Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №580/2729/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року справа № 580/2729/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Партнер” до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Партнер” (далі – позивач) до Житомирської митниці (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UА101020/2025/000145/1 від 24.09.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/001068.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товару на підставі поданих товариством документів та для витребування додаткових документів, оскільки наданими позивачем документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. З огляду на викладене, позивач зазначає, що застосування резервного методу для визначення вартості є необґрунтованим.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що підтвердження митної вартості товару, заявленої декларантом здійснюється на підставі наданих до митного оформлення документів.

Декларант, на підтвердження митної вартості товару зобов`язаний надати митному органу повний пакет документів, які містять достовірну інформацію.

На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару №1 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

В ході поглибленого аналізу було встановлено, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Щодо наданого документа під кодом 0380 (рахунок-фактура) №21/25 від 05.08.2025, вказано, що згідно ч.1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках визначених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Відповідно до п. 1.1 Контракту № 330 МАТ від 27.03.2023 продавець зобов`язується продавати, а покупець приймати та оплачувати техніку, згідно з інвойсами за кожною окремою поставкою та є невід`ємною частиною цього контракту. Ціна товару обмовляється сторонами на кожну одиницю товару та фіксується в інвойсі (п. 4.1 контракту). Вищевказані умови зовнішньоекономічного контракту свідчать про те, що документ (інвойс), в якому визначені найменування, перелік, кількість, ціна, умови поставки товару повинен бути погоджений обома сторонами.

Відповідно до п. 3.2.1 Контракту товар поставляється на умовах поставки, зазначені у інвойсі на кожну поставку.

До митного оформлення було подано документ під кодом 0380 (графа 31 МД25UA101020033964U6 від 13.10.2025), що згідно Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012 є рахунок-фактура, №21/25 від 05.08.2025, який складений на словацькій мові (арк. 4 додатку до відзиву).

Водночас, відповідно до Угоди про застосування Світової організації торгівлі від 15.04.1994, до якої Україна приєдналася 16.05.2008, офіційними мовами СОТ є англійська, французька та іспанська.

В Україні на законодавчому рівні статус мови міжнародного спілкування набула лише англійська мова (ст. 1 ЗУ «Про застосування англійської мови в Україні»).

Враховуючи, що словацька мова не є мовою митних союзів, членом яких є Україна, та мовою міжнародного спілкування, а рахунок-фактура є обов`язковим документом, що підтверджує митну вартість товару, митний орган не мав можливості використати документ №21/25 від 05.08.2025 для перевірки заявленої декларантом митної вартості товару, а також встановити чи має даний документ відношення до товару, що імпортується ТОВ «Авто Партнер».

Переклад документа №21/25 від 05.08.2025 на українську мову митному органу не надавався.

Разом з тим, документ під кодом 0380 (рахунок-фактура (iнвойс)) №21/25 від 05.08.2025 не містить відомостей про умови поставки та посилання на контракт.

Щодо інвойса (рахунок-фактура) №19853 від 30.09.2025 та платіжних документів від 12.08.2025 та 23.09.2025, вказано, що до митного оформлення подано інвойс (рахунок-фактура) №19853 від 30.09.2025.

Водночас, згідно наданих платіжних документів, оплата за товар була проведена 12.08.2025 та 23.09.2025, тобто до дати складання інвойсу (рахунок-фактура). В даному випадку постає питання, чи мають відношення надані платіжні документи до товару, митна вартість якого в даному випадку є спірною.

Платіжні документи містять лише посилання на Контракт, а не на рахунок-фактуру (інвойс/проформу). Проте, Контракт не є підтвердженням здійснення оплати саме за товар, що імпортується, оскільки він не укладений на поставку саме конкретного товару. Відповідно до Контракту, саме інвойс (рахунок-фактура) має містити конкретні умови поставки товару (назва товару, ціна, умови поставки).

За умовами п. 3.1. Контракту, продавець зобов`язується підготувати та поставити проданий за цим контактом конкретний товар протягом терміну вказаного в інвойсі (п. 3.1.), ціна товару обмовляється сторонами на кожну одиницю товару та фіксується в інвойсі (п. 4.1 контракту).

За даних обставин, подані до митного оформлення платіжні документи від 12.08.2025 та 23.09.2025 не є належними доказами підтвердження заявленої митної вартості, оскільки неможливо встановити, до якої поставки товару вони відносяться, чи стосуються саме даної поставки товару, яка оформлена інвойсом (рахунок-фактура) №19853 від 30.09.2025, що в свою чергу може свідчити про те, що відповідні кошти (10 000 Євро та 50 000 Євро) були перераховані за інший товар.

Більше того, інвойс №19853 від 30.09.2025 містить інформацію, що вартість товару становить 50000 Євро, що суперечить заявленій митній вартості зазначеній в графі 22 МД №25UA101020033964U6.

Що стосується проформи інвойс №21/25 від 05.08.2025, то відповідно до вимог ст. 53 МК України, проформа-інвойс не є документом, що підтверджує митну вартість товару, оскільки товар, митна вартість якого в даному випадку є спірною є об`єктом купівлі-продажу, а тому в документом на підтвердження митної вартості має виступати рахунок-фактура (інвойс).

Рахунок-проформа подається у разі, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу. Окрім того, додатково надана декларація MRN №25GBB226L549099AA1 від 06.10.2025 оформлена пізніше ніж інвойс №19853 від 30.09.2025, що може свідчити що вона не стосується даної зовнішньоекономічної операції.

Оформлення інвойсу після подання митної декларації ставить під сумнів достовірність наведених в даному документів відомостей.

Твердження позивача про те, що митним органом декларація MRN №25GBB226L549099AA1 від 06.10.2025 не використана у зв`язку із відсутністю її перекладу на українську мові не відповідає дійсності, оскільки в рішенні про коригування митної вартості товару №UA101020/2025/000145/1 від 14.10.2025 дані підстави не містить.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, допитавши свідка, суд встановив таке.

27 березня 2023 року між ТОВ “Авто Партнер” (Покупцем) та AGROEXPORT (Словаччина) (Продавцем) укладено Контракт №330МАТ відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець приймати та оплачувати техніку, відповідно до Інвойсу по кожній окремій поставці, які є невід`ємною частиною Контракту.

На виконання вимог вказаного контракту Продавець AGROEXPORT надав позивачу рахунок-фактуру від 05.08.2025 №21/25 на придбання позивачем трактора Chellenger МТ865М, 2008 року випуску. вартістю 60000 EUR.

Позивачем здійснено оплату за товар, що підтверджується банківськими виписками від 12.08.2025 на суму 10000 євро та від 23.09.2025 на суму 50000 євро.

13.10.2025 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир-центральний» з метою імпорту товару: «Трактор гусеничний: марка – Challenger; модель - MT865B; номер шасі - НОМЕР_1 ; тип двигуна – дизельний; номер двигуна - EJG01245; об`єм двигуна - 18100см3; потужність - 380,3 kWt; колір - жовтий; що був у використанні; календарний рік виготовлення - 2008р.; модельний рік виготовлення - 2008р., виробник – Challenger», подано митну декларацію №25UA101020033964U6.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації надано такі документи:

- рахунок проформа №21/25 від 05.08.2025;

- рахунок-фактура №21/25 від 05.08.2025;

- інвойс №19853 від 30.09.2025;

- автотранспортну накладну № б/н від 18.12.2025;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від12.08.2025;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від23.09.2025;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №438 від 10.10.2025;

- зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №330 МАТ від 28.03.2023;

- догорів (контракт) про перевезення №02-01/2024 від 02.01.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №25GBB226L549099AA1 від 06.10.2025;

- заявка на ТЕО №б/н від 02.10.2025.

За наслідками розгляду поданих документів, митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UА101020/2025/000145/1 від 24.09.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/001068.

В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що на виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару №1 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Відомості про ціну товару у документі під кодом 0380 №21/25 від 05.08.2025 не використані зв`язку із не наданням переклад на Українську мову.

У зв`язку із цим, банківські документи від 12.08.2025 на суму 10000 євро та від 23.09.2025 на суму 50000 євро не містять посилання на проформу інвойс.

У документі під кодом 0380 №21/25 від 05.08.2025 відсутні відомості щодо умов поставки та посилання на контракт.

Щодо наданого документа під кодом 0380 (рахунок-фактура) №21/25 від 05.08.2025, вказано, що згідно ч.1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках визначених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Відповідно до п. 1.1 Контракту № 330 МАТ від 27.03.2023 продавець зобов`язується продавати, а покупець приймати та оплачувати техніку, згідно з інвойсами за кожною окремою поставкою та є невід`ємною частиною цього контракту. Ціна товару обмовляється сторонами на кожну одиницю товару та фіксується в інвойсі (п. 4.1 контракту). Вищевказані умови зовнішньоекономічного контракту свідчать про те, що документ (інвойс), в якому визначені найменування, перелік, кількість, ціна, умови поставки товару повинен бути погоджений обома сторонами.

Відповідно до п. 3.2.1 Контракту товар поставляється на умовах поставки, зазначені у інвойсі на кожну поставку.

До митного оформлення було подано документ під кодом 0380 (графа 31 МД25UA101020033964U6 від 13.10.2025), що згідно Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012 є рахунок-фактура, №21/25 від 05.08.2025, який складений на словацькій мові (арк. 4 додатку до відзиву).

Водночас, відповідно до Угоди про застосування Світової організації торгівлі від 15.04.1994, до якої Україна приєдналася 16.05.2008, офіційними мовами СОТ є англійська, французька та іспанська.

В Україні на законодавчому рівні статус мови міжнародного спілкування набула лише англійська мова (ст. 1 ЗУ «Про застосування англійської мови в Україні»).

Враховуючи, що словацька мова не є мовою митних союзів, членом яких є Україна, та мовою міжнародного спілкування, а рахунок-фактура є обов`язковим документом, що підтверджує митну вартість товару, митний орган не мав можливості використати документ №21/25 від 05.08.2025 для перевірки заявленої декларантом митної вартості товару, а також встановити чи має даний документ відношення до товару, що імпортується ТОВ «Авто Партнер».

Переклад документа №21/25 від 05.08.2025 на українську мову митному органу не надавався.

Разом з тим, документ під кодом 0380 (рахунок-фактура (iнвойс)) №21/25 від 05.08.2025 не містить відомостей про умови поставки та посилання на контракт.

Окрім того, додатково надана декларація MRN №25GBB226L549099AA1 від 06.10.2025 оформлена пізніше ніж інвойс №19853 від 30.09.2025, що може свідчити що вона не стосується даної зовнішньоекономічної операції.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.

Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД:25UA204040003198U7 від 14.07.2025.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі – МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 “Резервний метод” МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі №820/10288/15 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд з аналізу викладених норм зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як установлено судом, 27 березня 2023 року між ТОВ “Авто Партнер” (Покупцем) та AGROEXPORT (Словаччина) (Продавцем) укладено Контракт №330МАТ відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець приймати та оплачувати техніку, відповідно до Інвойсу по кожній окремій поставці, які є невід`ємною частиною Контракту.

На виконання вимог вказаного контракту Продавець AGROEXPORT надав позивачу рахунок-фактуру від 05.08.2025 №21/25 на придбання позивачем трактора Chellenger МТ865М, 2008 року випуску, вартістю 60000 EUR.

Комерційна пропозиція містить ознаки товару, ціну, посилання на контракт №330МАТ, умови оплати – передоплата, термін та умови поставки – 31.10.2025 – EXW Flford, реквізити сторін контракту.

Позивачем здійснено оплату за товар, що підтверджується банківськими виписками від 12.08.2025 на суму 10000 євро та від 23.09.2025 на суму 50000 євро, в яких міститься посилання на контракт №330МАТ та вказано назву товару – трактор.

Наведене підтверджує проведення повного фактичного розрахунку позивачем за поставлений товар та виконання умов контракту, а доводи митного органу щодо невідповідності платіжних інструкцій документам, які підтверджують перерахунок коштів є безпідставними.

Щодо доводів, якій викладені в спірному рішенні щодо перекладу фактури-інвойсу від 05.08.2025 №21/25, суд зазначає, що з даного документу достовірно вбачається усі фактичні обставини господарської операції, тип товар, цін тощо.

На підтвердження транспортування оплаченого товару, позивачем надано заяву на транспортування від 02.10.2025 акт від 15.10.2025 №806 надання послуг.

На переконання суду, надані позивачем документи підтверджують вартість експедиторських послуг та перевезення товару, зміст наданих послуг. Містять усі данні та відомості про вартість перевезення, що є підставою для включення таких витрат до складників митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2020 у справі №820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, інвойсом, платіжним дорученням про перерахування коштів тощо. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Суд наголошує, що всі зазначені у ч.2 ст.53 МК України документи декларант надав митному органу, а відтак суд вважає, що позивач вірно провів розрахунок митної вартості, надав всі документи, що підтверджують митну вартість, ці документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Заявлена позивачем митна вартість товару, визначена за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, отже відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Крім того, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД 25UA204040003198U7 від 14.07.2025.

Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (стану, тощо).

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару позивача, суд дійшов висновку, що спірні рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Щодо судових витрат, суд зазначає таке.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 сформульовано правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Таким чином судовий збір у справах щодо правомірності рішень про коригування митної вартості сплачується, виходячи з різниці митних платежів.

Крім того відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 27.08.2024 у справа №120/15468/23 розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваним рішенням. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.

Таким чином картка відмови не може бути самостійною підставою для розрахунку судового збору, а тому не підлягає оплаті судовий збір за вимогу про скасування картки відмови.

У спірному випадку сума оскаржуваних митних платежів становить 125471,33 грн.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

Таким чином розрахунок судового збору становить 3328 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Партнер” задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UА101020/2025/000145/1 від 24.09.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/001068.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, буд.25, код ЄДРПОУ 44005610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Партнер” (18001, м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 11, оф.212, код ЄДРПОУ 37239812) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