Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №560/1604/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1604/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

22 червня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №221650003949 від 04.11.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.10.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи на посаді тракториста-машиніста у період з 01.01.1986 року по 27.11.1992 року у колгоспі «Комуніст»; з 28.11.1992 року по 16.01.1998 року у КСП «Хлібороб», та у період з 17.01.1998 по 30.12.2005 у ТОВ «Хлібороб» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 28.10.2024 року.

1.2 В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), однак, отримав відмову в її призначенні у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Вважає спірне рішення протиправним, оскільки наявність необхідного пільгового стажу підтверджується трудовою книжкою та не потребує підтвердження уточнюючими довідками.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Згідно з відомостями трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , заповненої 30.12.1983, позивач працював трактористом, бригадиром тракторної бригади з 01.01.1986 по 27.11.1992 у колгоспі «Комуніст», з 28.11.1992 року по 16.01.1998 у КСП «Хлібороб» та з 17.01.1998 по 30.12.2005 у СТОВ «Хлібороб».

2.2 В архівній довідці №341 від 21.08.2024, виданій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його заробіток у колгоспі «Комуніст» село Жучківці за період 1983-1989 роки, зазначено підставу формування вказаної довідки - фонд №152, книги по заробітній платі (трактористи. тракторна бригада), опис №2.

2.3 В архівній довідці №344 від 21.08.2024, виданій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його заробіток у колгоспі «Комуніст» село Жучківці за період 1990-1996 роки, зазначено підставу формування вказаної довідки - фонд №151, книги по заробітній платі (трактористи. тракторна бригада), опис №2.

2.4 В архівній довідці №345 від 21.08.2024, виданій Іванову Василю Васильовичу, який працював у с. Жучківці, к-п «Комуніст» у графі «Роки» з 1993 року до 2012 року вказано «тракторист».

2.5 Відповідно до листа Головного управління статистики у Хмельницькій області №10-14/749-24 від 05.09.2024 підприємство «Колхоз Комунист Хмельницкого АПО Хмельницкий р-н с. Жучковцы» (ідентифікаційний код 03788738) значилося у Загальному класифікаторі підприємств та організацій (ЗКПО), ведення якого здійснювалося до 1994 року. Розпорядженням районної державної адміністрації від 11.01.1993 №5 підприємство було перереєстроване у колективне сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» з ідентифікаційним кодом 03788738. Розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації від 26.01.1999 №06 підприємство було реорганізовано у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (ідентифікаційний код 03788738). У зв`язку з реорганізацією - приєднанням до ТОВ «Волочиськ-Агро» (33007668) - у серпні 2009 року підприємство було ліквідовано та знято з обліку в ЄДРПОУ.

2.6 Позивач, 29.04.1969 р.н., звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 28.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.

2.7 Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, який розглянув заяву за принципом екстериторіальності, №221650003949 від 04.11.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зазначено, що згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, довідки про підтвердження періодів роботи), страховий стаж складає 38 років 5 місяців 10 днів, стаж на посаді тракториста - 4 роки 7 місяців 1 день. До страхового стажу зараховано всі періоди. До стажу на посаді тракториста не зараховано періоди роботи у 1983-2012 роках, оскільки відсутня уточнююча довідка про підтвердження періодів роботи відповідно до вимог п. 20 Порядку №637. В довідці №410 від 24.10.2024 за періоди роботи у 1983-2012 про встановлений та відпрацьований мінімум відсутня інформація про безпосередню зайнятість на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції.

2.8 Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №221650003949 від 04.11.2024;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.01.1986 по 27.11.1992, з 28.11.1992 по 16.01.1998, з 17.01.1998 по 30.12.2005;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 28.10.2024.

3.2 Суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №221650003949 від 04.11.2024 та наявність підстав для його скасування з огляду на те, що записами трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , заповненої 30.12.1983, підтверджено, що позивач працював трактористом та бригадиром тракторної бригади не тільки в межах спірного періоду, але безперервно, зокрема, в період з 01.01.1986 до 04.05.2011 на одному підприємстві, яке неодноразово реорганізовувалося. Крім того, вказана трудова книжка містить записи про виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві. Відтак, суд першої інстанції вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останнього призвело до неправильного вирішення спору.

4.2 Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

1.2 Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

1.3 Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: «чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, — після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з яких не менше 20 років на зазначеній роботі».

1.4 Відповідно до частини 1 статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.5 На підставі вищевказаної норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

1.6 Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

1.7 Оцінюючи правомірність дій та рішень пенсійних органів через призму наведених правових норм, колегія суддів зазначає, що вимога про надання уточнюючих довідок є правомірною виключно у випадку, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться виправлення, неточності чи явні помилки.

1.8 Натомість, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 , заповненій 30.12.1983 року, наявні чіткі, послідовні та безперервні записи про роботу ОСОБА_1 саме трактористом та бригадиром тракторної бригади у спірні періоди (з 01.01.1986 по 27.11.1992, з 28.11.1992 по 16.01.1998, з 17.01.1998 по 30.12.2005).

1.9 Зазначена трудова книжка заповнена без жодних порушень, підтирань чи виправлень, а також містить відмітки про виконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

1.10 З урахуванням вимог статті 62 Закону № 1788-XII, такі записи мають самодостатню доказову силу, і пенсійний орган не мав жодних правових підстав вимагати від позивача додаткового підтвердження стажу у вигляді уточнюючих довідок.

1.11 Щодо доводів відповідача про те, що записи у трудовій книжці та архівних довідках містять назву посади «тракторст» або «бригадир тракторної бригади», що нібито не тотожно визначеній законом професії «тракторист-машиніст», то колегія суддів вважає такі доводи формальними та безпідставними.

1.12 Суд першої інстанції правильно вказав, що відповідно до Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016 (затвердженого у 1986 році) та чинного Класифікатора професій ДК 003 2010, професійна назва роботи «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» є узагальнюючою. Єдина назва даної професії, запроваджена ще у 1961 році, повністю охоплює професію «тракторист».

1.13 Будь-яка особа, прийнята на роботу трактористом у сільськогосподарському підприємстві та яка має відповідне посвідчення, автоматично відноситься до категорії трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції. Робота позивача у колгоспі «Комуніст» (надалі реорганізованому в КСП «Хлібороб» та СТОВ «Хлібороб») за своєю суттю та галузевою належністю підприємства безпосередньо пов`язана з виробництвом сільгосппродукції.

1.14 Окрім того, колегія суддів наголошує, що можливі недоліки у заповненні довідок підприємством чи архівною установою (або відсутність окремих формулювань) не можуть бути підставою для позбавлення громадянина його конституційного права на пенсійне забезпечення.

1.15 Більше того, матеріали справи містять архівні довідки № 341, № 344 та № 345 від 21.08.2024 року, які були видані на підставі первинних документів (книг по заробітній платі тракторної бригади, фонд № 151, № 152). Ці довідки повністю підтверджують нарахування позивачу заробітної плати саме як трактористу протягом усього спірного періоду.

1.16 Оскільки підприємство-роботодавець ліквідоване у 2009 році шляхом приєднання до ТОВ «Волочиськ-Агро», а документи передані до архівної установи, позивач позбавлений фізичної можливості надати будь-які інші документи, окрім тих, що збереглися в архіві

1.17 З огляду на те, що страховий стаж позивача становить 38 років 5 місяців 10 днів (що перевищує необхідні 30 років), а з урахуванням спірних періодів його пільговий стаж на посаді тракториста значно перевищує встановлені законом 20 років, позивач набув повне право на призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 55 років (дата народження — ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

1.18 Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №221650003949 від 04.11.2024 та наявність підстав для його скасування.

1.19 Щодо втручання у дискреційні повноваження відповідача апеляційний суд виходить з наступного.

1.20 Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 у справі №340/2259/23 зазначено, що поняття дискреційних повноважень наведене у пункті 7 частини першої статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру" 17.02.2022 № 2073-IX (далі - Закон №2073-IX), згідно з яким дискреційне повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

1.21 Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

- дискреційне повноваження передбачено законом;

- дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

- правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

- вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

1.22 З огляду на вищезазначене, дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб`єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.

1.23 Характерними ознаками адміністративного розсуду (дискреції) є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб`єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб`єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.

1.24 Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 826/16911/18, від 26.05.2021 у справі № 824/266/20-а, від 08.07.2021 у справі № 160/1598/20, від 28.07.2021 у справі № 280/160/20, від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21, від 26.10.2022 у справі № 640/30483/21, від 21.03.2023 у справі № 640/17821/21, від 01.05.2023 у справі № 540/913/21, від 01.05.2023 у справі № 540/913/21 та від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22.

1.25 З урахуванням матеріалів справи та встановлених судом обставин, позивач на момент звернення до відповідача забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення. Зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

1.26 З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано обрав належний спосіб захисту прав позивача, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень процесуальних норм, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування ухваленого судового рішення.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.