Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №240/22826/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22826/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

17 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Чепури І.В.,

представника відповідача: Малої І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 17.07.2025 №0168000702, №0168010702, №0167980702 та з висновками, наведеними в акті перевірки, оскільки вважає їх надуманими та такими, що не ґрунтуються на первинних документах, фактичних обставинах здійснення господарських операцій, що підтверджують правомірність формування показників декларацій з податку на додану вартість. Також зазначає, що Товариство не могло використовувати насіння сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин, органічні та мінеральні добрива в інших цілях, ніж вони призначені, тому висновки податкового органу щодо завищення норм списання насіння, засобів захисту рослин, органічних та мінеральних добрив, зайвих технологічних процесів є хибними. Стосовно висновків податкового органу щодо нерентабельності вирощування гірчиці білої, представник позивача зазначив, що висівання сидератів (гірчиці білої) дало змогу Товариству збільшити врожайність сої та вівса, оскільки сиредати, як зелене добриво, висівались Товариством не заради отримання врожаю, а для оздоровлення, збагачення ґрунту, покращення його структури та захисту від бур`янів.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Ра:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0168000702 (за формою «В4») від 17.07.2025 про зменшення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2176892,00 грн.

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0168010702 (за формою «В1») від 17.07.2025 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2025 року на загальну суму 615922,00 грн та застосування штрафної санкції на загальну суму 153981,00 грн.

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0167980702 (за формою «ПН») від 17.07.2025, яким застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн за нескладання та нереєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 2792814,00 грн.

-стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" 30280,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції ТОВ «Тера Ра», як юридична особа зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.12.2015, про що внесено запис №12861020000000685 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

ТОВ «ТЕРА РА» зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.03.2016.

Основним видом діяльності Товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11) та є сільськогосподарським товаровиробником.

Також, до видів діяльності Товариства віднесено діяльність, передбачену кодами КВЕД: 01.13. Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19. Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.30 Відтворення рослин; 01.50. Змішане сільське господарство; 01.41. Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41. Вантажний автомобільний транспорт; 77.12. Надання в оренду вантажних автомобілів; 46.36. Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 52.10. Складське господарство; 77.31. Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.

Для здійснення основного виду діяльності ТОВ «Тера Ра» орендує земельні ділянки на території Великоглумчанської та Камянобрідської сільських рад Звягельського району Житомирської області.

ТОВ "Тера Ра" 20.05.2025 була подана декларація з податку на додану вартість за квітень 2025 року, реєстраційний номер 9142265605 (Том №1 а.с.59-61).

В рядку 19 Декларації, зазначено від ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 4067682,00 грн.

В рядку 20.2 Декларації зазначили суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 615922,00 грн.

Відповідно до додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, «Розрахунок бюджетного шкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» зазначена сума 615922,00 грн була сформована за наступні податкові періоди: 08.2023, 10.2023, 01.2024, 03.2024, 05.2024, 06.2024, 07.2024, 08.2024, 12.2024.

На підставі направлень від 12.06.2025 №2883, №2884 та від 20.06.2025 №3144, №3145 виданих ГУ ДПС у Житомирській області заступнику начальника відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Житомирській області Щербаню Богдану, головному державному інспектору відділу перевірок платників інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Житомирській області Олегу Чернишу, головному державному інспектору відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Житомирській області Дейнеці Світлані, головному державному інспектору відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Житомирській області Цапу Василю та наказу від 03.06.2025 №1413-п, виданого ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі підпункту 1911.6 пункту 1911 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 200.11 статті 200 та підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тера Ра» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.05.2025 №9142265605 від`ємного значення з податку на додану вартість (далі – ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №14424/06-30-07-02/40180523 від 26.06.2024 (Том №1 а.с.14-26).

Згідно з висновками акта перевірки встановлено наступні порушення:

- в порушення абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статей 3, 4 та 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), пунктів 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 2.4, 2.15, 3.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 в результаті чого ТОВ «Тера Ра» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за квітень 2025 року на суму 615922 грн;

- в порушення абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статей 3, 4 та 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), пунктів 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 2.4, 2.15, 3.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 в результаті чого ТОВ «Тера Ра» завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду по рядку 21 Декларації за квітень 2025 року на суму 2176892 грн;

- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок не складання та не реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 2792814 грн, в т.ч.: за березень 2025 року в сумі 2679712 грн, за квітень 2025 року в сумі 113102 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, ТОВ "Тера Ра" подало заперечення від 02.07.2025 вих. №16 (Том №1 а.с.27-33).

Розглянувши заперечення на акт перевірки ГУ ДПС у Житомирській області прийняло рішення про залишення без змін висновків акта перевірки (Том №1 а.с.34).

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «В1» №0168010702 від 17.07.2025, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2025 року, на загальну суму 615922,00 грн та застосовано штрафну санкцію на загальну суму 153981,00 грн; форми «В4» №0168000702 від 17.07.2025, яким зменшено від`ємне значення сум податку на додану вартість за квітень 2025 року на загальну суму 2176892,00 грн; форми «ПН» №0167980702 від 17.07.2025, яким застосовано штраф в розмірі 3400,00 грн за не складання та не реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 2792814,00 грн (Том №1 а.с.35-40).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Тера Ра" подало скаргу від 28.08.2025 вих. №21 (Том №1 а.с.41-49).

За результатами розгляду скарги ГУ ДПС у Житомирській області прийняло рішення про залишення скарги без розгляду, а податкові повідомлення-рішення без змін (Том №1 а.с.52-54).

ТОВ "Тера Ра", не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржило їх до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим встановив підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Так, підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наступної підстави: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акту перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з таким наказом контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України закріплено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За правилами пункту 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначеннями наведеними у статті 1 Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункт 2 статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (стаття 9 Закону № 996-XIV).

Частиною першою статті 11 Закону № 996-XIV визначено, що підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Фінансова та бухгалтерська звітність підприємств (в тому числі собівартість реалізованих робіт та послуг) формується на підставі регістрів бухгалтерського обліку, які в свою чергу формуються на підставі первинних бухгалтерських документів.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

При цьому, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема на формування валових витрат та податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального їх вчинення з належним відображенням у бухгалтерському та податковому обліку підприємства, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №0240/2168/18-а.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 17.07.2025 №0168000702, яким зменшено ТОВ "Тера Ра" від`ємне значення суми податку на додану вартість за квітень 2025 року на суму 2176892,00 грн, колегія суддів виходить із наступного.

В розділі 3.1 акта перевірки, податковий орган зазначає, що ТОВ "Тера Ра" на порушення абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, статей 3,4 та 9 Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 1.2,1.3, 2.1, 2.3, 2.4, 2.15, 3.1, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 №88 занижено податкові зобов`язання внаслідок їх не нарахування в результаті використання товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг) не у господарській діяльності платника податків на загальну суму ПДВ 2792814,00 грн. Крім того, в акті перевірки зазначено, що у ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Тера Ра" відповідно до наданих документів здійснювалось списання насіння, добрив, засобів захисту рослин, дизельного палива, які не відповідають критеріям первинних документів, а зазначена інформація в них де відповідає дійсності, а саме: списана за актом №20 від 30.03.2025 гірчиця біла в кількості 16,2 тони на загальну суму 68174,14 грн не висівалась; списане за актом №21 від 30.03.2025 дизельне паливо в кількості 4800 літрів на загальну суму 81551,87 грн не використовувалось під посіви культур; списаний за актом №19 від 31.03.2025 овес в кількості 132,99 тон на суму 378503,50 грн на поля не висівався; списані за актом №11 від 31.03.2025 добрива під посів вівса на загальну суму 3885545,75 грн не вносились; списане за актом №37 від 31.03.2025 дизельне паливо в кількості 6570,5 літра на суму 248518,04 грн не використовувалось при посіві вівса; списані за актом №12 від 31.03.2025 добрива під посів сої на загальну суму 5689652,57 грн не вносились; списані за актом №13 від 31.03.2025 добрива під посів сої на загальну суму 2214087,51 грн не вносились; списані за актом №27 від 30.04.2025 засоби захисту рослин під посів вівса на загальну суму 2276680,00 грн не вносились; списані за актом №14 від 30.04.2025 засоби захисту рослин під посів вівса на загальну суму 325910,81 грн не вносились; списане за актом №26 від 30.04.2025 дизельне паливо в кількості 330 літрів на суму 11918,98 грн не використовувалось при внесенні засобів захисту рослин; послуги оренди техніки за актом №1 від 24.03.2025 на загальну суму 10000,00 грн не надавались при посіві сільгоспкультур та внесенні добрив і засобів захисту рослин; послуги оренди техніки за актом №2 від 27.03.2025 на загальну суму 520000,00 грн не надавались при посіві сільгоспкультур та внесенні добрив та засобів захисту рослин.

