Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №753/10362/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10362/26

провадження № 2/753/11201/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Маркєлової В.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В :

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Зміст позовних вимог, предмет та підстави позову.

06.05.2026 Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом. Просить стягнути з Відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позов обґрунтовано тим, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину. Дитина знаходиться на повному утриманні Позивачки. Відповідач матеріальної допомоги не надає.

Відповідач відзив на позов не подав. У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178, частина друга статті 191 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

21.11.2012 сторони зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_6 .

Дитина зареєстрована та проживає разом із Позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Державний реєстр фізичних осіб на запит суду надав інформацію, згідно з якою Відповідач отримував дохід від В/Ч НОМЕР_1 , АТ «Райффайзен банк» та Київський виплатний центр. Відповідач був звільнений з ВЧ НОМЕР_1 21.04.2026. Відповідач не надав доказів добровільного перерахування коштів на утримання дитини.

ОЦІНКА СУДУ

Статтею 51 Конституції України, частиною другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (частина друга статті 184 СК України).

Отже, за загальним правилом, спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені у частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (пункт 55 постанови Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 672/186/24).

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, наведені у статті 182 СК України.

Зокрема, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, частиною другою цієї статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2026 прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн.

Отже, станом на 2026 рік мінімальний гарантований аліментів для дітей віком від 6 до 18 років становить: 1756 грн (50% від 3512 грн), а мінімальний рекомендований - 3512 грн.

Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачка просить стягнути з відповідача 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Однак, всупереч принципу змагальності сторін, можливість сплати Відповідачем аліментів у заявленому розміру не підтверджується жодними належними доказами. Позивачка не надала Суду орієнтовного розрахунку фактичних витрат на базові потреби дитини, обмежившись лише зазначенням про відвідування дитиною садочку, танців, школи та бажанням відвідувати курси.

Незважаючи на те, що потреби дітей є пріоритетними, розмір аліментів не може визначатися судом довільно. Суд зобов`язаний забезпечити справедливий баланс між реальними та доведеними потребами дітей та об`єктивними матеріальними можливостями платника.

Позивачка у позовній заяві обґрунтовує майновий стан Відповідача формулюванням «як відомо, аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина немає». На підтвердження цих обставин самостійно не надала жодних доказів, клопотання про витребування доказів не заявила.

Водночас, Відповідач також не скористався своїм правом подати заперечення щодо наведених Позивачкою обставин та правових підстав позову, із посиланням на відповідні докази. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження джерела походження коштів, за рахунок яких він здійснює своє життєзабезпечення, що унеможливлює врахування судом його офіційного матеріального становища як показника спроможності сплачувати аліменти у заявленому Позивачкою розмірі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Водночас, відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у справах, які стосуються інтересів дітей, принцип змагальності не є абсолютним, а суд відіграє активну роль у встановленні об`єктивної істини.

З огляду на предмет спору (стягнення аліментів на неповнолітню дитину) та необхідність захисту найкращих інтересів дитини, Суд вжив заходів для перевірки майнового стану Відповідача - платника аліментів для чого за допомогою ЄСІТС сформував та подав до Державної податкової служби України в електронній формі запит щодо нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2025 - 2026 роки.

Згідно з відповіддю про отримані доходи та утримані податки за період з 2 кварталу 2025 року по 3 квартал 2026 року, ОСОБА_2 :

- у червні 2025 року отримував інші доходи від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у сумі 62,20 грн;

За період з жовтня 2025 року по квітень 2026 року Відповідач отримував дохід у вигляді виплат військовослужбовцям від ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ), зокрема:

- у жовтні 2025 року в розмірі 4 700,81 грн;

- у листопаді 2025 року в розмірі 29 156,03 грн;

- у грудні 2025 року в розмірі 61 507,23 грн;

- у січні 2026 року в розмірі 27 059,29 грн;

- у лютому 2026 року в розмірі 21 270,00 грн;

- у березні 2026 року в розмірі 30 279,00 грн;

- у квітні 2026 року в розмірі 35 048,66 грн.

Відповідач у лютому 2026 року також отримав соціальні виплати з відповідних бюджетів від Київський виплатний центр у розмірі 50 000,00 грн.

Відповідач був прийнятий на роботу до ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) 03.10.2025 та звільнений з роботи 21.04.2026. Відповідач регулярно отримував значний дохід, що свідчить про його об`єктивну спроможність виконувати батьківські обов`язки з утримання дитини.

Суд враховує, що відповідач звільнений з ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) 21.04.2026, однак це не звільняє його від обов`язку виконання батьківських обов`язків по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів.

За таких умов, урахувавши обставини, визначені у статті 182 СК України, а саме - що Відповідач є працездатним, відсутність офіційного доходу не звільняє відповідача від виконання обов`язку по утриманню неповнолітньої дитини, відсутність у матеріалах справи доказів наявності у Відповідача інших осіб на утриманні, інвалідності або інших об`єктивних перешкод для сплати аліментів у заявленому розмірі, що дозволяє йому, зокрема починаючи з 06.05.2026 (дати подання позову), сплачувати аліменти у заявленому розмірі, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей, Суд вважає вимоги позову обґрунтованими та визначає розмір аліментів у вигляді 1/4 частини усіх видів доходу, що забезпечить баланс між потребами дітей та об`єктивно наявними матеріальними можливостями Відповідача.

При цьому Суд бере до уваги приписи частини другої статті 195 СК України, згідно з якими заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Отже, присудження аліментів у частці від доходу за умови тимчасової відсутності працевлаштування Відповідача не перешкоджатиме належному виконанню цього судового рішення

Позивачка просить стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки, відповідно до закону, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд стягує з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1 331,20 грн у дохід держави.

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 23.06.2026.

Суддя В.М. Маркєлова