Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №380/26089/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/26089/24 пров. № А/857/26502/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Кушнір В.О.,

за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року (головуючої судді Андрусів У.Б., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 15 год. 34 хв. в м. Львів повний текст рішення складено 23.04.2026) у справі №380/26089/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області у якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2024 № 25336/13-01-07-09.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вказує серед іншого, що зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки від 04.04.2024 № 898-п вбачається як правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.2 ПК України), при цьому наказ на проведення фактичної перевірки не містить жодного посилання на наявну чи отриману контролюючим органом інформацію від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни, контроль за яким покладено на контролюючі органи. У матеріалах справи також відсутня будь-яка письмова інформація, яка слугувала фактичною підставою для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 . Відповідачем зазначені докази не подано, відповідно така обставина не спростована. Звертає увагу, що навіть якщо наказ про призначення фактичної перевірки не розкриває змісту наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства чи зовсім не містить таких посилань, однак конкретизує норми ПК України, які ймовірно порушив платник, все ж таки така інформація від відповідних органів повинна була бути у наявності або отримана. Проте, такої обставини, яка слугувала фактичною підставою для перевірки в ході судового розгляду не встановлено. Відповідачем протилежного не доведено. Відтак, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, а отже такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Відповідач та третя особа направили до апеляційного суду відзиви на апеляційну скаргу в яких заперечують доводи апеляційної скарги та просять в її задоволенні відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції представник позивача Гайтан К.О. апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Представник відповідача Білоус А.Т. та представник третьої особи в режимі відеоконференції Загородня Г.А., проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що наказом Головного управління ДПС у Волинській області від 19.04.2024 № 1462-п “Про проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання ОСОБА_1 ”, керуючись пп. 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 80.8 ст. 80, пп. 69.2, 69.27 п. 69 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12/2010 № 2755-VІ, у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а саме щодо проведення частини готівкових розрахункових операцій при продажу товарів/наданні послуг без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа - питома вага готівкових розрахунків за січень-березень 2024 року 18 відсотків при середньообласному показнику 60%, з метою контролю за дотриманням платниками податків норм законодавства з питань регулювання обігу плівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) наказано:

1. Забезпечити проведення фактичної перевірки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII, Законів України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 19.12.1995 № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, від 02.03.2015 № 222-VIII “Про ліцензування видів господарської діяльності”, від 24.03.1995 № 108/95-ВР “Про оплату праці”, від 30.06.2021 № 1591-ІХ “Про платіжні послуги”, від 21.06.2012 № 5007-VІ “Про ціни і ціноутворення”, постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, із наступними змінами та доповненнями.

2. Перевірку провести протягом 10 діб, починаючи з 19.04.2024 за період діяльності платника податків (суб`єкта господарювання), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, по дату завершення фактичної перевірки.

На підставі наказу на проведення перевірки від 19.04.2024 № 1462-п та направлень від 19.04.2024 №2069/03-20-07-05 та №2071/03-20-07-05 Головним управлінням ДПС у Волинській області проведена фактична перевірка суб`єкта господарювання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , господарської одиниці у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою м. Луцьк, вул. Генерала Шухевича, 1а.

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 25.04.2024 №002875, відповідно до висновків якого встановлено порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до вкладного аркуша до акта фактичної перевірки від 25.04.2024 №002875: “Перед початком фактичної перевірки, проведено контрольно-розрахункову (платіжну) операцію, а саме: придбано чайник МРМ 1 шт. по ціні 790,00 грн. Дана розрахункова операція особою, що провела розрахунок ОСОБА_2 , у готівковій формі, проведена без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій та без надання покупцю в обов`язковому порядку розрахункового документа встановленої форми та змісту, створеного у паперовій та/або електронній формі на повну суму проведеної операції - 790,00 грн (видано не фіскальний чек № 0000001391 о 15:02:45 год. 19.04.2024). Станом на 15:28 год. 19.04.2024 на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти, одержані від реалізації товарів в сумі 11070,00 грн. Сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті (Z звіт) ПРРО на відповідну годину, становить 00,00 грн. Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_2 кошти в розмірі 11070,00 грн, що знаходились на місці проведення розрахунків, отримані від реалізації товарів в даній господарській одиниці 19.04.2024 та не проведені у встановленому законом порядку через ПРРО. Такти чином, перевіркою встановлено, що 19.04.2024 при продажу товарів розрахункові операції в готівковій формі на загальну суму 11070,00 грн (в тому числі сума покупки 790,00 грн) не проведено через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, розрахункові документи встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій створені у паперовій та/або електронній формі в обов`язковому порядку покупцям не надано.

На письмовий запит про надання документів, що становлять предмет перевірки, від 19.04.2024, ФОП ОСОБА_1 надано заключну банківську виписку щодо руху коштів по рахунку фізичної особи-підприємця, відкритому в установі банку АТ КБ “ПриватБанк”, яка містить дані про рух коштів при проведенні безготівкових розрахунків із застосуванням електронного платіжного засобу (платіжного терміналу SIVF0433, що використовується в даній господарській одиниці) в розмірі трансакцій (по даті та часу).

Під час перевірки використана наявна в ГУ ДПС у Волинській області інформація даних СОД РРО, стосовно даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

В ході співставлення розрахункових операцій, проведених у безготівковій формі (із застосуванням електронного платіжного засобу, в тому числі банківського платіжного терміналу SIVF0433), інформація про які міститься в банківських виписках про рух коштів (в розрізі дати та часу), з розрахунковими операціями проведеними через ПРРО (дані СОД РРО) встановлено наступне: - у період з 01.10.2023 до 19.04.2024 ФОП ОСОБА_1 при проведенні розрахункових операцій у безготівковій формі із застосуванням платіжного банківського терміналу, а саме при прийманні від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів, дані операції не були проведені через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, розрахункові документи встановленої форми та змісту створені у паперовій та/або електронній формі на повну суму проведених операцій в обов`язковому порядку покупцям не надавались. Загальна сума розрахунків, проведених без застосування ПРРО, становить 88700,00 грн. Реєстр розрахункових операцій, проведених у безготівковій формі із застосуванням ЕПЗ в розрізі дати та часу, які не були проведені через ПРРО в установленому законом порядку, наведені у додатку № 1 до акта перевірки; - також у період з 01.10.2023 до 19.04.2024 через ПРРО фіскальний номер 4000545361 проводились розрахункові операції із зазначенням в фіскальних чеках форми оплати “картка”, які не підтверджені інформацією, що міститься в банківських виписках про розрахункові операції, проведені у безготівковій формі в розрізі трансакцій (з урахуванням дати та часу таких операцій). Таким чином при проведенні через ПРРО розрахункових операцій у готівковій формі за вказаний вище період покупцям не було надано розрахункові документи встановленої форми та змісту із зазначенням форми оплати, що відповідає фактичній формі проведених розрахунків. Загальна сума розрахункових операцій, проведених із порушенням становить 39440,00 грн. Реєстр розрахункових операцій проведених через ПРРО у готівковій формі без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту наведені у додатку № 2 до акта перевірки.

В ході проведення фактичної перевірки 19.04.2024 станом на 15:22 год, магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою АДРЕСА_1 в присутності продавця ОСОБА_2 проведено, вибірковим методом, зняття фактичних залишків товарів, що знаходились в реалізації в даній господарській одиниці (Відомість зняття фактичних залишків ТМЦ додається до акту перевірки та завірена підписом матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2 ).

На письмовий запит перевіряючих від 19.04.2024 ФОП ОСОБА_1 до перевірки надано документи, що становлять або пов`язані з предметом перевірки, а саме: форму ведення обліку товарних запасів та первинні документи, на основі яких внесено інформацію щодо оприбуткування або вибуття товарів у даній господарській одиниці (прихідні документи на товар, видаткові накладні, накладні на переміщення товарів).

Повторно зазначено, що під час перевірки використана наявна в ГУ ДПС у Волинській області інформація даних СОД РРО, стосовно даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

У результаті перевірки шляхом співставлення повноти оприбуткування (на підставі прихідних документів, форми ведення обліку товарних запасів), реалізації (на підставі видаткових накладних на реалізацію товарів, накладних на переміщення товарів, форми ведення обліку товарних запасів та контрольної стрічки ПРРО) та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 19.04.2024, встановлено нестачу окремих видів товару, про що зазначено у Додатку до акту перевірки (відомість ТМЦ) на загальну суму 142800,00 грн.

Станом на 25.04.2024 (завершення перевірки) до перевірки не надано жодних документів, що свідчать про переміщення товарів, або видаткових накладних щодо реалізації товарів покупцям та відповідного внесення інформації до форми ведення обліку товарних запасів. Таким чином дані товари на суму 142800,00 грн реалізовано без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій та без надання покупцю в обов`язковому порядку розрахункового документа встановленої форми та змісту створеного у паперовій та/або електронній формі на повну суму проведення операції.

В період проведення фактичної перевірки 19.04.2024-25.04.2024 обсяг проведених розрахункових операцій в готівковій формі становить 32865,00 грн, в аналогічному періоді минулого місяця 19.03.2024-25.03.2024 - 5510,00 грн. Тобто в період проведення фактичної перевірки даний показник зріс на 27355,00 грн”.

Відповідно до акту 25.04.2024 № 1666/03-20-07-05 про неможливість підписання та вручення одного примірника акту фактичної перевірки від 25.04.2024 номер бланка 002875 головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області Назарук Ю.В. та головним державним інспектором територіального відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області Мельником І.В. на підставі наказу від 19.04.2024 № 1462-п та направлень на перевірку від 19.04.2024 № 2069/03-20-07-05, № 2071/03-20-07-05 25.04.2024 о 15:40 год. для ознайомлення з актом фактичної перевірки магазину “Star” здійснено виїзд за адресою: м. Луцьк, вул. Генерала Шухевича, 1а. Прибувши за вказаною адресою встановлено, що дана господарська одиниця не здійснює діяльність (магазин зачинено), представник підприємця продавець або ФОП за вказаною адресою відсутній. В рамках проведення перевірочних заходів відповідно до наказу від 19.04.2024 № 1462-п згідно ст. 20.1.48 ПКУ проводилась відеофіксація. У зв`язку з цим станом на 25.04.2024 відсутня можливість ознайомити з актом фактичної перевірки від 25.04.2024 бланк № 002875 платника податків, законних (уповноважених) представників платника податків, особу що фактично проводить розрахункові операції, про що і складено даний акт.

Відповідно до акту 25.04.2024 № 1667/03-20-07-05 про неможливість підписання та вручення одного примірника акту фактичної перевірки від 25.04.2024 номер бланка 002875 головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області Назарук Юлією Валеріївною та головним державним інспектором територіального відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області Мельником Ігорем Васильовичем на підставі наказу від 19.04.2024 №1462-п, та направлень на перевірку від 19.04.2024 № 2069/03-20-07-05, № 2071/03-20-07-05 25.04.2024 о 15:40 год. для підписання та вручення одного примірника акту фактичної перевірки (з відповідними додатками) магазину “Star” здійснено виїзд за адресою: м. Луцьк, вул. Генерала Шухевича, 1а. Прибувши за вказаною адресою встановлено, що дана господарська одиниця не здійснює діяльність (магазин зачинений), представник підприємця продавець або ФОП за вказаною адресою відсутній. В рамках проведення перевірочних заходів відповідно до наказу від 19.04.2024 № 1462-п згідно ст. 20.1.48 ПКУ проводилась відеофіксація. У зв`язку з цим станом на 25.04.2024 відсутня можливість підписання та вручення одного примірника акту фактичної перевірки від 25.04.2024 бланк № 002875 платника податків, законних (уповноважених) представників платника податків, особу що фактично проводить розрахункові операції, про що і складено даний акт.

До матеріалів справи відповідачем додано список №78/01-02 від 29.04.2024 згрупованих відправлень “рекомендований лист” на підтвердження скерування позивачці акту фактичної перевірки.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідач 07.06.2024 виніс податкове повідомлення-рішення № 25336/13-01-07-09, яким до позивачки за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, а також п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями) застосована суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 421425,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення безпідставним та протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень

Статтею 5 Посадкового кодексу України (далі - ПК України) унормовано, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19, 20.1.34 п.20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Одним із видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальної (планової або позапланової; виїзної або невиїзної) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Відповідно до пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок, у тому числі й підстав їх призначення, регламентовано ст. 80 ПК України.

З аналізу приписів п. 80.1. ст. 80 ПК України вбачається, що на відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи).

Водночас попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підстави та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

За приписами пп. 80.2.2 п. 80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, чинним законодавством закріплена обов`язковість наявності у податкового органу та/або отримання ним в установленому законодавством порядку відповідної інформації, визначеної п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України про можливі порушення платником податків, щодо якого здійснюється перевірка, вимог законодавства.

Передумовою проведення фактичної перевірки на підставі п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України є отримання або наявність інформації про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, Головне управління ДПС у Волинській області наказом призначено фактичну перевірку суб`єкта господарювання ОСОБА_1 на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст.80 ПК України.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 19.04.2024 № 1462-п “Про проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання ОСОБА_1 ” підставою для проведення фактичної перевірки позивачки є, зокрема наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а саме, щодо проведення частини готівкових розрахункових операцій при продажу товарів/наданні послуг без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа - питома вага готівкових розрахунків за січень-березень 2024 року 18 відсотків при середньообласному показнику 60%.

Згідно з правовою позицією, що висловлена у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у подібних правовідносинах, зокрема: “Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним”.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №280/6830/23, від 27.03.2025 у справі №560/15692/23, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Враховуючи положення пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, колегія суддів вважає, що контролюючим органом дотримано порядок призначення фактичної перевірки, а доводи апелянта є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміст наявного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам. Водночас суд установив, що копію наказу від 19.04.2024 № 1462-п та направлень на перевірку від 19.04.2024 № 2069/03-20-07-05, № 2071/03-20-07-05 вручено 19.04.2024 о 15:22 продавцю ОСОБА_2 , що підтверджується його розпискою у направленнях. Отже, допуск представників контролюючого органу до проведення фактичної перевірки відбувся, оскільки направлення на перевірку та копія наказу про проведення перевірки вручено уповноваженій особі (Герасимюку О. В. - особа яка проводила розрахункову операцію), під розписку до початку проведення перевірки.

Також, суд відхиляє доводи позивачки про те, що під час проведення перевірки контролюючий орган вийшов за межі своїх повноважень, оскільки фактична перевірка не може охоплювати діяльність платника податків у попередніх періодах, з огляду на таке.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому ПК України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів зроблено висновок Верховним Судом у справі №826/8284/17 (постанова від 20.05.2022) та в подальшому підтримано, зокрема, в постановах від 15.01.2026 у справі № 340/283/25, від 17.03.2026 у справі № 420/37311/23.

Суд зазначає, що перевірка яка проведена контролюючим органом та зроблена оцінка щодо дотримання платником податків при здійсненні розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, з огляду на підстави проведення перевірки та виявлене порушення вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон № 265/95-ВР), відповідає предмету, встановленому пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а доводи позивачки, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є безпідставними, адже судом у ході судового розгляду не встановлено протиправності проведення контролюючим органом фактичної перевірки.

Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачкою порушення, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1-62.3 ст. 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Відповідно до п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Так, згідно визначення термінів, наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі; електронний фіскальний звіт - це: а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою; б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою; електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями ст. 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі, що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачкою вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 № 477 затверджений Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО, відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема стосовно даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачкою у відповідний період.

Зазначене корелюється з правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 27.03.2025 у справі № 560/15692/23, від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23, від 09.04.2026 у справі №380/20009/23, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору та спростовують доводи апелянта.

Щодо правомірності висновків перевірки, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється. 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Згідно ст. 2 Закону №265/95-ВР: розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до ст. 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Згідно з висновком, викладеним в акті фактичної перевірки, позивачкою у своїй діяльності допущено порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, що підтверджується актом фактичної перевірки від 25.04.2024 №002875: перед початком фактичної перевірки, проведено контрольно-розрахункову (платіжну) операцію, проведено розрахунок ОСОБА_2 , у готівковій формі, без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій та без надання покупцю розрахункового документа встановленої форми та змісту, створеного у паперовій та/або електронній формі на повну суму проведеної операції - 790,00 грн (видано не фіскальний чек № 0000001391 о 15:02:45 год. 19.04.2024).

19.04.2024 при продажу товарів розрахункові операції в готівковій формі на загальну суму 11070,00 грн (в тому числі сума покупки 790,00 грн) не проведено через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, розрахункові документи встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій створені у паперовій та/або електронній формі в обов`язковому порядку покупцям не надано.

В ході співставлення розрахункових операцій, проведених у безготівковій формі (із застосуванням електронного платіжного засобу, в тому числі банківського платіжного терміналу SIVF0433), інформація про які міститься в банківських виписках про рух коштів (в розрізі дати та часу), з розрахунковими операціями проведеними через ПРРО (дані СОД РРО) встановлено наступне: - у період з 01.10.2023 до 19.04.2024 ФОП ОСОБА_1 при проведенні розрахункових операцій у безготівковій формі із застосуванням платіжного банківського терміналу, а саме при прийманні від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів, дані операції не були проведені через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, розрахункові документи встановленої форми та змісту створені у паперовій та/або електронній формі на повну суму проведених операцій в обов`язковому порядку покупцям не надавались. Загальна сума розрахунків проведених без застосування ПРРО становить 88700,00 грн, що підтверджується Реєстром розрахункових операцій, проведених у безготівковій формі із використанням електронних платіжних засобів (банківських карток та банківського терміналу), складений на підставі банківських виписок (наданих для перевірки), які проведені без застосування ПРРО та без створення та видачі покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту (додаток 1 до акта фактичної перевірки від 25.04.2024, бланк №002875); - у період з 01.10.2023 до 19.04.2024 через ПРРО фіскальний номер 4000545361 проводились розрахункові операції із зазначенням в фіскальних чеках форми оплати “картка”, які не підтверджені інформацією, що міститься в банківських виписках про розрахункові операції, проведені у безготівковій формі в розрізі трансакцій (з урахуванням дати та часу таких операцій). Таким чином при проведенні через ПРРО розрахункових операцій у готівковій формі за вказаний вище період покупцям не було надано розрахункові документи встановленої форми та змісту із зазначенням форми оплати, що відповідає фактичній формі проведених розрахунків. Загальна сума розрахункових операцій, проведених із порушенням, становить 39440,00 грн, на підтвердження чого сформовано додаток 2 до акта фактичної перевірки від 25.04.2024, бланк №002875 (Реєстр розрахункових операцій проведених без видачі покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту, фіскальні чеки не містили обов`язкового реквізиту – відповідної форми оплати).

У результаті перевірки шляхом співставлення повноти оприбуткування (на підставі прихідних документів, форми ведення обліку товарних запасів), реалізації (на підставі видаткових накладних на реалізацію товарів, накладних на переміщення товарів, форми ведення обліку товарних запасів та контрольної стрічки ПРРО) та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 19.04.2024, встановлено нестачу окремих видів товару на загальну суму 142800,00 грн, про що свідчать дані відомостей про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарино-матеріальних цінностей) станом на 19 квітня 2024 р., які додано до акту перевірки та завірені підписом продавця ОСОБА_2 .

Станом на 25.04.2024 (завершення перевірки) до перевірки не надано жодних документів, що свідчать про переміщення товарів, або видаткових накладних щодо реалізації товарів покупцям та відповідного внесення інформації до форми ведення обліку товарних запасів. Таким чином дані товари на суму 142800,00 грн реалізовано без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій та без надання покупцю в обов`язковому порядку розрахункового документа встановленої форми та змісту створеного у паперовій та/або електронній формі на повну суму проведення операції.

ОСОБА_2 (особа яка проводила розрахункову операцію) надав пояснення щодо відсутніх первинних документів на товар, пред`явити їх не може, так як вони знаходяться в офісі, в бухгалтерії.

Також, всупереч п. 85.2 ст. 85 ПК України, позивачкою не надано посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У спірному випадку, матеріали фактичної перевірки та пояснення особи, яка проводила розрахункову операцію, свідчать про те, що документи були відсутні на початок проведення перевірки, про що було зазначено уповноваженою позивачкою особою в акті фактичної перевірки.

Додані до акту перевірки та наявні в матеріалах справи документи, у тому числі додатки до акту, відомості ТМЦ, копії чеків невстановленої форми та змісту, х-звіт, підтверджують висновки, викладені в акті перевірки .

При цьому суд наголошує, що позивачкою не надано до суду жодного доказу на спростування обставин, викладених в акті перевірки, по суті виявлених порушень, як не додано і до апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про правомірність застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, тому позов не підлягає до задоволення, відповідно є правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі №380/26089/24 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

В.О. Кушнір

Повний текст постанови складено і підписано 22.06.2026