Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №420/14617/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14617/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Доніної Людмили Антоліївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року, прийняте у складі суду судді Хлімоненкової М.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської міської ради, в якому позивач просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради виражену в не розгляді по суті звернення позивача ОСОБА_1 від 01.04.2025.

- зобов`язати Одеську міську раду вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) та приведення пам`ятки містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (рік забудови 1823-1825, арх. ОСОБА_3 , охоронний номер 1458) - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у стан, який існував до порушення та відповідає проекту цього будинку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року провадження у справі в частині вимог про зобов`язання Одеську міську раду вчинити певні дії - звернутися до суду в інтересах Одеської територіальної громади із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) та приведення пам`ятки містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (рік забудови 1823-1825, арх. ОСОБА_3 , охоронний номер 1458) - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у стан, який існував до порушення та відповідає проекту цього будинку закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст.238 КАС України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Доніна Людмила Антоліївна звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Одеська міська рада зобов`язана забезпечувати охорону пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання, в тому числі піклуватися за пам`яткою містобудування та архітектури національного значення під назвою «Будинок Родоканакі», дбати про його технічний стан та незмінність архітектурного вигляду. Апелянт вказує, що висновком експерта №2-12219.25 від 10.02.2026 року, наданим апелянтом до суду апеляційної інстанції, встановлені суттєві обставини, які повинен був встановити орган місцевого самоврядування, як би провадив розгляд по суті заяви позивача, зокрема – багаточисленні порушення нормативно правових актів у галузі будівництва при проведенні «реабілітації квартир № 4,5 і горищних приміщень в будівлі-пам`ятнику архітектури і містобудування національного значення», які призвели до зміни проекту будинку.

Апелянт зазначає, що 01.04.2025 року позивач звернулась до відповідача із зверненням, в якому просила розглянути її звернення на сесії Одеської міської ради, водночас до цього часу звернення не розглянуто, рішення не прийнято. На думку апелянта, суд першої інстанції помилився, коли зазначив, що Департамент міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради має право на розгляд звернень та надання відповіді на звернення громадян, які адресовані Одеській міській раді з питань, що повинні вирішуватися рішенням сесії.

Представником відповідача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач – ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Доніну Л.А, звернулася до Одеської міської ради із заявою від 31.03.2025, у якому повідомила, що частина будинку АДРЕСА_1 , який є пам`яткою містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » була незаконно й безоплатно оформлена у приватну власність колишнього громадянина України, якій мігрував в США, ОСОБА_2 , який перетворив захоплене допоміжне приміщення (горище) у власні житлові приміщення (четвертий поверх), над якими в наступному надбудував «мансарду» (п`ятий поверх). В процесі цього будівництва, ОСОБА_4 пересунув на кілька метрів вперед капітальну фасадну стіну будинку, що виходить у внутрішній двір, що збільшило площі його володіння та площі приміщень другого поверху. На вказане, ОСОБА_4 не отримував дозвіл інших співвласників будинку, в тому числі Одеської міської ради та дозволу уповноважених державних органів на зміну проекту пам`ятки архітектури національного значення.

ОСОБА_1 просила розглянути дане звернення на сесії Одеської міської ради та прийняти рішення, яким доручити Юридичному департаменту Одеської міської ради звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) та приведення пам`ятки містобудування та архітектури національного значення під назвою «Будинок Родоканакі» (рік забудови 1823-1825, арх. ОСОБА_3 , охоронний номер 1458) – багатоквартирного будинку №10 по Приморському бульвару в місті Одесі, у стан, який визначений проектом будинку й паспортом пам`ятки містобудування та архітектури, 01.09.2003 погодженим Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради.

Звернення позивача було зареєстровано Департаментом з питань звернень громадян Одеської міської ради 03.04.2025 за № 37-Ч-1099 та за дорученням першого заступника міського голови Олександра Філатова направлено на розгляд в межах компетенції Приморській районній адміністрації Одеської міської ради, Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради як спеціально уповноваженого органу місцевого самоврядування у галузі охорони культурної спадщини для надання відповіді.

Листом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 37-7-1099 від 24.04.2025, направленим директору Департаменту культури, міжнародного співробітництва, та європейської інтеграції Одеської міської ради, повідомлено що згідно ст. 34-39 і ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі функції контролю за проведенням будь яких будівельних робіт по реконструкції та реабілітації об`єктів, в т. ч. їх відповідність даним на проектування, передані Департаменту ДАБІ в Одеській області та Управлінню ДАБК Одеської міської ради. Згідно наявної інформації встановлено, що будівельні роботи за вказаною адресою тривалий час не проводяться.

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за результатами розгляду звернення адвоката Доніної Л.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , направлено директору Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради листа №01-5/16-ОГ від 11.04.2025, у якому серед іншого зазначено, що згідно з даними Державного реєстру нерухомих пам`яток України будинок за адресою: Приморський бульвар №10 в місті Одесі, прийнятий під охорону держави як пам`ятка архітектури національного значення, охоронний № 1458. А тому, повноваження щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за даною адресою належать Державній інспекції архітектури та містобудування України. На виконання вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», Управлінням направлено листи на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з копією звернення адвоката Доніної Л.А. від 31.03.2025 для вжиття відповідних заходів реагування з метою недопущення самочинного виконання будівельних робіт та руйнування (пошкодження) об`єкту-пам`ятки архітектури за адресою: м. Одеса, Приморський район, Приморський бульвар, 10.

Також судом встановлено, що на виконання доручення першого заступника міського голови Олександра Філатова, Департаментом міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради в межах повноважень розглянуто звернення ОСОБА_1 та листом №09-20/27 від 02.05.2025 надано відповідь, у якій зазначено, що враховуючи пам`яткоохоронний статус, будинок за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до категорії об`єктів зі значним класом наслідків (ССЗ), тому повноваження щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за даною адресою належать Державній інспекції архітектури та містобудування України.

Як далі зазначено у листі, за наданою Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради інформацією, зазначеним Управління були направлені листи на адресу ДІАМ та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з копією звернення для вжиття відповідних заходів реагування з метою недопущення самочинного виконання будівельних робіт та руйнування (пошкодження) будівлі-пам`ятки за вказаною адресою. За результатами візуального обстеження будівлі-пам`ятки за вказаною адресою в процесі опрацювання звернення фахівцями Департаменту проведення будівельних робіт в місці розміщення кв. АДРЕСА_2 не було зафіксовано. За інформацією Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 24.04.2025 № П-803, будівельні роботи за вказаною адресою тривалий час не проводяться.

Також у листі повідомлено, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_3 , загальна площа якої складає 367, 5 кв.м в т.ч. житлова 184, 9 кв.м, за правом приватної власності належить фізичній особі ОСОБА_5 . Відповідно до технічного паспорту, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктові нерухомості», станом на 16.11.2011 вказана квартира дворівнева, розміщена на 4 та 5 поверхах. Свідоцтво на право власності на квартиру № 5 будинку за вказаною адресою видане на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області від 02.06.2011 за № ОД 14311002491.

Відповідь у формі листа №09-20/27 від 02.05.2025 отримана представником позивача 05.05.2025.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду звернення від 01.04.2025, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідь на заяву позивача від 31.03.2025 з приводу самочинної реконструкції (будівництва) пам`ятки містобудування та архітектури національного значення була надана Департаментом міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради, тобто її компетентним структурним підрозділом, у межах законодавчо встановленого місячного строку, тому твердження позивача про допущення відповідачем протиправної бездіяльності при розгляді вказаної заяви суд вважав необґрунтованими.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст.3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ст.5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Статтею 7 Закону № 393/96 визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Згідно ст.15 Закону № 393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Також статтею 18 Закону № 393/96 визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Вказаному праву заявника кореспондується обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення, що визначений статтею 19 Закону № 393/96.

У відповідності до ст.20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавство вимагає здійснення розгляду звернення громадянина компетентним органом влади, тобто саме тим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення певного питання.

Поряд із цим, суд зауважує, що законом, який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97 (далі – Закон № 280/97).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 280/97 місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 5 Закону № 280/97 визначає, що система місцевого самоврядування включає, зокрема, сільську, селищну, міську раду та виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Згідно ст.1 Закону № 280/97 виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Положеннями статей 10 та 11 Закону № 280/97 визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради визначені статтею 26 Закону № 280/97.

Колегія суддів наголошує, що питання, поставлені ОСОБА_1 у заяві від 31.03.2025 не належать до тих питань, які згідно статті 26 Закону № 280/97 віднесені виключно до компетенції Одеської міської ради, а не її виконавчих органів, та підлягають розгляду на відповідних пленарних засіданнях.

В той же час, повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері культури, у галузі будівництва визначені статтями 31, 32 Закону № 280/97 та до них зокрема належать такі делеговані повноваження: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників; забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

В ході розгляду справи судом встановлено що в структурі Одеської міської ради створені та діють Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, яке згідно з Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 №2575-VIII, здійснює державний архітектурно- будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо об`єктів, розташованих у межах м. Одеси, а також Департамент міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради, що діє на підставі положення, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 05.02.2025 №2793-VIII, забезпечує державних стандартів та норм з питань охорони культурної спадщини на території міста Одеси та здійснює заходи, спрямовані на запобігання правопорушенням у сфері охорони культурної спадщини, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню.

Звернення, яке надійшло 03.04.2025 до Одеської міської ради від ОСОБА_1 з проханням прийняти рішення, яким доручити Юридичному департаменту Одеської міської ради звернутися до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) і приведення пам`ятки містобудування та архітектури національного значення у стан, який визначений проєктом будинку й паспортом пам`ятки містобудування та архітектури, за дорученням першого заступника міського голови було направлено на розгляд в межах компетенції, зокрема, Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради як спеціально уповноваженого органу місцевого самоврядування у галузі охорони культурної спадщини для надання відповіді.

Відповідь по суті звернення позивача – ОСОБА_1 було їй надано листом №09-20/27 від 02.05.2025 Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради, зміст якого включав у себе відомості надані Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за результатами розгляду звернення адвоката Пашкової М.А. та викладені у листі №01-5/16-ОГ від 11.04.2025.

Отримання листа Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради №09-20/27 від 02.05.2025 позивачем не заперечувалося та на неповноту наданої відповіді позивач не посилалася.

Суд зауважує, що законодавство вимагає здійснення розгляду звернення громадянина компетентним органом влади, тобто саме тим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення певного питання. При цьому, у структурі Одеської міської ради компетентним підрозділом з виконання повноважень з охорони культурної спадщини є Департамент міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.

Отже, відповідь на заяву позивача від 31.03.2025 з приводу самочинної реконструкції (будівництва) пам`ятки містобудування та архітектури національного значення була надана Департаментом міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради, тобто її компетентним структурним підрозділом, у межах законодавчо встановленого місячного строку.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив зауважує, що не задоволення прохання позивача, викладеного у заяві, розглянути звернення на сесії міської ради та прийняти рішення про доручення юридичному департаменту Одеської міської ради звернутися до суду із позовом про знесення самочинного будівництва, - не свідчить про те, що звернення не було розглянуто по суті.

Щодо вимог апеляційної скарги в частині зобов`язання Одеської міської ради вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом про знесення самочинного будівництва (мансарди) та приведення пам`ятки містобудування та архітектури у стан, який існував до порушення та відповідає проекту цього будинку, колегія суддів зазначає, що у цій частині провадження у справі було закрито ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року на підставі п. 4 ч. 1 ст.238 КАС України та оскаржене в апеляційному порядку позивачем не було. З наведених вище підстав суд не враховує посилання апелянта на висновок експерта №2-12219.25 від 10.02.2026 року, оскільки наведені у вказаному висновку обставини, з урахуванням закриття провадження у частині вимог, не стосуються предмету доказування у межах даної справи.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Доніної Людмили Антоліївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька