Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №216/5558/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2026 року м. Дніпросправа № 216/5558/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 р. (суддя Онопченко Ю.В.) в адміністративній справі №216/5558/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5071426, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування позовної вимоги вказувалось на протиправне притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за відсутності обставини та доказів скоєння нею порушення Правил дорожнього руху. Інспектором поліції не надано доказів того, що для керування електросамокатами необхідно мати водійське посвідчення. Також, інспектором поліції при винесенні спірної постанови позивачці не були роз`яснені всі її права та позбавлено права на захист.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 лютого 2026 р. спірну постанову скасовано.

У поданій апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник наполягає на тому, що електросамокат є механічним транспортним засобом, тому для його керування необхідно мати посвідчення водія.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження наведено в ухвалі суду від 05 червня 2026 р.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою від 26 червня 2025 року серії ЕНА № 5071426 у справі про адміністративне правопорушення, інспектором взводу № 3 роти № 1 батальйону № 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Балановичем А.А. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн на користь держави за те, що 26 червня 2025 року біля будинку № 16 по вул. Старовокзальна в м. Кривому Розі керувала транспортним засобом електросамокатом «Xiaomi M365», без номерного знаку, не мала при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушила вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.

Не погодившись із вказаною постановою поліцейського, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Постановляючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірної постанови, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2.1 (а) ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до якого електросамокат позивачки марки «Xiaomi M365» не віднесено, відповідно позивачка не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Частина 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За приписами п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2.13 Правил дорожнього руху право на керування транспортними засобами особам може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку.

Транспортні засоби належать до таких категорій:

А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;

А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

За визначенням, наведеним у пункті 1.10 Правил дорожнього руху, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Відмінність полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 березня 2018 року у справі № 278/3362/15-к.

Оскаржена позивачем постанова не містить зазначення технічних характеристик електросамоката «Xiaomi M365», однак, у відповіді на відзив на позовну заяву позивачка наводила інформацію з мережі Інтернет, за якою потужність електричного двигуна зазначеного електросамоката становить 350 Вт, тобто 0,35 кВт.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправне притягнення позивачки до адміністративної відповідальності позивач, оскільки адміністративну відповідальність за порушення пункту 2.1 «а2 Правил дорожнього руху несуть виключно водії механічних транспортних засобів, до яких електросамокат не належить.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 р. в адміністративній справі №216/5558/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 червня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий