Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №640/21319/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №640/21319/22

Суддя: Мєзєнцев Євген Ігорович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/21319/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства "КИЇВСЬКА СПАДЩИНА" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство "КИЇВСЬКА СПАДЩИНА" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №1/1 від 06.01.2022 про накладення штрафу, передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я, та благополуччя тварин» ухвалену Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу у розмірі 90000,00 грн. на Комунальне підприємство «КИЇВСЬКА СПАДЩИНА».

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві видано наказ від 15.07.2021 № 3019 «Про проведення позапланового заходу (інспектування) КП «КИЇВСЬКА СПАДЩИНА», за адресою: м. Київ, вул. Ружинська, 16-18, у період з 15.07.2021 по 28.07.2021. Предметом заходу є дотримання вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів (з проведенням відеофіксації).

Вказаний наказ виданий відповідно до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», на підставі обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а саме: порушення оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти.

На підставі наказу від 15.07.2021 № 3019 відповідачем видано направлення на проведення заходу від 15.07.2021 № 2557, в якому, серед іншого, зазначено підставу здійснення заходу: на підставі обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а саме: порушення оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти; дата початку та закінчення заходу: з 15.07.2021 по 28.07.2021.

Судом встановлено, що за результатами здійснення позапланового заходу (інспектування) відповідачем складено акт від 20.07.2021 № 3019-2 (далі - Акт).

В Акті зафіксовано порушення позивачем положень частини 1 статті 25 та частини 1 і другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та частини 1 статті 5, статті 10 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», а саме: потужність не має державної реєстрації; вимоги до обігу об`єктів санітарних заходів не дотримуються; інформація про харчовий продукт не наявна, а саме: driedgrapes ARICOT, 1 кг - 20 упак, мармелад 1 кг - з упак; інформація про харчові продукти не надається державною мовою, а саме оливкова олія «OLIOEXTRAVERGINEDIOLIVA», 1 л. - 2 упак, 5л. - 1 упак, оливкова олія «OLIMP», 1 л. -1 упак, 5л. - 1 упак.; фісташки «ALESTRO» 250г. - 8 упак (т. 1, а.с. 71).

Акт підписаний від імені керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи - заступником директора А.П. Дмитренком 23.07.2021.

21.07.2021 відповідачем складено припис № 344 про усунення порушень вимог законодавства, рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів від 21.07.2021 № 27, протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, законодавства про харчові продукти та корми» від 22.07.2021 № 39 (т. 1, а.с. 73-77).

Надалі відповідачем сформовано повідомлення про розгляд справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, законодавства про харчові продукти та корми» від 15.12.2021 № 04-3/21273, яким повідомляється позивача про розгляд справи на підставі Акту 06.01.2022 о 15:30, та яким запропоновано КП «КИЇВСЬКА СПАДЩИНА» взяти участь у розгляді справи (далі - повідомлення) (т. 1, а.с. 78).

06.01.2022 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві видано постанову про накладення штрафу передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, законодавства про харчові продукти та корми» № 1/1, якою за порушення КП «КИЇВСЬКА СПАДШИНА» пункту 20 частини 1 статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, законодавства про харчові продукти та корми», керуючись статтею 66 означеного закону постановлено застосувати до позивача штраф у розмірі 90 000,00 грн (далі - оскаржуване та/або спірне рішення, постанова) (т. 1, а.с. 79).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Положеннями статті 2 Закону № 877-V визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Разом з цим правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII).

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 2042-VIII державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 18 Закону № 2042-VIII заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та/або відправленням електронної пошти на відповідну адресу оператора ринку, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або вручається особисто під розписку керівнику чи представнику оператора ринку.

Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Частиною 1 статті 19 Закону № 2042-VIII заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

В силу вимог частини 4 та 5 статті 19 Закону № 2042-VIII інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо:

1) гігієни;

2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;

3) інцидентів, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами.

Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.

Разом з цим положеннями частини 3 статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

У той же час, підставами для здійснення заходів державного контролю, в розрізі положень частини 4 статті 18 Закону № 2042-VIII, може бути виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для здійснення відповідачем державного нагляду (контролю) у формі інспектування позивача була службова записка від 13.07.2021 № б/н, що своєю чергою підпадає під дію положень частини 4 статті 18 Закону № 2042-VIII.

Між тим, судом встановлено, що направлення на проведення заходу від 15.07.2021 № 2557 отримано 16.07.2021 адміністратором Шелест І.М.

Суд наголошує, що за правилами визначеними в частині 3 статті 6 Закону № 877-V відповідач повинен був ознайомити позивача з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

В матеріалах справи міститься довідка КП «КИЇВСЬКА СПАДЩИНА» від 28.11.2022 № б/н про те, що ОСОБА_1 у 2021-2022 роках в штаті КП «КИЇВСЬКА СПАДЩИНА» не перебував, та не перебував у жодних договірних відносинах з підприємством (т. 1, а.с. 17).

Водночас, відповідач стверджує, що повідомлення на проведення заходу від 15.07.2021 № 2557 було вручено 16.07.2021 уповноваженій особі позивача, втім, не надав суду жодних пояснень, яким чином було здійснено перевірку повноважень Шелест І.М. та не надано доказів на підтвердження наявності у вказаної особи права діяти від імені КП «КИЇВСЬКА СПАДЩИНА».

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність належних та допустимих доказів повідомлення уповноваженої особи з підставою проведення позапланового заходу на виконання вимог частини 3 статті 6 Закону № 877-V.

Щодо внесення запису до Журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), суд зазначає таке.

Відповідно до частини 12 статті 4 Закону № 877-V перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Отже, запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) вноситься посадовою особою органу державного нагляду (контролю) перед початком здійснення державного нагляду (контролю), у разі наявності такого журналу у суб`єкта господарювання.

Тобто положення окресленої норми закону передбачає, що відповідний запис може бути внесений посадовою особою державного нагляду (контролю) виключно у разі наявності в суб`єкта господарювання журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та й відповідно надання останнього посадовій особі державного нагляду (контролю) для внесення таких записів.

Разом з цим, враховуючи те, що матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження обставини вручення (ознайомлення) уповноваженої особи КП «КИЇВСЬКА СПАДЩИНА» з проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю), відсутні підстави стверджувати про дотримання відповідачем положень частини 12 статті 4 Закону № 877-V.

Водночас, відповідно до частини 7 статті 18 № 2042-VIII державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.

Разом з цим частиною 6 статті 7 Закону № 877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Аналізуючи наведені положення Законів, суд звертає увагу, що Закон № 2042-VIII є спеціальним у порівняні з Законом № 877-V, а забезпечення дотримання органом державного нагляду (контролю), зокрема положень частини 6 статті 7 Закону № 877-V, має здійснюватися з урахуванням положень Закону № 2042-VIII.

У той же час, як вже було вказано судом вище, частиною 7 статті 18 № 2042-VIII регламентовано, що акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.

Системний аналіз положень означеної норми дає суду підстави дійти до таких висновків.

По-перше, положення частини 7 статті 18 № 2042-VIII не містить в собі строків складання акту державного нагляду, проте передбачають строк вручення суб`єктом владних повноважень такого акту суб`єкту господарювання, а саме протягом трьох робочих днів з дня його складання. Тобто встановлений строк три робочих днів стосується не строку протягом якого орган державного нагляду (контролю) має право скласти акт державного контролю, а стосується строку протягом якого такий акт має бути вручений суб`єкту господарювання і відлік якого розпочинається безпосередньо з дати складання акту контролю. Відтак, суд в цій частині відхиляє посилання відповідача щодо дотримання ним строку складання акту державного нагляду як безпідставні та необґрунтовані.

По-друге, враховуючи те, що Законом № 2042-VIII не встановлено спеціальних строків для складання акту державного нагляду, то підлягають застосуванню строки визначені частиною 6 статті 7 Закону № 877-V, а саме: в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Своєю чергу акт державного контролю (Акт) складений відповідачем 20.07.2021, а не 16.07.2021 (дата завершення інспектування).

Таким чином, відповідачем було порушено вимоги частини 6 статті 7 Закону № 877-V.

При цьому наявність підпису в Акті заступника директора Дмитренка А.П. свідчить виключно про виконання обов`язку відповідача вручити такий акт суб`єкту господарювання, проте не виключає обставин порушення ним строків його складання.

