Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №753/9844/26
Суддя: Маркєлова В. М.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9844/26
провадження № 2/753/10977/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей за грудень 2024 року та січень 2025 року,
У С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції сторін
ОСОБА_1 звернулась 27.04.2026 до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача пеню (неустойку) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період грудень 2024 року по січень 2025 року у розмірі 193 724,67 грн за виконавчим провадженням № НОМЕР_5.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони зареєстрували шлюб 20.07.2012, від якого мають спільних дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.04.2025 у справі № 753/20303/24 шлюб між сторонами розірвано. Позивачка звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей. Дарницький районний суд м. Києва видав судовий наказ від 08.01.2025 у справі № 753/25088/24 про стягнення з відповідача аліментів на дітей, на виконання якого відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 від 11.04.2025. Відповідач, відповідно до розрахунку заборгованості від 20.04.2026 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_6, має заборгованість зі сплати аліментів за період з грудня 2024 року по березень 2026 року включно.
Позивачка здійснила розрахунок пені за період з 20.12.2024 по 31.01.2025, розмір якої за її розрахунком становить 193 724,67 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Оскільки Відповідач відзив на позов не подав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 14.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Копія ухвали про відкриття провадження та позовна заява з додатками направлялися Відповідачу за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.
Конверт з рекомендованим поштовим відправленням повернувся до суду 01.06.2026 з відміткою «адресат відсутній».
Додатково суд інфрмував відповідача про розгляд справи смс повідомленням, яке доставлено йому на номер 30680970820 18.05.2026.
Суд вжив усіх передбачених законом заходів для належного повідомлення Відповідача про розгляд справи. Оскільки Відповідач відзив на позов не подав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
20.07.2012 сторони зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батьками якої відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.04.2025 у справі № 753/50303/24 шлюб між сторонами розірвано.
08.01.2025 Дарницький районний суд м. Києва у справі № 753/25088/24 видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 20.12.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття.
11.04.2025 постановою Головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ушенко Юлією Петрівною відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 з примусового виконання судового наказу виданого у справі № 753/25088/24, згідно з яким суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 20.12.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 20.04.2026 ВП № НОМЕР_5, складеного Головним державним виконавцем Ушенко Ю.П у межах виконавчого провадження Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів за період з грудня 2024 року по березень 2026 року у розмірі 207 786,95 грн, зокрема, за грудень 2024 року (за 8 роб. днів) у розмірі 1 836,00 грн, та за січень 2025 року у розмірі 13 326,00 грн.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх слати у виді неустойки (пені) настає за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 справі № 333/6020/16-ц, вказала, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Позивачка зазначає, що станом на 31.03.2026 розмір пені зі сплати аліментів за грудень 2024 року та січень 2025 року становить 193 724,67 грн.
Суд не бере до уваги розрахунок позивачки, оскільки вона помилково взяла за базу нарахування відомості з колонки «Розмір доходу/середня заробітня плата працівника для цієї місцевості» (5 508,90 грн та 39 778,00 грн), а не з колонки «Сума аліментів, яка підлягає стягненню» (1 836,00 грн та 13 326,00 грн відповідно), визначений виконавчим документом як 1/3 від доходу.
У зв`язку з зазначеним, Суд здійснює власний розрахунок пені, виходячи з такого.
Заборгованість по аліментам за відповідний місяцьКількість днів прострочення заборгованості по аліментам на відповідний місяць починаючи з 01 числа наступного місяця по 31.03.2026Розрахунок пеніРозмір пені за відповідний період
Грудень 2024 року- 1 836,00 грн455 (01.01.2025-31.03.2026)1 836,00 х 455 х 1%8 353,80 грн
Січень 2025 року - 13 326,00 грн424 (01.02.2025-31.03.2026)13 326,00 х 424 х 1%56 502,24 грн
Згідно розрахунку заборгованості, що здійснено судом, загальний розмір пені зі сплати аліментів становить 64 856,04 грн. (56 502,24 грн + 8 353,80 грн).
Загальна сума наявної заборгованості зі сплати аліментів за ці місяці становить 15 162,00 грн (1 836,00 грн + 13 326,00 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості.
Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 19.01.2022 справі № 711/679/21, розтлумачив, що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості». При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Розмір пені (64 856,04 грн) перевищує розмір наявної заборгованості за аліментами (15 162,00 грн), що порушує частину першу статті 196 Сімейного кодексу України, яка імперативно встановлює, що пеня не може бути більше 100 відсотків заборгованості. Тому суд обмежує стягнення пені сумою, що дорівнює 100 відсоткам заборгованості, а саме 15 162,00 грн.
Відповідач є працездатним чоловіком, йому відомо про існування обов`язку щодо сплати аліментів на утримання малолітніх дітей, однак щомісяця та в повному обсязі відповідачем не виконувався обов`язок зі сплати аліментів. Відповідно до статті 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Оскільки доказів щодо поважності невиконання обов`язку зі сплати аліментів відповідач не надав, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд відмовляє у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 решти заявленої суми пені у розмірі 178 562,67 грн як у необґрунтованих.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», За подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За звернення з цим позовом до суду Позивачка мала сплатити судовий збір у розмірі 1 937,35 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 151,63 грн, що визначена пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей за грудень 2024 року та січень 2025 року задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період грудень 2024 року та січень 2025 року у розмірі 15 162,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 151,63 грн.
Відмовити у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені у розмірі 178 562,67 грн.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 23.06.2026.
Суддя В.М. Маркєлова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua