Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №148/2666/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2666/25

Провадження №2/148/196/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 червня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,

при секретарі Ліванчук А.Ф.,

за участі представника позивача Калачик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Тульчинської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Дараган Ірини Миколаївни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до Тульчинської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Дараган Ірини Миколаївни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка залишила заповіт, посвідчений сільським головою с.Тиманівка, Тульчинського району, Вінницької області 2 вересня 2020 року (реєстр №2-75). Згідно із заповітом вона заповіла дві земельні ділянки своїй племінниці — ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ):

- земельна ділянка кадастровий номер 0524386200:01:002:0080, площею 1,3800 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Тульчинської ОТГ.

- земельна ділянка кадастровий номер 0524386200:01:002:0081, площею 1,3900 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Тульчинської ОТГ.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, не реалізувавши права на прийняття спадщини за заповітом. Причиною пропуску строку стало тяжке онкологічне захворювання, що підтверджується медичними документами. Через тривале лікування вона не змогла своєчасно звернутися до нотаріуса.

Відповідно до довідки з Державного спадкового реєстру №76487207 від 04.04.2024 спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є доньками ОСОБА_5 та спадкоємицею першої черги за законом.

Після смерті ОСОБА_5 доньки подали заяви про прийняття спадщини нотаріусу Дараган І.М. 25.05.2022 відкрито спадкову справу (витяг №69031644), в межах якої оформлено майно, що фактично перебувало у володінні матері шляхом укладення договору про поділ спадщини від 23.08.2023, який зареєстровано в реєстрі за № 1094. Однак земельні ділянки, які були предметом заповіту ОСОБА_4 , не увійшли до спадщини через пропуск строку прийняття спадщини ОСОБА_5 .

Спадкове майно ОСОБА_4 складається із земельної ділянки кадастровий номер 0524386200:01:002:0080, площею 1,3800 га, цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Тульчинської ОТГ, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія І-ВН № 064009 від 20.03.2002 року, виданим Тульчинською районною державною адміністрацією та земельної ділянки кадастровий номер 0524386200:01:002:0081, площею 1,3900 га - цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тульчинської ОТГ, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія І-ВН №064008 від 20.03.2002 року, виданим Тульчинською районною державною адміністрацією.

Позивач, звернувшись до нотаріуса про отримання свідоцтва на спадщину на земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 , отримала лист за № 419/01-16 від 02.10.2024 року від приватного нотаріуса Драган І.М., згідно якого, щодо майна ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалась, а заяви про прийняття спадщини ОСОБА_5 в нотаріальні органи не подано.

Спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, загальний строк для її прийняття спадкоємцем за заповітом - ОСОБА_5 - закінчився 17.05.2021 року. Однак, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не встигнувши реалізувати своє право на прийняття спадщини за заповітом.

Відповідно до ч.1 ст.1276 ЦК України спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг її прийняти, до його спадкоємців. У зв`язку з чим донька, ОСОБА_1 , як спадкоємиця першої черги за законом померлої ОСОБА_5 , є таким трансмісаром.

Спадщина може бути прийнята в порядку спадкової трансмісії після спливу строку для прийняття спадщини за письмовою згодою спадкоємців або в судовому порядку, якщо суд визнає причини пропуску цього строку поважними (частини друга та третя статті 1272 ЦК України).

Об`єктивними та поважними причинами пропуску строку є: тяжке онкологічне захворювання спадкоємиці ОСОБА_5 ; необізнаність позивача про існування заповіту на ім`я матері та свої права.

Підтвердженням тяжкого онкологічного захворювання спадкоємиці є відомості про те, що у період з 03.10.2019 року по 30.09.2021 року ОСОБА_5 перебувала на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у ТОВ «медичний центр «Медікап», що підтверджується виписками з історії хвороб (№ 4205, 290, 5002, 4629, 712, 4009, 75, 4403, 506), консультативні висновки спеціалістів, діагностичні обстеження.

Також, згідно інформації отриманої від Комунального некомерційного підприємства «Одеського регіонального клінічного протипухлинного центру» Одеської обласної ради зазначено, що з 16.01.2020 року ОСОБА_5 знаходилася на диспансерному обліку у КНП «ОРК OOP». 07.10.2019 року ОСОБА_5 проведені в INTOSANA 4 курси ПХТ за схемою FOLFOX4. 17.12.2019 ОСОБА_5 була проведена операція. У післяопераційному періоді проведено 4 курси АПХТ за схемою FOLFOX4. З 17.12.2020 по 22.02.2021 року ОСОБА_5 в КНП «ОРКИ» OOP» проведено 3 курси лік. ПТ за схемою FOLFOX6. 31.03.2021 ОСОБА_5 була проведена операція, з 20.06.2021 по 11.07.2021 року, проведено 3 курси лік. ПХТ.

У зв`язку з тим, що єдиною спадкоємицею за заповітом ОСОБА_4 була ОСОБА_5 , а інших спадкоємців за заповітом не існує, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалася, що підтверджується витягом з Державного спадкового реєстру, отже, спадкоємці за законом також не приймали спадщину і давати згоду нікому.

У зв`язку з цим представник позивача звернулась до суду із позовною заявою та просить визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 та визначити додатковий строк для спадкоємця за трансмісією ОСОБА_1 для прийняття спадщини на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,3800 га з кадастровим номером 0524386200:01:002:0080 та право власності на земельну ділянку площею 1,3900 га з кадастровим номером 0524386200:01:002:0081, які розташовані на території Тульчинської об`єднаної територіальної громади Вінницької області.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, згідно якої вона просить розглянути справу у її та позивача відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. В судовому засіданні 24.03.2026 представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява від неї, згідно якої вона просить розгляд справи проводити у її відсутність, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідач - представник Тульчинської міської ради в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява від нього, згідно якого він просить слухати справу у його відсутність, на підставі документів, що є у справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Дараган І.М. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися.

Заслухавши представника позивача, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.12.2024, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . (а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.01.2022, виданого Южненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.11.2020, виданого Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с. 13).

Відповідно до копії заповіту посвідченого старостою с. Тиманівка, Тульчинського району, Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , заповіла: земельну ділянку (пай) розташовану на території Тульчинської ОТГ с. Тиманівка Вінницької області, площею 1,38 га в межах згідно з планом посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю від 20.03.2002 року серія І-ВН № 064008; земельну ділянку (пай) розташовану на території Тульчинської ОТГ с. Тиманівка Вінницької області, площею 1,39 га в межах згідно з планом посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю від 20.03.2002 року серія І-ВН № 064009, - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 15).

За даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76487207 від 04.04.2024 (а.с. 16), інформація щодо відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , в Спадковому реєстрі – відсутня.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69031644 від 25.05.2022, зареєстровано спадкову справу № 36/2022 після смерті ОСОБА_5 . (а.с. 17).

На підставі договору про поділ спадщини від 23.08.2023, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , сторони домовились про розподіл спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 (а.с. 22-25), та останнім видано свідоцтва про право на спадщину за законом, копії яких досліджено в судовому засіданні. (а.с. 26, 27).

Листом за № 419/01-16, 02-14 від 02.10.2024, приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Дараган І.М. роз`яснено ОСОБА_1 , право на звернення до суду для встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 , на підставі ст. 1268 ЦК України. (а.с. 28).

Відповідно до державних актів на право приватної власності на землю І-ВН № 064008 та І-ВН № 064009, виданих Тульчинською державною адміністрацією 20.03.2002, ОСОБА_4 , на праві власності належать земельні ділянки 1,38 га та 1,39 га, розташовані на території Тиманівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 30-31).

За даними витягів з Державного земельного кадастру, вказані земельні ділянки зареєстровані за ОСОБА_4 , з кадастровими номерами: 0524386200:01:002:0080 та 0524386200:01:002:0081. (а.с. 32-45).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1 від 04.01.2022, встановлено причина смерті ОСОБА_5 , пов`язана з онкологічним захворюванням. (а.с. 46).

Із досліджених в судовому засіданні виписок із медичних карт ОСОБА_5 , встановлено, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні в медзакладі «INTOSANA» в періоди: з 21.10.2019 по 24.10.2019, з 22.01.2020 по 24.01.2020, з 16.12.2019 по 23.12.2019, з 18.11.2019 по 20.11.2019, 18.02.2020 по 20.02.2020, з 07.10.2019 по 11.10.2019, з 08.01.2020 по 10.01.2020, з 04.11.2019 по 07.11.2019, з 04.02.2020 по 06.02.2020. (а.с. 49-69).

Як вбачається із відповіді № 1257 від 23.07.2025 КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради», адресованій адвокату Калачик Н.М., хвора ОСОБА_5 знаходилась на диспансерному обліку у КНП «ОРКПЦ» ООР» з 16.01.2020 року. ОСОБА_5 , з 07.10.2019 було проведено 4 курси ПХТ. 17.12.2019 ОСОБА_5 була проведена операція. У післяопераційному періоді проведено 4 курси АПХТ.

В КНП «ОРКПЦ» ООР» ОСОБА_5 з 17.12.2020 по 22.02.2021 проведено 3 курси лік. ПХТ.

31.03.2021 ОСОБА_5 проведена операція. З 20.06.2021 по 11.07.2021, проведено 3 курси лік. ПХТ. (а.с. 71).

Згідно копії листа приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Дараган І.М. № 119/01-16 від 21.04.2026, адресованому адвокату Калачик Н.М., роз`яснено, що згідно з поданими матеріалами, спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадкоємець за заповітом – ОСОБА_5 - у встановлений законом строк спадщину не прийняла.

На момент смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) строк для прийняття спадщини до майна ОСОБА_4 вже сплив.

Оскільки строк для прийняття спадщини був пропущений та не був поновлений у встановленому законом порядку за життя спадкоємця, право на спадщину не виникло, а отже право на її прийняття не могло перейти до ОСОБА_1 в порядку спадкової трансмісії.

За таких обставин, відсутні правові підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 189).

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В свою чергу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено в ст. 1217 ЦК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Як визначено частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

За змістом статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Спадкова трансмісія є особливим порядком здійснення права на спадкування. У разі переходу права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії застосовуються як загальні правила, що регламентують способи (необхідність вчинення трансміссарам дій, що свідчать при прийняття спадщини за статтею 1269 ЦК України, недопущення прийняття спадщини з умовою чи застереженням відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України), строки прийняття та відмови від спадщини, так і спеціальні норми переходу права на прийняття спадщини до трансміссара. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (стаття 1276 ЦК України). Такий же порядок передбачений пунктами 3.25, 3.26 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 з відповідними змінами.

Спадкова трансмісія – це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто - перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Право на прийняття спадщини за спадковою трансмісією у разі його виникнення реалізується на загальних підставах, із урахуванням строків, встановлених статтею 1270 ЦК України.

Спадщина може бути прийнята в порядку спадкової трансмісії після спливу строку для прийняття спадщини за письмовою згодою спадкоємців або в судовому порядку, якщо суд визнає причини пропуску цього строку поважними (частини друга, третя статті 1272 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прийняття спадщини тощо.

Отже, право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії може бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця. Тобто смерть спадкоємця, який би мав право на спадщину, має наступити в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця. Право на прийняття спадщини за спадковою трансмісією переходить до спадкоємців цієї особи у межах строків для прийняття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , і з цього часу відкрилась спадщина на належне їй майно. Шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 закінчився 17.05.2021.

У вказаний строк, спадкоємиця за заповітом ОСОБА_5 , спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняла.

ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , пропустивши строк на прийняття спадщини терміном 7 міс. 17 днів.

У вказаний період ОСОБА_5 також не скористалась правом, на встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вказане право спадкоємця ОСОБА_5 є суб`єктивним, і у зв`язку із припиненням її правосуб`єктності, внаслідок смерті, дане право також припинено, і не може входити до спадкових прав до її спадкоємиці ОСОБА_1 .

За вказаних обставин вимога позивача про визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 та визначення додаткового строку для спадкоємця за трансмісією ОСОБА_1 для прийняття спадщини на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 є безпідставною.

Крім того, позивач ОСОБА_1 , не є трансмісаром в розумінні ст. 1276 ЦК України, так як трансмітент ОСОБА_5 , спадщину не прийняла, а відтак до позивача не перейшло право на спадкове майно, так як в даній справі спадкова трансмісія не застосовується.

Щодо визнання позову відповідачем ОСОБА_3 та не заперечення щодо позовних вимог Тульчинської міської ради, суд вважає, за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 206 ЦПК України уразі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В даному випадку визнання відповідачем ОСОБА_3 позовних вимог, суперечить вимогам закону, яким суд надав оцінку при прийнятті рішення.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав обґрунтованості позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах, натомість наявності та існування правових підстав для відмови в задоволені позову.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1216-1218, 1261-1265, 1268-1270, 1272, 1276 ЦК України, ст. 4, 13, 81, 141, 200, 206, 263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , поданого представником ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Тульчинської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Дараган Ірини Миколаївни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем, залишити за нею.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: