Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №380/720/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/720/25 пров. № А/857/25093/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі № 380/720/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,

суддя у І інстанції Лунь З.І.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 15 травня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо неврахування при призначенні позивачу пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №380/2227/23 заробітної плати за періоди роботи з 03.03.1991 по 01.03.1997, з 12.04.2002 по 18.11.2003, з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2020, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.2017, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу із врахуванням заробітної плати за період роботи з 03.03.1991 по 01.03.1997, з 12.04.2002 по 18.11.2003, з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2020, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.2017, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022, 01.01.2004 по 04.02.2012 та здійснити виплату пенсії із врахування раніше проведених виплат.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №380/720/25 позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають. При цьому обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Відтак, бездіяльність відповідача щодо неперерахунку пенсії позивачу, враховуючи заробітну плату за вказаний період, є протиправною.

У апеляційній скарзі ГУ ПФУ просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що спір між ГУ ПФУ та ОСОБА_1 було вирішено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №380/25707/23, яке набрало законної сили та яким позов задоволено повністю. Згодом постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 було скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Вважає, що вказана постанова у справі №380/25707/23 та позовні вимоги цієї судової справи збігаються (зобов`язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за періоди роботи з 03.03.1991 по 01.03.1997, з 12.04.2002 по 18.11.2003, з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2020, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.2017, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022, 01.01.2004 по 04.02.2012, та здійснити виплату пенсії із врахування раніше проведених виплат).

Враховуючи наведене, відповідач наполягає на тому, що у спорі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили, постанова суду.

Окрім того зазначає, що підстави для врахування при проведені перерахунку пенсії позивача заробітної плати, отриманої на території російської федерації, відсутні, оскільки Україна зупинила дію та вийшла з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 05.11.2021 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №134950009608 від 11.11.2021 у призначенні пенсії позивачу відмовлено, оскільки відсутній страховий та пільговий стаж. До страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 18.08.1984 по 06.02.1984, оскільки слабкий відбиток печатки, що засвідчує запис про звільнення, через що його не можливо ідентифікувати; 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2010, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.17, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019 та з 23.03.2020 по 10.11.2020, оскільки відсутнє підтвердження сплати внесків до Пенсійного фонду російської федерації. Пільговий стаж позивача становить 1 рік 7 місяців 7 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 03.12.1986 по 31.01.1989, оскільки посада машиніст землесосної установки не передбачена Постановою №1173 від 22.08.1956; період починаючи з 21.03.2004, оскільки відсутнє підтвердження сплати внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації, в акті зустрічної перевірки наданим Пенсійним фондом Російської Федерації не міститься інформація щодо підтвердження сплати внесків.

Вказане рішення позивачем не оскаржувалось.

28.12.2022 позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №134950009608 від 03.01.2023 у призначенні пенсії позивачу за заявою від 28.12.2022 було відмовлено та зазначено, що його страховий стаж становить 16 років 7 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком №2 становить 1 рік 7 місяців 7 днів. До страхового/пільгового стажу не зараховано періоди роботи: період роботи з 18.08.1983 по 06.02.1984, оскільки печатка при звільненні не можливо ідентифікувати; період роботи на території РФ починаючи з 01.01.2004, оскільки відсутні документи підтверджуючі сплату страхових внесків до Пенсійного фонду РФ.

Позивач не погодився із таким рішенням та звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №380/2227/23 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.01.2023 №134950009608 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди роботи з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2020, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.2017, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022 та до пільгового стажу період роботи з 03.03.1991 по 01.03.1997, з 12.04.2002 по 18.11.2003, з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2020, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.2017, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022. Зобов`язано ГУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 28.12.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

На виконання вказаного рішення ГУ ПФУ призначило позивачу пенсію з 28.12.2022 та зарахувало до страхового стажу періоди роботи з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2020, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.2017, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022 та до пільгового стажу період роботи з 03.03.1991 по 01.03.1997, з 12.04.2002 по 18.11.2003, з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2020, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.2017, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022.

Листом від 11.10.2023 ГУ ПФУ повідомило позивача, що зобов`язань щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням заробітної плати за вказані періоди роботи судове рішення не містить.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №380/25707/23 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо неврахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 року у справі № 380/2227/23 заробітної плати за періоди роботи з 03.03.1991 по 01.03.1997, з 12.04.2002 по 18.11.2003, з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 0.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2010, з 07.04.2011 по 01.03.212, з 25.04.2012 по 15.03.2014; з 08.04.2014 по з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022; зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з врахуванням виплачених сум, починаючи з 28.12.2022.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що розміри доходу позивача у спірні періоди зазначені у відповідних довідках від 24.10.2019 №47, від 11.02.2020 №32, від 11.02.2020 №33, від 11.02.2020 № 34, від 11.02.2020 №35, від 11.02.2020 №36, від 11.02.2020 №37, копії яких містяться в матеріалах справи та які були подані позивачем відповідачу при зверненні з заявою про призначення пенсії (дата звернення 28.12.2022), а тому бездіяльність відповідача щодо неперерахунку пенсії позивачу, враховуючи заробітну плату за вказаний період є протиправною.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 та в позові відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу періодів роботи особи після 01.01.2014 є сплата страхових внесків за ці періоди роботи. вВказує, що оскільки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 з 01.01.2023 припинила свою дію Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, то документи за період роботи в російській федерації починаючи з 01.01.2023 не приймаються до уваги при обчисленні пенсії. Суд першої інстанції відхилив покликання відповідача на те, що рішенням суду на нього не покладено зобов`язань щодо урахування заробітної плати за спірні періоди, оскільки такий обов`язок у відповідача виникає на підставі вищенаведених положень нормативних актів та міжнародних угод.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №380/25707/23 апеляційну скаргу ГУ ПФУ задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №380/25707/23 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на врахування при зарахуванні страхового стажу на підставі поданих позивачем довідок російської федерації, оскільки позбавлений можливості надати правову оцінку документам, які подані позивачем, так як не розуміє їх змісту.

Також суд апеляційної інстанції наголосив, що позивач не позбавлений права врахування заробітної плати для обчислення пенсії за спірні періоди за наявності подання документів з перекладом на українську мову.

ОСОБА_1 зробив переклад вказаних довідок на українську мову та звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Водночас, пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, закриття провадження в адміністративній справі з наведених підстав можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, проте як таких, що роблять можливим пред`явлення позову. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Згідно із позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність рішення (постанови) чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Апеляційним судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №380/25707/23 та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ щодо неврахування при призначенні позивачу пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №380/2227/23 заробітної плати за періоди роботи з 03.03.1991 по 01.03.1997, з 12.04.2002 по 18.11.2003, з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2020, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.2017, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022; зобов`язання здійснити перерахунок пенсії позивачу із врахуванням заробітної плати за період роботи з 03.03.1991 по 01.03.1997, з 12.04.2002 по 18.11.2003, з 21.03.2004 по 10.11.2004, з 19.03.2005 по 20.11.2005, з 21.03.2006 по 20.11.2006, з 21.03.2007 по 20.11.2007, з 20.03.2008 по 20.11.2008, з 02.04.2009 по 16.11.2009, з 07.04.2010 по 06.11.2020, з 07.04.2011 по 01.03.2012, з 25.04.2012 по 15.03.2014, з 08.04.2014 по 22.11.2014, з 12.03.2015 по 16.11.2015, з 22.04.2016 по 14.11.2016, з 16.04.2017 по 14.11.2017, з 28.03.2018 по 04.10.2018, з 27.03.2019 по 25.10.2019, з 23.06.2020 по 10.11.2020, з 11.05.2021 по 27.10.2021, з 25.03.2022 по 29.10.2022, 01.01.2004 по 04.02.2012, та здійснити виплату пенсії із врахування раніше проведених виплат.

Відповідно до частини 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відтак, апеляційний суд доходить висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого предмету спору і між тими самими сторонами, тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до пенсійного органу, на обліку якого перебуває та отримує пенсію, із заявою про зарахування заробітної плати за періоди роботи, надавши необхідні документи з перекладом на українську мову, для здійснення перерахунку та виплати пенсії за результатами розгляду справи, а у випадку відмови пенсійного органу вимагати проведення таких виплат у судовому порядку, оскільки у цьому випадку підстава позову буде інша.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №380/720/25 скасувати та провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар