Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №320/10099/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №320/10099/23

Суддя: Безименна Наталія Вікторівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/10099/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Вівдиченко Т.Р. та Терези Ю.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» до Головного управління ДПС у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві форми «В1» від 08.03.2021 №00179470701 про зменшення суми бюджетного відшкодування на додану вартість за жовтень 2022 у розмірі 123 080 грн та застосування штрафної санкції у сумі 30 770 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві форми «В4» від 08.03.2023 №00179440701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2022 року у розмірі 70 200 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю . В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні по взаємовідносинах з ФГ «Кондратюк О.В.» на суму ПДВ 193 279,90 грн від 11.08.2022 №4, від 25.08.2022 №5, від 07.10.2022 №3, від 18.10.2022 №7, в яких зазначено номенклатуру, яка не дозволяє ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (робіт/послуг, що постачаються), період виконання робіт, не зазначено яку саме та в якій кількості орендовано сільськогосподарську техніку, який об`єм послуг (робіт) було виконано, на якій ділянці використовувалась техніка, що призвело до порушення пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що доводи відповідача щодо невірного зазначення постачальником номенклатури при складанні податкових накладних від 11.08.2022 №4, від 25.08.2022 №5, від 07.10.2022 №3 та від 18.10.2022 №7 не відповідають дійсності та спростовуються фактичними обставинами справи, оскільки на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України вказані податкові накладні було зареєстровано постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням номенклатури послуги «оренда сільськогосподарської техніки з екіпажом». Зауважив, що передача в оренду та повернення з оренди об`єкта оренди оформлювалися відповідними актами передачі транспортних засобів, які містили інформацію щодо сільськогосподарської техніки, яка передається та повертається з оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 17.01.2023 №873/26-15-07-01-05, від 20.01.2023 №1045/26-15-07-01-05 та №1046/26-15-07-01-05, наказу від 19.12.2022 №5824-п, виданого на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.11.2022 №9246678269 та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 27.12.2022 №928068335 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.

За наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» контролюючим органом складено акт від 06.02.2023 №9810/Ж5/26-15-07-01-05/40865932, відповідно до якого встановлено порушення позивачем:

- пунктів 201.1, 200.4 статті 20 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 123 080,00 грн., у тому числі за жовтень 2022 року у сумі 123 080,00 грн. та відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на загальну суму 438 004,00 грн., у тому числі за жовтень 2022 року у сумі 438 004,00 грн.;

- підпункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на суму 70 200,00 грн., у тому числі за жовтень 2022 року у сумі 70 200,00 грн.;

- пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, несвоєчасність реєстрації податкових накладних, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2022 року.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 06.02.2023 №9810/Ж5/26-15-07-01-05/40865932 позивачем на адресу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві подано заперечення від 16.02.2023 №16 (вх. від 17.02.2023).

Листом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві «Про розгляд заперечення» від 01.03.2023 №8321/1/26-15-07-01-06 (а.с.62-70) висновки акта перевірки від 06.02.2023 №9810/Ж5/26-15-07-01-05/40865932 викладено в наступній редакції:

«Наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах Державної податкової служби та зібрана в межах організації і проведення цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є відповідно до підпункту 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19.1, пункту 74.3 статті 74 і підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Кодексу підставою для зазначених нижче висновків.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» за жовтень 2022 року у Декларації суми заявленої до відшкодування з бюджету у розмірі 6 046 019,00 грн. порушень не встановлено.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро»:

- підпункту 44.1 статті 44, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результатів чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 123 080,00 грн., у тому числі за жовтень 2022 року у сумі 123 080,00 грн. та відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на загальну суму 438 004,00 грн., у тому числі за жовтень 2022 року у сумі 438 004,00 грн., завищено від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на суму 70 200,00 грн., у тому числі за жовтень 2022 року у сумі 70 200,00 грн.;

- пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, несвоєчасність реєстрації податкових накладних, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2022 року».

На підставі висновків акта перевірки та з урахуванням рішення від 01.03.2023 №8321/1/26-15-07-01-06 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято податкові повідомлення рішення:

- форми «В1» від 08.03.2021 №00179470701 про зменшення суми бюджетного відшкодування на додану вартість за жовтень 2022 у розмірі 123080 грн та застосування штрафної санкції у сумі 30770 грн;

- форми «В4» від 08.03.2023 №00179440701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2022 року у розмірі 70 200 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що доводи контролюючого органу про порушення позивачем пункту 201.1 статті 201 ПК України та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 193 080,00 грн, у тому числі по періодах за серпень 2022 року на суму 70200,00 грн та жовтень 2022 року на суму 123 080,00 грн є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

У зв`язку з вищевикладеним, податкові повідомлення-рішення від 08.03.2021 №00179470701, №00179440701 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до акта перевірки від 06.02.2023 №9810/Ж5/26-15-07-01-05/40865932 у ході проведення перевірки встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні по взаємовідносинах з ФГ «Кондратюк О.В.» на суму 193 279,90 грн, які складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановленого порядку.

На переконання контролюючого органу, в податкових накладних від 11.08.2022 №4, від 25.08.2022 №5, від 07.10.2022 №3 та від 18.10.2022 №7 зазначено номенклатуру при складанні та реєстрації на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро», яка не дозволяє ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (робіт/послуг, що постачаються), період виконання робіт, не зазначено яку саме та в якій кількості орендовано сільськогосподарську техніку, який об`єм послуг (робіт) було виконано, на якій ділянці використовувалась техніка, що призвело до порушення пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, нарахованих (сплачених) ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до ЄРПН податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції між позивачем (орендар) та ФГ «Кондратюк О.В.» (орендодавець) було укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем від 04.08.2022 №04/08/2022, відповідно до пункту 1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове користування (оренду) сільськогосподарську техніку та забезпечити керування вказаної сільськогосподарської техніки та тенхічну експлуатацію. А орендар зобов`язується прийняти в тимчасове користування транспортний засіб під керуванням екіпажу (водія) орендодавця і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Під сільськогосподарською технікою слід розуміти: Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Дані водіїв: ОСОБА_1 , посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане в Хмельницькій області 10.06.1991; ОСОБА_2 , посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_3 , видане в Хмельницькій області 11.04.2003.

Судом установлено, що передача в оренду та повернення з оренди об`єкта оренди оформлювалися відповідним актами передачі транспортних засобів, що містили інформацію щодо сільськогосподарської техніки, яка передається в оренду та повертається з оренди.

Так, за фактом надання послуг, ФГ «Кондратюк О.В.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» було складено та підписано акти приймання-передачі наданих послуг, а саме: від 18.10.2022 б/н на суму 738 479,40 грн, в тому числі ПДВ 123 079,90 грн; від 11.08.2022 б/н на суму 238 334,40 грн, в тому числі ПДВ 39 722,40 грн; від 25.08.2022 на суму 182 865,60 грн, в тому числі ПДВ 30 477,60 грн.

Згідно змісту вказаних актів приймання-передачі наданих послуг, орендодавцем було надано, а орендарем прийнято послуги оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем. Вказані акти містили інформацію щодо сільськогосподарської техніки, яка передається в оренду та повертається з оренди.

Оплата за оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем за договором від 04.08.2022 №04/08/2022 підтверджується платіжними дорученнями від 12.08.2022 №4738, від 30.08.2022 №4793, від 07.10.2022 №4988 та від 25.10.2022 №5039.

На виконання вимог статті 201 ПК України постачальником зареєстровано в ЄРПН податкові накладні від 11.08.2022 №4, від 25.08.2022 №5, від 07.10.2022 №3 та від 18.10.2022 №7, відповідно до яких зазначено номенклатуру послуг: «Оренда сільськогосподарської техніки з екіпажем».

Колегія суддів звертає увагу, що вказані вище первинні документи, які засвідчують здійснення господарської операції між позивачем та ФГ «Кондратюк О.В.» та стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних від 11.08.2022 №4, від 25.08.2022 №5, від 07.10.2022 №3 та від 18.10.2022 №7 в ЄРПН, містять інформацію щодо змісту господарської операції, періоду, а також інформацію щодо сільськогосподарської техніки, яка передавалася в оренду.

Таким чином, доводи контролюючого органу про порушення позивачем пункту 201.1 статті 201 ПК України та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 193 080,00 грн, у тому числі по періодах за серпень 2022 року на суму 70200,00 грн та жовтень 2022 року на суму 123 080,00 грн є безпідставними такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та спростовуються фактичними обставинами справи.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у місті Києві від 08.03.2021 №00179470701, №00179440701.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 22 червня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Т.Р.Вівдиченко

Ю.О.Тереза

Оригінал: reyestr.court.gov.ua