Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №160/10679/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року

м. Київ

справа № 160/10679/25

адміністративне провадження № К/990/52037/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №160/10679/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року (суддя Рянська В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року (головуючий суддя Круговий О.О., судді: Добродняк І.Ю., Суховаров А.В.),

В С Т А Н О В И В :

У квітня 20205 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ" (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.03.2025 №0155150709, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 12754585,00 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 11648624,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1105961,00 грн; №0156150709, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1258000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ», основним видом господарської діяльності якого є інші види кредитування, не є фінансовою установою, яка зобов`язана виконувати обов`язки фінансових агентів відповідно до міжнародних договорів про обмін інформацією. Позивач належить до переліку суб`єктів господарювання, звільнених від обов`язку виконувати вимоги Угоди FATCA, а відтак висновки акта перевірки про порушення позивачем пп. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) в частині неподання звітів про підзвітні рахунки відповідно до Угоди FATCA за 2016-2022 роки є безпідставними. Вказує, що крім задекларованих у лютому 2019 року операцій купівлі-продажу векселів та боргових зобов`язань на визначені контролюючим органом суми, Товариство інших таких операцій у вказані в акті перевірки періоди не здійснювало. У бухгалтерському обліку в лютому 2019 року було відображено придбання права вимоги в сумі 64714583,34 грн за договором відступлення права вимоги №05/02/2019/-1 від 05.02.2019. Розрахунки за вказаним договором проведено позивачем у вексельній формі, що не суперечить умовам договору. Векселі було придбано Товариством у ПАТ «ЗНВКІФ «ПРИНЦИПАЛ» за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладеними в лютому 2019 року, та відображено операції купівлі-продажу векселів у бухгалтерському обліку. Визначений фінансовий результат до оподаткування було задекларовано у декларації з податку на прибуток за відповідний звітний період. Контролюючим органом було додатково визначено суму доходу за фактом отримання розрахунку за договором відступлення права вимоги №05/02/2019/-1 від 05.02.2019 від боржника ТОВ «Демікс», що призвело до безпідставного збільшення суми фінансового результату до оподаткування на суму 64714583,34 грн за 2019-2020 роки, що фактично є подвійним оподаткуванням. Зазначено також, що відповідачем було застосовано до позивача штрафні санкції за ненадання відповіді на запит №21368/6/04-36-04-07-18 від 28.03.2024, однак такий запит ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» не отримувало, тому підстави для застосування штрафу були відсутні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.03.2025 № 0155150709 та № 0156150709.

В ході розгляду справи судами встановлено, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 40719203) є: 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 64.92 Інші види кредитування.

02.01.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області видано наказ № 26-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» з 17.01.2025 тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.01.2018 до 30.09.2024 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 657-п від 28.01.2025 було продовжено строк документальної планової виїзної перевірки Товариства на 5 робочих днів з 31.01.2025.

У період з 17.01.2025 до 06.02.2025 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ». За результатами перевірки складено акт, зареєстрований у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області 13.02.2025 за № 585/04-36-07-09/40719203. Відповідно до висновків вказаного акта за період з 01.01.2018 до 30.09.2024 перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 глави 6 розділу II ПК України (редакція до 20.03.2023), пп. 39-3.4.3. п. 39-3.4 ст. 39-3 ПК України (редакція з 20.03.2023) в частині неподання ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звітів про підзвітні рахунки за 2016-2022 роки, за що на підставі п. 118.4 ст. 118 ПК України (у редакції з 29.12.2019 до 31.12.2023, чинній на момент здійснення правопорушення), пп. 118-1.1 ст.118-1 ПК України (у редакції з 01.01.2024) нараховується штрафна санкція;

- пп. 14.1.231 п. 14.1 ст.14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 64714583,34 грн, а саме: в 2019 році на суму 24576912,20 грн, І кварталі 2020 року на суму 17564374,70 грн, ІІ кварталі 2020 року на суму 1700000,00 грн, ІІІ кварталі 2020 року на суму 5000000,00 грн., ІV кварталі 2020 року на суму 15873296,44 грн;

- порушення порядку надання відповіді на запит контролюючого органу, передбачений ст. 73 ПК України, за що на підставі п. 121.2 ст. 121 ПК України накладається штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України та п. 1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року № 773), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015 року за №111/26556, підприємство несвоєчасно надало до податкового органу Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року.

Товариством було подано заперечення від 04.03.2025 № 2025/03/04-1 до акта перевірки.

Листом контролюючого органу № 23555/6/04-36-07-09-11 від 18.03.2025 повідомлено ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» про те, що висновки акта перевірки за № 585/04-36-07-09/40719203 від 13.02.2025 відповідають чинному законодавству.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) форми «Р» №0155150709 від 24.03.2025, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на суму основного зобов`язання 11648624,00 грн та штрафних санкцій в сумі 1105961,00 грн, всього на суму 12754585,00 грн. У податковому повідомленні-рішенні зазначено, що перевіркою встановленого заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 64714583,34 грн;

2) форми «ПС» № 0156150709 від 24.03.2025, яким до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1258000,00 грн у зв`язку із ненаданням пояснень та підтверджуючих документів на запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 № 21368/6/04-36-04-07-18, неподання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звітів про підзвітні рахунки за 2016-2022 роки. Відповідно до розрахунків штрафних санкцій за неподання пояснення та підтверджуючих документів застосовано штрафну санкцію в сумі 8000,00 грн (одна мінімальна заробітна плата, встановлена законом на 1 січня податкового (звітного) року за кожний такий факт) та за неподання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звітів про підзвітні рахунки за 2016-2022 роки 1250000,00 грн (за 2021 рік 600000,00 грн, за 2022 рік 650000,00 грн).

Не погоджуючись з такими рішеннями контролюючого органу, Товариство звернулося до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0156150709 від 24.03.2025 в частині притягнення до фінансової відповідальності платника податків на підставі п.п. 118.4 ст. 118 Податкового кодексу України у виді штрафу в сумі 1250000,00 грн, оскільки така відповідальність на момент прийняття цього рішення була скасована (з 28.04.2023 - дня набрання чинності Законом України № 2970-IX від 20.03.2023). Ствердивши про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу в сумі 8000,00 грн відповідно до п. 121.2 ст. 121 ПК України за неподання платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, суд виходив з недоведеності відповідачем надіслання позивачеві листа (запиту) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 № 21368/6/04-36-04-07-18 у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. Вказано, що Товариством одержано економічний ефект від операції з придбання векселів ПАТ «ЗНВКІФ «ПРИНЦИПАЛ» на суму 64675000,00 грн та передачі їх ТОВ «ПАУЕР БРОК» у рахунок заборгованості за договором відступлення права вимоги (цесії) №05/02/2019/-1 від 05.02.2019 на більшу суму (64714583,34 грн), а тому відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на суму основного зобов`язання 11648624 грн та застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1105961,00 грн.

З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Скаржник, із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми податкового законодавства (п.п.69.8.3 п.69.8 ст.69, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України) без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 20.01.2021 у справі №320/2038/19 та від 20.12.2022 у справі №640/9624/20. У вказаних постановах Верховний Суд зазначив, що судами не було надано належної оцінки наявності/відсутності ділової мети і економічної вигоди від укладення договорів з контрагентами, а з первинних документів неможливо встановити, які послуги надавались.

Контролюючий орган зазначає, що операції Товариства, проведені з вексельною формою розрахунку здійснені з метою заниження фінансового результату або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподаткованого прибутку платника податків.

Також скаржник наполягає на тому, що проведеною перевіркою підтверджено факт неподання позивачем звітів про підзвітні рахунки FATCA за 2016-2022 роки; стверджує про дотримання контролюючим органом усіх умов надіслання Товариству запиту про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження), що, у свою чергу, свідчить про обґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 0156150709, яким застосовано штрафні санкції.

Верховний Суд ухвалою від 17.12.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у цій справі.

Від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на безпідставність доводів контролюючого органу, просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Особливості подання звітності за підзвітними рахунками встановлювались п.п.69.8 ст. 69 Податкового кодексу України (в редакції до 28.04.2023), у відповідності до якого з метою виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти зобов`язані вживати заходів, необхідних для встановлення держави або території, резидентом якої є: а) фізична особа - власник фінансового рахунка; б) юридична особа - власник фінансового рахунка; в) фізична особа - кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи, яка є власником фінансового рахунка.

Якщо власником фінансового рахунка є фізична особа - нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такої особи. Якщо власником фінансового рахунка є юридична особа - резидент, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такого нерезидента. Фінансові агенти встановлюють підзвітність фінансового рахунка за результатами проведення процедури комплексної перевірки (п.п.69.8.1). Фінансові агенти зобов`язані вживати обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків. На вимогу фінансового агента власники фінансових рахунків зобов`язані надавати йому інформацію та документи про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також іншу інформацію і документи, необхідні для звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору. Власники фінансових рахунків зобов`язані протягом 10 робочих днів повідомити фінансовому агенту про зміну відповідного статусу. За наявності у фінансового агента обґрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов`язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри. Ненадання власником рахунка протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів або надання інформації та/або документів, що не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, є підставою для відмови в подальшому наданні послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з ним. У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов`язані з розірванням договірних відносин (п.п.69.8.2). Фінансові агенти зобов`язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки. Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила. Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п.69.8.3). Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п.п.69.8.5). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює збір інформації від фінансових агентів, зберігання такої інформації в електронній базі підзвітних рахунків та передачу відомостей компетентному органу іноземної держави чи фінансовому агенту, від якого вона була отримана. Забороняється надання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформації щодо підзвітних рахунків іншим особам, у тому числі судам, правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам (у тому числі тим, про яких надана інформація у звіті про підзвітні рахунки) (п.п.69.8.6).

Пункт 69.8 статті 69 виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» № 2970-IX від 20.03.2023№ (далі - Закон 2970-IX від 20.03.2023)

Відповідно до п.118.4 ст. 118 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог пункту 69.8 статті 69 цього Кодексу - тягнуть за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов`язку подання звіту про підзвітні рахунки. Передбачений цим пунктом штраф не застосовується у разі, якщо недостовірні відомості або помилки у звіті про підзвітні рахунки виникли з незалежних від фінансового агента причин та/або у зв`язку з поданням власником фінансового рахунка недостовірної інформації, за умови що фінансовий агент: вживав обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для проведення перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків; своєчасно, у строк, встановлений пунктом 69.8 статті 69 цього Кодексу, повідомив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про подання власником фінансового рахунка недостовірних даних.

Пункт 118.4 статті 118 виключено на підставі Закону № 2970-IX від 20.03.2023.

Крім того, пунктом 3 розділу 2 цього Закону № 2970-IX встановлено, що у 2023 році фінансові агенти подають звіти про підзвітні рахунки, що підлягають поданню згідно з Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), за 2021 рік та за 2022 рік за правилами пункту 69.8 статті 69 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на 31 грудня 2022 року. Положення статті 39-3 Податкового кодексу України застосовуються до фінансових агентів у частині виконання ними вимог Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), починаючи зі звітного року, що завершується 31 грудня 2023 року. До фінансового агента, який своєчасно подав звіт про підзвітні рахунки за 2021 звітний рік у 2023 році відповідно до правил цього пункту, не застосовується штраф, встановлений Податковим кодексом України за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки (щодо звіту за 2021 рік).

Фундаментальними є положення Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

З таких підстав, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про незаконність податкового повідомлення-рішення № 0156150709 від 24.03.2025 в частині притягнення до фінансової відповідальності платника податків на підставі п.п.118.4 ст.118 Податкового кодексу України у виді штрафу в сумі 1250000,00 грн, оскільки така відповідальність на момент прийняття цього рішення була скасована з 28.04.2023 (день набрання чинності Законом України № 2970-IX від 20.03.2023).

Вказана обставина є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для перевірки доводів касаційної скарги та висновків судів щодо наявності/відсутності статусу у позивача «фінансовий агент» та відповідно обов`язку подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику звіт про підзвітні рахунки.

Щодо застосування до позивача штрафу на підставі п. 121.2 ст. 121 ПК України у зв`язку з ненаданням пояснень та підтверджуючих документів на запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 № 21368/6/04-36-04-07-18, то колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було надано до матеріалів справи копію листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 № 21368/6/04-36-04-07-18, адресованого ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ», у якому зазначено, що за наявності здійснення ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» протягом 2023 року операцій, які є об`єктом оподаткування ПДВ у розумінні розділів V та XX ПК України, суб`єкту господарювання необхідно обов`язково зареєструватися платником ПДВ відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України. З посиланням на п. 20.1 ст. 20 ПК України Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просило надати інформацію щодо структури отриманого доходу за 2023 рік з метою проведення аналізу щодо відповідності критеріям для обов`язкової реєстрації платником ПДВ.

На підтвердження надіслання позивачеві вказаного листа відповідач надав копії списку згрупованих поштових відправлень від 03.05.2024, службового чека Укрпошти від 14.05.2024, поштового відправлення штриховий код 0600916588922, надісланого на адресу позивача і повернутого до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за закінченням терміну зберігання 22.07.2024. Відомості про вміст вказаного поштового відправлення зазначені копії документів не містять. У рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення наявна примітка такого змісту: «Лист 1 млн. ВО».

З огляду на викладене, судами констатовано, що надіслання позивачеві листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 № 21368/6/04-36-04-07-18 у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, відповідачем не доведено.

Крім того, судами встановлено, що лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 №21368/6/04-36-04-07-18 не відповідає вимогам, встановленим до запиту про надання інформації. Лист не ідентифіковано саме як запит, він не містить печатки контролюючого органу; у листі наявне посилання на п. 21.1 ст. 20 ПК України, в якому наведено перелік прав, які мають контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 121.2 ст. 121 ПК України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт. Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації.

Абз. 1-5 п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 73.3.2 пункту 73.3 статті 73 ПК України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За змістом пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу у розмірі 8000,00 грн відповідно до п. 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України за неподання платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу.

Щодо підстав прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0155150709 від 24.03.2025, у якому зазначено про порушення ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» пп. 14.1.231 п. 14.1 ст.14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, суд виходить з такого.

Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб. Цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

За змістом п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Як свідчать встановлені судами попередніх інстанцій обставини, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0155150709 від 24.03.2025 стали висновки відповідача про заниження Товариством доходу від здійснення господарської діяльності, з вексельною формою розрахунку, на загальну суму 64714583,24 грн, оскільки такі операції проведені без розумної економічної мети та спрямовані на ухилення від сплати податку на прибуток.

Судами встановлено, що 05.02.2019 між ТОВ «ПАУЕР БРОК» (цедентом, первісним кредитором), ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» (цесіонарієм, новим кредитором) і ТОВ «ДЕМІКС» (боржником) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 05/02/2019/-1. В порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цеденту, і стає кредитором за вказаними в пункті 1 цього договору кредитними договорами про надання коштів у позику, укладеними між цедентом і боржником. Погоджена сторонами загальна сума заборгованості боржника за основними договорами станом на дату укладення договору становила 64714583,34 грн.

Згідно п. 5 договору № 05/02/2019/-1 від 05.02.2019 за відступлення цедентом цесіонарію зазначеного у цьому договорі права вимоги цесіонарій зобов`язується протягом трьох місяців з моменту укладення цього договору сплатити цеденту 64714583,34 грн без ПДВ. Також цесіонарій має право розрахуватися з цедентом шляхом надання векселя (векселів) власної або чужої емісії, або будь-яким іншим чином, що не суперечить чинному законодавству України.

На виконання вимог наведеного договору, 28.02.2019 сторонами договору було складено акт прийому-передачі векселів у рахунок заборгованості до договору відступлення права вимоги (цесії) № 05/02/2019/-1 від 05.02.2019, відповідно до якого цедент прийняв, а цесіонарій передав у рахунок заборгованості за договором відступлення права вимоги (цесії) № 05/02/2019/-1 від 05.02.2019 34 прості векселі, векселедавцем є ТОВ «ОВОЧЕВА КРАЇНА», на договірну суму 64714583,34 грн.

З матеріалів справи судами встановлено, що зазначені векселі було придбано ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» на підставі укладених із продавцем ПАТ «ЗНВКІФ «ПРИНЦИПАЛ» договорів купівлі-продажу цінних паперів: № 220219/02-БВ від 22.02.2019 (сума договору становить 13930000,00 грн), № 250219/02-БВ від 25.02.2019 (сума договору становить 12935000,00 грн), № 260219/02-БВ від 26.02.2019 (сума договору становить 13930000,00 грн), № 270219/02-БВ від 27.02.2019 (сума договору становить 12935000,00 грн), № 280219/02-БВ від 28.02.2019 (сума договору становить 10945000,00 грн), усього на суму 64675000,00 грн. Вказані векселі містять індосамент.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем не спростовано тієї обставини, що на момент укладення вказаних договорів купівлі-продажу цінних паперів ПАТ «ЗНВКІФ «ПРИНЦИПАЛ» було законним держателем векселів, які було передано ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ».

Проаналізувавши наведене, суди прийшли до висновку, що ТОВ «ТРАСТ ПЕЙ СІСТЕМ» одержано економічний ефект від операції з придбання векселів ПАТ «ЗНВКІФ «ПРИНЦИПАЛ» на суму 64675000,00 грн та передачі їх ТОВ «ПАУЕР БРОК» у рахунок заборгованості за договором відступлення права вимоги (цесії) № 05/02/2019/-1 від 05.02.2019 на більшу суму - 64714583,34 грн.

Вказані господарські операції, як стверджено судами попередніх інстанцій, було відображено у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на суму основного зобов`язання 11648624,00 грн та застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1105961,00 грн.

Наведене вище у сукупності дає підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів сторін.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Посилання ж контролюючого органу на неврахування судами попередніх інстанцій постанов Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №320/2038/19 та від 20.12.2022 у справі №640/9624/20, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дослідивши зміст приведених скаржником судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що останні ухвалені не у подібних до обставин цієї справи правовідносинах.

Відтак, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу контролюючого органу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Гончарова І.Я.Олендер