Відтак, на думку контролюючого органу, зазначені витрати не належать до господарської діяльності Товариства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким твердженням контролюючого органу, з огляду на те, що, як правильно зауважив суд першої інстанціцї, в силу специфіки діяльності Товариство самостійно визначає норми внесення добрив, з врахуванням технологічного процесу висіву, якості ґрунту та кліматичних умов, що в своїй сукупності впливають на врожайність. Вказане, зокрема пояснюється тим, що для різних сільськогосподарських культур необхідні різна кількість і співвідношення добрив. При цьому, використання добрив у сільськогосподарській діяльності залежить, серед іншого, від пори року, особливостей складу ґрунту кожного поля, наявності поживних речовин, а також регіону вирощування.

Так, в джерелах, на котрі посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції, наводяться середні показники врожайності, проте у кожного конкретного виробника рівень врожайності залежить від технології вирощування, клімату, сортів та інших факторів.

Дійсно, відповідна кількість використання позивачем добрив може свідчити про застосування інтенсивної технології обробітку, тобто система обов`язкових для виконання заходів, що охоплюють весь процес отримання високого врожаю конкретної культури, включаючи високу дисципліну праці, тонке знання фізіології рослин, найсуворішу технологічну дисципліну. Вона передбачає найбільш ефективне використання комплексу всіх факторів, що визначають формування врожаю с/г культур і його якість: обробка ґрунту, система добрив, правильна сівозміна, інтегрована система захисту рослин за допомогою агротехнічних, біологічних і хімічних методів, меліоративні прийоми регулювання ґрунтової родючості і водного режиму, застосування високоврожайних сортів і сучасних технологічних засобів. Впровадження інтенсивної технології вирощування дає більш високі показники врожайності високоякісного зерна.

Особливості порядку ведення бухгалтерського обліку в сільському господарстві визначені Методичними рекомендаціями «Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств» №132 від 18.05.2001 року.

Згідно п.6.1. абзац 3 Методрекомендацій №132 фактична собівартість продукції розраховується в цілому за рік, на етапі калькуляції якої здійснюється узагальнення виробничих витрат за економічними елементами та калькуляційними статтями, групування витрат за виробничими підрозділами, калькульованими видами продукції, оцінка незавершеного виробництва на кінець звітного періоду і формування фактичної собівартості випуску продукції.

Така особливість формування собівартості продукції для сільськогосподарських підприємств в цілому за рік пов`язана перш за все із специфікою цієї галузі, де технологічний процес виробництва сільськогосподарської продукції досить тривалий, особливо в рослинництві.

Відповідно до пункту 1 розділу Х Правил щодо забезпечення родючості ґрунтів і застосування окремих агрохімікатів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.11.2021 № 382, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2022 за № 34/37370 (далі – Правила № 382), для покращення управління процесом живлення рослин, підвищення ефективності застосування добрив та попередження забруднення природних вод кожному окремому сільськогосподарському товаровиробнику необхідно щороку до 31 серпня складати річний план внесення добрив на землях сільськогосподарського призначення, включаючи програми використання гною, компосту, осаду стічних вод та інших джерел.

План удобрення сільськогосподарських рослин передбачає визначення норми внесення відповідно до запланованої врожайності та прогнозування часу застосування добрив. Норма внесення добрив встановлюється на підставі балансових розрахунків, з урахуванням потреби окремих культур у елементах живлення, або з використанням інших, але науково обґрунтованих методів, особливостей місцевих умов та надходження елементів живлення з інших джерел.

Згідно з пунктом 4 розділу Х Правил № 382 обсяги внесення органічних добрив мають визначатися згідно з ґрунтово-кліматичними умовами.

У постанові від 29.03.2023 у справі № 140/3991/22 Верховний Суд сформував правовий висновок, що сільськогосподарське підприємство вправі самостійно визначати норми висіву того чи іншого посівного матеріалу з врахуванням технологічного процесу висіву, якості ґрунту та кліматичних умов, що в своїй сукупності впливають на врожайність.

З огляду на вищевикладене, визначаючи норму використання мінеральних добрив, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки до компетенції контролюючих органів не входить встановлення тих чи інших норм внесення добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур та щодо надання оцінки технологічному процесу, який здійснюється суб`єктом господарювання, видом діяльності якого є, зокрема, вирощування сільськогосподарської продукції. Відповідачем не доведено, що фахівці контролюючого органу мають достатній обсяг знань у цій сфері вирощування сільськогосподарської продукції.

Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач документально підтвердив відповідність внесення добрив розрахунками норм та фактичного внесення добрив, актами про використання добрив, нормативними та фактичними показниками витрат цих добрив, котрі досліджені судом.

У матеріалах справи на підтвердження використання позивачем насіння, добрив та засобів захисту рослин у господарській діяльності товариства, а саме посіву сільськогосподарських культур, черговості внесення добрив та засобів захисту рослин, норм списання містяться наступні докази: звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року (Том №1 а.с.70-77); ТТН на постачання добрив КАС Том №1 а.с.78-80); оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 за березень 2025 року (Том №1 а.с.81); акти на списання товарів (різнотипні мінеральні добрива) (Том №1 а.с.82, 84-85); акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімзахисту рослин (Том №1 а.с.83, 86-87, 118); оборотно-сальдова відомість по рахунку 203 за березень 2025 року (Том №1 а.с.88); акт списання товарів (бензин, дизельне пальне) (Том №1 а.с.89, 91, 93, 97); подорожній лист службового автомобіля №3 (Том №1 а.с.90); облікові листи тракториста-машиніста за березень 2025 року (дискова борона Картос, сівалка зернова, розкидач мінеральних добрив, шлейф борона, трактор Беларусь, розкидач для внесення органічних добрив тандем, самохідний оприскувач, розкидач мінеральних добрив РМД-1000) (Том №1 а.с.92, 94-96, 98-101); оборотно-сальдова відомість по рахунку 207 за березень 2025 року (Том №1 а.с.102); акт списання товарів (зуб БШН, корпус редуктора) запчастин для проведення ремонту техніки (Том №1 а.с.103); наказ на проведення закупки та заміни запчастин на транспортні засоби від 05.03.2025 (Том №1 а.с.104); оборотно-сальдова відомість по рахунку 27 за березень 2025 року (Том №1 а.с.105); акти списання товарів (сидератів (гірчиця біла, вівса) (Том №1 а.с.106, 108); акти на витрати насіння і садівного матеріалу за березень 2025 року (Том №1 а.с.107, 109); оборотно-сальдова відомість по рахунку 203 за квітень 2025 року (Том №1 а.с.110); акт списання товарів (бензин) А-95 (Том №1 а.с.111); подорожній лист службового автомобіля №4 (Том №1 а.с.112); акти списання товарів (внесення хімзахисту та добрив під посів вівса (підживлення) 2025 року (Том №1 а.с.113, 116-117); обліковий лист тракториста-машиніста (самохідний оприскувач HAGI (Том №1 а.с.114); оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 за квітень 2025 року (Том №1 а.с.115); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) (Том №1 а.с.119); акти прийому-передачі до договору оренди с/г машин (Том №1 а.с.120-121); видаткові накладні на добрива (Том №1 а.с.122, 124, 126, 129, 131, 133-134, 136, 138-139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155); ТТН на перевезення добрив (Том №1 а.с.123, 125, 127-128, 130, 132, 135, 137, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156); договір з ТОВ "Кооператив українських аграріїв" та додаток до нього (купівля добрив рідких азотні (КАС-32) (Том №1 а.с.157-162); договір поставки мінеральних добрив, укладений з ТОВ Мінерал СГ" (калій хлористий гранульований (рожевий) та специфікація №1 (Том №1 а.с.163-165); договір поставки, укладений з ТОВ "Агроленд-плюс" та специфікація №1 на купівлю добрив (премакс, атувар, орнамент, ескорт комплекс, ескорт оіл) (Том №1 а.с.166-175); договір поставки добрив (сульфат амонію гранульований), укладений з ТОВ "ВКП Агрофактор" (Том №1 а.с.176-177); договір поставки добрив (аміачна селітра в біг-бегах), укладений з ТОВ "Сатік Союз" з Специфікаціями №1, 2 (Том №1 а.с.178-181); договір поставки добрив (паскаль), укладений з ТОВ "Укравіт сайенс парк" (Том №1 а.с.182-186); договір поставки добрив (гранульована сечовина (карбамід) марки В), укладений з ТОВ "Вінагро ресурс" з додатком до договору (Том №1 а.с.187-191); договір поставки добрив (агрітер, атландо, бентатоп, олрайт, косайд), укладений з ТОВ "Фірма Ерідон" з додатками (Том №1 а.с.192-199); договір оренди с/г машин і устаткування з персоналом (трактор колісний, борона ротаційна, культиватор навісний, обприскувач штанговий, сівалка зернова, оборотний плуг, трактор, самохідний обприскувач, глибокорозпушувач, борона дискова причіпна), укладений з ТОВ "КостроГор" та додаток до договору (Том №1 а.с.200-202); договори про надання послуг з навантаження органічних та мінеральних добрив в транспортні засоби замовника та з перевезення цистерни з КАСу до місць їх внесення, укладені з ФОП ОСОБА_1 (Том №1 а.с.203-206); договір надання послуг з агрохімічного аналізу ґрунту з протоколами випробувань та додатками до них (Том №1 а.с.242-247).

Судом було досліджено акти списання засобів захисту рослин та насіння та облікові листи тракториста, які містять всі необхідні реквізити та інформацію про насіневу культуру, вид робіт (обмолот, культивування, тощо), площа на якій здійснювались роботи та витрати пального.

Досліджені первинні документи містять всі необхідні відомості про господарську операцію, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та її зміст та обсяг.

Доводи відповідача про використання наведених товарно-матеріальних цінностей поза господарською діяльністю ТОВ з підстав відсутності первинних документів або їх істотних недоліків не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, необґрунтованим є висновок контролюючого органу про порушення Товариством п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

Оскільки судом не встановлено здійснення Товариством безпідставного понаднормового списання добрив без мети використання у господарській діяльності, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повідомлення-рішення від 17.07.2025 №0168000702, яким зменшено ТОВ "Тера Ра" від`ємне значення суми податку на додану вартість за квітень 2025 року на суму 2176892,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 17.07.2025 №0167980702, яким до ТОВ «Тера Ра» застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн, колегія суддів враховує таке.

Підставою для застосування штрафу є обставини вчинених порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, які відображені в акті перевірки, а саме: не складання та не реєстрація в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 2792814,00 грн, у тому числі за березень 2025 року в сумі 2679712,00 грн та за квітень 25 року в сумі 113102,00 грн.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 пункту 189.1 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни встановлені Податковим кодексом України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватись, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, що не є об`єктом оподаткування, що звільняються від оподаткування.

Оскільки доводами апеляційної скарги не спростовано висновків суду першої інстанції щодо обставин, що позивач використовував насіння, мінеральні та органічні добрива, засоби захисту рослин у своїй господарській діяльності, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обов`язку позивача до складання та реєстрації податкових накладних на загальну суму 2679712,00 грн.

У зв`язку з чим є обґрунтованим висновок суду пршої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2025 №0168010702, яким до ТОВ "Тера Ра» застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо податкового повідомлення-рішення від 17.07.2025 №0168010702, яким ТОВ «Тера Ра» зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за квітень 2025 року на загальну суму 615922,00 грн та застосовано штрафну санкцію на загальну суму 153981,00 грн, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це шкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі №380/12023/22 виснував, що аналіз наведеної норми статті 200 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що однією із передумов для врахування від`ємного значення в рахунок бюджетного відшкодування є перш за все факт сплати відповідної суми отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підставу для зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість відповідачем відображено в акті перевірки, зокрема встановлено завищення бюджетного відшкодування, яке заявлено у рядку 20.2.1 Декларації за квітень 2025 року в результаті використання запасів не у господарській діяльності.

Відповідно до матеріалів справи 20.05.2025 позивачем було подано декларацію з податку на додану вартість за реєстраційним номером 9142265605.

В рядку 19 Декларації зазначено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 4067682,00 грн.

В рядку 20.2 Декларації зазначено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 615922,00 грн.

Відповідно до додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, «Розрахунок бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» зазначена сума 615922,00 грн була сформована за наступні податкові періоди: 08.2023, 10.2023, 01.2024, 03.2024, 05.2024, 06.2024, 07.2024, 08.2024, 12.2024.

ГУ ДПС України в Житомирській області проводилась перевірка вищезазначених податкових періодів, що підтверджується актами перевірок від 27.09.2024 №19787/06-30-07-12/40180523 та від 18.04.2025 №8201/06-30-0702/40180523. В ході даних перевірок була підтверджена сума від`ємного значення з ПДВ за податкові періоди, що увійшли до розрахунку суми бюджетного відшкодування.

В розділі 3.3 акту перевірки контролюючим органом не зазначено підстав порушення Товариством податкового законодавства при розрахунку бюджетного відшкодування, водночас зазначено про його завищення на загальну суму 615922,00 грн, не вказуючи що товариство в податкових періодах 08.2023, 10.2023, 01.2024, 03.2024, 05.2024, 06.2024, 07.2024, 08.2024, 12.2024 порушило та втратило право на бюджетне відшкодування.

В розділі 3.3 акта відповідач зазначає, що, за результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування декларації за квітень 2025 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 615922,00 грн, тобто підтверджують право на отримання бюджетного відшкодування в сумі 615922,00 грн. (а.с.24)

Крім того, п.3.3.3 наведеного акту визначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (показник рядка 20.2.2 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

В акті перевірки не наведено правових підстав, порушення податкового законодаства, що свідчило б про відсутність права у позивача на отримання бюджетного відшкодування.

Колегія суддів дійшла висновку, що контролюючим органом не доведено наявності передбачених Податковим кодексом України підстав для зменшення ТОВ «Тера Ра» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2025 року на суму 615922,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій. В акті перевірки відсутні конкретні посилання на порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування суми бюджетного відшкодування, не наведено обставин, які б свідчили про втрату товариством права на бюджетне відшкодування щодо відповідних податкових періодів, а також не зазначено правових підстав, які б унеможливлювали отримання такого відшкодування. Навпаки, в акті перевірки встановлено, що первинними документами підтверджено факт сплати податку у сумі 615922,00 грн, що підтверджує право позивачана отримання бюджетного відшкодування, передбачених статтею 200 Податкового кодексу України. Крім того, перевіркою не встановлено порушень при визначенні суми від`ємного значення ПДВ. За таких обставин висновки контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами перевірки, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

У зв`язку з наведеними вище мотивами колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2025 №0168010702.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 червня 2026 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.