Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №420/20560/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/20560/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, прийняте у складі суду судді Білостоцького О.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 08.11.2023 року по 15.11.2023 року, з 20.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року, з 06.02.2024 року по 29.02.2024 року, з 01.03.2024 року по 11.03.2024 року, з 01.11.2024 року по 28.11.2024 року, з 17.12.2024 року по 21.12.2024 року, з 01.01.2025 року по 29.01.2025 року, з 13.02.2025 року по 22.02.2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум, а саме: 429 603,70 грн.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 вчинити дії, а саме видати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 08.11.2023 року по 15.11.2023 року, з 20.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року, з 06.02.2024 року по 29.02.2024 року, з 01.03.2024 року по 11.03.2024 року, з 01.11.2024 року по 28.11.2024 року, з 17.12.2024 року по 21.12.2024 року, з 01.01.2025 року по 29.01.2025 року, з 13.02.2025 року по 22.02.2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум, а саме: 429 603,70 грн.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період здійснення зазначених заходів з 08.11.2023 року по 15.11.2023 року, з 20.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року, з 06.02.2024 року по 29.02.2024 року, з 01.03.2024 року по 11.03.2024 року, з 01.11.2024 року по 28.11.2024 року, з 17.12.2024 року по 21.12.2024 року, з 01.01.2025 року по 29.01.2025 року, з 13.02.2025 року по 22.02.2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум, а саме: 429 603,70 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на недоведеність обставин, що визнані судом встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що розпорядниками документів, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях, зокрема журналів бойових дій, бойових наказів та рапортів командира підрозділу є відповідачі, тому позивач позбавлений можливості надати такі докази. Натомість, позивач вказує, що в матеріалах справи наявні копії довідок про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №551 та №552 від 12.03.2025 року, якими підтверджується безпосередня участь позивача в бойових діях, при цьому доказів, що вказані довідки є недостовірними, відповідачами не надано.

Представником Військової частини НОМЕР_2 надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 03.03.2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією до Військової частини НОМЕР_1 , що відповідачами за час розгляду справи не заперечувалось.

Відповідно до витягу із наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) від 26.02.2025 року №59 позивач справи та посаду сержанта-інструктора відділення підготовки з тактичної медицини центру підвищення кваліфікації Військової академії (м.Одеса) прийняв та приступив до виконання службових обов`язків з 26.02.2025 року.

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.03.2025 року №552, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , вбачається, що позивач у період з 08.11.2023 року по 15.11.2023 року, 20.11.2023 року по 25.01.2024 року, 06.02.2024 року по 11.03.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Глухів, Глухівській міській територіальний громаді, с-ще Есмань, Есманської селищної територіальної громади Сумської області. Підстава: витяг із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 (за номенклатурою 2023 року №97дск від 20.12.2022 року).

Також, згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.03.2025 року №551, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , вбачається, що позивач у період з 01.11.2024 року по 28.11.2024 року, 17.12.2024 року по 29.01.2025 року, 13.02.2025 року по 22.02.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області, Пологівському району, Гуляйпільському ТГр, с.Темирівка. Підстава: витяг із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 (за номенклатурою 2023 року №97дск від 20.12.2022 року).

При цьому, за твердженням відповідача в листопаді 2023 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) позивачу нараховувалась додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідно до додатку 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за листопад 2023 року» від 08.12.2023 року №537 за період з 01.11.2023 року по 14.11.2023 року, з 20.11.2023 року по 30.11.2023 року; в грудні 2023 року - відповідно до додатку 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за грудень 2023 року» від 05.01.2024 року №9 за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року; в січні 2024 року - відповідно до додатку 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за січень 2024 року» від 05.02.2024 року №37 за період з 01.01.2024 року по 24.01.2024 року; в лютому 2024 року - відповідно до додатку 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.03.2024 року №66 за період з 06.02.2024 року по 29.02.2024 року; в березні 2024 року - відповідно до додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.04.2024 року №97 за період з 01.03.2024 року по 19.03.2024 року та відповідно до додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.05.2024 року №141 за період з 20.03.2024 року по 31.03.2024 року; в листопаді 2024 року - відповідно до додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.12.2024 року №343 за період з 01.11.2024 року по 28.11.2024 року; в грудні 2024 року - відповідно до додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.01.2025 року №05 за період з 17.12.2024 року по 31.12.2024 року; в січні 2025 року - відповідно до додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2025 року №37 за період з 01.01.2025 року по 31.01.2025 року; в лютому 2025 року - відповідно до додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.03.2025 року №65 за період з 13.02.2025 року по 21.02.2025 року.

Водночас, позивач стверджує, що за періоди з 08.11.2023 року по 15.11.2023 року, з 20.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року, з 06.02.2024 року по 29.02.2024 року, з 01.03.2024 року по 11.03.2024 року, з 01.11.2024 року по 28.11.2024 року, з 17.12.2024 року по 21.12.2024 року, з 01.01.2025 року по 29.01.2025 року, з 13.02.2025 року по 22.02.2025 року йому не було нараховано та виплачено у повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

В якості підтвердження факту невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, позивачем до суду надано довідку про грошове забезпечення за період служби у військовій частині НОМЕР_1 з 03.03.2022 року по 22.02.2025 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 від 28.03.2025 року №615.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати за спірний період у повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази безпосередньої участі військовослужбовця саме у бойових діях на відповідних територіях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (далі – Закон України №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За ч.1 ст. 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ст. 10 Закону України №2011-XII).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі – постанова №704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (п.3 постанови №704).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан, який продовжує свою дію й по теперішній час.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року була прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами) (далі – Постанова №168) (в редакції від 09.11.2023 року), за п.1-1 якої передбачено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В свою чергу, Постановою №168 також встановлено, що військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

За п.1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 було затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі – Порядок №260) (в редакції від 29.09.2023 року), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно п.1 Розділу І Порядку №260 грошове забезпечення згідно з цим Порядком виплачується: військовослужбовцям, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно п.2 Розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить, зокрема, додаткова винагорода на період дії воєнного стану.

На період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України (п.17 Розділу І Порядку №260).

За п.2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

За п.3 розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Згідно п.4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до п.5 розділу XXXIV Порядку №260 одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу.

За п.9 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;

керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

За п.10 розділу XXXIV Порядку №260 накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Аналіз наведених норми дає підстави для висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн., передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників) військових частин, в яких проходить службу військовослужбовець, які видаються у разі підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах. У свою чергу, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу.

Варто також зазначити, що у довідці №552 від 12.03.2025 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено, що позивач в період з 08.11.2023р. по 15.11.2023р., з 20.11.2023р. по 25.01.2024р., з 06.02.2024р. по 11.03.2024р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Глухів Глухівської міської територіальної громади та селищі Есмань Есманської селищної територіальної громади Сумської області, а у довідці №551 від 12.03.2025 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , - перебуваючи у АДРЕСА_1 .

Відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Згідно наказів Головнокомандувача Збройних сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 01.12.2023р. №341, від 01.01.2024р. №2, від 01.02.2024р. №42, від 01.03.2024р. №82, від 01.04.2024р. №121, населені пункти Сумської області в період з 01.11.2023р. по 31.03.2024р. не визначені як райони ведення воєнних (бойових) дій.

Таким чином, згідно вищенаведених наказів Головнокомандувача Збройних Сил України у спірний період до районів ведення воєнних (бойових) дій не входило м. Глухів Глухівської міської територіальної громади та селищі Есмань Есманської селищної територіальної громади Сумської області.

Отже територія Сумської області, на якій позивач виконував завдання під час проходження військової служби, не відноситься до територій бойових дій, виконання бойових завдань на території якої виплачується збільшена до 100 000 грн додаткова винагорода.

В свою чергу, відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 04.12.2024р. № 546, від 03.01.2025р. №5, від 05.02.2025р. №67, від 06.03.2025р. №112, в період з 01.11.2024р. по 29.02.2025р. Гуляйпільська міська територіальна громада визначена як район ведення воєнних (бойових) дій.

Водночас, перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, що в розумінні приписів Постанови №168 означає «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 05.12.2024 року у справі №420/19038/23 та від 16.12.2024 року у справі №420/20311/23.

Документальним підтвердженням можуть слугувати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.

Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом також у постановах від 06 серпня 2024 року у справі № 400/10311/23, від 07 листопада 2024 року у справі № 200/2297/23, від 05 грудня 2024 року у справі № 420/19038/23, від 27 лютого 2025 року у справі № 340/3447/23 та багатьох інших.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів за спірний період.

За наявності документального підтвердження (рапорти, накази, витяги з журналів бойових дій тощо), військовослужбовець має право на виплату додаткової винагороди у підвищеному розмірі, однак така винагорода виплачується виключно за фактичне виконання бойових завдань.

Виконання інших завдань не може вважатися «безпосередньою участю», оскільки ці дії, попри свій характер бойової готовності, потребують окремого нормативного визначення та не охоплюються чинними підставами для виплати згідно з Постановою № 168.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2025 року у справі № 520/17681/23.

Згідно наданих разом із відзивом на позовну заяву документів, зокрема довідки про доходи, а також наказів командира Військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди (а.с. 69-89), у спірний період позивачу виплачувалась додаткова винагорода у розмірі до 30000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що за періоди, за які позивачу було виплачено грошову винагороду в розмірі 30000 грн, позивач не брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, що виключає обов`язок відповідача у нарахуванні грошової винагороди в розмірі до 100000 грн.

Щодо посилань апелянта на відповідні довідки №551 та №552 від 12.03.2025 року, колегія суддів зазначає, що сам факт участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, про що зазначено у довідках про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.03.2025 року №551 та №552, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн., яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, оскільки «участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави» та «участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» не є тотожними поняттями.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька