Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №240/25750/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25750/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

22 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач допустив протиправні дії у частині обчислення та виплати грошового забезпечення під час здійснення його перерахунку на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року по справі № 240/11676/25 за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, умисно зменшивши відсотковий розмір щомісячної премії, що також призвело до виплати у заниженому розмірі грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. На думку позивача, відповідач не мав права в односторонньому порядку зменшувати відсотки премії, які були йому фактично встановлені наказами командира та виплачені під час проходження служби.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

2.2 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 240/11676/25 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок з 25.02.2022 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивача, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції, чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня календарного року (а саме на 01.01.2022 та на 01.01.2023), на відповідні тарифні коефіцієнти.

2.3 Під час проведення вказаного перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду відповідач в односторонньому порядку зменшив відсотковий розмір щомісячної премії позивача за період з лютого 2022 року по січень 2023 року з належних 250 % на 105 %, а за період з лютого 2023 року по травень 2023 року – з належних 550 % на 273 %. Позивач вважає такі дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру премії протиправними та такими, що штучно занижують розмір заробітної плати (грошового забезпечення), у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

3.2 Суд першої інстанції послався на те, що дії відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 є протиправними.

Порушені права підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за вказаний період, а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах: за лютий 2022 по січень 2023 року у розмірі 250% посадового окладу, за лютий 2023 по травень 2023 року у розмірі 550% посадового окладу, з урахуванням перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 240/11676/25 та з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

4.1 Відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду, відповідач посилається на те, що встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення, зокрема премії є його виключними дискреційними повноваженнями, які здійснюються в межах виділених асигнувань та фонду преміювання.

4.3 Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.2 Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

1.3 Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

1.4 Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

1.5 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704), яка набрала чинності 01 січня 2018 року.

1.6 Пунктом 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

1.7 Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, що обмежувала розрахунок показником прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року.

1.8 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103, отже, він втратив чинність, у зв`язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції до внесення скасованих судом змін.

1.9 Надалі Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (набрала чинності 20.05.2023) були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704 та встановлено фіксовану базову величину для розрахунку окладів у розмірі 1762 гривні.

1.10 Апеляційний суд вважає, що з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

1.11 Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в межах позовних вимог щодо нарахування і виплати грошового забезпечення позивачу за спірний період з 25.02.2022 по 19.05.2023 року, оскільки цей період повністю охоплюється часом дії пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції у цієї частині.

1.12 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою належного захисту порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 розмірів грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах: з лютого 2022 року по січень 2023 року у розмірі 250 % посадового окладу, з лютого 2023 року по травень 2023 року у розмірі 550 % посадового окладу, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 240/11676/25 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, на відповідні тарифні коефіцієнти. Перерахунок грошового забезпечення на виконання судового рішення не є самостійною підставою для вчинення відповідачем дій щодо одностороннього зменшення раніше затверджених відсоткових показників додаткових складових грошового забезпечення.

1.13 Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують вимог позовної заяви та висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 У контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа належить до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.