Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №640/2729/20 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року

м. Київ

справа № 640/2729/20

адміністративне провадження № К/990/11136/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції справу №640/2729/20

за позовом державного реєстратора ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (далі також - Мін`юст), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Рідний край», про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2025, ухвалене судом у складі головуючої судді Кочанової П.В.

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючої судді - Бужак Н.П., суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. В лютому 2020 року державний реєстратор ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.02.2020 №349/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - наказ №349/5).

В обґрунтування заявлених вимог державний реєстратор ОСОБА_1 зазначив, що спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий відповідачем з грубим порушенням порядку розгляду скарги, зокрема в частині строків розгляду такої скарги та виконання обов`язку повідомити зацікавлених осіб про дату, час та місце розгляду скарги.

2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25.02.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, частково задовольнив позовні вимоги. Визнав протиправним та скасував пункт 3 наказу №349/5. У задоволені решти позовних вимог відмовив.

3. 11.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, у якій, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

4. Верховний Суд ухвалою від 23.03.2026 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.08.2019 рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Асад Девелопмент» громадянина Сполученого Королівства Великої Британії ОСОБА_2 , в особі його представника Андруховича Михайла Михайловича, прийняті наступні рішення:

1) звільнити з посади директора ТОВ «Асад Девелопмент» ОСОБА_2 22.08.2019 за угодою сторін на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України (підстави: заява про звільнення ОСОБА_2 , ст. 36 п. 1 КЗпП України).

2) призначити на посаду директора ТОВ «Асад Девелопмент» ОСОБА_3 з 23.08.2019.

3) змінити місцезнаходження ТОВ «Асад Девелопмент» з адреси: 03035, м. Київ, вулиця Кудряшова, будинок 7, офіс 117 на 03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 4-А, приміщення 144.

4) зменшити статутний капітал ТОВ «Асад Девелопмент» з 25000000,00 грн до 20000000,00 грн за рахунок частини майна ТОВ «Асад Девелопмент», яким було сформовано статутний капітал ТОВ «Асад Девелопмент», та повернути (передати) учаснику такі об`єкти нерухомості, а саме:

- група приміщень № 149 (нежитлові приміщення) розташовані на 1, 2, 3, 4 поверхах, загальною площею 197,3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 4-А , приміщення 149, вартістю 500 000,00 грн;

- група приміщень № 148 (нежитлові приміщення) розташовані на 1, 2, 3, 4 поверхах, загальною площею 212,5 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 4-А , приміщення 148, вартістю 700 000,00 грн;

- група приміщень № 146 (нежитлові приміщення) розташовані на 1, 2, 3 поверхах, загальною площею 156, 5 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 4-А , приміщення 146, вартістю 700 000,00 грн;

- група приміщень № 145 (нежитлові приміщення) розташовані на 1, 2, 3 поверхах, загальною площею 226,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 4- А, приміщення 145, вартістю 700 000,00 грн;

- група приміщень № 138 (нежитлові приміщення) в літері "А" на 1,2,3,4 поверхах, загальною площею 1 093,7 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 4-А, приміщення 138, вартістю 2 400 000,00 грн.

Загальні вартість нерухомого майно становить 5 000 000,00 грн.

На підставі зазначеного рішення державним реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 12.09.2019 проведено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «Асад Девелопмент», що не пов`язані зі змінами в установчих документах № 10731070001037817 та державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «Асад Девелопмент», що не пов`язані зі змінами в установчих документах, № 10731070002037817.

ТОВ «Рідний край» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою від 08.10.2019 на зазначені вище реєстраційні дії.

14.11.2019 відбулось засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України (далі - Колегія) щодо розгляду зазначеної скарги ТОВ «Рідний край», яка висновком від 14.11.2019 рекомендувала скаргу задовольнити, скасувати вчинені 12.09.2019 державним реєстратором ОСОБА_1 реєстраційні дії №10731070001037817, № 10731070002037817 та анулювати державному реєстратору Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1. доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі висновку Колегії від 14.11.2019 Міністерство юстиції України наказом №349/5:

скаргу ТОВ «Рідний край» задовольнило (пункт 1 наказу №349/5);

скасувало реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.09.2019 № 10731070001037817 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» та від 12.09.2019 № 10731070002037817 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», проведені державним реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 (пункт 2 наказу №349/5);

анулювало державному реєстратору Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1. доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 3 наказу №349/5).

Вважаючи наказ №349/5 протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірний в цій справі наказ прийнято поза межами 45-денного строку розгляду скарги, встановленого пунктом 4 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок №1128) та частиною першою статті 20 Закону України 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), за відсутності доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду скарги на вчинені ним реєстраційні дії, що свідчить про невідповідність спірного в цій справі наказу Мін`юсту критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували положення Порядок №1128, згідно з яким, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті Мін`юсту про дату час та місце розгляду скарги є належною формою повідомлення зацікавлених осіб. При цьому, відповідач акцентує увагу суду на тому, що про обізнаність позивача про розгляд скарги на вчинені ним реєстраційні дії свідчить факт подання ним пояснень щодо зазначеної скарги, які були зареєстровані в Мін`юсті 13.11.2019.

Стосовно порушення строку розгляду скарги відповідач вказав на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений в його постанові від 29.04.2020 у справі №826/15358/17, стосовно того, що не кожне процедурне порушення може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а лише таке, що вплинуло або могло істотно вплинути на правильність такого рішення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Предметом оскарження в цій справі є наказ №349/5, яким серед іншого, анульовано державному реєстратору Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV).

12. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 755-IV (тут і надалі - в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

13. Частиною другою статті 34 Закону № 755-IV визначено, що Міністерство юстиції України, зокрема, розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення).

14. За змістом частини третьої статті 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

15. Згідно з частиною шостою статті 34 Закону № 755-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

16. Отже, на Міністерство юстиції України та його територіальні органи покладено обов`язок здійснення контролю за законністю рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів та інших суб`єктів державної реєстрації шляхом розгляду відповідних скарг. При цьому, виключно Міністерство юстиції України уповноважене приймати, у визначений законом строк, вмотивовані рішення про: скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

17. Процедура здійснення Міністерством юстиції України та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, визначена Порядком №1128.

18. Пунктом 2 Порядку №1128 (в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

19. Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню..

20. Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи пункт 3 наказу №349/5, яким анульовано позивачеві доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем було порушено встановлену законодавством процедуру розгляду скарги, а саме: розгляд скарги здійснено за відсутності належних доказів повідомлення позивача про дату, час і місце засідання колегії Міністерства юстиції України (пункти 9, 10 Порядку №1128), що позбавило його можливості взяти участь у розгляді скарги та надати пояснення на захист своєї позиції; скаргу розглянуто поза межами визначеного законодавством строку (пункт 4 Порядку №1128, частина перша статті 20 Закону № 393/96-ВР).

21. З огляду на зазначені висновки судів попередніх інстанцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

22. Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

23. Згідно з пунктом 10 Порядку №1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: ) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

24. Пунктом 11 Порядку №1128 встановлено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

25. Наведені приписи Порядку №1128 (пункти 9-11) спрямовані на забезпечення реалізації суб`єктом оскарження та іншими заінтересованими особами права на участь у процедурі адміністративного розгляду скарги, подання пояснень та заперечень щодо її змісту. При цьому Порядок № 1128 передбачає декілька альтернативних способів повідомлення про час і місце розгляду скарги, одним із яких є розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Отже, саме по собі оприлюднення такого оголошення є належним способом повідомлення учасників розгляду скарги, якщо воно здійснене з дотриманням вимог зазначеного Порядку. Водночас вирішальним для оцінки дотримання права особи на участь у процедурі розгляду скарги є встановлення факту її обізнаності про наявність скарги та можливість надати свої пояснення чи заперечення щодо доводів скаржника.

26. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.11.2019 Мін`юст опублікував на своєму офіційному веб-сайті оголошення про розгляд скарги ТОВ «Рідний край» щодо реєстраційних дій, вчинених позивачем, в якому вказав дату, час та місце проведення розгляду скарги, зазначив найменування скаржника та зацікавлених осіб.

27. Отже, відповідач, в один із визначених Порядком №1128 способів, належним чином поінформував заінтересованих осіб про дату, час і місце розгляду скарги ТОВ «Рідний край».

28. Крім того, про обізнаність позивача щодо наявності та подальшого розгляду зазначеної скарги свідчить факт подання ним письмових пояснень по суті скарги, які були зареєстровані Міністерством юстиції України 13.11.2019, тобто до дати її розгляду. Подання таких пояснень підтверджує, що позивач був ознайомлений як із фактом існування скарги, так і з можливістю реалізувати своє право на участь у процедурі її розгляду шляхом надання відповідних заперечень. За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про неналежне повідомлення позивача про розгляд скарги є помилковим та зроблений без належної оцінки наведених обставин.

29. Стосовно посилань позивача на порушення строку розгляду скарги, колегія суддів зазначає таке.

30. Пунктом 4 Порядку № 1128 передбачено, що розгляд скарги здійснюється у строки, встановлені Законом № 393/96-ВР з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

31. Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 393/96-ВР (в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

32. Отже, наведеними положеннями Закону № 755-IV, Закону № 393/96-ВР та Порядку №1128 встановлено, що скарги у сфері державної реєстрації підлягають розгляду у строк, який за загальним правилом не перевищує одного місяця з дня їх надходження, а у разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування документів, залучення скаржника чи інших осіб може бути продовжений до сорока п`яти календарних днів.

33. Судами попередніх інстанцій установлено, що скарга на реєстраційні дії, вчинені позивачем, була зареєстрована Міністерством юстиції України 08.10.2019, тоді як оскаржуваний наказ прийнято 03.02.2020, тобто після спливу 45-денного строку, встановленого частиною третьою статті 34 Закону № 755-IV та статтею 20 Закону №393/96-ВР для розгляду та вирішення скарги, у зв`язку з чим колегія суддів зазначає таке.

34. За усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб`єкта владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення лише, якщо таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

35. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

36. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущених суб`єктом владних повноважень під час прийняття певного рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому: "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

37. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що порушення відповідачем строку розгляду скарги, визначеного частиною третьою статті 34 Закону № 755-IV та статтею 20 Закону № 393/96-ВР, саме по собі не свідчить про протиправність прийнятого за результатами її розгляду рішення та не може бути самостійною підставою для його скасування. Для визнання такого рішення протиправним необхідно встановити, що допущене процедурне порушення вплинуло або могло вплинути на правильність вирішення скарги по суті, призвело до неповного з`ясування обставин справи чи порушення прав та законних інтересів осіб, яких стосувався її розгляд. Водночас суди попередніх інстанцій не навели переконливих мотивів того, яким саме чином недотримання відповідачем строку розгляду скарги вплинуло на зміст оскаржуваного наказу або позбавило позивача можливості реалізувати свої процесуальні права під час процедури його прийняття.

38. Разом з тим, суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позов та скасувавши пункт 3 спірного наказу, яким позивачеві було анульовано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, безпідставно послались на допущення відповідач окремих процедурних порушень та не надали оцінки обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, зокрема не перевірили обґрунтованість висновків Міністерства юстиції України щодо допущених позивачем порушень законодавства під час проведення реєстраційних дій, не встановили фактичних обставин вчинення таких дій та не з`ясували, чи відповідали вони вимогам законодавства у сфері державної реєстрації, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

39. Отже, Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій не було дотримано норм процесуального права в частині належного з`ясування всіх обставин справи, зокрема, шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

40. Встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

42. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

43. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

44. Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №640/2729/20 скасувати.

Справу №640/2729/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді А.Ю. Бучик

А.А. Єзеров