Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №280/8863/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8863/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 р. (суддя Новікова І.В) в адміністративній справі №280/8863/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 13 червня 2016 р. по 28 лютого 2018 р. включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 13 червня 2016 р. по 28 лютого 2018 р. включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 р. по 31 грудня 2022 р., з 01 січня 2024 р. по 11 серпня 2025 р. із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1078;

- стягнути з відповідача на його користь суму невиплаченої індексації-різниці грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 р. по 31 грудня 2022 р. та з 01 січня 2024 р. по 11 серпня 2025 р., виходячи з фіксованої величини 4 178,15 грн. щомісячно, та в загальному розмірі 323 200,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 з 13 червня 2016 р. по 11 серпня 2025 р. проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, якою не було здійснено нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення з 13 червня 2016 р. по 28 лютого 2018 р. включно із застосуванням базового місяця - січень 2008року , а починаючи з 01 березня 2018 р. із урахуванням індексації - різниці.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13 червня 2016 р. по 28 лютого 2018 р. включно, із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13 червня 2016р. по 28 лютого 2018 р. включно, із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині, якою йому відмовлено у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення з відповідача на його користь індексації - різниці за період служби з 01 березня 2018 р. по 31 грудня 2022р., з 01 січня 2024 р. по 11 серпня 2025 р., виходячи з фіксованої величини 4 178,15 грн. щомісячно в загальному розмірі 323 200,11 грн., та прийняти постанову, якою задовольнити відповідні позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що особовою карткою за 2018 рік № 264 підтверджується, що розмір його доходу у лютому 2018 року склав 9 801,00 грн. (посадовий оклад - 720,00 грн., оклад за військовим званням - 60,00 грн., надбавка за вислугу років - 234,00 грн., НВОВЗ – 507,00 грн., премія - 8280 грн.); у березні 2018 року склав 10 086,00 грн. (посадовий оклад – 3000,00 грн., оклад за військовим званням - 950,00 грн., надбавка за вислугу років - 1580,00 грн., НВОВЗ – 1106,00 грн., премія - 3450 грн.). Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року склав 285,00 грн., що не перевищувало суму можливої індексації в розмірі 4 463,15 грн., він мав право на отримання щомісячної індексації - різниці починаючи з 01 березня 2018 р.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив обгрунтовано тим, що у березні 2018 року було підвищено посадовий оклад та загальне грошове забезпечення позивача, яке перевищило суму індексації, тому були відсутні підстави для нарахування та виплати йому індексації - різниці. В зв`язку із чим позивачу було здійснено нарахування та виплату індексації із урахуванням базового місяця – березень 2018 року.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 13 червня 2016 р. по 11 серпня 2025 р. проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Не погоджуючись із не нарахуванням та не виплатою індексації за період з 13 червня 2016 р. по 28 лютого 2018 р. включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 р., а починаючи 01 березня 2018 р. по 31 грудня 2022 р., з 01 січня 2024 р. по 11 серпня 2025 р. із урахуванням індексації - різниці, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 грудня 2015 р. по 28 лютого 2018 р. включно, базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року. Також, судом вказано, що розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року перевищив суму індексації 4463,15 грн., тому у відповідача були відсутні підстави для нарахування та виплати йому індексації - різниці.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про наявність в нього права на отримання "індексації - різниці" починаючи з 01 березня 2018 р. відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових, без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р., яка набрала чинності починаючи з 01 березня 2018 р. затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців рядового та начальницького складу.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту споживчих цін 253,30%.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 %.

Сума індексації розраховується наступним чином: прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 р. помножений на величину приросту споживчих цін та поділений на 100 (1 762 грн. х 253,30 / 100 = 4463,15 грн.).

Такий розрахунок індексації наведено Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2024 р. у справі №160/4155/22.

Позивач, посилаючись на дані його особової картки за 2018 рік № 264, копія якої додана ним до позовної заяви, наполягає на тому, що розмір його доходу із урахуванням усіх складових, які не мають разового характеру у лютому 2018 року становив 9801,00 грн. (посадовий оклад - 720,00 грн., оклад за військовим званням - 60,00 грн., надбавка за вислугу років - 234,00 грн., НВОВЗ – 507,00 грн., премія - 8280,00 грн.), а в березні 2018 року - становив 10 086,00 грн. (посадовий оклад – 3000,00 грн., оклад за військовим званням - 950,00 грн., надбавка за вислугу років - 1580,00 грн., НВОВЗ – 1106,00 грн., премія - 3450,00 грн.).

Однак, премія на суму 3450,00 грн. виплачена у квітні 2018 р. (графа "місяці" - 4). В березні 2018 року позивач отримав премію 8280,00 грн. (а.с.24)

Отже, в березні 2018 року його дохід склав 14916 грн. (посадовий оклад – 3000,00 грн., оклад за військовим званням - 950,00 грн., надбавка за вислугу років - 1580,00 грн., НВОВЗ – 1106,00 грн., премія - 8280,00 грн.).

Різниця доходу за лютий і березень 2018 року складає 5115 грн. (14916 грн. - 9 801,00 грн. Ця сума перевищує суму індексації (4463,15 грн.), тому підстави для нарахування індексації-різниці позивачу відсутні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 р. в адміністративній справі №280/8863/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 09 червня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий