інформації, коли співробітники поліції встановили у водія ознаки наркотичного сп`яніння, оскільки, якщо виходити з фабули протоколу, то ознаки наркотичного сп`яніння були виявлені 02.01.2026 о 21:57, а протокол був складений 03.01.2026 о 04:50. Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. З відео неможливо встановити точний час, коли у співробітників поліції виникла підстава вважати, що особа перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Він зауважує на тому, що з моменту зупинки транспортного засобу і на час складання як постанови, так і оскаржуваного протоколу пройшло майже 7 годин. Тобто його тримали, обмежували в його пересуванні майже 7 годин для того, щоб переконати останнього, нібито, у вчинених адміністративних правопорушеннях та скласти протокол про адміністративне правопорушення за, нібито, керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Будь-який наркотик після вживання потрапляє в кров, де вже через кілька годин починає розпадатися. Найчастіше аналізи крові виявляють саме продукти розпаду, метаболіти, а не сам препарат. З крові психоактивні речовини виводяться відносно швидко, для більшості препаратів період виведення становить кілька діб. Але до цього часу в крові виробляються антитіла до наркотику, які можна виявити навіть через кілька місяців. Тобто під час самостійного звернення ОСОБА_1 до медичного закладу комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань” зазначено, що останній не знаходився в стані сп`яніння, що підтверджує той факт що він не вживав і не мав на меті вживати наркотичні речовини, в чому його звинуватили. ОСОБА_1 працює в службі таксі та несе повну відповідальність за безпеку пасажирів та безпеку дорожнього руху, тому вживання заборонених речових ним категорично не визнається і заперечуються. Як зазначає його довіритель і що підтверджується наданими відеоматеріалами з місця розгляду справи, також можна помітити, що поліцейські не дотримуються наказу “Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських” від 09.11.2016 № 1179, що ставить під сумнів їх компетентність. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ. Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Така ж позиція висловлена в п. 39 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020, де зазначено про те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У відповідності до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. У відповідності до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Отже, суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. П. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені в ст. ст. 247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, він вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення належним чином не доведена, а тому, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕПР1 № 557841, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП слід скасувати та закрити провадження у справі. Він просив справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити (вхідний № Еп-1924/26 від 02.03.2026) (а. п. 18-20) .

11.06.2026 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 адвокат Мірошниченко Андрій В`ячеславович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про підтримку письмових пояснень та правової позиції сторони захисту, із змісту якої вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стороною захисту у межах даного провадження раніше було сформовано, обґрунтовано та долучено до матеріалів справи вичерпні письмові пояснення, у яких було викладено послідовну, системну правову позицію щодо абсолютної безпідставності складеного протоколу серії ЕПР № 557841 та відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Цією заявою захисник ОСОБА_1 адвокат Мірошниченко А. В. наголошує на тому, що повністю, беззастережно та в усій повноті підтримує раніше подані письмові пояснення, а також усі наведені в них фактичні дані. 1. Подані письмові пояснення містять деталізований хронологічний аналіз обставин події, що повністю спростовує суб`єктивні твердження співробітників поліції. Усі фактичні обставини, на які посилається захист, є об`єктивними та не потребують жодних додаткових усних пояснень чи розширень. 2. У тексті долучених пояснень детально, з посиланням на положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного чи іншого сп`яніння, розписано грубі процедурні порушення, допущені під час збирання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, вказані порушення повністю нівелюють доказову базу, надану суб`єктом владних повноважень, що є самостійною підставою для закриття справи. 3. Оскільки тягар доказування вини повністю покладено на державу в особі поліції, а остання не надала беззаперечних доказів, наявні в матеріалах справи письмові заперечення захисту є цілком достатніми для ухвалення справедливого судового рішення. Враховуючи, що долучені до матеріалів справи письмові пояснення захисника повністю розкривають суть заперечень проти протоколу та містять вичерпні правові аргументи, для всебічного, повного і об`єктивного дослідження судом усіх обставин справи в їх сукупності. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 268, 271 КУпАП, він просив: 1. Прийняти до уваги цю заяву та врахувати, що сторона захисту в повному обсязі підтримує, наполягає та посилається на кожен довід, викладений у раніше поданих письмових поясненнях захисника у справі № 592/426/26. 2. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (вхідний № 23731/26 від 11.06.2026) (а. п. 28) .

В судове засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 не прибув. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Його неприбуття не є перешкодою для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 адвокат Мірошниченко Андрій В`ячеславович надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових поясненнях та в заяві. Він просив суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старший лейтенант поліції Таран Сергій Леонідович надав пояснення, аналогічні обставинам викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557841 від 03.01.2026. Він просив ухвалити рішення, яким притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 адвоката Мірошниченка Андрія В`ячеславовича, пояснення допитаного в якості свідка поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Тарана Сергія Леонідовича, дослідивши письмові докази, відеофайли на оптичних носіях даних DVD-R, які містяться в матеріалах судового провадження, прихожу до наступного висновку.

Із змісту висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкіть реакції, від 06.01.2026, вбачається, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (а. п. 17) .

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Згідно п. 7 розд. І, п. п. 8, 9 розд. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15#Text) .

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-10#Text) .

Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази по справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 2 ст. 287 КУпАП, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Ігор БИЧКОВ