Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №580/10080/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року справа № 580/10080/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Орленко В.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування індивідуального акта, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2025 представник позивача звернувся в інтересах позивача до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, де просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії №232730027288 від 06.06.2025.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди з 23.09.1980 по 06.07.1982, з 17.09.1986 по 05.01.1987, з 07.12.1993 по 15.03.1995, з 24.07.1986 по 16.09.1986, з 06.01.1987по 31.03.1987, з 23.05.1981 по 06.07.1982, з 22.12.1998 по 19.06.1999, та з 16.01.2004 з 13.07.2004 та повторно переглянути заяву про призначення пенсії за віком від 30.05.2025.

Ухвалою суду відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.05.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком, що за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, за розглядом заяви прийняте рішення від №232730027288 від 06.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач не погоджуючись з таким рішенням погоджуючись з рішенням відповідача звернувся до суду, оскільки вважає, що спірне рішення порушує соціальні гарантії - право на призначення пенсії за віком.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що за результатом розгляду заяви позивача Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийне рішення про відмову у призначенні пенсії за віком. Крім того зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є самостійною юридичню особою та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність інших територіальних органів Пенсійного фонду, а тому не є належним відповідачем у даній справі.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що за результатом розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, що розглянута за принципом екстериторіальності відмовлено у призначенні пенсії. За результатами розгляду наданих Позивачем документів встановлено, що його страховий стаж становить 15 років 11 місяців 20 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи:

- з 23.09.1980 по 06.07.1982, оскільки відсутня дата наказу про прийняття на роботу. Крім того, дата видачі трудової книжки від 03.12.1982 НОМЕР_1 пізніше за дату початку трудової діяльності (23.09.1980) на понад два роки.

- з 17.09.1986 по 05.01.1987, оскільки відсутні посада, підпис, прізвище та ініціали відповідальної особи при внесенні запису про звільнення;

- з 07.12.1993 по 15.03.1995 – відсутня інформація про сплату страхових внесків як фізична особа – підприємець;

- з 24.07.1986 по 16.09.1986, з 06.01.1987 по 31.03.1987, з 23.05.1981 по 06.07.1982 – не зараховано період догляду за дітьми 20.04.1985 та 23.05.1981 до досягнення ними трирічного віку, оскільки прізвище матері ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідає даним про зміну прізвища ОСОБА_3 . Також, не прослідковується зміна прізвищ ОСОБА_4 , ОСОБА_5

- з 22.12.1998 по 19.06.1999 та з 16.01.2004 з 13.07.2004 – період отримання допомоги по безробіттю, оскільки не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги по безробіттю здійснювалася в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

З огляду на вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області винесено рішення № 232730027288 від 06.06.2025 про відмову у призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Про прийняте рішення Позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 09.06.2025 № 2300-0204-8/46285.

Відповідач вважає, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу у позивача, у задоволення адміністративного позову належить відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення” Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що 30.05.2025 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення песії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, яким прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №232730027288 від 06.06.2025.

Позивач вважає відмову у призначенні їй пенсії за віком протиправною, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті розгляду цієї справи, суд зазначає таке.

Згідно вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставий, визначених ним; вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

“На підставі” означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України: зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах нововажень” означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

“У спосіб означас, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинения дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включас право на забезпеченій їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати тодувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення него передбаченого цим "Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени й сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV винятково цим Законом визначаться, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком.

Статтею 8 Закону "України 1058-IV передбачено право громадян України па отримання" пенсійних виплат та соціальних послуг. Право на отримання пенсій та соціальних ослуги з солідарної системи мають: громадян України, які застраховані згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та досягли встановленого дим, законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до вировадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається. Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезені вугілля, сланцю, руди, породи.

Згідно абзапу 2 пункту 15 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058 - IV (далі Закон №1058-IV) положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються в частині визначення права па пенсію за віком на пільгових умовах та вислугу років.

Згідно статті 26 Закону № 1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом, якого особа підлягаю загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванні та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менший, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенси до набрання чинності цим Законом. зараховуються до страхового стажу порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.56- Закону України “Про пенсійне забезпечення” стаж роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіття, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільноправового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом “в” статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України. Спілки художників України. Спілки композиторів України.

Спілки кінематографістів України. Спілки театральних діячів України; інших творчих працівників, які не с членами творчих спілок, але об`єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховуються в стаж роботи незалежно від сплати страхових висків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора: в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового знання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і па" курсах по підготовці кадрів, підвищенні кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; е) час догляду за інвалідом 1 групи або дитиною-інвалідом ніком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу, потребує постійного стороннього догляду; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною

Дитиною 3-річного віку; 3) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але пе більне 10 років.

Стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначає, що основним документом, то підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлятися Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінсту Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження паявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, по підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюсться на підставі іншіих документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до н. п. 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, е трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок № 58 від 29 липня 1993 року, затверджено Міністерством праці України, Міністерством юстиції України "Міністерством соціального захисту населення України (далі по тексту Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

.. У пункті 2.6 пункту 2 Інструкції № 58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та "заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ний орган за повим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Верховний Суду постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 погодився висновком судів попередніх інстанцій, які вказали, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені його трудовій книжці. Відсутність посилання чи поточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним, чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним.

Відповідно пункту 4 Постанови Кабінету міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 року № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладаються на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжні та нe повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Правова позиція щодо недотримання правил ведения трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а наголосив на тому, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмежения особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не зараховано до страхового (трудового) стажу періоди роботи: з 23.09.1980 по 06.07.1982 (01 рік 09 місяців 14 днів) період роботи на Ватутінському заводі управління будівельних матеріалів: 23.09.1980 прийнята укладальником цегли на піддони згідно наказу № 45-к; 07.07.1982 переведена садчиком цегли згідно наказу № 47-К від 21.07.1982; 01.06.1983 р. звільнена згідно ст. 36 п. 1 КЗОТ УССР (за згодою сторін) згідно наказу № 36-к від 30.05.1983.

Даний трудовий (страховий) стаж підтверджується записами занесеними до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.12.1982 р., архівною довідкою №99/11-04 від 08.07.2025.

З 17.09.1986 р. по 05.01.1987 р. (00 років 11 місяців 20 днів) період роботи в Звенигородській дитячій художній школі: 17.09.1986 р. прийнята технічним працівником згідно наказу № 34 від 17.09.1986; 05.01.1987 звільнена за власним бажанням згідно наказу № 1 від 05.01.1987. Даний трудовий (страховий) стаж підтверджується записами занесеними до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.12.1982.

3 07.12:1993 по 15.03.1995 (01 рік 09 місяців 14 днів) період перебування на податковому обліку, як фізична особа підприємець.

Даний трудовий (страховий) стаж підтверджується довідкою № 92 від 19.02.1998, довідкою № 330/10/18-20 від 15.03.2013, довідкою №1531/6/11-28-24-09 від 17.02.2025.

3 24.07.1986 по 16.09.1986 (00 рік 01 місяць 24 дні), з 06.01.1987 по 31.03.1987 (00 років 02 місяці 26 днів) та з 23.05.1981 р. по 06.07.1982 (01 рік 01 місяць 14 днів) період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років.

Даний трудовий (страховий) стаж підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 від 23.01.2025, свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 від 13.09.2001.

З 22.12.1998 по 19.06.1999 (00 років 05 місяців 29 днів) та з 16.01.2004 по 13.07.2004 (00 років 05 місяців 29 днів) період перебувания на обліку в Кіровоградському обласному центрі зайнятості.

Даний трудовий (страховий) стаж підтверджується записами занесеними до трудової книжки серії НОМЕР_5 від 03,12:1982, довідкою № 01-52/15/01/25 від 22.01.2025, довідкою № 01-52/12/01/25 від 22.01.2025, довідкою № 01-52/11/01/25 від 22.01.2025, довідкою № 01-52/13/01/25 від 22.01.2025, довідкою № 01-52/14/01/25 від 22.01.2025.

Період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_5 від 03.12.1982, відповідачем не зараховані оскільки відсутня дата наказу про прийняття на роботу, відсутній підпис відповідальної особи після звільнення. Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Водночас, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за №301 “Про трудові книжки”, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Враховуючи те, що трудова книжка НОМЕР_1 від 03.12.1982, є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, і трудова книжка ОСОБА_1 оформлена належним чином, формальні неточності, які не залежні від позивача не можуть слугувати підставою позбавлення його соціального захисту та гарантії у вигляді пенсії.

Конституційний Суд України враховує те, що Україна, ратифікувавши Європейську соціальну хартію (переглянуту) 1996 року Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" від 14 вересня 2006 року № 137-V зі змінами, взяла на себе зобов`язання з метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальне забезпечення докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень.

У постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 1840/3344/18 Верховний Суд зазначив, що пенсія за віком” - це свого роду “державний депозит” (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера після досягнення певного віку.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач -Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області неправомірно не зарахував до страхового стажу позивача період з 23.09.1980 по 06.07.1982, з 17.09.1986 по 05.01.1987, з 07.12.1993 по 15.03.1995, з 24.07.1986 по 16.09.1986, з 06.01.1987по 31.03.1987, з 23.05.1981 по 06.07.1982, з 22.12.1998 по 19.06.1999, та з 16.01.2004 з 13.07.2004.

За встановлених обставин рішення від 06.06.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком визнається судом протиправним і таким, що належить скасуванню, а вимоги щодо зобов`язання пенсійного органу зарахувати відповідний період роботи до страхового стажу позивача належать до задоволення.

За результатами розгляду справи, в межах предмету позову та на основі наданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, приймаючи спірне рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, неправильно застосував норми чинного законодавства та не врахував усіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивачки, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Разом з тим, у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення, процедура розгляду питання про призначення позивачці пенсії за віком вважається незакінченою і пенсійний орган, реалізуючи свої законні повноваження щодо призначення пенсії, повинен повторно розглянути заяву позивачки та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Вурховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 зазначив, що дії зобов`язального характеру щодо проведення позивачу нарахування призначеної йому пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію (пункт 28).

Щодо частини позовних вимог позивача, що сформовані до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській суд зазначає, що даний пенсійний орган здійснював виключно прийняття і обробку документів, натомість рішення про відмову у призначенні пенсії приймав інший пенсійний орган - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, тому позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській до задоволення не належать.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн стягуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже не зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивачки внаслідок неправомірних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, а спір по суті вирішено в користь позивача, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов`язується виключно зі способом захисту порушених прав.

Крім того, у даному випадку розмір компенсації судових витрат необхідно визначати виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 255, 263, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії №232730027288 від 06.06.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 23.09.1980 по 06.07.1982, з 17.09.1986 по 05.01.1987, з 07.12.1993 по 15.03.1995, з 24.07.1986 по 16.09.1986, з 06.01.1987 по 31.03.1987, з 23.05.1981 по 06.07.1982, з 22.12.1998 по 19.06.1999, та з 16.01.2004 з 13.07.2004 та повторно переглянути заяву про призначення пенсії за віком від 30.05.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір у сумі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду складене 23.06.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО