Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №380/3902/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/3902/25 пров. № А/857/22654/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (ухвалене головуючою-суддею Гулкевич І.З. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України (за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного підприємства "Інфоресурс") про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного підприємства "Інфоресурс"), в якому просив визнати протиправною відмову відповідача №3/1095-25 від 03.02.2025 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБПО) щодо нього 27.03.2002 р.н. та зобов`язати внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБПО щодо порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту” №2145-VIII від 05.09.2017 (далі - Закон №2145), а саме : в розділі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБПО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону №2145 - вказати “Так, не порушує”.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 позовні вимоги задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти на рівні вищому, ніж раніше здобутий, та збереження послідовності здобуття освіти, визначеною частиною другою статті 10 Закону №2145, відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеню вищої освіти. Апелянт зазначає. що згідно з інформацією, в ЄДЕБПО, здобувач освіти ОСОБА_1 01.08.2019 зарахований та 28.02.2020 відрахований з Львівського національного університету ім. Івана Франка, денної форми навчання, за освітнім рівнем – бакалавр. 17.08.2023 зарахований та 01.03.2025 відрахований з Львівського національного університету природокористування, денної форми навчання, за освітнім рівнем – бакалавр. Надалі, 01.03.2025 позивача поновлено до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжацького, денної форми навчання, за освітнім рівнем – бакалавр. Таким чином, на переконання скаржника, позивач здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБПО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо зобов`язання Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБПО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145 щодо позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що згідно довідки №73687 від 13.06.2024 про здобувача освіти за даними ЄДЕБПО позивач з 01.09.2023 навчається у Львівському національному університеті природокористування (ступінь/рівень освіти бакалавр; форма здобуття освіти денна); інформація про документи про освіту: свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти серія НОМЕР_1 видане 25.06.2019 Ліцей №37 Львівської міської ради; свідоцтво про базову загальну середню освіту серія НОМЕР_2 , видане 09.06.2017 Львівською спеціалізованою середньою загальноосвітньою школою №37 з поглибленням вивченням французької мови; на підставі даних, що містяться в ЄДЕБПО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145 - ні, порушує.

Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою до Міністерства освіти та науки України, державного підприємства “Інфоресурс” про внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБПО щодо відсутності порушенням ним послідовності здобуття освіти визначеною ч.2 ст.10 Закону №2145, а саме: в розділі “На підстав даних, що містяться в ЄДЕБПО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону №2145 – вказати “Так, не порушує”.

Листом №3/1095-25 від 03.02.2025 позивачу роз`яснено, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБПО, здобувач освіти ОСОБА_1 01.08.2019 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавр до Львівського національного університету імені Івана Франка, відрахований з цього закладу 28.02.2020.

17.08.2023 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавр до Львівського національного університету природокористування.

Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБПО, у відповідному полі зазначено “Ні порушує”.

Не погоджуючись зі змістом довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБПО №73687 від 13.06.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавра, його вступ на перший курс освіти “бакалавр” по формі “денна” до Львівського національного університету природокористування не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону №2145. Суд дійшов висновку, що саме відповідач, як розпорядник ЄДЕБПО та технічний адміністратор ЄДЕБПО - ДП “Інфоресурс” мають повноваження на внесення інших змін до електронної бази, зокрема щодо внесення змін про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону №2145 щодо ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону №2145 у контексті застосування п.1 ч.3 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” №3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон №3543), а відтак, правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБПО.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон №2145.

Частиною другою статті 10 Закону №2145 передбачено такі рівні освіти : дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Статтею 16 Закону №2145 передбачено, що фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов`язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації.

Фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти.

Заклади фахової передвищої освіти можуть утворювати навчально-методичні, навчальні, науково-виробничі та інші об`єднання за галузевими або професійними ознаками.

Особа, яка здобула ступінь фахової передвищої освіти, може продовжити навчання на рівнях вищої освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки.

Порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової передвищої освіти визначаються спеціальним законом.

Згідно ст.40 Закону №2145, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.1 Закону №2145, рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Системний аналіз приведених вище норм дає підстави для висновку, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Судом встановлено, що з довідки здобувача освіти за даними ЄДЕБПО ОСОБА_1 видно, що 25.06.2019 позивач отримав свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти, 09.06.2017 отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту. Тобто, позивачем дотримана послідовність освіти, визначена ч.2 ст.10 Закону №2145.

Як встановлено судом, позивач навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю Фізика та астрономія з 01.09.2019 та був відрахований 28.02.2020 за академічну неуспішність, тобто не отримував диплома, тобто позивачем не здобуто відповідного рівня освіти у зв`язку із незавершеністю процесу.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавра, його вступ на перший курс освіти “бакалавр” по формі “денна” до Львівського національного університету природокористування не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону №2145.

Колегія суддів зазначає, що Порядком №560 передбачено саме попереднє здобуття освіти, а не процес навчання без закінчення повного освітнього курсу.

Аналогічні норми містить п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим покликання відповідача, що попереднє навчання позивача свідчить про порушення послідовності здобуття ним освіти.

Враховуючи наведене, дії Міністерства освіти і науки України в частині внесення відомостей до ЄДЕБПО про порушення послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145 є протиправними.

Щодо внесення зміни до ЄДЕБПО, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України “Про вищу освіту” №1556-VII від 01.07.2014 (далі - Закон №1556), засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.

Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.

Статтею 74 Закону №2145-VIII визначено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові : Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази : здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних”, “Про авторське право і суміжні права” та “Про публічні електронні реєстри”.

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №620 від 08.06.2018 (далі - Положення №620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України “Про освіту” з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення №620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620.

Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує : функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону №2145 щодо позивача, натомість навчальний заклад, в якому навчається позивач, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО, а тому позовні вимоги в цій частині також є підставними та обґрунтованими.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.10.2025 по справі №200/5372/24, від 12.11.2025 по справі №620/16629/24.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, необхідно визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до ЄДЕБО про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145 та зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до ЄДЕБПО відомості про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної цією нормою ОСОБА_1 на денній формі навчання освітнього рівня “Бакалавр” за спеціальністю 203 “Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство” у Львівському національному університеті природокористування.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення даного позову.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року по справі №380/3902/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей

судді С. П. Нос

С. М. Шевчук