Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №380/11758/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/11758/24 пров. № А/857/25188/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Зошія Юрія Йосиповича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року (ухвалене головуючою-суддею Чаплик І.Д. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дії та бездіяльності протиправними,

в с т а н о в и в :

Зошій Ю.Й. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому просив визнати протиправним мобілізаційне розпорядження, видане ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якого його у травні 2024 року було мобілізовано до лав Збройних Сил України (далі - ЗСУ) та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повернути його до місця його проживання, визнати протиправним оголошення його у розшук ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов`язати таких зняти будь-яку інформацію із будь-яких публічних та внутрішніх інформаційних і облікових систем про оголошення його в розшук.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача Зошій Ю.Й. подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на утриманні ОСОБА_1 перебувають троє неповнолітніх дітей, що відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” №3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон №3543-XII) є підставою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У відзивах на апеляційну скаргу представники відповідачів просять залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.11.2022 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась донька - ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 (попереднє прізвище – ОСОБА_5 ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.03.2024.

ОСОБА_4 перебувала у шлюбі із ОСОБА_6 , який було розірвано 22.06.2010, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 . При укладенні вказаного шлюбу та після його розірвання дружині було присвоєне прізвище “ ОСОБА_7 ”.

Під час перебування у шлюбі, у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_7 народився син, ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 08.10.2020.

Судом також встановлено, що дружина позивача, ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_9 , який було розірвано рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27.01.2020 по справі №464/6669/19. При укладенні вказаного шлюбу та після його розірвання дружині було присвоєне прізвище “ ОСОБА_5 ”.

Під час перебування у вказаному шлюбі у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_8 народився син, ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 12.11.2022.

У матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_6 від 03.04.2024, згідно якої він та ОСОБА_4 більше трьох років не проживають спільно, не ведуть спільного господарства, ним не здійснюється сплата аліментів на утримання дитини, вказаних обов`язок виконує ОСОБА_1 та про згоду на зміну прізвища неповнолітнього сина ОСОБА_6 на “ ОСОБА_11 ”. Вказані заяви були посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гошко І.Я.

Згідно з актом встановлення факту проживання без реєстрації ОСОБА_1 та членів його сім`ї від 09.05.2024 за адресою : АДРЕСА_1 проживають наступні особи : громадянин ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_4 , діти ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним працівниками Сихівського відділу соціального захисту Львівської міської ради від 24.06.2024 за адресою : АДРЕСА_1 проживають : ОСОБА_1 – чоловік (власник), ОСОБА_4 – дружина, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – син ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , 19.05.2012 – син ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – донька.

З матеріалів справи видно, що позивач з 16.04.2010 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , стан придатності до військової служби : “непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час”.

20.05.2024 позивача було взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі мобілізаційного розпорядження від 20.05.2024 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №279 від 20.05.2024 “Про призов військовозобов`язаних сержантського та солдатського складу до Збройних Сил України за загальною мобілізацією” солдата ОСОБА_1 було призвано за загальною мобілізацією на військову службу до ЗСУ та направлено у в/ч НОМЕР_6 .

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відповідною заявою та доказів прийняття відповідачем рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У військовому квитку серії НОМЕР_7 , долученому до матеріалів справи, також відсутні будь-які відмітки про наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Таким чином, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, як підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також дотримання порядку повідомлення органу, у якому останній перебуває на військовому обліку, суд дійшов висновку про відсутність протиправності дій відповідача щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України та який триває і на сьогодні.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ст.1 Закону №3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок №560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Згідно п.56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.

Відповідно до п.58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.

Згідно п.60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у п.2 ч.1, п.3, 4, 5 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку. У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов`язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

Отже, вищевказані положення Порядку №560 вказують на те, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані мають право особисто подати на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4 до Порядку № 560.

З матеріалів справи видно, що позивач вважає, що має право на відстрочку від призову за мобілізацією, на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII, як особа, на утриманні якої перебуває троє і більше дітей віком до 18 років.

Проте, як слушно зауважив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 із відповідною заявою.

Доказів прийняття відповідачем рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачем не надано.

У військовому квитку серії НОМЕР_7 також відсутні будь-які відмітки про наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Колегія суддів зазначає, що позивач до моменту призову його на військову службу у травні 2024 року не вчиняв жодних активних дій, спрямованих на реалізацію свого права на відстрочку, хоча реалізація останнього не була поза його волею.

Щодо наявності у позивача підстав для відстрочки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно ч.1 ст.268 Сімейного кодексу України, мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч.1 ст.269 СК України, особи, у сім`ї яких виховувалася дитина, зобов`язані надавати їй матеріальну допомогу, якщо у неї немає батьків, баби, діда, повнолітніх братів та сестер, за умови, що ці особи можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, відповідно до чинного законодавства, обов`язок утримувати неповнолітніх дітей мають батьки неповнолітніх.

Колегія суддів наголошує, що СК України не передбачає можливості одночасного перебування дитини на утриманні як у батька, так і у вітчима.

Як видно з матеріалів справи, разом з позивачем за адресою проживання проживають ОСОБА_4 – дружина, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – син ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 – син ОСОБА_4 . Та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ..

При цьому, батьком ОСОБА_10 є ОСОБА_9 , колишній чоловік ОСОБА_4 , а батьком ОСОБА_12 є ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 , виданим 03.06.2024.

На думку позивача, оскільки він перебуває в шлюбі з матір`ю та утримує її дітей, це свідчить про перебування у нього на утриманні трьох дітей.

Разом з тим, матеріали справи не містять судового рішення, яким би ОСОБА_9 було б звільнено від обов`язку утримувати свою дитину ОСОБА_10 .

Така ж ситуація і з ОСОБА_6 , який є батьком батьком ОСОБА_12 , який був живим на момент мобілізації позивача.

Доводи позивача стосовно нездійснення обов`язків з утримання своїх неповнолітніх дітей, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про позбавлення ОСОБА_9 батьківських прав.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не дотримався вимог п.3 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII щодо наявності на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, що є необхідною умовою для надання відстрочки від призову за мобілізацією.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що оспорювані позивачем дії відповідача та видані ним акти (мобілізаційне розпорядження) фактично вичерпали свою дію у зв`язку з призовом позивача на військову службу на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №279 від 20.05.2024 “Про призов військовозобов`язаних сержантського та солдатського складу до ЗСУ за загальною мобілізацією” і не можуть бути скасованими.

З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Зошія Юрія Йосиповича залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року по справі №380/11758/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей

судді С. П. Нос

С. М. Шевчук