Також, суд зазначає, що Акт не містить підпису особи - Шелест І.М., як особи, яка зазначена у ньому, як така, яка приймала участь у проведені заходу державного нагляду (інспектування) від КП «КИЇВСЬКА СПАДЩИНА».

Стосовно оцінки протоколу про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, законодавства про харчові продукти та корми» від 22.07.2021 № 39, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 66 Закону № 2042-VIII протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.

Частиною 4 статті 66 Закону № 2042-VIII визначено, що у протоколі зазначаються: 1) дата і місце його складення; 2) посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; 3) відомості про особу, щодо якої складено протокол (найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання фізичної особи - підприємця, адреса відповідної потужності, контактні дані); 4) місце, час вчинення і суть вчиненого порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми; 5) посилання на положення нормативно-правового акта (із зазначенням відповідної статті, пункту, її частини чи абзацу), яке було порушено особою, щодо якої складено протокол; 6) посилання на акт державного контролю та інші докази, якими підтверджується вчинення порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми особою, щодо якої складено протокол; 7) прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання, контактні дані свідків та/або потерпілих та їхні пояснення (за наявності); 8) пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснень; 9) інші відомості, що сприяють всебічному та об`єктивному розгляду і вирішенню справи (за наявності).

Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини (ч. 5 ст. 66 закону № 2042-VIII).

Відповідно до частини 6 статті 66 Закону № 2042-VIII особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.

Згідно з частиною 7 статті 66 Закону № 2042-VIII протокол складається у двох примірниках та підписується особою, яка його склала. Один примірник протоколу вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол, або її представникові, а другий - зберігається у компетентному органі або його територіальному органі. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис, і не пізніше наступного робочого дня після складення протокол надсилається такій особі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. У разі ненадання особою, щодо якої складено протокол, інформації про її місцезнаходження (місце проживання) протокол надсилається за відповідною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол містить всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 4 статті 66 Закону № 2042-VIII, у тому числі підписи осіб, які його склали та особи, що отримала даний протокол.

Що ж стосується дотримання відповідачем порядку повідомлення позивача про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону № 2042-VIII провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті.

За правилами визначеними частинами 8-11статті 66 Закону № 2042-VIII справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори.

Справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

Час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, оскаржувати постанову у справі (ч. 12 ст. 66 Закону № 2042-VIII).

Відповідно до частин 14-16 статті 66 Закону № 2042-VIII за результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.

Постанова у справі має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову; 2) дату і місце розгляду справи; 3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності); 4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують; 5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи; 6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення; 7) прийняте у справі рішення.

Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Аналізуючи наведені положення статті 66 Закону № 2042-VIII суд приходить до висновку, що справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи.

При цьому, у суб`єкта владних повноважень наявний обов`язок повідомити особу про час та місце розгляду справи, щодо якої складено протокол не пізніше за п`ять робочих днів до дня її розгляду шляхом:

1) вручення такого повідомлення особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або

2) надсилання повідомлення рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Вказаний обов`язок забезпечує реалізацію права особи, щодо якої складено протокол на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснення, подання доказів, подання клопотань, користування правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права тощо.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься повідомлення про розгляд справи від 15.12.2021 № 04-3/21273 .

Разом з цим відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження вручення вказаного повідомлення позивачу та/або його уповноваженій особі або направлення його рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, як того вимагають положення частини 10 статті 66 Закону № 2042-VIII.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 06.03.2023 було витребувано від Головного управління докази запрошення позивача на розгляд матеріалів, однак вказаних доказів відповідачем не було надано.

Таким чином, відповідачем не доведено факту повідомлення позивача належним чином про дату, час та місце розгляду справи, чим позбавлено останнього можливості реалізації ним прав, передбачених частиною 12 статті 66 Закону № 2042-VIII.

Відтак твердження відповідача про належне інформування КП «КИЇВСЬКА СПАДЩИНА» про розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Суд зазначає, що розгляд справи відбувся більше ніж через п`ятнадцять робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою позивача протоколу та інших матеріалів справи, а саме протокол отримано 23.07.2021, а розгляд справи здійснено 06.01.2022, тобто через п`ять місяців та 13 днів з дня вручення протоколу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушення як процедурного порядку проведення інспектування так і порушення порядку прийняття постанови про накладання штрафу, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua