Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №460/7384/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/7384/24 пров. № А/857/25163/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпак Україна» - Шаблія Валерія Івановича про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпак Україна» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року ТзОВ «Хімпак Україна» (далі Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11202987/38143477 від 11.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 31.03.2024 та зобов`язати ДПС України зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 позовні вимоги були задоволені повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 апеляційну скаргу ГУ ДПС було залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 по справі №460/7384/24 - без змін.

На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства – Шаблія В.І. про ухвалення додаткової постанови, в якій він просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 3000,00 грн.

30.01.2026 представницею ГУ ДПС Садовою А.Ю. було подано заперечення на заяву представника позивача, в якій вона зазначає, що розмір правничої допомоги в сумі 3000,00 грн є завищеним та необґрунтованим. Також вказує на майновий стан органів ГУ ДПС та відсутність коштів на рахунку за КВЕК 2800.

Беручи до уваги ту обставину, що справу судом апеляційної інстанції було розглянуто в порядку п.1 ч.1 ст.311 КАС України та враховуючи положення ч.3 ст.252 КАС України, заяву було розглянуто без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та зміст заявленого клопотання, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним нормам КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача Шаблій В.І. надав суду договір про надання правничої допомоги №01/07-24 від 01.07.2024, додаткову угоду №1-2 від 04.12.2024 до договору №01/07-24 від 01.07.2024, акт приймання-передачі наданих послуг №1-2 від 04.12.2024, ордер серії ВК №1148870 від 31.10.2024 та рахунок на оплату №1-2 від 04.12.2024 в сумі 3000,00 грн.

З матеріалів справи видно, що адвокат Шаблій В.І. надав позивачу послуги відповідно до вищевказаного договору про надання правової допомоги вартістю 3000,00 грн.

При цьому, колегія суддів враховує, що у письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 04.12.2024 позивач заявив про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат щодо професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Докази понесення таких витрат позивач надав суду протягом 5 днів після ухвалення судом рішення у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.02.2020 по справі №280/1765/19.

В даному випадку, вимоги заяви представника позивача про стягнення з відповідачів понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №460/7384/24 узгоджуються з нормами процесуального права та не суперечать інституту додаткового судового рішення, відтак колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступали відповідачами у справі.

Враховуючи критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката, надану в суді апеляційної інстанції, в загальному розмірі 3000 грн є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг. Вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів співмірно з кожного.

Натомість, ГУ ДПС не спростовано заявленого позивачем до стягнення розміру судових витрат.

Суд апеляційної інстанції у контексті доводів ГУ ДПС вважає за необхідне вказати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у судових рішеннях від 05.09.2019 по справі №826/841/17, від 24.10.2019 по справі №820/4280/17, від 30.11.2020 по справі №Н/806/1943/18.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімпак Україна” - Шаблія Валерія Івановича про ухвалення додаткового судового рішення по справі №460/7384/24 задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код - ЄДРПОУ 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімпак Україна” (код - ЄДРПОУ 38143477) судові витрати у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, понесені на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код - ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімпак Україна” (код - ЄДРПОУ 38143477) судові витрати у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, понесені на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей

судді С. П. Нос

С. М. Шевчук