Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №420/34554/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34554/25

Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В Дата і місце ухвалення: 05.05.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Управління СБУ в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у неналежному розмірі за період з 14.04.2004р. по 20.05.2024р.;

- зобов`язати Управління СБУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у належному розмірі за період проходження військової служби з 14.04.2004р. по 01.03.2018р. з урахуванням базового місяця – січня 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших втрат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Управління СБУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у належному розмірі за період проходження військової служби з 01.03.2018р. по 20.05.2024р. з урахуванням базового місяця – березня 2018 року, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час звільнення 20.05.2024р. з Управління СБУ в Одеській області з ним не проведено повний розрахунок, зокрема, не виплачено індексацію грошового забезпечення в належному розмірі за весь період служби з 2004 року. При цьому, індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією, обов`язковою для виконання незалежно від наявності бюджетних асигнувань. При обчисленні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 2008 року по 2018 рік Управління СБУ в Одеській області мало застосувати січень 2008 року як базовий місяць, оскільки саме тоді відбулося останнє підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294. Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців. А відтак, щодо періоду після 01.03.2018р., то ОСОБА_1 наполягає на нарахуванні індексації-різниці, оскільки зростання його доходу в березні 2018 року на підставі Постанови №704 не перевищило суму можливої індексації. При цьому, просив суд врахувати, що зміна премій чи надбавок не є підставою для зміни базового місяця, якщо не змінювався оклад.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025р. позовну заяву в частині вимог, заявлених за період 01.10.2023р. по 20.05.2024р., повернуто позивачу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. ОСОБА_1 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 05.05.2026р. у відповідній частині з ухваленням в цій частині по справі нового судового рішення – про задоволення його позову, а саме:

зобов`язати Управління СБУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у належному розмірі за період проходження військової служби з 14.04.2004р. по 28.02.2015р., з урахуванням базового місяця – січня 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших втрат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Управління СБУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у належному розмірі за період проходження військової служби з 01.03.2018р. по 20.05.2024р. з урахуванням базового місяця – березня 2018 року, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано сталу практику Верховного Суду, згідно якої звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було враховано практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно ст. 17 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. №3477-IV, є джерелом права. Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Управління СБУ в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Відповідач зазначає, що згідно особових рахунків військовослужбовця СБ України ОСОБА_1 №2654 за період з 14.04.2004р. до 30.09.2023р., які зберігаються в архіві Управління, індексація грошового забезпечення за період з 14.04.2004р. до 01.12.2015р. була виплачена позивачу в повному обсязі в період проходження військової служби в Управлінні. Суд першої інстанції дійшов справедливого висновку про відсутність правових підстав для застосування січня 2008 року як базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення позивача за період з 14.04.2004р. по 30.11.2015р., оскільки до 01.12.2015р. базовим вважався місяць прийняття працівника на роботу або місяць збільшення заробітної плати чи окремих її складових. Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку №1078, у справах №400/1118/21 і №420/3593/20 вказав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Щодо вимог позивача про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 20.05.2024р., то відповідач зазначає, що ОСОБА_1 наказом начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області від 11.05.2018р. №190-ос був виключений зі списків особового складу Управління з 13.05.2018р. у зв`язку із переведенням, грошове забезпечення за квітень 2018 року він отримав на рівні лютого 2018 року, без врахування змін посадового окладу. Управлінням був складений грошовий атестат ОСОБА_1 , згідно якого він був забезпечений грошовим забезпеченням в Управлінні СБУ в Одеській області по 30.04.2018р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням без застосування норм Постанови №704. Отже, визначення зміни грошового забезпечення у зв`язку із прийняттям Постанови №704 та відповідним збільшенням посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших складових грошового забезпечення, можливо лише за новим місцем проходження військової служби ОСОБА_1 . При цьому, з 13.02.2020р. до 31.12.2022р. – період, за який індексація розрахована і виплачена у повному обсязі під час проходження служби та перерахована на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2025р. за справою №420/32140/24, яке набрало законної сили 16.06.2025р.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області протягом тривалого періоду, який загалом охоплює проміжок з 14.04.2004р. по 20.05.2024р., за винятком періоду з 14.05.2018р. до 12.02.2020р.

20 травня 2024 року позивач був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу Управління, що передбачало здійснення з ним повного остаточного розрахунку за всіма видами забезпечення.

10 вересня 2025 року позивач направив до Управління СБУ запит, на який 7 жовтня 2025 року отримав відповідь (вих. № 65.1/65.23-2634) із копіями документів про фактично виплачені суми індексації, з якими він категорично не погодився, у зв`язку із чим звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, дійшов висновку про доведеність тверджень позивача про порушення Управлінням СБУ в Одеській області його права на належний розмір індексації грошового забезпечення лише за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. У зв`язку з цим, суд зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Рішення суду першої інстанції у відповідній частині сторонами у справі не оскаржено.

Поряд з цим, суд відмовив в задоволенні вимог позову щодо перерахунку індексації грошового забезпечення за період з служби з 14.04.2004р. по 30.11.2025р. та з 01.03.2018р. по 20.05.2024р. з підстав необґрунтованості вимог позову у відповідній частині.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 колегія суддів виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 Порядку №1078).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015р. (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015р.), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Тобто, відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015р. (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р.), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015р.) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Отже, до грудня 2015 року законодавцем передбачався механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, який не передбачав визначення базового місяця для нарахування індексації місяцем останнього підвищення посадового окладу, натомість базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації підлягало здійсненню індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015р. №1013 (далі - Постанова №1013) п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:

« 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку».

Отже, починаючи з 09.12.2015р. обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

до 01.12.2015р. був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

після 01.12.2015р. є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування січня 2008 року, як базового місяця, при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення позивача за період з 14.04.2004р. по 30.11.2015р., оскільки до 01.12.2015р. базовим вважався місяць прийняття працівника на роботу або місяць збільшення заробітної плати, чи окремих її складових.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо неналежного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2004р. по 30.11.2015р. обґрунтовані саме незастосуванням відповідачем січня 2008 року як базового, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки січень 2008 року як базовий місяць застосовується лише з 01.12.2015р.

Що ж до вимог позову про перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2028р., то колегія суддів виходить з наступного.

30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018р.

Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Щодо «фіксованої» суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року на підставі Постанови №704 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, ОСОБА_1 наказом начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області від 11.05.2018р. №190-ос був виключений зі списків особового складу Управління з 13.05.2018р.

При цьому, Управлінням був складений грошовий атестат ОСОБА_1 №422, згідно якого він був забезпечений грошовим забезпеченням в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області по 30.04.2018р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням без застосування норм Постанови №704.

А відтак, визначення зміни грошового забезпечення у зв`язку із прийняттям Постанови №704 та відповідним збільшенням посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших складових грошового забезпечення, можливо лише за новим місцем проходження військової служби ОСОБА_1 .

У період з 14.05.2018р. до 12.02.2020р. позивач не проходив служби в УСБУ в Одеській області, а період з 13.02.2020р. до 19.05.2023р. – це період, за який відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2025р. по справі №420/32140/24, що власне і впливає на розмір виплачених йому сум індексації грошового забезпечення, які також було перераховано відповідачем.

За наведених обставин у колегії суддів відсутні підстави для висновку про порушення Управлінням СБУ в Одеській області права позивача на належний розмір індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2028р.

Варто зазначити, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить належного обґрунтування наявності, визначених статтею 317 КАС України, підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та ухвалення в цій частині по справі нового судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для задоволення скарги позивача колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 червня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук