Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №320/7533/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/7533/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Вівдиченко Т.Р. та Терези Ю.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Гнатіва А.Я. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним рішення голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Гнатіва А.Я. від 04 серпня 2023 року про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою від 03 серпня 2023 року на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Кузченко В.О.;

- скасувати рішення голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Гнатіва А.Я. від 04 серпня 2023 року про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою від 03 серпня 2023 року на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Кузченко В.О.;

- зобов`язати голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Гнатіва А.Я. відкрити дисциплінарне провадження на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Кузченко В.О. за дисциплінарною скаргою від 03 серпня 2023 року на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Кузченко В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання позовної заяви з додатками у паперовій формі та належним чином засвідченими доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 на 10 календарних днів з дня вручення копії цієї ухвали суду для подання суду платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами, у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали від 24 травня 2024 року.

Не погоджуючись з ухвалою від 30 липня 2024 року, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник вказує, що зазначені в ухвалі суду першої інстанції від 19 лютого 2024 року про залишення позовної заяви без руху недоліки щодо подання позовної заяви з додатками у паперовій формі - не усував, оскільки суд не має права вимагати від позивача те, що не передбачено законом, і те, що суперечить закону.

На думку позивача, суд не зобов`язаний розглядати справу виключно у паперовій формі, адже у суду є можливість розглядати справу у електронній формі, враховуючи, що позовна заява подана засобами Електронного суду.

Також позивач зазначає, що в ухвалі від 24 травня 2024 року про продовження строку на усунення недоліків суд першої інстанції не лише продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви, але й змінив вимоги, які містяться в ухвалі від 19 лютого 2024 року, а саме: запропонував надати документ про сплату судового збору засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Скаржник вважає, що вимога суду першої інстанції надати документ про сплату судового збору вказаним способом суперечить положенням ч. 8 ст. 18 КАС України, згідно з якою особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми.

При цьому, на думку скаржника, саме в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, тому суд не мав право зазначити про недоліки позовної заяви в іншій ухвалі, а саме: про продовження процесуального строку, яка передбачає лише продовження процесуального строку.

Крім того, скаржник наголошує, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, зобов`язаний був мотивувати оскаржувану ухвалу від 30 липня 2024 року тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі від 19 лютого 2024 року, а не тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі від 24 травня 2024 року, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України саме в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, а не в ухвалі про продовження строку. Отже, ухвала від 24 травня 2024 року не може вважатися ухвалою, яка встановлює, які недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути. Відповідно, лише ухвала про залишення позовної заяви без руху може встановлювати, які недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути.

Підсумовуючи викладене, скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив право позивача на доступ до суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Гнатіва А.Я. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Гнатіва А.Я. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 лютого 2024 року позовну заяву залишив без руху та запропонував позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання позовної заяви з додатками у паперовій формі та належним чином засвідченими доказами засобами поштового зв`язку або нарочно.

Позовну заяву залишено без руху з підстав частини восьмої статті 18, частини другої статті 160, частини першої статті 161 КАС України, пункту 113 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, підпунктів 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, з мотивів відсутності у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд".

У подальшому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року на підставі частини другої статті 121 КАС України продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 на 10 календарних днів з дня вручення копії цієї ухвали суду для подання суду платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.

Згідно з вказаною ухвалою суду першої інстанції « 27.03.2023 та 15.04.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли клопотання, зі змісту яких вбачається незгода позивача з процесуальними діями судді у вигляді постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до суду та запобігання непропорційному обмеженню такого права, головуючим суддею була складена службова записка, адресована начальнику відділу документального забезпечення та контролю Київського окружного адміністративного суду, з проханням здійснити друк додатків до позовної заяви у цій справі та передати їх головуючому судді для вирішення питання щодо подальшого розгляду справи.

На підставі службової записки начальника відділу документального забезпечення та контролю Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 головуючому судді були передані роздруковані додатки до позовної заяви».

У вказаній ухвалі про продовження строку на усунення недоліків суд першої інстанції також запропонував позивачу подати платіжний документ про сплату судового збору засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

У зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали від 24 травня 2024 року у встановлений спосіб, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Забезпечення права на доступ до суду є однією з основних засад судочинства. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту позовної заяви, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

У цій справі підставою для повернення позовної заяви слугувало те, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви щодо подання документу про сплату судового збору засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді, після залишення позовної заяви без руху щодо подання позовної заяви з додатками у паперовій формі та належним чином засвідченими доказами засобами поштового зв`язку або нарочно.

За змістом частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Приписами частини другої статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною першою статті 161 КАС України обумовлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Водночас за змістом частини восьмої статті 18 КАС України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, відповідно до пункту 122 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (у редакції, чинній станом на час постановлення ухвали від 24 травня 2024 року) (далі - Положення) до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Слід відмітити, що станом на час постановлення ухвали від 19 лютого 2024 року суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, зазначені приписи пункту 122 розділу V «Перехідні положення» Положення, були передбачені пунктом 113 розділу V «Перехідні положення» Положення.

Відповідно до абзаців 15.1, 15.3 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з рішенням Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 26 при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) заявнику (учаснику справи) слід додатково подавати їх суду в паперовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява складається з 53 аркушів.

Згідно з роздрукованими додатками до позовної заяви, які надані суду на підставі службової записки начальника відділу документального забезпечення та контролю, їх кількість становить 71 аркушів (а.с.37-108).

Саме з підстав значного обсягу документів адміністративний позов ухвалою від 19 лютого 2024 року залишено без руху та запропоновано позивачу подати позовну заяву з додатками у паперовій формі та належним чином засвідченими доказами засобами поштового зв`язку або нарочно.

У подальшому ухвалою від 24 травня 2024 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви та запропоновано подати суду платіжний документ про сплату судового збору, знову ж таки, засобами поштового зв`язку або нарочно.

У доводах апеляційної скарги скаржник вказує на невиконання ним вимог ухвал Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року та 24 травня 2024 року, оскільки вимоги суду щодо подання документів засобами поштового зв`язку або нарочно суперечить положенням ч. 8 ст. 18 КАС України щодо подання особою, яка зареєструвала електронний кабінет в Електронному суді, документів виключно за допомогою ЄСІТС.

Враховуючи, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 24 травня 2024 року, суд першої інстанції повернув позов особі, яка з ним звернулась, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Водночас скаржник стверджує, що не виконував вимоги, зокрема ухвали суду від 24 травня 2024 року, вважаючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, адже позовну заяву позивач подав через підсистему "Електронний суд", відповідно направлення платіжного документу про сплату судового збору засобами поштового зв`язку або нарочно суперечило положенням КАС України.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями п. 8 ст. 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, доводи скаржника в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки позивач не позбавлений права подавати документи у паперовому вигляді.

Також доводи скаржника, полягають у тому, що суд може розглянути справу в електронній формі, а тому відсутня необхідність формувати справу в паперовому вигляді.

Так, абзацами 15.1, 15.3 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України передбачено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:

- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

- розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Як зазначалось, відповідно до пункту 122 розділу V «Перехідні положення» Положення (у редакції, чинній станом на час постановлення ухвали від 24 травня 2024 року) до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Отже, станом на час постановлення ухвал від 19 лютого 2024 року та 24 травня 2024 року наведеними положеннями чинного законодавства України передбачена можливість розглядати справу, зокрема, в електронному вигляді, а тому відсутня необхідність у суду зобов`язувати позивача надавати позовну заяву з додатками у паперовій формі та належним чином засвідченими доказами засобами поштового зв`язку або нарочно, у тому числі платіжний документ про сплату судового збору.

Також колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції позовну заяву залишив без руху на підставі пункту 113 розділу V «Перехідні положення» Положення, підпунктів 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, з мотивів відсутності у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд".

Проте, станом на час постановлення Київським окружним адміністративним судом ухвали від 19 лютого 2024 року пункт 113 розділу V «Перехідні положення» Положення зазнав змін та не містив приписи, якими керувався суд, а саме: «До забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.

Редакція пункту 113 розділу V «Перехідні положення» Положення (від 12.10.2023), станом на час постановлення ухвали від 19 лютого 2024 року, передбачала, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

У подальшому Положення зазнало змін (редакція від 07.03.2024) і ця ж норма передбачена п. 122 розділу V «Перехідні положення» Положення.

Крім того, Законом № 3200-IX від 29.06.2023 (введений в дію 18.10.2023) змінено положення абзацу 15.3 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, згідно з яким розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, суд першої інстанції помилково під час залишення позову без руху застосував положення пункту 113 розділу V «Перехідні положення» Положення та абзац 15.3 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції, яка втратила чинність.

Наслідки застосування судом першої інстанції вказаних норм законодавства, які втратили чинність, під час продовження строку на усунення недоліків щодо подання платіжного доручення про сплату судового збору, призвели до неправильного визначення судом способу виконання вимог ухвали від 24 травня 2024 року щодо подання позивачем вказаного документу засобами поштового зв`язку або нарочно.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки суд першої інстанції в порушення норм процесуального права зобов`язав позивача подати документ про сплату судового збору засобами поштового зв`язку або нарочно, а позивач вважаючи, що таке процесуальне порушення судом є підставою для невиконання вимог суду, не виконав вимоги ухвали суду від 24 травня 2024 року, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позову у зв`язку з невиконання позивачем вимог вказаної ухвали.

Отже, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року про повернення адміністративного позову особі, яка з нею звернулась, є незаконною.

Колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Отже, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення адміністративного позову позивачу, тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуальних права.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 22 червня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Т.Р.Вівдиченко

Ю.О.Тереза